Azərbaycan  AzərbaycanDeutschland  DeutschlandLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

Бені то Амілька ре Андре а Муссолі ні італ Benito Amilcare Andrea Mussolini італійською beˈniːto aˈmilkare anˈdrɛːa muss

Муссоліні

Муссоліні

Бені́то Амілька́ре Андре́а Муссолі́ні (італ. Benito Amilcare Andrea Mussolini італійською: [beˈniːto aˈmilkare anˈdrɛːa mussoˈliːni]; 29 липня 1883(18830729), Предаппіо, Емілія-Романья, Королівство Італія — 28 квітня 1945, Меццегра, Ломбардія, Королівство Італія) — італійський політичний та державний діяч, фашистський диктатор Королівства Італія з 1922 по 1943 роки. Керував Національною-фашистською партією. Дуче Італійської соціалістичної республіки та Дуче італійського фашизму від запровадження Італійського союзу боротьби (італ. Fasci italiani di combattimento). У період правління Муссоліні було обмежено частину прав і свобод населення, установлено авторитарний режим у формі персональної диктатури. За його наказом на Сицилії була практично розгромлена мафія. Він сконцентрував значну частину влади у своїх руках як провідник, «дуче» (il duce) фашистської партії, та спробував створити Італійську імперію (фактично — відродити давню Римську), яка була б у військовому союзі зі Третім Рейхом. Поразка Італії у Другій світовій війні призвела також до втрати влади Муссоліні. У 1945-му році його стратили італійські партизани. Як диктатор Італії та засновник фашизму, Муссоліні надихав та підтримував міжнародне поширення фашистського руху в міжвоєнний період.

Беніто Муссоліні
італ. Benito Amilcare Andrea Mussolini
Перший маршал Імперії Беніто Муссоліні в 1941
Великий герб Італії в період правління дуче
27-й Голова уряду, прем'єр-міністр та державний секретар Королівства Італія
31 жовтня 1922 — 25 липня 1943
Монарх: Віктор Емануїл III
Попередник: Луїджі Факта
Наступник: П'єтро Бадольйо
1-й Голова уряду, Дуче фашизму і засновник імперії
24 грудня 1925 — 25 квітня 1945
Попередник: титул засновано
Наступник: титул скасовано
Голова уряду та держави, дуче Італійської соціальної республіки
23 вересня 1943 — 25 квітня 1945
 
Ім'я при народженні: італ. Benito Amilcare Andrea Mussolini 
Народження: 29 липня 1883
Предаппіо, Емілія-Романья, Італійське королівство
Смерть: 28 квітня 1945, (61 рік)
Меццегра, Ломбардія, Італійське королівство
Причина смерті: вогнепальна рана 
Поховання: Предаппіо
Національність: італієць
Країна: Королівство Італія
Італійська соціальна республіка
Релігія: католик
Освіта: Лозанський університет (1904) 
Партія: Італійська соціалістична партія (1901-1914)
Італійський союз боротьби (1919-1921)
Національна фашистська партія (1921-1943)
Республіканська фашистська партія (1943-1945)
Рід: d 
Батько: Алессандро Муссоліні
Мати: Роза Мальтоні
Шлюб: Ракеле Муссоліні, уроджена Ґвіді
Діти: сини: Вітторіо, Бруно і
дочки: Едда і Анна-Марія
від коханки Іди Дальсер
син: Альбіно
 
Військова служба
Роки служби: 1915—1943
Приналежність: Королівство Італія
Рід військ: Королівська італійська армія
Звання: Перший маршал Імперії
Битви: Перша світова війна
Друга італо-ефіопська війна
Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Ранні роки

Народився поблизу Форлі, в Предаппіо. Його батько Алессандро був ковалем, мати Роза — шкільною вчителькою. Його назвали на честь трьох відомих лівих діячів — мексиканського революціонера Беніто Хуареса, італійського соціаліста Андреа Коста та Амількаре Кіпріані. Як і його батько, Беніто став переконаним соціалістом, а пізніше марксистом. Мав брата Арнальдо, який став визначним теоретиком фашизму.

Швейцарський період

Отримавши у 1901 році освіту вчителя початкових класів, 1902 року він емігрував у Швейцарію. Не маючи можливості знайти там постійну роботу, був арештований на 24 години за бродяжництво. Розпочав навчання в університеті, захопився вченнями професора-соціолога В. Парето. Вивчав Ніцше, Шопенгауера, Штірнера та Жоржа Сореля. Згодом влада виселила його з кантону Женеви як небезпечного та політично підозрілого. Переїхав до Анемасу, де заробляє лекторською діяльністю.

Повернення до Італії

Повернувшись до Італії, пішов до армії. По поверненню додому вже в 1907—1908 роках працював народним вчителем у Тольмеццо, паралельно вивчає латину та грецьку. Виступав з доповідями на віче, критикуючи владу. Згодом навчався у приватному інституті імені Уліса Кальві, вивчав французьку. Після декількох сутичок з поліцією у 1908 році пішов працювати до газети в австро-угорському містечку Тренто, його призначили секретарем соціалістичної партії. Був заарештований за політичні переконання. 1909 року знову виселений до Італії, де написав книжку «Поглядом соціаліста на Трентино», де висловив заклик до війни Італії з Австро-Угорщиною за повернення іредентичних земель.

Одружився з подругою дитинства та став у Форлі редактором соціалістичної щотижневої газети La Lotta di Classe («Класова боротьба»). У цей час його політичні погляди дуже відрізнялися від тих, якими вони стануть пізніше. Він називав себе «антипатріотом». У 1910 році виступав на соціалістичнім конгресі в Мілані, де критикував парламентаризм.

У 1911 році знову заарештований після активної участі у масовому протесті проти рішення уряду Джьолітті здійснити експедицію до Лівії.

У 1914 році знову постав перед судом за гостру політичну опозицію.

Народження фашизму

Муссоліні порвав із соціалістами через їхню позицію щодо неприєднання Королівства Італія до Першої світової війни, що і стало початком його відходу від пацифістських позицій.

У листопаді 1914 року він заснував нову газету Il Popolo d'Italia («Народ Італії») та провійськову групу Fasci d'Azione Rivoluzionaria, яка вже за два місяці налічувала 5 тисяч членства. Агітуючи за вступ Італії у війну, що охопила Європу, у 1915 році Муссоліні вирушив на фронт у складі полку берсальєрів. За зразкову хоробрість отримавши підвищення до капрала 1917 року в боях на плато Карс він отримує важке поранення під час вибуху міномета, що розірвався всередині траншеї. Був доставлений у госпіталь Ронкі, неподалік від ворожих позицій, де йому довелось перенести цілий ряд складних операцій, а також пережити артилерійські обстріли, адже стан здоров'я не дозволяв його транспортувати. Після складної реабілітації був демобілізований.

Повернувшись в Мілан, він шукав шляхи спротиву більшовизму, що почав охоплювати Італію. Термін «фашизм» він виводив від італ. fascio («фасція» — зв'язка прутів, яку несли ліктори перед римськими магістратами і яка була символом державної влади). Фашизм став для італійців символом сили та порядку.

Перші фашистські організації з'явилися в Італії в 1919 році. Вони були сформовані як напіввійськові дружини колишніх фронтовиків і називались «фаші ді комбантіменто», тобто з'єднання військовиків. Їхня назва дала найменування усьому фашистському рухові.

Організованим політичним рухом фашизм став 23 березня 1919 року, коли в Мілані пройшла зустріч фашистської партії «Італійський союз боротьби». Ця дата вважається днем народження італійського фашистського руху, хоча фактична дата заснування — 23 лютого 1919 року.

1919 року комуністи вбили студента, який відмовився крикнути «Геть Італію!», згодом комуністи підірвали будівлю театру «Діяна», внаслідок чого загинуло 17 людей. На похорони прийшли і загони фашистів на чолі з Муссоліні. Зрештою, у вересні 1920 року пролетаріат зайняв фабрики по усій Італії. На одній з фабрик комуністи засудили кількох фашистів на смерть та кинули їх у розпалені печі. По всій країні запанувала анархія.

Провалившись на виборах 1919 року, він пройшов до парламенту 1921 року, ставши членом правого крила.

В обмін на підтримку групи промисловців та землевласників Муссоліні надав підтримку штрейкбрехерству та припинив революційну пропаганду. У 1921 році «Союз боротьби» був перетворений на Національну фашистську партію. Коли ліберальні уряди Джованні Джолітті, Іваное Бономі та Луїджі Факта не змогли зупинити розповсюдження анархізму, та після того, як фашисти 28 жовтня 1922 року організували демонстративний «Марш на Рим» (Marcia su Roma), італійський король Віктор Емануїл III запросив Беніто Муссоліні сформувати новий уряд. 31 жовтня 1922 року Муссоліні став наймолодшим прем'єр-міністром в історії Італії.

Фашистська диктатура

Спочатку він користувався підтримкою парламентських лібералів. З їхньою допомогою запровадив жорстку цензуру та змінив виборчі методи так, що протягом 1925–1926 років зміг зібрати в своїх руках диктаторські повноваження та розпустити всі інші партії. Вміло використовуючи свій абсолютний контроль над пресою, він поступово побудував собі імідж «Провідника», людини, яка завжди має рацію та може вирішити всі проблеми політики та економіки. Італія швидко перетворилася на поліційну державу. З тими, хто намагався чинити йому опір, як, наприклад, соціаліст Джакомо Маттеотті, Муссоліні був безжалісний. Але його пропагандистський талант був настільки великим, що опозиції до нього майже не існувало.

У різний час, починаючи з 1922 року, Муссоліні особисто керував міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоній, підприємництва, армії та інших військових формувань та суспільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до семи посад на додачу до прем'єрської. Також він продовжував залишатися головою фашистської партії (сформованої в 1921 році) та озброєної фашистської міліції. Концентрація такої влади в одних руках відбувалася ціною створення надмірно централізованої, неефективної та корумпованої держави.

У 1924 році була спроба італійських парламентарів об'єднатись проти фашизму (так званий Авентинський блок), але роз'єднаність опозиції дала змогу Муссоліні розгромити будь-який політичний опір повністю.

Під диктаторством Муссоліні парламентську систему було практично скасовано. Закони довільно переписувалися. Всі вчителі в школах та університетах мали присягати на вірність фашистському режиму. Муссоліні сам призначав редакторів всіх газет, а кожний журналіст мусив мати сертифікат від фашистської партії, щоб мати можливість працювати за професією. Профспілки були позбавлені своєї незалежності та інтегровані в те, що називалося «корпоративною системою». Метою, якої так і не було досягнуто, було помістити кожного італійця в яку-небудь професійну організацію чи «корпорацію», які всі були під державним контролем.

Муссоліні віддячив тим, хто його фінансував, перевівши певну кількість промислових галузей з державної власності у приватну. Але у 1930-х роках він почав повертатися до протилежної крайності жорсткого державного контролю над промисловістю. Великі кошти йшли на суспільні витрати. Проте економіка страждала від його надмірних зусиль зробити Королівство Італія самодостатнім. Королівству Італія не вистачало ресурсів на надмірну індустріалізацію.

Військова агресія

У зовнішній політиці Муссоліні швидко перейшов від пацифістського антиімперіалізму до крайньої форми агресивного націоналізму. Одним із перших прикладів цього було його бомбардування Корфу 1923 року. Після того він успішно встановив маріонетковий режим в Албанії та завоював Лівію. Його мрією було зробити Середземне море mare nostrum («нашим морем»).

1935 року на конференції у Стрезі він допоміг створити антигітлерівський фронт, щоб захистити незалежність Австрійської республіки. Але його успішній війні проти Ефіопської імперії чинила опір Ліга Націй, і він був змушений шукати союзу з Третім Рейхом, який вийшов із Ліги 1933 року. Його активне втручання в Громадянську війну в Іспанії у 1936—1939-х рр. на боці генерала Франсіско Франко виключило будь-яку можливість примирення з Французькою республікою та Великою Британією. Внаслідок цього він мусив змиритися з нацистським аншлюсом Австрійської республіки та розділом Чехословацької республіки 1939 року. На Мюнхенській конференції у вересні 1938 року він виступав як поміркований політик, який прагне миру в Європі. Але його «вісь» з Третім Рейхом отримала фактичне підтвердження у вигляді «Сталевого пакту» з Гітлером у травні 1939 року. Явно будучи підпорядкованим партнером, Муссоліні після 1938 р. вслід за нацистами запровадив расову політику, яка призвела до переслідування євреїв та створення системи апартеїду в Італійській імперії.

Друга світова війна

З наближенням Другої світової війни Муссоліні оголосив про свій намір приєднати Мальту, Корсику та Туніс. У квітні 1939 року, після недовгої війни, він окупував Албанське королівство. Не розуміючи, що він мав би більший зиск від збереження балансу сил в Європі, він спирався на політику блефу та буйства, щоб примусити західні демократії піддатися на його зростаючі територіальні апетити. Хоча протягом 15 років Муссоліні проповідував принади війни та військову готовність Королівства Італія, його війська були абсолютно не готові, коли вторгнення Гітлера в Польщу призвело до Другої світової війни. Муссоліні вирішив не втручатися, доки не стане ясно, хто виграє. Він оголосив війну тільки в червні 1940 року, сподіваючись, що війна триватиме не довше кількох тижнів. Його напад на Грецію в жовтні продемонстрував, що він нічого не зробив для підготовки ефективної військової машини. Однак, йому нічого не залишалося, крім слідом за Гітлером оголосити війну Радянському Союзу в червні 1941 року та Сполученим Штатам Америки в грудні 1941 року.

Слідом за поразками італійців на всіх фронтах та після висадки британо-американських військ у Сицилії 1943 року, більшість соратників Муссоліні відвернулася від нього на Великій фашистській раді 25 липня 1943 року. Це дозволило королю відправити його у відставку та заарештувати.

Визволений німцями через кілька місяців, Муссоліні заснував республіканську фашистську державу (Італійську соціальну республіку) на півночі Італії. Але він вже був не більше ніж маріонеткою під захистом вермахту. Постійно намагався перекласти провину за поразку на італійський народ, який виявився недостатньо великим для того, щоб належно оцінити його імперські мрії.

Смерть Муссоліні

Докладніше: Смерть Беніто Муссоліні

25 квітня 1945 року Муссоліні погодився на переговори з лідерами італійського партизанського руху, за посередництва архієпископа Міланського. Партизани заявили Муссоліні, що як він визнає свою поразку, то зможе розраховувати на справедливий суд, але не визнали за ним права виставляти будь-які попередні умови. Дізнавшись у той же час, що німці погодились на капітуляцію своїх військ в Італії навіть не повідомивши його, Муссоліні перервав переговори.

25 квітня Комітет Національного Звільнення ухвалив остаточне рішення щодо Муссоліні та віддав наказ стратити його відразу після схоплення.

Разом із Бомбаччі та Кларою Петаччі 26-го Муссоліні прибув до Комо, де затримався на якийсь час, що мало фатальні наслідки. Саме за час затримки італійська прикордонна охорона перейшла на бік партизан. Муссоліні спробував пройти партизанський кордон переодягнувшись у нацистську форму. Але за кілька хвилин, поблизу Донго, колона нацистів була зупинена 52-ю гарібальдійською партизанською бригадою. Муссоліні був упізнаний і затриманий.

28 квітня, безпосередньо перед тим, як війська Альянсу досягли Мілана, Муссоліні разом зі своєю коханкою Клареттою Петаччі був страчений комуністичним партизанським загоном. Їх розстріляли на місці разом з 16-особовим ескортом. Розповідали, що Кларі Петаччі партизани запропонували свободу, але вона з гордістю відповіла, що хоче розділити долю коханого.

Тіла страчених були вкинуті у вантажівку та доставлені до Мілана. Наступного дня тіла були вивішені в Piazzale Loreto (Мілан) разом з тілами інших фашистів, на плюндрування натовпові. Після того тіло Муссоліні було перевезено до Предаппіо та поховане у фамільній каплиці.

Сім'я

Його пережила дружина Донна Ракеле, два сини Вітторіо та та дочка Едда. Третій син, Бруно, загинув під час випробувань військового літака.

Онука Муссоліні Алессандра, донька , зараз є депутатом італійського парламенту.

У мистецтві

  • Беніто Муссоліні став прототипом героя Бенціно Напалоні у фільмі Чарлі Чапліна «Великий диктатор».
  • У 1993 році режисер зняв фільм про молодого Беніто Муссоліні. Головну роль зіграв іспанський актор Антоніо Бандерас.

Нагороди

Італія

  • Медаль Перемоги
  • в золоті
  • Хрест за вислугу років Добровольчої міліції (20 років)
  • Вищий орден Святого Благовіщення (1924)
  • Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (1924)
  • Орден Корони Італії, великий хрест (1924)
  • Савойський військовий орден, великий хрест (7 травня 1936)
  • Колоніальний орден Зірки Італії, великий хрест
  • , великий хрест
  • , великий хрест
  • Орден Римського орла, великий золотий хрест (2 березня 1944)
  • , великий хрест (11 лютого 1945)

Ватикан

  • Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест (2 квітня 1923)
  • Орден Золотої шпори (9 січня 1932)
  • Орден Пія IX, великий хрест

Іспанія

  • , ланцюг (25 лютого 1924)
  • Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест (1937)

Третій Рейх

    • великий хрест (1934)
    • великий хрест у золоті з діамантами (1937)
  • Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (квітень 1937)
  • Орден Заслуг німецького орла, великий хрест в золоті з діамантами (25 вересня 1937) — перший нагороджений.

Інші країни

  • Орден Лазні, великий хрест (Британська імперія; 1923) — позбавлений в 1940 році.
  • Орден Білого Орла (Польща, 1923)
  • Почесний бальї (Мальтійський орден; 2 квітня 1923)
  • Орден Білого лева, великий хрест (Чехословацька республіка; 20 липня 1926)
  • , великий хрест 1-го класу з орлом
  • Орден Зірки Непалу 1-го класу
  • 1-го класу (Латвія)
  • 1-го класу
  • Орден Серафимів (Швеція)
  • Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразилія)
  • Орден Слона (Данія)
  • Орден хризантеми з намистом (Японія)
  • Орден Зірки Румунії, великий хрест
  • Орден Печатки Соломона, великий хрест (Ефіопія)

Див. також

  • Маргерита Сарфатті

Примітки

  1. Dont︠s︡ov, Dmytro, 1883-1973,; Донцов, Дмитро, 1883-1973,; Баган, Олег,; Радевич-Винницький, Ярослав,; Naukovo-ideolohichnyĭ t︠s︡entr im. Dmytra Dont︠s︡ova.; Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова. (2010, ©2010). Literaturna eseïstyka. Drohobych: Vydavnycha firma "VIDRODZ︠H︡ENNI︠A︡". ISBN 978-966-538-231-7. OCLC 670280375.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  2. Benito Mussolini (4 вересня 2017), Аудіокнига Беніто Муссоліні "Мое Жіття" ( La Mia Vita) 1928 рік., архів оригіналу за 24 січня 2019, процитовано 18 жовтня 2018

Посилання

  • Муссоліні Беніто // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1057-1058. — 1000 екз.
  • Беніто Муссоліні. Доктрина Фашизму (1932; аудіо)
  • Беніто Муссоліні. Мое Жіття (1928; аудіо) [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.]
  • Михайло Островерха Муссоліні — Людина і Чин (ораторія, аудіо)
  • Ю. І. Шаповал. Муссоліні Беніто [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 138. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Політичний заповіт Беніто Муссоліні
  • Е. Хемінгуей. Муссоліні — найбільший шахрай у Європі (1922) [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  • А. Виноградова. Конец Муссолини // Вопросы истории. — 1990. — № 5. — С. 166.(рос.)
  • Д. Смит. Муссолини / пер. с англ. Л. А. Бабук.— Москва: «ИнтерДайджест», 1995. 384 с.— («История в лицах. Диктаторы»)(рос.)
  • Би-би-си: Бенито Муссолини работал на британскую разведку? (2009) [Архівовано 24 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Злет і падіння італійського Дуче: історія Беніто Муссоліні на обласному радіо Дніпра [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Корреспондент.нет: The Guardian: Муссолини был агентом британской разведки (2009) [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  • Хронология жизни Бенито Муссолини(рос.)
  • Муссолини Бенито [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  • Benito Mussolini (1883—1945) [Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Література

  • Моє життя / Муссоліні Беніто; переклад з італійської. Харків: Фоліо, 2017. — 251 с. ISBN 978-966-03-7684-7
  • П. М. Ігнатьєв. Муссоліні Беніто // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
  • Р. Кривонос. Муссоліні Беніто Амількаре Андреа // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 471 ISBN 978-966-611-818-2

Автор: www.NiNa.Az

Дата публікації:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Муссоліні, Що таке Муссоліні? Що означає Муссоліні?

Beni to Amilka re Andre a Mussoli ni ital Benito Amilcare Andrea Mussolini italijskoyu beˈniːto aˈmilkare anˈdrɛːa mussoˈliːni 29 lipnya 1883 18830729 Predappio Emiliya Romanya Korolivstvo Italiya 28 kvitnya 1945 Meccegra Lombardiya Korolivstvo Italiya italijskij politichnij ta derzhavnij diyach fashistskij diktator Korolivstva Italiya z 1922 po 1943 roki Keruvav Nacionalnoyu fashistskoyu partiyeyu Duche Italijskoyi socialistichnoyi respubliki ta Duche italijskogo fashizmu vid zaprovadzhennya Italijskogo soyuzu borotbi ital Fasci italiani di combattimento U period pravlinnya Mussolini bulo obmezheno chastinu prav i svobod naselennya ustanovleno avtoritarnij rezhim u formi personalnoyi diktaturi Za jogo nakazom na Siciliyi bula praktichno rozgromlena mafiya Vin skoncentruvav znachnu chastinu vladi u svoyih rukah yak providnik duche il duce fashistskoyi partiyi ta sprobuvav stvoriti Italijsku imperiyu faktichno vidroditi davnyu Rimsku yaka bula b u vijskovomu soyuzi zi Tretim Rejhom Porazka Italiyi u Drugij svitovij vijni prizvela takozh do vtrati vladi Mussolini U 1945 mu roci jogo stratili italijski partizani Yak diktator Italiyi ta zasnovnik fashizmu Mussolini nadihav ta pidtrimuvav mizhnarodne poshirennya fashistskogo ruhu v mizhvoyennij period Benito Mussolini ital Benito Amilcare Andrea MussoliniPershij marshal Imperiyi Benito Mussolini v 1941 Velikij gerb Italiyi v period pravlinnya duche Prapor 27 j Golova uryadu prem yer ministr ta derzhavnij sekretar Korolivstva Italiya Prapor 31 zhovtnya 1922 25 lipnya 1943 Monarh Viktor Emanuyil III Poperednik Luyidzhi Fakta Nastupnik P yetro Badoljo Prapor 1 j Golova uryadu Duche fashizmu i zasnovnik imperiyi Prapor 24 grudnya 1925 25 kvitnya 1945 Poperednik titul zasnovano Nastupnik titul skasovano Prapor Golova uryadu ta derzhavi duche Italijskoyi socialnoyi respubliki Prapor 23 veresnya 1943 25 kvitnya 1945 Im ya pri narodzhenni ital Benito Amilcare Andrea Mussolini Narodzhennya 29 lipnya 1883 Predappio Emiliya Romanya Italijske korolivstvoSmert 28 kvitnya 1945 61 rik Meccegra Lombardiya Italijske korolivstvoPrichina smerti vognepalna rana Pohovannya PredappioNacionalnist italiyecKrayina Korolivstvo Italiya Italijska socialna respublikaReligiya katolikOsvita Lozanskij universitet 1904 Partiya Italijska socialistichna partiya 1901 1914 Italijskij soyuz borotbi 1919 1921 Nacionalna fashistska partiya 1921 1943 Respublikanska fashistska partiya 1943 1945 Rid d Batko Alessandro MussoliniMati Roza MaltoniShlyub Rakele Mussolini urodzhena GvidiDiti sini Vittorio Bruno i dochki Edda i Anna Mariya vid kohanki Idi Dalser sin Albino Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1915 1943 Prinalezhnist Korolivstvo Italiya Rid vijsk Korolivska italijska armiya Zvannya Pershij marshal Imperiyi Bitvi Persha svitova vijna Druga italo efiopska vijna Druga svitova vijna Avtograf Nagorodi Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Velikogo hresta Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Velikij zolotij hrest ordena Rimskogo orla Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Grobu Gospodnogo Yerusalimskogo Kavaler Velikogo hresta ordena Piya IX Imperskij orden Yarma ta Stril Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo Hresta Orden nimeckogo orla Orden Bilogo orla Polsha 1921 1939 Kavaler Velikogo Hresta ordena Bilogo leva Kavaler Vijskovogo ordena Lachplesisa Hrest Svobodi 1 klasu 1 stupenya Orden Slona Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Velikij hrest 1 go klasu z orlom ordena Zaslug Avstriya Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach v zoloti z diamantami Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahRanni rokiNarodivsya poblizu Forli v Predappio Jogo batko Alessandro buv kovalem mati Roza shkilnoyu vchitelkoyu Jogo nazvali na chest troh vidomih livih diyachiv meksikanskogo revolyucionera Benito Huaresa italijskogo socialista Andrea Kosta ta Amilkare Kipriani Yak i jogo batko Benito stav perekonanim socialistom a piznishe marksistom Mav brata Arnaldo yakij stav viznachnim teoretikom fashizmu Shvejcarskij period Benito Mussolini 1923 Otrimavshi u 1901 roci osvitu vchitelya pochatkovih klasiv 1902 roku vin emigruvav u Shvejcariyu Ne mayuchi mozhlivosti znajti tam postijnu robotu buv areshtovanij na 24 godini za brodyazhnictvo Rozpochav navchannya v universiteti zahopivsya vchennyami profesora sociologa V Pareto Vivchav Nicshe Shopengauera Shtirnera ta Zhorzha Sorelya Zgodom vlada viselila jogo z kantonu Zhenevi yak nebezpechnogo ta politichno pidozrilogo Pereyihav do Anemasu de zaroblyaye lektorskoyu diyalnistyu Povernennya do Italiyi Povernuvshis do Italiyi pishov do armiyi Po povernennyu dodomu vzhe v 1907 1908 rokah pracyuvav narodnim vchitelem u Tolmecco paralelno vivchaye latinu ta grecku Vistupav z dopovidyami na viche kritikuyuchi vladu Zgodom navchavsya u privatnomu instituti imeni Ulisa Kalvi vivchav francuzku Pislya dekilkoh sutichok z policiyeyu u 1908 roci pishov pracyuvati do gazeti v avstro ugorskomu mistechku Trento jogo priznachili sekretarem socialistichnoyi partiyi Buv zaareshtovanij za politichni perekonannya 1909 roku znovu viselenij do Italiyi de napisav knizhku Poglyadom socialista na Trentino de visloviv zaklik do vijni Italiyi z Avstro Ugorshinoyu za povernennya iredentichnih zemel Odruzhivsya z podrugoyu ditinstva ta stav u Forli redaktorom socialistichnoyi shotizhnevoyi gazeti La Lotta di Classe Klasova borotba U cej chas jogo politichni poglyadi duzhe vidriznyalisya vid tih yakimi voni stanut piznishe Vin nazivav sebe antipatriotom U 1910 roci vistupav na socialistichnim kongresi v Milani de kritikuvav parlamentarizm U 1911 roci znovu zaareshtovanij pislya aktivnoyi uchasti u masovomu protesti proti rishennya uryadu Dzholitti zdijsniti ekspediciyu do Liviyi U 1914 roci znovu postav pered sudom za gostru politichnu opoziciyu Narodzhennya fashizmuBenito Mussolini Mussolini porvav iz socialistami cherez yihnyu poziciyu shodo nepriyednannya Korolivstva Italiya do Pershoyi svitovoyi vijni sho i stalo pochatkom jogo vidhodu vid pacifistskih pozicij U listopadi 1914 roku vin zasnuvav novu gazetu Il Popolo d Italia Narod Italiyi ta provijskovu grupu Fasci d Azione Rivoluzionaria yaka vzhe za dva misyaci nalichuvala 5 tisyach chlenstva Agituyuchi za vstup Italiyi u vijnu sho ohopila Yevropu u 1915 roci Mussolini virushiv na front u skladi polku bersalyeriv Za zrazkovu horobrist otrimavshi pidvishennya do kaprala 1917 roku v boyah na plato Kars vin otrimuye vazhke poranennya pid chas vibuhu minometa sho rozirvavsya vseredini transheyi Buv dostavlenij u gospital Ronki nepodalik vid vorozhih pozicij de jomu dovelos perenesti cilij ryad skladnih operacij a takozh perezhiti artilerijski obstrili adzhe stan zdorov ya ne dozvolyav jogo transportuvati Pislya skladnoyi reabilitaciyi buv demobilizovanij Povernuvshis v Milan vin shukav shlyahi sprotivu bilshovizmu sho pochav ohoplyuvati Italiyu Termin fashizm vin vivodiv vid ital fascio fasciya zv yazka prutiv yaku nesli liktori pered rimskimi magistratami i yaka bula simvolom derzhavnoyi vladi Fashizm stav dlya italijciv simvolom sili ta poryadku Pershi fashistski organizaciyi z yavilisya v Italiyi v 1919 roci Voni buli sformovani yak napivvijskovi druzhini kolishnih frontovikiv i nazivalis fashi di kombantimento tobto z yednannya vijskovikiv Yihnya nazva dala najmenuvannya usomu fashistskomu ruhovi Organizovanim politichnim ruhom fashizm stav 23 bereznya 1919 roku koli v Milani projshla zustrich fashistskoyi partiyi Italijskij soyuz borotbi Cya data vvazhayetsya dnem narodzhennya italijskogo fashistskogo ruhu hocha faktichna data zasnuvannya 23 lyutogo 1919 roku 1919 roku komunisti vbili studenta yakij vidmovivsya kriknuti Get Italiyu zgodom komunisti pidirvali budivlyu teatru Diyana vnaslidok chogo zaginulo 17 lyudej Na pohoroni prijshli i zagoni fashistiv na choli z Mussolini Zreshtoyu u veresni 1920 roku proletariat zajnyav fabriki po usij Italiyi Na odnij z fabrik komunisti zasudili kilkoh fashistiv na smert ta kinuli yih u rozpaleni pechi Po vsij krayini zapanuvala anarhiya Provalivshis na viborah 1919 roku vin projshov do parlamentu 1921 roku stavshi chlenom pravogo krila V obmin na pidtrimku grupi promislovciv ta zemlevlasnikiv Mussolini nadav pidtrimku shtrejkbreherstvu ta pripiniv revolyucijnu propagandu U 1921 roci Soyuz borotbi buv peretvorenij na Nacionalnu fashistsku partiyu Koli liberalni uryadi Dzhovanni Dzholitti Ivanoe Bonomi ta Luyidzhi Fakta ne zmogli zupiniti rozpovsyudzhennya anarhizmu ta pislya togo yak fashisti 28 zhovtnya 1922 roku organizuvali demonstrativnij Marsh na Rim Marcia su Roma italijskij korol Viktor Emanuyil III zaprosiv Benito Mussolini sformuvati novij uryad 31 zhovtnya 1922 roku Mussolini stav najmolodshim prem yer ministrom v istoriyi Italiyi Fashistska diktaturaSpochatku vin koristuvavsya pidtrimkoyu parlamentskih liberaliv Z yihnoyu dopomogoyu zaprovadiv zhorstku cenzuru ta zminiv viborchi metodi tak sho protyagom 1925 1926 rokiv zmig zibrati v svoyih rukah diktatorski povnovazhennya ta rozpustiti vsi inshi partiyi Vmilo vikoristovuyuchi svij absolyutnij kontrol nad presoyu vin postupovo pobuduvav sobi imidzh Providnika lyudini yaka zavzhdi maye raciyu ta mozhe virishiti vsi problemi politiki ta ekonomiki Italiya shvidko peretvorilasya na policijnu derzhavu Z timi hto namagavsya chiniti jomu opir yak napriklad socialist Dzhakomo Matteotti Mussolini buv bezzhalisnij Ale jogo propagandistskij talant buv nastilki velikim sho opoziciyi do nogo majzhe ne isnuvalo U riznij chas pochinayuchi z 1922 roku Mussolini osobisto keruvav ministerstvami vnutrishnih sprav zovnishnih sprav kolonij pidpriyemnictva armiyi ta inshih vijskovih formuvan ta suspilnih robit Inodi v jogo rukah bulo skoncentrovano do semi posad na dodachu do prem yerskoyi Takozh vin prodovzhuvav zalishatisya golovoyu fashistskoyi partiyi sformovanoyi v 1921 roci ta ozbroyenoyi fashistskoyi miliciyi Koncentraciya takoyi vladi v odnih rukah vidbuvalasya cinoyu stvorennya nadmirno centralizovanoyi neefektivnoyi ta korumpovanoyi derzhavi U 1924 roci bula sproba italijskih parlamentariv ob yednatis proti fashizmu tak zvanij Aventinskij blok ale roz yednanist opoziciyi dala zmogu Mussolini rozgromiti bud yakij politichnij opir povnistyu Mussolini vigoloshuye promovu Pid diktatorstvom Mussolini parlamentsku sistemu bulo praktichno skasovano Zakoni dovilno perepisuvalisya Vsi vchiteli v shkolah ta universitetah mali prisyagati na virnist fashistskomu rezhimu Mussolini sam priznachav redaktoriv vsih gazet a kozhnij zhurnalist musiv mati sertifikat vid fashistskoyi partiyi shob mati mozhlivist pracyuvati za profesiyeyu Profspilki buli pozbavleni svoyeyi nezalezhnosti ta integrovani v te sho nazivalosya korporativnoyu sistemoyu Metoyu yakoyi tak i ne bulo dosyagnuto bulo pomistiti kozhnogo italijcya v yaku nebud profesijnu organizaciyu chi korporaciyu yaki vsi buli pid derzhavnim kontrolem Mussolini viddyachiv tim hto jogo finansuvav perevivshi pevnu kilkist promislovih galuzej z derzhavnoyi vlasnosti u privatnu Ale u 1930 h rokah vin pochav povertatisya do protilezhnoyi krajnosti zhorstkogo derzhavnogo kontrolyu nad promislovistyu Veliki koshti jshli na suspilni vitrati Prote ekonomika strazhdala vid jogo nadmirnih zusil zrobiti Korolivstvo Italiya samodostatnim Korolivstvu Italiya ne vistachalo resursiv na nadmirnu industrializaciyu Vijskova agresiyaMussolini j Gitler v Myunheni u 1940 roci Mussolini ta Gitler U zovnishnij politici Mussolini shvidko perejshov vid pacifistskogo antiimperializmu do krajnoyi formi agresivnogo nacionalizmu Odnim iz pershih prikladiv cogo bulo jogo bombarduvannya Korfu 1923 roku Pislya togo vin uspishno vstanoviv marionetkovij rezhim v Albaniyi ta zavoyuvav Liviyu Jogo mriyeyu bulo zrobiti Seredzemne more mare nostrum nashim morem 1935 roku na konferenciyi u Strezi vin dopomig stvoriti antigitlerivskij front shob zahistiti nezalezhnist Avstrijskoyi respubliki Ale jogo uspishnij vijni proti Efiopskoyi imperiyi chinila opir Liga Nacij i vin buv zmushenij shukati soyuzu z Tretim Rejhom yakij vijshov iz Ligi 1933 roku Jogo aktivne vtruchannya v Gromadyansku vijnu v Ispaniyi u 1936 1939 h rr na boci generala Fransisko Franko viklyuchilo bud yaku mozhlivist primirennya z Francuzkoyu respublikoyu ta Velikoyu Britaniyeyu Vnaslidok cogo vin musiv zmiritisya z nacistskim anshlyusom Avstrijskoyi respubliki ta rozdilom Chehoslovackoyi respubliki 1939 roku Na Myunhenskij konferenciyi u veresni 1938 roku vin vistupav yak pomirkovanij politik yakij pragne miru v Yevropi Ale jogo vis z Tretim Rejhom otrimala faktichne pidtverdzhennya u viglyadi Stalevogo paktu z Gitlerom u travni 1939 roku Yavno buduchi pidporyadkovanim partnerom Mussolini pislya 1938 r vslid za nacistami zaprovadiv rasovu politiku yaka prizvela do peresliduvannya yevreyiv ta stvorennya sistemi aparteyidu v Italijskij imperiyi Druga svitova vijnaZ nablizhennyam Drugoyi svitovoyi vijni Mussolini ogolosiv pro svij namir priyednati Maltu Korsiku ta Tunis U kvitni 1939 roku pislya nedovgoyi vijni vin okupuvav Albanske korolivstvo Ne rozumiyuchi sho vin mav bi bilshij zisk vid zberezhennya balansu sil v Yevropi vin spiravsya na politiku blefu ta bujstva shob primusiti zahidni demokratiyi piddatisya na jogo zrostayuchi teritorialni apetiti Hocha protyagom 15 rokiv Mussolini propoviduvav prinadi vijni ta vijskovu gotovnist Korolivstva Italiya jogo vijska buli absolyutno ne gotovi koli vtorgnennya Gitlera v Polshu prizvelo do Drugoyi svitovoyi vijni Mussolini virishiv ne vtruchatisya doki ne stane yasno hto vigraye Vin ogolosiv vijnu tilki v chervni 1940 roku spodivayuchis sho vijna trivatime ne dovshe kilkoh tizhniv Jogo napad na Greciyu v zhovtni prodemonstruvav sho vin nichogo ne zrobiv dlya pidgotovki efektivnoyi vijskovoyi mashini Odnak jomu nichogo ne zalishalosya krim slidom za Gitlerom ogolositi vijnu Radyanskomu Soyuzu v chervni 1941 roku ta Spoluchenim Shtatam Ameriki v grudni 1941 roku Slidom za porazkami italijciv na vsih frontah ta pislya visadki britano amerikanskih vijsk u Siciliyi 1943 roku bilshist soratnikiv Mussolini vidvernulasya vid nogo na Velikij fashistskij radi 25 lipnya 1943 roku Ce dozvolilo korolyu vidpraviti jogo u vidstavku ta zaareshtuvati Vizvolenij nimcyami cherez kilka misyaciv Mussolini zasnuvav respublikansku fashistsku derzhavu Italijsku socialnu respubliku na pivnochi Italiyi Ale vin vzhe buv ne bilshe nizh marionetkoyu pid zahistom vermahtu Postijno namagavsya pereklasti provinu za porazku na italijskij narod yakij viyavivsya nedostatno velikim dlya togo shob nalezhno ociniti jogo imperski mriyi Smert MussoliniDokladnishe Smert Benito Mussolini Zliva napravo mozhna pobachiti bezdihanni tila kolishnogo komunistichnogo politika Nikola Bombachchi duche Benito Mussolini jogo virnoyi kohanoyi Klari Petachchi ministra Alessandro Pavolini ta vidomogo fashistskogo politika Ahille Starache yaki vistavlyayutsya na ploshi Loreto v m Milan u 1945 roci 25 kvitnya 1945 roku Mussolini pogodivsya na peregovori z liderami italijskogo partizanskogo ruhu za poserednictva arhiyepiskopa Milanskogo Partizani zayavili Mussolini sho yak vin viznaye svoyu porazku to zmozhe rozrahovuvati na spravedlivij sud ale ne viznali za nim prava vistavlyati bud yaki poperedni umovi Diznavshis u toj zhe chas sho nimci pogodilis na kapitulyaciyu svoyih vijsk v Italiyi navit ne povidomivshi jogo Mussolini perervav peregovori 25 kvitnya Komitet Nacionalnogo Zvilnennya uhvaliv ostatochne rishennya shodo Mussolini ta viddav nakaz stratiti jogo vidrazu pislya shoplennya Razom iz Bombachchi ta Klaroyu Petachchi 26 go Mussolini pribuv do Komo de zatrimavsya na yakijs chas sho malo fatalni naslidki Same za chas zatrimki italijska prikordonna ohorona perejshla na bik partizan Mussolini sprobuvav projti partizanskij kordon pereodyagnuvshis u nacistsku formu Ale za kilka hvilin poblizu Dongo kolona nacistiv bula zupinena 52 yu garibaldijskoyu partizanskoyu brigadoyu Mussolini buv upiznanij i zatrimanij 28 kvitnya bezposeredno pered tim yak vijska Alyansu dosyagli Milana Mussolini razom zi svoyeyu kohankoyu Klarettoyu Petachchi buv strachenij komunistichnim partizanskim zagonom Yih rozstrilyali na misci razom z 16 osobovim eskortom Rozpovidali sho Klari Petachchi partizani zaproponuvali svobodu ale vona z gordistyu vidpovila sho hoche rozdiliti dolyu kohanogo Tila strachenih buli vkinuti u vantazhivku ta dostavleni do Milana Nastupnogo dnya tila buli vivisheni v Piazzale Loreto Milan razom z tilami inshih fashistiv na plyundruvannya natovpovi Pislya togo tilo Mussolini bulo perevezeno do Predappio ta pohovane u familnij kaplici Sim yaJogo perezhila druzhina Donna Rakele dva sini Vittorio ta ta dochka Edda Tretij sin Bruno zaginuv pid chas viprobuvan vijskovogo litaka Onuka Mussolini Alessandra donka zaraz ye deputatom italijskogo parlamentu U mistectviBenito Mussolini stav prototipom geroya Bencino Napaloni u filmi Charli Chaplina Velikij diktator U 1993 roci rezhiser znyav film pro molodogo Benito Mussolini Golovnu rol zigrav ispanskij aktor Antonio Banderas NagorodiItaliya Medal Peremogi v zoloti Hrest za vislugu rokiv Dobrovolchoyi miliciyi 20 rokiv Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 1924 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 1924 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 1924 Savojskij vijskovij orden velikij hrest 7 travnya 1936 Kolonialnij orden Zirki Italiyi velikij hrest velikij hrest velikij hrest Orden Rimskogo orla velikij zolotij hrest 2 bereznya 1944 velikij hrest 11 lyutogo 1945 Vatikan Yerusalimskij Orden Svyatogo Grobu Gospodnogo velikij hrest 2 kvitnya 1923 Orden Zolotoyi shpori 9 sichnya 1932 Orden Piya IX velikij hrest Ispaniya lancyug 25 lyutogo 1924 Imperskij orden Yarma ta Stril velikij hrest 1937 Tretij Rejh velikij hrest 1934 velikij hrest u zoloti z diamantami 1937 Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach v zoloti z diamantami kviten 1937 Orden Zaslug nimeckogo orla velikij hrest v zoloti z diamantami 25 veresnya 1937 pershij nagorodzhenij Inshi krayini Orden Lazni velikij hrest Britanska imperiya 1923 pozbavlenij v 1940 roci Orden Bilogo Orla Polsha 1923 Pochesnij balyi Maltijskij orden 2 kvitnya 1923 Orden Bilogo leva velikij hrest Chehoslovacka respublika 20 lipnya 1926 velikij hrest 1 go klasu z orlom Orden Zirki Nepalu 1 go klasu 1 go klasu Latviya 1 go klasu Orden Serafimiv Shveciya Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Braziliya Orden Slona Daniya Orden hrizantemi z namistom Yaponiya Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest Orden Pechatki Solomona velikij hrest Efiopiya Div takozhMargerita SarfattiPrimitkiDont s ov Dmytro 1883 1973 Doncov Dmitro 1883 1973 Bagan Oleg Radevich Vinnickij Yaroslav Naukovo ideolohichnyĭ t s entr im Dmytra Dont s ova Naukovo ideologichnij centr im Dmitra Doncova 2010 c 2010 Literaturna eseistyka Drohobych Vydavnycha firma VIDRODZ H ENNI A ISBN 978 966 538 231 7 OCLC 670280375 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z posilannyami na dzherela iz zajvoyu punktuaciyeyu posilannya Benito Mussolini 4 veresnya 2017 Audiokniga Benito Mussolini Moe Zhittya La Mia Vita 1928 rik arhiv originalu za 24 sichnya 2019 procitovano 18 zhovtnya 2018PosilannyaMussolini Benito Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1057 1058 1000 ekz Benito Mussolini Doktrina Fashizmu 1932 audio Benito Mussolini Moe Zhittya 1928 audio Arhivovano 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Mihajlo Ostroverha Mussolini Lyudina i Chin oratoriya audio Yu I Shapoval Mussolini Benito Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 138 ISBN 978 966 00 1061 1 Politichnij zapovit Benito Mussolini E Heminguej Mussolini najbilshij shahraj u Yevropi 1922 Arhivovano 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine A Vinogradova Konec Mussolini Voprosy istorii 1990 5 S 166 ros D Smit Mussolini per s angl L A Babuk Moskva InterDajdzhest 1995 384 s Istoriya v licah Diktatory ros Bi bi si Benito Mussolini rabotal na britanskuyu razvedku 2009 Arhivovano 24 sichnya 2011 u Wayback Machine ros Zlet i padinnya italijskogo Duche istoriya Benito Mussolini na oblasnomu radio Dnipra Arhivovano 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine Korrespondent net The Guardian Mussolini byl agentom britanskoj razvedki 2009 Arhivovano 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Hronologiya zhizni Benito Mussolini ros Mussolini Benito Arhivovano 1 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Benito Mussolini 1883 1945 Arhivovano 16 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaMoye zhittya Mussolini Benito pereklad z italijskoyi Harkiv Folio 2017 251 s ISBN 978 966 03 7684 7 P M Ignatyev Mussolini Benito Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 R Krivonos Mussolini Benito Amilkare Andrea Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 471 ISBN 978 966 611 818 2

Топ