Azərbaycan  AzərbaycanLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

box width Анаксімандрдав гр Ἀναξίμανδρος Західна філософіяΆναξίμανδροςНародження610 до н е 2 Мілет 2 Смерть546 до н е 4

Анаксімандр

Анаксімандр

Анаксімандр
дав.-гр. Ἀναξίμανδρος 
Західна філософія
Άναξίμανδρος
Народження610 до н. е.[2] 
Мілет[2] 
Смерть546 до н. е.[4] 
Мілет, Стародавня Греція 
Громадянство (підданство)Мілет 
Знання мов
  • давньогрецька мова[2] 
    • Діяльність
  • астроном, математик, географ, фізик, письменник 
    • Школа / Традиція, мілетська школа, натуралізм
    Основні інтересиметафізика, астрономія, геометрія, географія
    Значні ідеїапейрон
    ВплинувАнаксимен, Піфагор
    Літературний напрямДосократики і Мілетська школа 
    Зазнав впливу
  • Фалес
    • ВчителіФалес[2] 
    Відомі студентиПіфагор і Анаксімен 
    Визначний твір
  • Апейрон 
    • Історичний періоддосократівська філософія
    Батькоd 
     Анаксімандр у Вікісховищі 
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Анаксімáндр, Анаксимандр Мілетський (з Мілета) (дав.-гр. Αναξιμανδρος; близько 610 до н. е. — 546 до н. е.) — старогрецький математик, астроном і філософ, представник мілетської школи. Був учнем Фалеса Мілетського і вчителем Анаксімена. Вважається першим античним філософом, який особисто записував своє вчення, а його трактат «Про природу» — першим відомим прозовим текстом стародавньої Греції.

    Розвиваючи матеріалізм свого вчителя Фалеса, він визначав першоосновою всіх речей нескінченну, невизначену матерію — «апейрон». Виявом стихійної діалектики Анаксімандра є вчення про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини.

    Анаксімандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії.

    Біографія

    Анаксімандр, син Праксіада, народився на третій рік 42-ї олімпіади (610 до н. е.).

    Встановити точну хронологію його діяльності неможливо, оскільки жодне джерело не містить прямих хронологічних вказівок. Фемістій, ритор IV століття Візантійської імперії, згадує, що Анаксімандр був «першим з відомих греків, хто написав твір про природу». Отже, його праці належать до перших прозових творів Західного світу. На час Платона його філософія була майже забута, і лише Арістотель, його наступник Теофраст та кілька доксографів донесли до нас уривки знань про нього. З праць Арістотеля відомо, що Фалес, також із Мілета, передував Анаксімандру. Хоча існують суперечки щодо того, чи був Фалес учителем Анаксімандра, немає сумнівів, що його ідея про походження всього з води мала на Анаксімандра значний вплив. Безсумнівним є й те, що вже в давнину греки вважали Анаксімандра представником мілетської моністичної школи, яку започаткував Фалес, продовжив Анаксімандр, а завершив Анаксімен.

    Римський ритор III століття Еліан зображує Анаксімандра як керівника мілетської колонії в Аполлонії на узбережжі Чорного моря, що може свідчити про його вагоме суспільне становище і лідерські здібності.

    Останні роки життя Анаксімандр провів як підданий перської Імперії Ахеменідів. За словами Аполлодора Афінського, грецького граматика II століття до н. е., Анаксімандру було 64 роки на другий рік 58-ї олімпіади (547–546 до н. е.), і невдовзі після цього він помер.

    Праці

    Анаксімандр, крім філософського вчення, відомий тим, що першим з давньогрецьких філософів власноруч записував свої думки. Головний трактат «Про природу» до нашого часу втрачений, відомі лише фрагменти, цитовані Сімпліцієм. Вважається, що за часів Арістотеля трактат зберігався в біблотеці Ліцею, а в I ст. його копія знаходилася в Александрійській бібліотеці. Інші — «Навколо Землі», «Про нерухомі тіла» та «Сфера» втрачені цілком.

    Вчення

    Апейрон

    На противагу Фалесу, котрий вважав, що першооснова всіх речей подібна на воду, проявляється в різних формах і є джерелом руху, Анаксімандр розробив вчення про апейрон. Ця першооснова за різними трактуваннями є або рівномірною сумішшю всіх стихій, або дечим середнім між ними. Апейрон нескінченний і невизначений, тому з нього можуть утворюватися всі речі та перетворюватися одні в одних. Апейрон вічний і йому властивий постійний рух, він приводить в рух все у світі, при цьому сам апейрон не рухає ніщо.

    Анаксімандр критикував вчення Фалеса, вказуючи, що вода може бути тільки вологою, отже не може породжувати всі речі. Тому уявлення про першооснову як подобу води хибне. Натомість він пропонував, що протилежності сухе-вологе і гаряче-холодне, котрі виникають з апейрона, породжують різні стихії: Землю (сухе і холодне), Воду (вологе і холодне), Повітря (вологе і гаряче), Вогонь (сухе і гаряче).

    Космологія

    Згідно Анаксімандра, в центрі світобудови збирається важка стихія Землі, оточена легшою Водою, а далі Повітрям і Вогнем. Під дією Вогню Вода випаровується і з неї проступає Земля, утворюючи сушу.

    Земля має форму циліндра, висота якого становить 1/3 діаметра. На його верхній основі розташований відомий грекам світ. Цей циліндр міститься у Воді, котра в свою чергу спирається на безмежний апейрон.

    Навколо Землі знаходяться три порожніх кільця, наповнених Вогнем, розділені непрозорим Повітрям. В найближчому, де Вогню найменше і він найслабший, є безліч отворів, Вогонь, видимий крізь них, є зорями. Діаметр зоряного кільця в 9 чи 10 разів більший, ніж діаметр земного циліндра. В середньому кільці Вогню більше і є лише один великий отвір, який є Місяцем. Цей отвір непостійний, чим Анаксімандр пояснював зміну фаз Місяця й місячні затемнення. Діаметр кільця складає 18-19 діаметрів Землі. В третьому кільці міститься найсильніший Вогонь та отвір, що є Сонцем. Його отвір також непостійний і час від часу закривається, результатом чого є сонячні затемнення. Його діаметр — 27-28 діаметрів Землі.

    Метеорологія

    Анаксімандр пояснював грім під час грози зіткненням хмар між собою. Зіткнення струменів повітря породжує вогонь, який є блискавками.

    Походження життя і людини

    Згідно з Анаксімандром, життя виникло у воді, коли з неї ще не проступила суша. Першими істотами були риби, утворені з теплої води. Людина з'явилася всередині риб як дитина і вийшла з них уже дорослою на сушу.

    Вклад у географію

    Анаксімандр познайомив давніх греків із гномоном, запозиченим у Вавилонії. Першим накреслив карту світу з використанням масштабу, в центрі якої перебувала Греція, яку оточували землі Європи і Азії, що були тоді відомі. Карта мала форму кола, весь суходіл був оточений океаном. Мислитель вважав, що десь на півночі повинні бути високі гори, за якими Сонце і повертає на схід. Тінь, що відкидають ці гори, є причиною феномена ночі.

    Використовував поняття Європа («Ереб» — ассирійський захід) та Азія («Ассу» — ассирійський схід), межа між ними проходить по річці Фасіс (Ріоні на Кавказі) або по Танаїсу (Сіверський Донець та Нижній Дон) та Чорному морю. Лівію (відому грекам Африку) від Азії відділяє річка Ніл. Європу та Лівію розділяє Середземне море.

    Див. також

    • 6006 Анаксімандр — астероїд, названий на честь філософа.
    • Анаксімандр (місячний кратер)

    Примітки

    1. Любкер Ф. Anaximander // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 86.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45270401d:Track:Q1459210
    2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 87. — ISBN 978-2-221-06888-5
      d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
    3. Анаксимандр // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 692–693.
      d:Track:Q21529279d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q602358
    4. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
      d:Track:Q547473
    5. Dictionnaire des philosophes antiques // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 1994. — P. 192.
      d:Track:Q18603571d:Track:Q280413d:Track:Q90d:Track:Q3430801d:Track:Q18604141
    6. Любкер Ф. Anaximenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 86.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q45270397d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
    7. В. Е. Туренко. Анаксимандр Мілетський // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
    8. Анаксимандр з Мілету // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 18. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
    9. Zühmer, T. H. (19 жовтня 2016). Roman Mosaic Depicting Anaximander with Sundial. Institute for the Study of the Ancient World. New York University.
    10. Іполит (?), (I, 5)
    11. McKirahan, Richard D. Anaximander of Miletus. Philosophy before Socrates. с. 32—34. ISBN 978-1603841832.
    12.  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
      Chisholm, Hugh, ред. (1911). Anaximander. // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 1 (вид. 11-те). Cambridge University Press. с. 944.
    13. (1989). A Political History of the Achaemenid Empire. Brill. с. 153. ISBN 978-9004091726. Під час правління Ахеменідів у Мілеті, який був найважливішим містом Іонії, жив видатний філософ Анаксімандр та географ і історик Гекатей.
    14. У творі Хроніки, за свідченням Діогена Лаертського, (II, 2).
    15. Шишкоедов, Павел (5 вересня 2017). Философия античности (рос.). Litres. ISBN 9785457887671. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
    16. Couprie, 2011.
    17. Anaximander. The Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

    Література

    Анаксімандр
    у сестринських Вікіпроєктах
    Інформація у Вікіданих?
    Цитати у Вікіцитатах?
    Файли у Вікісховищі?
    • Анаксімандр // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
    • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    • Узбек К. М. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис… д-ра філос. наук: 09.00.09 / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. — К., 2005. — 39с.
    • Узбек К. М. Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 234 с.

    Автор: www.NiNa.Az

    Дата публікації:

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Анаксімандр, Що таке Анаксімандр? Що означає Анаксімандр?

    box width Anaksimandrdav gr Ἀna3imandros Zahidna filosofiyaAna3imandrosNarodzhennya610 do n e 2 Milet 2 Smert546 do n e 4 Milet Starodavnya Greciya Gromadyanstvo piddanstvo Milet Znannya movdavnogrecka mova 2 Diyalnistastronom matematik geograf fizik pismennik Shkola Tradiciya miletska shkola naturalizmOsnovni interesimetafizika astronomiya geometriya geografiyaZnachni ideyiapejronVplinuvAnaksimen PifagorLiteraturnij napryamDosokratiki i Miletska shkola Zaznav vplivuFalesVchiteliFales 2 Vidomi studentiPifagor i Anaksimen Viznachnij tvirApejron Istorichnij perioddosokrativska filosofiyaBatkod Anaksimandr u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Anaksimandr Anaksimandr Miletskij z Mileta dav gr Ana3imandros blizko 610 do n e 546 do n e starogreckij matematik astronom i filosof predstavnik miletskoyi shkoli Buv uchnem Falesa Miletskogo i vchitelem Anaksimena Vvazhayetsya pershim antichnim filosofom yakij osobisto zapisuvav svoye vchennya a jogo traktat Pro prirodu pershim vidomim prozovim tekstom starodavnoyi Greciyi Rozvivayuchi materializm svogo vchitelya Falesa vin viznachav pershoosnovoyu vsih rechej neskinchennu neviznachenu materiyu apejron Viyavom stihijnoyi dialektiki Anaksimandra ye vchennya pro pohodzhennya i zagibel nezlichennih svitiv Odnim z pershih hoch i v nayivnij formi vin dav prirodnicho istorichne poyasnennya utvorennya svitu i pohodzhennya lyudini vid tvarini Anaksimandr zdijsniv pershu sprobu stvorennya sistematichnogo kursu dlya vikladannya geometriyi BiografiyaDavnorimska mozayika v Triri datovana pochatkom III stolittya n e zobrazhuye Anaksimandra z sonyachnim godinnikom Anaksimandr sin Praksiada narodivsya na tretij rik 42 yi olimpiadi 610 do n e Vstanoviti tochnu hronologiyu jogo diyalnosti nemozhlivo oskilki zhodne dzherelo ne mistit pryamih hronologichnih vkazivok Femistij ritor IV stolittya Vizantijskoyi imperiyi zgaduye sho Anaksimandr buv pershim z vidomih grekiv hto napisav tvir pro prirodu Otzhe jogo praci nalezhat do pershih prozovih tvoriv Zahidnogo svitu Na chas Platona jogo filosofiya bula majzhe zabuta i lishe Aristotel jogo nastupnik Teofrast ta kilka doksografiv donesli do nas urivki znan pro nogo Z prac Aristotelya vidomo sho Fales takozh iz Mileta pereduvav Anaksimandru Hocha isnuyut superechki shodo togo chi buv Fales uchitelem Anaksimandra nemaye sumniviv sho jogo ideya pro pohodzhennya vsogo z vodi mala na Anaksimandra znachnij vpliv Bezsumnivnim ye j te sho vzhe v davninu greki vvazhali Anaksimandra predstavnikom miletskoyi monistichnoyi shkoli yaku zapochatkuvav Fales prodovzhiv Anaksimandr a zavershiv Anaksimen Rimskij ritor III stolittya Elian zobrazhuye Anaksimandra yak kerivnika miletskoyi koloniyi v Apolloniyi na uzberezhzhi Chornogo morya sho mozhe svidchiti pro jogo vagome suspilne stanovishe i liderski zdibnosti Ostanni roki zhittya Anaksimandr proviv yak piddanij perskoyi Imperiyi Ahemenidiv Za slovami Apollodora Afinskogo greckogo gramatika II stolittya do n e Anaksimandru bulo 64 roki na drugij rik 58 yi olimpiadi 547 546 do n e i nevdovzi pislya cogo vin pomer PraciAnaksimandr krim filosofskogo vchennya vidomij tim sho pershim z davnogreckih filosofiv vlasnoruch zapisuvav svoyi dumki Golovnij traktat Pro prirodu do nashogo chasu vtrachenij vidomi lishe fragmenti citovani Simpliciyem Vvazhayetsya sho za chasiv Aristotelya traktat zberigavsya v bibloteci Liceyu a v I st jogo kopiya znahodilasya v Aleksandrijskij biblioteci Inshi Navkolo Zemli Pro neruhomi tila ta Sfera vtracheni cilkom VchennyaApejron Na protivagu Falesu kotrij vvazhav sho pershoosnova vsih rechej podibna na vodu proyavlyayetsya v riznih formah i ye dzherelom ruhu Anaksimandr rozrobiv vchennya pro apejron Cya pershoosnova za riznimi traktuvannyami ye abo rivnomirnoyu sumishshyu vsih stihij abo dechim serednim mizh nimi Apejron neskinchennij i neviznachenij tomu z nogo mozhut utvoryuvatisya vsi rechi ta peretvoryuvatisya odni v odnih Apejron vichnij i jomu vlastivij postijnij ruh vin privodit v ruh vse u sviti pri comu sam apejron ne ruhaye nisho Anaksimandr kritikuvav vchennya Falesa vkazuyuchi sho voda mozhe buti tilki vologoyu otzhe ne mozhe porodzhuvati vsi rechi Tomu uyavlennya pro pershoosnovu yak podobu vodi hibne Natomist vin proponuvav sho protilezhnosti suhe vologe i garyache holodne kotri vinikayut z apejrona porodzhuyut rizni stihiyi Zemlyu suhe i holodne Vodu vologe i holodne Povitrya vologe i garyache Vogon suhe i garyache Kosmologiya Sistema svitu Anaksimandra odna z suchasnih rekonstrukcij Zgidno Anaksimandra v centri svitobudovi zbirayetsya vazhka stihiya Zemli otochena legshoyu Vodoyu a dali Povitryam i Vognem Pid diyeyu Vognyu Voda viparovuyetsya i z neyi prostupaye Zemlya utvoryuyuchi sushu Zemlya maye formu cilindra visota yakogo stanovit 1 3 diametra Na jogo verhnij osnovi roztashovanij vidomij grekam svit Cej cilindr mistitsya u Vodi kotra v svoyu chergu spirayetsya na bezmezhnij apejron Navkolo Zemli znahodyatsya tri porozhnih kilcya napovnenih Vognem rozdileni neprozorim Povitryam V najblizhchomu de Vognyu najmenshe i vin najslabshij ye bezlich otvoriv Vogon vidimij kriz nih ye zoryami Diametr zoryanogo kilcya v 9 chi 10 raziv bilshij nizh diametr zemnogo cilindra V serednomu kilci Vognyu bilshe i ye lishe odin velikij otvir yakij ye Misyacem Cej otvir nepostijnij chim Anaksimandr poyasnyuvav zminu faz Misyacya j misyachni zatemnennya Diametr kilcya skladaye 18 19 diametriv Zemli V tretomu kilci mistitsya najsilnishij Vogon ta otvir sho ye Soncem Jogo otvir takozh nepostijnij i chas vid chasu zakrivayetsya rezultatom chogo ye sonyachni zatemnennya Jogo diametr 27 28 diametriv Zemli Meteorologiya Anaksimandr poyasnyuvav grim pid chas grozi zitknennyam hmar mizh soboyu Zitknennya strumeniv povitrya porodzhuye vogon yakij ye bliskavkami Pohodzhennya zhittya i lyudini Zgidno z Anaksimandrom zhittya viniklo u vodi koli z neyi she ne prostupila susha Pershimi istotami buli ribi utvoreni z teployi vodi Lyudina z yavilasya vseredini rib yak ditina i vijshla z nih uzhe dorosloyu na sushu Vklad u geografiyu Mapa Zemli za Anaksimandrom odna z suchasnih rekonstrukcij Anaksimandr poznajomiv davnih grekiv iz gnomonom zapozichenim u Vaviloniyi Pershim nakresliv kartu svitu z vikoristannyam masshtabu v centri yakoyi perebuvala Greciya yaku otochuvali zemli Yevropi i Aziyi sho buli todi vidomi Karta mala formu kola ves suhodil buv otochenij okeanom Mislitel vvazhav sho des na pivnochi povinni buti visoki gori za yakimi Sonce i povertaye na shid Tin sho vidkidayut ci gori ye prichinoyu fenomena nochi Vikoristovuvav ponyattya Yevropa Ereb assirijskij zahid ta Aziya Assu assirijskij shid mezha mizh nimi prohodit po richci Fasis Rioni na Kavkazi abo po Tanayisu Siverskij Donec ta Nizhnij Don ta Chornomu moryu Liviyu vidomu grekam Afriku vid Aziyi viddilyaye richka Nil Yevropu ta Liviyu rozdilyaye Seredzemne more Div takozh6006 Anaksimandr asteroyid nazvanij na chest filosofa Anaksimandr misyachnij krater PrimitkiLyubker F Anaximander Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 86 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45270401d Track Q1459210 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 87 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Anaksimandr Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 692 693 d Track Q21529279d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q602358 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Dictionnaire des philosophes antiques Dictionnaire des philosophes antiques R Goulet Paris CNRS 1994 P 192 d Track Q18603571d Track Q280413d Track Q90d Track Q3430801d Track Q18604141 Lyubker F Anaximenes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 86 d Track Q4249594d Track Q45270397d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 V E Turenko Anaksimandr Miletskij Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 2025 ISBN 978 617 7238 39 2 Anaksimandr z Miletu Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Kiyiv Abris 2002 S 18 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Zuhmer T H 19 zhovtnya 2016 Roman Mosaic Depicting Anaximander with Sundial Institute for the Study of the Ancient World New York University Ipolit I 5 McKirahan Richard D Anaximander of Miletus Philosophy before Socrates s 32 34 ISBN 978 1603841832 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Chisholm Hugh red 1911 Anaximander Encyclopaedia Britannica angl T 1 vid 11 te Cambridge University Press s 944 1989 A Political History of the Achaemenid Empire Brill s 153 ISBN 978 9004091726 Pid chas pravlinnya Ahemenidiv u Mileti yakij buv najvazhlivishim mistom Ioniyi zhiv vidatnij filosof Anaksimandr ta geograf i istorik Gekatej U tvori Hroniki za svidchennyam Diogena Laertskogo II 2 Shishkoedov Pavel 5 veresnya 2017 Filosofiya antichnosti ros Litres ISBN 9785457887671 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Couprie 2011 Anaximander The Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 30 listopada 2018 LiteraturaAnaksimandr u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Anaksimandr Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Kiyiv Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Uzbek K M Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s Uzbek K M Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s

    Топ