Окістя

Окі́стя, надкі́сниця, періо́ст (лат. periosteum, від дав.-гр. περί — «біля» + ὀστέον — «кістка») — сполучнотканинна оболонка, що покриває ззовні всю поверхню кістки, за винятком суглобів трубчастих кісток. Морфологічно подібне до ендосту.

Окістя
Будова окістя і прилеглої кісткової тканини
Деталі
Ідентифікатори
Латина	Periosteum
MeSH	D010521
TA98	A02.0.00.007
TA2	384
	H2.00.03.7.00018
FMA	24041
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Не плутати з Окіст.

Будова

Окістя складається зі щільної регулярної сполучної тканини. У ній виділяють два шари: зовнішній фіброзний і внутрішній камбіальний або остеогенний. Фіброзний шар складається з волокон колагену у поверхневій області й волокон еластину в глибшій частині, містить фібробласти. Камбіальний шар містить клітини, що є попередниками остеобластів і надалі перетворюються на них. Остеобласти трубчастих кісток відповідають за зростання їх у товщину, а остеобласти інших типів кісток — за їхній загальний зріст (у тому числі в довжину). У разі кісткових переломів клітини-попередники розвиваються в остеобласти і хондробласти, сприяючи процесу відновлення кісткової тканини.

Товщина окістя може бути різною. В організмі на стадії росту вона сягає 70-150 мкм у трубчастих кісток, збільшуючись до їхніх кінців. З віком окістя стає тонкішим. Окістя носових кісток має товщину близько 0,8-1,8 мм, а альвеолярне окістя (під яснами) — 0,5 мм.

На відміну від кісткової тканини, окістя має нервові закінчення, що робить його чутливим до зовнішніх подразнень. Його товща також пронизана артеріями і венами, що проникають усередину кістки, забезпечуючи з кровотоком її живлення, і лімфатичними судинами, завдяки яким відбувається відтік від неї лімфи. До окістя кріпляться сухожилля і зв'язки.

Патології

• Періостит — запалення окістя. Періостит на окісті щелепних кісток (одонтогенний періостит) у просторіччі називають «флюсом».
•  — незапалювальна зміна окістя, гіперпластична реакція. Пов'язана з посиленням кісткоутворення в камбіальному шарі; полягає в нашаруванні остеоїдної тканини на кіркову речовину діафізів трубчастих кісток.
• Туберкульоз окістя — може бути первинним, або вторинним, як результат туберкульозу кістки.
• Актиномікоз
• Гуми окістя — сифілітичні утворення (гуми), що розвиваються на внутрішньому шарі, частіше за все трапляються на кістках черепної коробки, груднині, великій гомілковій кістці, ключиці.
• Періостальна фіброма — фіброма окістя, доброякісна пухлина.
• Періостальна фібросаркома — окістя.
• Періостальна остеосаркома — остеосаркома окістя.
• Періостальна хондрома — хондрома окістя.

Див. також

• Ендост
• Охрястя

Примітки

1. Окістя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Надкісниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Періост // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Modric, Jan. Periosteum. eHealthStar. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014.

Джерела

• periosteum — InnerBody [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Надкостница // Большая медицинская энциклопедия. — 1970. (рос.)