Azərbaycan  AzərbaycanDeutschland  DeutschlandLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

Буїди Бувейхіди династія шиїтських правителів що були главами держави в Західній Персії і в Іраку 903 1055 Засновник дин

Буїди

Буїди

Буїди , Бувейхіди — династія шиїтських правителів, що були главами держави в Західній Персії і в Іраку (903—1055). Засновник династії Алі ібн-Бувейх висунувся як ватажок збройних загонів горців Гіляна (Півн.-Зах. Персія). Алі і його два брати здійснили значні територіальні захоплення в Західній Персії. 945 року Ахмед, брат Алі, захопив Багдад, після чого Буїди встановили свій контроль над Аббасидським халіфатом. Буїди — перші правителі, які привласнили стародавній перський титул «цар царів» (шаханшах).

Буїди
Прапор
Дата створення / заснування 934 
Офіційна мова середньоперська мова, арабська і мазандеранська мова 
Континент Азія 
Країна Іран і  Ірак 
Столиця Шираз, Рей, Багдад і Гамадан 
Форма правління Спадкова монархія 
Посада голови уряду емір 
Мова комунікації перська, d, середньоперська мова і арабська 
Історичний період d і Золота доба ісламу 
Час/дата припинення існування 1062 
Площа 1 600 000 км² 
 Буїди у Вікісховищі 

У доісламську епоху Буїди обслуговували сасанідських послів і купців. В халіфаті спадково займали пост амір ал-Умара — верховного головнокомандувача і командувача гвардією гулямів, фактично військового диктатора.

З 934 по 1028 роки Буїди володіли областю Фарс на південному заході Ірану; з 932 по 1028 вони управляли Джибалом, який періодично ділився на уділи Рей і Ісфахан; з 936 по 1048 — Керманом. З 945 по 1055 Буіди управляли Багдадом і значною частиною території сучасного Іраку.

За правління еміра на ім'я Адуд ад-Даула Фенна Хосров (978—983) владу Буїдів визнали Ірак, Західний Іран і вся Аравія. За його наказом по всій Месопотамії відбудували й розширили за рахунок державних коштів іригаційну систему, у Багдаді було споруджено пишний Дар аль-ільм — «Будинок науки». Була зафіксована чітка норма податків із селян. Розквітнув Шираз, у якому Адуд ад-Даула розташував свою столицю. За його правління тут було завершено спорудження пишного шахського палацу на 360 кімнат. В бібліотеці палацу було понад 10 000 манускриптів.

У другій половині XI століття Буїди занепали в результаті нашестя Сельджуків та їхніх союзників.

Див. також

  • Дейлеміти

Посилання

  • Сайт «runivers» [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — К., 2002.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

Автор: www.NiNa.Az

Дата публікації:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Буїди, Що таке Буїди? Що означає Буїди?

Buyidi Buvejhidi dinastiya shiyitskih praviteliv sho buli glavami derzhavi v Zahidnij Persiyi i v Iraku 903 1055 Zasnovnik dinastiyi Ali ibn Buvejh visunuvsya yak vatazhok zbrojnih zagoniv gorciv Gilyana Pivn Zah Persiya Ali i jogo dva brati zdijsnili znachni teritorialni zahoplennya v Zahidnij Persiyi 945 roku Ahmed brat Ali zahopiv Bagdad pislya chogo Buyidi vstanovili svij kontrol nad Abbasidskim halifatom Buyidi pershi praviteli yaki privlasnili starodavnij perskij titul car cariv shahanshah Buyidi Prapor Data stvorennya zasnuvannya934 Oficijna movaserednoperska mova arabska i mazanderanska mova KontinentAziya KrayinaIran i Irak StolicyaShiraz Rej Bagdad i Gamadan Forma pravlinnyaSpadkova monarhiya Posada golovi uryaduemir Mova komunikaciyiperska d serednoperska mova i arabska Istorichnij periodd i Zolota doba islamu Chas data pripinennya isnuvannya1062 Plosha1 600 000 km Buyidi u Vikishovishi Derzhava buyidiv na 970 rik U doislamsku epohu Buyidi obslugovuvali sasanidskih posliv i kupciv V halifati spadkovo zajmali post amir al Umara verhovnogo golovnokomanduvacha i komanduvacha gvardiyeyu gulyamiv faktichno vijskovogo diktatora Z 934 po 1028 roki Buyidi volodili oblastyu Fars na pivdennomu zahodi Iranu z 932 po 1028 voni upravlyali Dzhibalom yakij periodichno dilivsya na udili Rej i Isfahan z 936 po 1048 Kermanom Z 945 po 1055 Buidi upravlyali Bagdadom i znachnoyu chastinoyu teritoriyi suchasnogo Iraku Za pravlinnya emira na im ya Adud ad Daula Fenna Hosrov 978 983 vladu Buyidiv viznali Irak Zahidnij Iran i vsya Araviya Za jogo nakazom po vsij Mesopotamiyi vidbuduvali j rozshirili za rahunok derzhavnih koshtiv irigacijnu sistemu u Bagdadi bulo sporudzheno pishnij Dar al ilm Budinok nauki Bula zafiksovana chitka norma podatkiv iz selyan Rozkvitnuv Shiraz u yakomu Adud ad Daula roztashuvav svoyu stolicyu Za jogo pravlinnya tut bulo zaversheno sporudzhennya pishnogo shahskogo palacu na 360 kimnat V biblioteci palacu bulo ponad 10 000 manuskriptiv U drugij polovini XI stolittya Buyidi zanepali v rezultati nashestya Seldzhukiv ta yihnih soyuznikiv Div takozhDejlemitiPosilannyaSajt runivers Arhivovano 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik K 2002 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Топ