Рівайвелізм

Рівайвелізм (англ. revival — «відродження», «пробудження») — рух у протестантизмі, що виник в XVIII ст. у відповідь на перетворення християнства в офіційне моральне вчення. Головною особливістю рівайвелізму — екзальтоване переживання особистої зустрічі з Богом і наступаючого кінця світу. Рівайвелісти спочатку не мали організації і являли собою стихійні молитовні групи і гуртки з вивчення Біблії, в яких провідна роль належала харизматичним лідерам і мандрівним проповідникам. Церковні обряди і ієрархія при цьому відходила на другий план або навіть сходила нанівець.

Першими значними рівайвелістами були , Ч. Фінні, Д. Муді, Р. Торре.

Приклади

• Велике пробудження
• П'ятидесятники
• Пієтизм
• Лестадіанство

Примітки

Посилання

• Ревівалізм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія