Вебліографія

Вебліографія (англ. webliography), веббібліографія або вебографія — вид бібліографічної діяльності, що забезпечує облік та впорядкування різноманітних електронних ресурсів інтернету з метою полегшення інформаційно-пошукової діяльності користувачів.

Результатами вебліографічної діяльності є вебліографічні посібники різних типів і видів. Вони поширені в електронному форматі на сайтах бібліотек (у форматах html, doc, pdf тощо) та/або у друкованому виданні і містять  описи електронних ресурсів віддаленого доступу, згрупованих за певними ознаками. Зазвичай, опис інтернет-ресурсу містить гіпертекстову назву та/або ресурсу.

В Україні центрами вебліографії є провідні бібліотеки, значний внесок у її розвиток такожь здійснюють бібліотеки для дітей та юнацтва. Корисні фахові вебліографічні ресурси пропонують і бібліотеки закладів вищої освіти.

Інформація про вже створені веббібліографічні посібники становить предмет метавеббібліографії.

Історія

Термін «вебліографія» англійською мовою вперше вжили американські бібліотекарі в 1990 році у газеті «Нью-Йорк Таймс». Від середини 1990-х років його застосовують європейські бібліотекарі, а в бібліотечному середовищі пострадянського простору його вживають з початку 21 сторіччя. Іноді також термін «вебліографія» застосовують для позначення списків інтернет-ресурсів, тобто ототожнюють вид діяльності та її результату.

Першими нормативними документами, що регламентують бібліографічний опис і каталогізування електронних ресурсів, стали «ISBD (ER): International Standard Bibliographic Description for Electronic Resources», виданий ІФЛА у 1997 році, та стандарт метаданих Dublin Core, ініційований у 1995 році OCLC (Online Computer Library Center, Inc). У березні 2003 році Міжнародною організацією стандартів ISO було затверджено фінальний текст документа ISO 15836 «Information and documentation – The Dublin Core Metadata Element Set», за яким набір елементів Дублінського ядра метаданих затверджено в якості міжнародного стандарту.

Опис інтернет-ресурсу в Україні регламентує міждержавний стандарт ГОСТ 7.82–2001 «Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления».

Критика

УБЕ зазначає, що вебліографічна діяльність є новим і перспективним напрямом загальної бібліографічної діяльності бібліотек. Її характеризують як неузгоджену, з відсутньою координацією, дублюванням інформації при створенні вебліографічних джерел тощо. «Значна кількість вебліографічних посібників, виявлених в українському сегменті бібліотечного інтернет-середовища, зворотно пропорційна якості відображеної в них інформації». Відзначають типові недоліки: відсутність попередньої редакційно-видавничої підготовки вебліографічних посібників, нестандартизовані бібліографічні описи електронних документів, неактуальні чи помилкові .

Примітки

1. Папакін Г.В. Веббібліографія, web-бібліографія, вебліографія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
2. Трачук Л. Ф. Вебліографія // Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua.
3. Трачук Л. Ф. Вебліографічний посібник // Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua.

Джерела та література

• Папакін Г.В. Веббібліографія, web-бібліографія, вебліографія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
• Трачук Л. Ф. Вебліографія // Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua.
• Вебліографічні ресурси українських бібліотек / Л. Трачук // Вісник Книжкової палати. — 2010. — № 3. — С. 31-34.
• Вебліографія: нові формати представлення бібліографії у веб-середовищі / Т. Д. Корольова // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій», 1–2 груд. 2016 р. — Дніпро: ДНУЗТ, 2016.