Azərbaycan
Lietuva
Malta
ශ්රී ලංකාව
Türkmenistan
Türkiyə
Украина
Ві льнюс до 1939 Ві льно лит Vilnius біл Вільня пол Wilno староукр Вильна Вільна столиця та найбільше місто Литви розташ
Вільнюс
Ві́льнюс, до 1939 — Ві́льно (лит. Vilnius, біл. Вільня, пол. Wilno, староукр. Вильна, Вільна) — столиця та найбільше місто Литви, розташоване на річці Няріс у південно-східній частині країни. Головний політичний, економічний та культурний центр Литви. Станом на 2024 рік проживало 630 904 (за даними муніципалітету) або 592 389 (за даними державного реєстратора) мешканців, а у вільнюській агломерації — 718 507 (2020); друге найбільше місто серед країн Балтії за кількістю населення (після Риги).
| Вільнюс лит. Vilnius | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| | |||||
| Основні дані | |||||
| 54°41′ пн. ш. 25°17′ сх. д. / 54.683° пн. ш. 25.283° сх. д. | |||||
| Країна | Литва | ||||
| Адмінодиниця | Вільнюський муніципалітет | ||||
| Столиця для | d, Литва, Велике князівство Литовське, Літбіл, Серединна Литва, Віленське воєводство, Віленський повіт[d], Литовська радянська республіка, Річ Посполита, Віленський повіт, Вільнюський муніципалітет, Вільнюський повіт, Литовське генерал-губернаторство, Литовська губернія, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, Вільнюський район, Віленська губернія і d[1] | ||||
| Поділ | | ||||
| Засновано | 13 століття | ||||
| Перша згадка | 1323 | ||||
| Статус міста | 1387 | ||||
| Площа | 401 км² | ||||
| Населення | 630 904 (1 12 2024) | ||||
| · густота | 1467 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 112 м і 98 м | ||||
| Водойма | Няріс, Вільня | ||||
| Назва мешканців | фр. Vilnois[2], фр. Vilnoise[2], вільнюсець, вільнюска, словен. Vilenčan, словен. Vilenčanka, біл. віленец і біл. вілянчук | ||||
| Міста-побратими | Астана[3], Ольборг (1979)[3][4][5], Брюссель (23 листопада 2004)[3][6], Братислава, Будапешт (29 червня 1991)[3][6], Чикаго (21 липня 1993)[3][7][…], Кишинів (4 квітня 2012)[3][6][8], Дніпропетровськ (29 вересня 1998)[3][6][…], Донецьк (26 листопада 1996)[3][6], Дуйсбург (10 жовтня 1985)[3][10][…], Дублін (7 квітня 2005)[6], Единбург (1994)[3][11], Ерфурт (11 квітня 1972)[3][12][6], Гданськ (27 серпня 1998)[13][3][…], Гуанчжоу (12 жовтня 2006)[3][6], Стамбул, Йоенсуу (21 липня 1970)[3][14][6], Київ (20 червня 1991)[15][3][…], Краків (8 лютого 1991)[3][17][…], Лодзь (22 січня 1991)[3][18][…], Любляна, Львів (7 березня 2014)[6][19][20], Медісон (17 жовтня 1989)[3][6], Нікосія, Осло (лютий 1991)[3][6], Палермо, Павія[3][21], Пірей (1997)[3], Прага, Рейк'явік (19 серпня 2006)[3][6][22], Рига (18 лютого 2005)[3][6][23], Зальцбург (1 лютого 1991)[3][24][…], комуна Стокгольм (10 червня 1996)[3][6], Страсбург (14 травня 2003)[3][6], Тайбей (29 травня 1998)[3][26][6], Таллінн (18 лютого 2005)[3][27][…], Тбілісі (19 червня 2009)[3][28][…], Тирана[29], Торонто, Валлетта, Варшава (1 квітня 1998)[3][6], Алмати (3 березня 1998)[3][30], Патри[31], Вроцлав (4 вересня 2014)[32][6], Біла Церква (13 вересня 2011)[33][6], Мінськ[3], Віллербанн (6 вересня 2011)[6], Шеньчжень (16 червня 2017)[6][34][35], Мілан (14 березня 2004)[6], Маріуполь (2023)[6], Люблін (4 лютого 2019)[6][36][37], Торунь (2016)[38], Сан-Мартін[d] (12 квітня 2011)[6], Херсон (4 квітня 2012)[6], Бородянка (22 березня 2023)[6], Белград (30 вересня 2010)[6] | ||||
| Телефонний код | (+370) 5 | ||||
| Часовий пояс | +2 | ||||
| GeoNames | 593116 | ||||
| OSM | r1529146 ·R | ||||
| Поштові індекси | 10001-14199 | ||||
| Міська влада | |||||
| d | Валдас Бенкунскас (з 2023) | ||||
| Вебсайт | www.vilnius.lt | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
| | |||||
| Вільнюс у Вікісховищі | |||||
| Вільнюс у Вікіцитатах | |||||
Вперше згадується у 1323 році як столиця великого князя Литовського Гедиміна. Протягом століть — головне місто Великого князівства Литовського (ВКЛ), а з 1569 року — одне з найбільших міст Речі Посполитої. Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році увійшов до складу Російської імперії. З 1922 до 1939 року входив до складу Польщі, що було предметом конфронтації між Польською та Литовською республіками. З 1939 року став столицею Литви (згодом Литовської РСР після окупації СРСР). У 1990 був прийнятий акт про відновлення незалежності країни з столицею у Вільнюсі.
Вільнюс відомий своєю архітектурою у історичному центрі, який був оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1994 році. До Другої світової війни Вільнюс був одним із найбільших єврейських центрів у Європі. Його єврейський вплив призвів до того, що його прозвали «Єрусалимом Литви». Наполеон назвав його «Єрусалимом Півночі», під час проходу через Вільнюс в 1812 році. У 2009 році Вільнюс був оголошений культурною столицею Європи разом з Лінцем, Австрія. 69 % площі міста зайняте зеленими насадженнями; 3-е місце в рейтингу найзеленіших міст планети (2021).
У 2021 році Вільнюс увійшов до 25 кращих міст майбутнього за версією fDI — одне з найбільш передових міст із найбільшим потенціалом у світі.
24 січня 2023 року «за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету» Указом Президента України Вільнюс було удостоєно почесної відзнаки України «Місто-рятівник».
Назва
Назва (лит. Vilnius, біл. Вільня), старовинна українська назва — Вільно (Вільне), сучасна — Вільнюс, за деякими джерелами походить від назви річки Вільня, на якій стоїть місто.
У стародавніх історичних джерелах переважає назва Вільня, Wilna, Vilna. У пам'ятках писемності, починаючи з XIV ст., використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам'ятках писемності 1595, 1600, 1653 та пізніших років трапляється варіант Vilnius.
Історія
На первісній території міста розкопано поселення 4 тис. до н. е. Перша писемна згадка про місто міститься в посланнях великого князя литовського Гедиміна, у них Вільнюс називається столицею великого князя.
У 13–14 ст. тут (біля злиття річок на площі 4 га) побудовано три замки. З часів Гедиміна Верхній і Нижній замки стали резиденцією правителів Великого князівства Литовського (ВКЛ). За замки боролися в роки князівських міжусобиць у 1345 та 1381–92. У 1365—1402 рр. ними намагався заволодіти Тевтонський орден. 1390-го під час облоги згорів дерев'яний Кривий замок. Після цих подій і до 1655 року іноземні війська не вступали до замків. У Нижньому замку знаходився палац великих князів литовських (після пожежі 1520 відбудований в стилі ренесансу, знесений на початку 19 ст.) і католицький кафедральний собор (зведений у 1387, сучасний вигляд кін. 18 ст.), а також з 1413-го — резиденція вільнюського воєводи та місцевої адміністрації. Тут збирався сейм ВКЛ, діяли з 1566 року земський суд і гродський суд, з 1588 — Головний литовський трибунал. Після Люблінської унії 1569 замки зберігали статус столиці, але оскільки державні функції ВКЛ значно звузилися, то замки почали занепадати. Збереглися кафедральний собор і залишки Верхнього замку (нині на місці палацу великих князів проводяться археологічні розкопки).
Формування міста
Міське поселення Вільнюс починає формуватися з 13 ст. на лівому березі річки Няріс. У 14–15 ст. воно розростається вздовж доріг на Полоцьк (нині Білорусь), Новгород Великий, Мінськ (нині Білорусь), Москву, Луцьк–Львів–Крим, Гродно (нині Білорусь) — Краків (Польща), Каунас (Литва) — Кенігсберг (нині Калінінград, РФ) — Данціг (нині Гданськ, Польща). Побудована на початку 16 ст. міська стіна охоплювала площу 100 га, стільки ж займали передмістя. Мешкало близько 20 тис. жителів. Серед них — литовці, вихідці з Русі («Руський кінець» відомий вже наприкінці 14 ст.) та з німецьких міст (Німецька вулиця існувала з 15 ст.), татари (з кін. 14 ст.), мешканці Польщі та євреї (кагал юридично оформився 1636). Таким же строкатим був і конфесійний склад: до 1387 року переважали язичники, до 1323 оселилися францисканці, у часи правління Ольгерда з'явилися православні церкви. Після хрещення Литви у 1387 році Вільнюс став центром католицької єпархії, були побудовані численні католицькі монастирі (бернардинців, бернардинок, домініканців та ін.), кафедральний собор, парафіяльний костел святого пророка Іоанна Хрестителя, костели монастирів. Важливим центром православної культури залишалися монастир Св. Духа та православні церкви міста.
Магдебурзьке право
У 1387 році міщани одержали право на самоврядування, так зване магдебурзьке право. Управління здійснювалося Радою, яка складалася з литовсько-католицької та русько-православної частин, і війтом, якого призначав великий князь. При владі знаходився патриціат, у 1536 середні прошарки населення утворили своє представництво з 60 мужів, які мали право контролювати Раду. Проте та чи ін. частина міста й передмістя були або в підпорядкуванні великого князя (його місцевої адміністрації), або католицького єпископа з капітулом, або православного архімандрита чи окремих вельмож. У цих юридиках (присудах) діяло земське право. В 17–18 ст. кожен мешканець міста мав сплачувати податки за одним із 5 списків: «магдебурзьке місто», «замковий присуд», «єпископа присуд», «архімандрита присуд», «єврейського кагалу присуд».
Вільнюс знаходився на перехресті торгових шляхів Європи. Торгівля була джерелом багатства міста. Ольгерд звільнив купців від мита на всій території князівства. В січні та серпні тут відбувалися великі ярмарки. У місті зустрічалися купці зі Львова, Кам'янця (нині Кам'янець-Подільський), Києва, міст Польщі, Антверпена (нині Бельгія), Риги (нині Латвія), Новгорода Великого, Стамбула, Нюрнберга (Німеччина) та ін. Розвивалися ремесла, від кінця 15 ст. почали виникати цехи (на серед. 17 ст. їх було близько 40).
Політика ВКЛ відзначалася релігійною толерантністю. В столиці у середині 16 ст. під впливом Реформації утворилися общини лютеран, кальвіністів, аріан. У 30-х рр. 16 ст. у місті працювала друкарня Франциска Скорини. Православне населення об'єдналося в братство, яке діяло при Свято-Троїцькому, а потім Свято-Духівському монастирі, воно мало свою школу, друкарню, яка видавала полемічну та навчальну літературу. Вільнюс відіграв велику роль у розвитку «руської» (укр.-білорус.) культури кін. 16 ст. — 20–30-х рр. 17 ст. У 1569 році до міста запрошений орден єзуїтів, який у 1570 заснував колегіум (з 1579 — академію; нині це Вільнюський університет). Після Берестейської церковної унії 1596 року утворилася община унійців, діяв чернечий орден василіан. Релігійна полеміка та інтелектуальні змагання 2-ї пол. 16 — 1-ї половини 17 ст. сприяли поширенню книговидання (друкарні Академії, Мамоничів, Карцана, василіан та ін.). У 17 — 1-й половині 18 ст. розвивалися в стилі бароко архітектура, мистецтво та література.
Розвиток міста був спочатку уповільнений внаслідок зміни торгової кон'юнктури в Європі та звуження столичних функцій міста після Люблінської унії 1569 року, а згодом перерваний через війни серед. 17 ст. Після захоплення міста російськими військами (1655) воно було пограбоване й розорене, розпочалася епідемія чуми. Великі втрати Вільнюс зазнав під час Північної війни та епідемії чуми 1710–11, пожеж 1748 і 1749 років. Місто не раз відновлювалося, прибували нові мешканці. У 2-й пол. 18 ст. внаслідок культивування ідей Просвітництва, реформи університету, розвитку книговидання Вільнюс перетворився на значний культурний центр регіону. Населення міста брало активну участь у міщанському русі Речі Посполитої під час 4-літнього сейму. У 1794 році Вільнюс був центром повстання у ВКЛ. Міщани організовували загони національної гвардії та протистояли російським військам.
Російська імперія
Після 3-го поділу Польщі (1795) Литва відійшла до Російської імперії. Вільнюс став губернським містом. Проте діяльність університету, Археологічної комісії та її Музею старовини, численних підпільних антиросійських організацій (філомати з участю Адама Міцкевича та ін.), участь вільнюсців у польському повстанні 1830—1831 і польському повстанні 1863—1864 (зокрема й під керівництвом Кастуся Калиновського) зберегли за Вільнюсом значення центру громадсько-політичного і культурного життя земель колишнього ВКЛ. У місті видавалася газета «Мужицька правда», діяв Виконавчий відділ Литви. Однак репресії царського уряду після придушення повстань (закриття університету (1832) й Археологічної комісії (1855), заборона друку литовською мовою латинкою (1864) та ін.) негативно позначилися на розвитку міста. Тут 22 березня 1864 року на Лукійській площі російська влада стратила Кастуся Калиновського.
В останні десятиліття 19 ст. швидко розвивалася промисловість (залізообробна, харчова, легка), зростала чисельність населення (1796 — 17 500, 1859 — 58 200, 1897—154 500, 1909—205 200 осіб). Відбулася полонізація місцевого населення, за рахунок чиновників і військових збільшилася кількість росіян, зросла єврейська спільнота. У 1897 році в місті мешкало 2,1 % литовців, 4,2 % білорусів, 20,1 % росіян, 30,9 % поляків, 40 % євреїв. У громадському житті міста провідне місце посіла російська мова, вживання польської, а особливо литовської натрапляло на перешкоди з боку влади. На межі 19–20 ст. Вільнюс став центром діяльності соціал-демократичних і націоналістичних (литовської, польської та єврейської) партій. Під час революції (1905—1907) у місті відбувся Великий Вільнюський сейм литовського національно-визвольного руху.
Окупації та незалежність
У ході I світової війни Вільнюс був окупований німецькими військами. Після завершення війни Литовська Тариба (рада), що засідала у місті 16 лютого 1918 року, проголосила незалежність Литви, а Вільнюс — столицею Литовської республіки. В боротьбі за Вільнюс зіткнулися Литва, Польща і РСФРР. У 1922 році Вільнюс перейшов до Польщі. Литва не визнала прав Польщі на місто. Конституція Литви проголосила місто столицею, спір був винесений на форум Ліги Націй й став причиною конфронтації Литви й Польщі.
Число мешканців у 1939 році досягло довоєнного рівня (209 400). На початку Другої світової війни 19 вересня 1939 місто зайняли радянські війська, 10 жовтня СРСР передав Вільнюс Литві з умовою співробітництва. У місто стали переїжджати державні установи, число мешканців зросло до 270 000, серед них литовці складали тепер бл. 28 %. Влітку 1940 року Литва була окупована радянськими військами й тут була проголошена Литовська Радянська Соціалістична Республіка, столицею якої став Вільнюс. 14– 15 червня 1941 року з міста відправляли на заслання жертви масового радянського терору. 23 червня 1941 року вибухнуло антирадянське повстання. Окуповане гітлерівськими військами місто зазнало руйнувань, жорстоких репресій, методично винищувалося єврейське населення. У роки війни загинуло близько 70 000 мешканців. 13 липня 1944 року місто повторно зайняли радянські війська, місту повернено статус столиці Литовської РСР. Зросла кількість населення (на 1988—577 500 осіб), розвивалася промисловість, зокрема підприємства електроніки та приладобудування ВПК СРСР. Вільнюс став культурним центром Литви. У 1988–89 роках відбулися масові мітинги організації «Саюдис» на підтримку перебудови. Відновлення незалежності Литви відбулося у 1990 році.
| Вільнюс | |
|---|---|
| Vilnius Old Town | |
| Світова спадщина | |
Вільнюс | |
| 54°41′14″ пн. ш. 25°16′48″ сх. д. / 54.687222222222° пн. ш. 25.28° сх. д. | |
| Країна | Литва |
| Тип | місто і d |
| Критерії | (ii), (iv) |
| Об'єкт № | 541 |
| Зареєстровано: | 1994 (18 сесія) |
| Вільнюс у Вікісховищі | |
Географія та клімат
Вільнюс розташований на південному сході Литви (54°41′N 25°17′E) при впадінні річки Вільня до річки Няріс.
Нецентральне розташування міста можна пояснити частою зміною національних кордонів Литви протягом сторіч. Так, за часів Великого князівства Литовського Вільнюс був не лише культурним, а й географічним центром тодішньої держави.
Вільнюс розташований за 312 кілометрів від Клайпеди, міста, що є головним морським портом Литви, так само за допомогою сучасних автомобільних доріг з основними містами країни: Каунас (102 км), Шауляй (214 км) та Панявежис (135 км).
Нинішня площа міста — 401 км². Забудова становить 20,2 % площі, зелені насадження — 43,9 %, вода — 2,1 %.
Клімат у Вільнюсі є перехідним між континентальним та морським. Середньорічна температура становить 6,1 °C.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,5 | 14,4 | 19,8 | 27,6 | 31,8 | 33,4 | 35,4 | 34,4 | 29,8 | 24,5 | 14,9 | 10,5 | 35,4 |
| Середній максимум, °C | −3,5 | −1,7 | 3,3 | 10,7 | 18,2 | 21,1 | 22,1 | 21,6 | 16,4 | 10,2 | 3,5 | −0,5 | 10,1 |
| Середня температура, °C | −6,1 | −4,8 | −0,6 | 5,7 | 12,5 | 15,8 | 16,9 | 16,3 | 11,6 | 6,6 | 1,2 | −2,9 | |
| Середній мінімум, °C | −8,7 | −7,6 | −3,8 | 1,6 | 7,5 | 10,8 | 12,3 | 11,5 | 7,7 | 3,4 | −0,9 | −5,2 | 2,4 |
| Абсолютний мінімум, °C | −37,2 | −35,8 | −29,6 | −14,1 | −3,6 | 0,0 | 3,5 | 1,0 | −4,8 | −14,4 | −22,5 | −30,5 | −37,2 |
| Середня кількість на місяць | 36 | 71 | 117 | 164 | 241 | 231 | 219 | 217 | 140 | 94 | 33 | 25 | 1588 |
| Норма опадів, мм | 38.9 | 34.4 | 37.0 | 46.2 | 52.1 | 72.7 | 79.3 | 75.8 | 65.2 | 51.5 | 51.5 | 49.2 | 653.5 |
| Днів з опадами | 21,7 | 18,4 | 17,5 | 10,2 | 12,4 | 11,7 | 11,4 | 10,5 | 9,7 | 13,5 | 16,7 | 21,2 | 174,9 |
| Вологість повітря, % | 87.2 | 84.3 | 77.6 | 65.5 | 67.2 | 70.2 | 73.3 | 74.1 | 78.5 | 84.7 | 90.0 | 89.0 | 78.5 |
Населення
У 2018 році загальна чисельність населення становила 574 147 осіб.
Динаміка населення з 1769 по 2021 | |||||||||
| 1769 | 1811 | 1818 | 1823 | 1834 | 1859 | 1860 | 1875 | 1889 | 1897пер. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 17 500 | 56 300 | 33 600 | 46 700 | 52 300 | 58 200 | 60 040 | 82 700 | 109 329 | 154 532 |
| 1909 | 1916 | 1919 | 1923пер. | 1931 | 1939 | 1941 | 1944 | 1951 | 1959пер. |
| 205 200 | 140 800 | 128 500 | 167 400 | 195 071 | 209 442 | 270 000 | 110 000 | 179 000 | 236 100 |
| 1970пер. | 1979пер. | 1983 | 1987 | 1988 | 1989пер. | 1991 | 2003 | 2004 | |
| 372 000 | 475 825 | 525 000 | 566 000 | 578 500 | 582 500 | 597 700 | 542 287 | 552 800 | 541 180 |
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011пер. | 2012 | 2013 | 2014 | 2017 |
| 541 824 | 542 782 | 544 206 | 546 733 | 548 835 | 543 071 | 533 279 | 537 152 | 539 939 | 545 033 |
| 2018 | 2020 | 2021 | - | - | - | - | - | - | - |
| 547 328 | 580 020 | 588 412 | - | - | - | - | - | - | - |
| Гістограма динаміки населення | |||||||||
- Етнічний склад населення міста
Місто здавна було багатонаціональним, до того ж історично склалося так, що литовці часто становили його меншість. Так, за даними перепису населення 1897 року, з 154 632 містян 61,847 (40,0 %) євреїв, 47,795 (30,1 %) поляків, 30,967 (20,1 %) росіян, 6,514 (4,2 %) білорусів, 3,131 (2 %)литовців та 4 717 (2,7 %) представників інших національностей, зокрема й українців.
За даними перепису 2001 року, 57,8 % населення Вільнюса становили литовці, 18,7 % поляків, 14 % росіян, 4 % білорусів, та 0,5 % євреїв.
| Динаміка етнічного складу населення Вільнюса | |||||||||||||
| Рік | Литовці (лит. Lietuviai) | % | Поляки (лит. Lenkai) | % | Росіяни (лит. Rusai) | % | Євреї (лит. Žydai) | % | Білоруси (лит. Gudai) | % | Інші | % | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1897 | 3,131 | 2 | 47,795 | 30.1 | 30,967 | 20 | 61,847 | 40 | 6,514 | 4.2 | 10,792 | 6.9 | 154,532 |
| 1931 | 1,579 | 0.8 | 128,600 | 65.5 | 7,400 | 3.8 | 54,600 | 27.8 | 1,700 | 0.9 | 4,166 | 2.1 | 196,345 |
| 1959 | 79,400 | 34 | 47,200 | 20 | 69,400 | 29 | 16,400 | 7 | 14,700 | 6 | 9000 | 3,8 | 236,100 |
| 1970 | 42,8 | 18,3 | 24,5 | 4,4 | 6,5 | 372,000 | |||||||
| 1979 | 47,3 | 18,0 | 22,2 | 2,3 | 6,4 | 475,825 | |||||||
| 1989 | 291,527 | 50,5 | 108,239 | 18,8 | 116,618 | 20,2 | 9,109 | 1,6 | 30,282 | 5,3 | 21,260 | 3,7 | 576,747 |
| 2001 | 318,510 | 57.5 | 104,446 | 18.9 | 77,698 | 14.1 | 0.5 | 22,555 | 4.1 | 30,695 | 5.5 | 553,904 | |
| 2012 | 63.2 | 16.5 | 12 | ? | 3.5 | 4.8 | 535,631 | ||||||
- Релігійний склад населення міста
Релігійний склад населення міста станом на 2011 рік:
| Католики | Православні | Старообрядці | Лютерани | Реформатори | Мусульмани | Юдаїсти | Інші | Атеїсти / не вказали |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 65,5 % | 8,9 % | 1,0 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,0 % | 22,7 % |
Транспорт
Через Вільнюс проходять перетинаючі Литву європейські магістралі E28 (Берлін — Гданськ — Калінінград — Кібартай — Маріямполе — Вільнюс — Мінськ — Гомель), E85 (Клайпеда — Каунас — Вільнюс — Ліда — Чернівці — Бухарест — Александруполіс), E272 (Клайпеда — Паланга — Шяуляй — Паневежис — Укмерге — Вільнюс).
Місто має міжнародний аеропорт Вільнюс, що розташований за 5 км від центру міста і має пряме залізничне сполучення зі станцією Вільнюс.
У Вільнюсі є декілька залізничних станцій, провідна — станція Вільнюс, другорядні — Науйої-Вільня, , , Вільнюський аеропорт.
Вільнюс має розвинену систему громадського транспорту; 45 % населення користується громадським транспортом, це один з найвищих показників у Європі. Оператором автобусної та тролейбусної мережі є Vilniaus viešasis transportas. Місто обслуговує понад 60 автобусних, 18 тролейбусних, 6 швидких автобусних (експресів), 6 нічних автобусних маршрутів та лінію фунікулеру Тролейбусна мережа є однією з найбільших у Європі. Понад 250 автобусів та 260 тролейбусів здійснюють перевезення близько 500 000 пасажирів кожного робочого дня. Студенти, особи похилого віку та з вадами здоров'я отримують великі знижки (до 80 %) на квитки. Перші регулярні автобусні маршрути були впровадженні у 1926 році, тролейбусні — у 1956 році, фунікулер — з 2003 року.
Особливості рельєфу і забудови не дозволили впровадити трамвайний рух в місті, функції якого впродовж 1893—1926 років виконувала конка.
Староства
Це єдине міське самоврядування в Литві, який включає не одне місто (як муніципалітети інших міст), а два міста (Вільнюс і Григішкес) і два села (у Григішкеському старостві — Неравяй і Салос).
В адміністративно-територіальному плані місто належить до самоврядування міста Вільнюса. Керує ним Рада самоврядування і мер, що обирається Радою. Територія самоврядування поділяється на 21 староство (лит. seniūnija), території яких частково відповідають частинам міста, що історично склалися, його передмістям і районам нових забудов:
- (Verkių seniūnija)
- Антакальніс (Antakalnio seniūnija)
- (Pašilaičių seniūnija)
- (Fabijoniškių seniūnija)
- (Pilaitės seniūnija)
- (Justiniškių seniūnija)
- (Viršuliškių seniūnija)
- (Šeškinės seniūnija)
- [en] (Šnipiškių seniūnija)
- (Žirmūnų seniūnija)
- (Karoliniškių seniūnija)
- Жверинас (Žvėryno seniūnija)
- Григішкес (Grigiškių seniūnija)
- (Lazdynų seniūnija)
- Вілкпеде (Vilkpėdės seniūnija)
- Науяместіс (Naujamiesčio seniūnija)
- (Senamiesčio seniūnija)
- Науйої-Вільня (Naujosios Vilnios seniūnija)
- Аукштеї-Панеряй (Panerių seniūnija)
- (Naujininkų seniūnija)
- (Rasų seniūnija)
Визначні місця
Гостра Брама (Аушрос Варту) — єдині з дев'яти оборонних воріт Вільнюса, що збереглися донині. У каплиці тут зберігається головна християнська святиня Литви та Білорусі — Остробрамська ікона Божої Матері, одна з небагатьох ікон, на яких Діву Марію зображено без маленького Ісуса.
Ужупіс, або Заріччя — район, із трьох боків оточений річкою Вільняле. Це місце творчих людей: художників, поетів, скульпторів та майстрів альтернативного мистецтва, їхніх студій та музеїв. Вони оголосили цю землю республікою й написали власну Конституцію, яку вибили на пластинах у кафе «Рідні стіни». Серед її положень: людина «не має права зазіхати на вічність», «має право нічого не розуміти», «не має права на насильство»…
Інші примітні пам'ятки:
- Вежа Гедиміна
- Вільнюська ратуша
- Костел Св. Анни
- Кафедральний собор
- Музей жертв геноциду
- Церква Знамення Божої Матері
- Церква Пресвятої Трійці
- Успенський Пречистенський собор
- Костел Святих Петра і Павла
- Гостра Брама
- Вежа Гедиміна
- Успенський Пречистенський собор
- Костел Св. Анни
- Кафедральний собор святих Станіслава та Владислава
Освіта, культура
- Бібліотека Академії наук Литви
- Бібліотека Вільнюського університету
- Вільнюський університет
- Литовська академія музики і театру
- Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса
Музеї
- Музей жертв геноциду
- Національний музей Литви
-
- Вільнюська картинна галерея
- Національна художня галерея
- Художній музей Вітаутаса Касюліса
- Будинок сигнаторів
- Державний єврейський музей Віленського Гаона
- Дім-музей Марії та Юргіса Шлапялісів
- Будинок-музей сім'ї Венцлови
Театри
- Литовський національний драматичний театр
- Литовський національний театр опери і балету
- Вільнюський старий театр
- Молодий театр
Українці, пов'язані з містом
- Дмитро Вітовський молодший — начальник Військово-польової жандармерії УПА ВО-4 «Говерла», командир ТВ-24 «Маківка».
- Дмитро Дорошенко — український політичний діяч, історик.
- Олександр Катхе — підполковник Дієвої Армії УНР.
- — старшина Дієвої армії УНР.
- Борис Левитський — співак (тенор), піаніст, композитор.
- Дмитро Левитський — співак (тенор), музичний критик, педагог.
- Іссахар Лівшиц — український ентомолог і акаролог.
- Мойсей Рафес — член Української Центральної Ради.
- Павло Рубін — український металург.
- Роман Селівачов — український художник.
- Михайло Шапсай — український режисер-документаліст.
- Тарас Шевченко — український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч.
- Юрій Гаврильченко — український художник, член НСХУ (1980)
- Попович Владислав Миколайович — видавець та громадсько-політичний діяч, політв'язень режиму Януковича, військовик.
- Палійчук Борис Дмитрович (1913—1995) — радянський і український письменник, сценарист.
Особи, пов'язані з містом
- Тіто Лівіо Бураттіні (1617—1681 роки) — польський науковець і інженер, дипломат
- (1637—1712 роки) — польський і італійський художник
- Мартин Альтомонте (1657—1745 роки) — польський і австрійський художник, німець за походженням
- Тшебінський Юзеф (1867–1941 роки) — польський ботанік, фітопатолог, професор Вільнюського університету
- Роом Абрам Матвійович (1894—1976) — радянський російський режисер театру і кіно, сценарист
- Піотровський Адріан Іванович (1898—1937) — російський і радянський перекладач, філолог, драматург, літературознавець, театральний критик
- Ромен Гарі (1914—1980) — французький письменник
- Михайло Михайлович Бахтін — російський літературознавець і мистецтвознавець.
- Євгенія Шімкунайте (1920—1996) — литовський і радянський аптекар і етнограф.
- Єрмолінський Сергій Олександрович — російський письменник, сценарист.
- Чеслав Мілош — класик польської літератури, лауреат Нобелівської премії.
- Адам Міцкевич — польський поет.
- Піск Клемен — сучасний словенський поет, письменник, перекладач і музикант.
- Еляна Бучюте — литовська архітекторка, лауреатка Державної премії Литовської РСР.
- Едуард Лобов — білоруський політичний діяч, співголова «Молодого Фронту», боєць тактичної групи «Білорусь».
- Ронінсон Готліб Михайлович (1916—1991) — радянський російський актор театру і кіно.
- Ромуальдас Раманаускас (* 1950) — литовський та радянський актор театру та кіно.
- Леонов-Гладишев Євген Борисович (* 1952) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер.
- Любомирас Лауцявічюс (* 1950) — радянський і литовський актор театру і кіно.
Міста-побратими
|
|
Див. також
- 3072 Вільнюс — астероїд, який назвали на честь міста.
- Фунікулер на пагорбі Гедиміна
- Конка у Вільно
Примітки
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
- https://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/vilnius-litauen/
- https://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer
- https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
- http://www.chicagosistercities.com/sister-cities/vilnius-lithuania/
- https://www.chisinau.md/ro/orase-infratite-20395.html
- http://oblrada.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/%D0%98%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_08-08-min.pdf
- https://www.duisburg.de/rathaus/rathausundpolitik/intbeziehungen/partnerschaften/vilnius.php
- https://democracy.edinburgh.gov.uk/documents/s34650/Item%207.8%20-%20Edinburgh%20International%20Framework.pdf
- https://www.erfurt.de/ef/de/rathaus/sv/partner/109286.html
- https://www.gdansk.pl/urzad-miejski/biuro-prezydenta/wilno-litwa,a,1667
- http://static.pohjoiskarjala.net/jns/ilmastotori/www.joensuu.fi/ystavyyskaupungit.html
- https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
- https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,31,0,otwarty_na_swiat.html
- https://uml.lodz.pl/dla-mieszkancow/o-miescie/wspolpraca-z-zagranica/wilno/
- https://www.lvivrada.gov.ua/component/k2/item/2964-vilnius-lytva
- https://www.lvivrada.gov.ua/informacia/mista-partnery
- https://aiccrelombardia.files.wordpress.com/2010/09/lista_aiccre_lombardia.pdf
- https://reykjavik.is/sites/default/files/skjol_borgarstjornarfundur/180914_minnisblad_reykjavikurborg_endurskodun_stefnu_i_erlendum_samskiptum.pdf
- https://www.riga.lv/en/riga-twin-cities
- https://www.stadt-salzburg.at/internet/wirtschaft_umwelt/wirtschaft_gewerbe/staedtepartner_333065/partnerstadt_vilnius_170979.htm
- https://www.stadt-salzburg.at/fileadmin/landingpages/kultur/kulturberichte/kulturbericht_2003_00134640.pdf
- https://english.sec.gov.taipei/cp.aspx?n=2789B64DFDD8B838&s=71DCD83AD107CA5D
- https://www.tallinn.ee/est/valissuhted/VILNIUS
- http://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
- http://www.tirana.gen.al/sister_cities.php
- https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/#tab1
- https://www.patrasevents.gr/article/303087-i-lista-me-tis-23-adelfopoiimenes-poleis-tis-patras-iparxei-ousia-omos
- https://visitwroclaw.eu/miasta-partnerskie-wroclawia
- https://bc-rada.gov.ua/node/1918
- http://www.sz.gov.cn/en_szgov/govt/cities/friendship/content/post_1312505.html
- http://www.sz.gov.cn/en_szgov/govt/cities/friendship/
- https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/wilno-litwa-miasto-zaprzyjaznione,10806,w.html
- https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/3,strona.html
- https://www.kaunas.lt/apie-kauna/miesto-partneriai/
- Словник староукраїнської мови XIV — XV ст. — Київ : Наукова думка, 1977—1978. — Т. 1: А-М. — С. 173. — ISBN 966-00-0550-4.
- Statistics of Vilnius; municipality of Vilnius. app.powerbi.com. Процитовано 27 жовтня 2022.
- Statistinės suvestinės | VĮ Registrų centras. www.registrucentras.lt. Процитовано 27 жовтня 2022.
- "Population on 1 January by age groups and sex - functional urban areas". appsso.eurostat.ec.europa.eu.
- Lithuania - UNESCO World Heritage Convention. UNESCO World Heritage Centre (англ.). UNESCO World Heritage Centre. Процитовано 27 жовтня 2022.
- Jonathan Steele: In the Jerusalem of the North, the Jewish story is forgotten. the Guardian (англ.). 19 червня 2008. Процитовано 27 жовтня 2022.
- Vilnius European Capital of Culture 2009. Diversity of Cultural Expressions (англ.). 7 червня 2018. Процитовано 27 жовтня 2022.
- Vilniaus miesto savivaldybė. Vilniaus miesto savivaldybė (lt-LT) . Процитовано 27 жовтня 2022.
- HUGSI. hugsi.green (англ.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- Intelligence, fDi. fDi’s Global Cities of the Future 2021/22 — overall winners. www.fdiintelligence.com (англ.). Процитовано 27 жовтня 2022.
- Указ Президента України від 24 січня 2023 року № 30/2023 «Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-рятівник» місту Вільнюс (Литовська Республіка)»
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Вильно. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 1 (Аа — Гямъ-маликъ). СПб, 1862, C. 460
- Vilnius. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 3 (R — Ž). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1971, 778 psl. (лит.)
- Vilnius. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, XII t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1984. T.XII: Vaislapėlis-Žvorūnė, 271 psl. (лит.)
- Vilnius. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 4 (Simno-Žvorūnė). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988, 558 psl. (лит.)
- (рос.) г. Вильна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
- Der Große Brockhaus. 15th edition, vol. 20, Leipzig 1935, p. 348.
- Timothy Snyder, The Reconstruction of Nations, p. 92-93, 2003 New Haven & London, Yale University Press, ISBN 978-0-300-10586-5
- Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Vilnius Regional Statistical Office (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2012. Процитовано 8 квітня 2019.
- Statistics Department of Lithuania (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 лютого 2020. Процитовано 8 квітня 2019.
- Вильнюс. Путеводитель. — Вильнюс: Vizualinių komunikacijų studija. — С. 9. — 100 с.
- Social and Economic Analysis of the Demand for Public Transport in Vilnius (PDF). Vilnius Gediminas Technical University. 2003. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2009. Процитовано 17 січня 2009.
- Routes and Timetables. Архів оригіналу за 6 травня 2014.
- Марина Гнатенко: Чари Чурльоніса// Український тиждень № 45 (158) від 5 листопада 2010 [1] [Архівовано 24 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—192 роки): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 228 с. — ISBN 966-8201-26-4.
- Перебування Тараса Шевченка у Вільно (Вільнюсі), Литва. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- Sister cities of Budapest. Official Website of Budapest (Hungarian) . Архів оригіналу за 9 березня 2005. Процитовано 1 липня 2009.
- Miasta partnerskie Warszawy. um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 4 липня 2010. Процитовано 29 серпня 2008.
- Cities Twinned with Duisburg. duisburg.de. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 7 травня 2009. (англ.)
- List of Twin Towns in the Ruhr District (PDF). 2009 Twins2010.com. Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2009. Процитовано 28 жовтня 2009.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|publisher= - Gdańsk Official Website: 'Miasta partnerskie' (Polish & English) . [[copyright|]] 2009 Urząd Miejski w Gdańsku. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 11 липня 2009.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|publisher= - Guangzhou Sister Cities [via WaybackMachine.com]. Guangzhou Foreign Affairs Office. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 21 липня 2013. (англ.)
- Kraków - Miasta Partnerskie [Kraków -Partnership Cities]. Miejska Platforma Internetowa Magiczny Kraków (Polish) . Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 10 серпня 2013. (пол.)
- Miasta partnerskie - Urząd Miasta Łodzi [via WaybackMachine.com]. City of Łódź (Polish) . Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 21 липня 2013. (пол.)
- http://klaipeda.diena.lt/galerijos/vaizdai/vilnius-ir-lvovas-pasirase-bendradarbiavimo-sutarti-619110#.Uxoquc4hmUY [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (лит.)
- Aalborg Twin Towns. Europeprize.net. Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 19 серпня 2013. (англ.)
- Partnerská města HMP [Prague - Twin Cities HMP]. Portál „Zahraniční vztahy" [Portal "Foreign Affairs"] (Czech) . 18 липня 2013. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 серпня 2013. (чеськ.)
- Taipei - International Sister Cities. Taipei City Council. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2013. (англ.)
- Tbilisi Sister Cities. Tbilisi City Hall. Tbilisi Municipal Portal. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|work= - TREND: Tbilisi, Vilnius become brother cities. en.trend.az. Архів оригіналу за 14 листопада 2009. Процитовано 12 жовтня 2009. (англ.)
Джерела
- Бумблаускас Алфредас. Грюнвальдська битва – битва народів [Текст] / [А. Бумблаускас, І. Марзалюк, Б. Черкас]. — К. : Балтія-Друк, 2010. — 272 с. : іл. — (Середньовічна історія України, Білорусі, Литви). — Бібліогр.: с. 143—144. — 800 экз.
- Wilno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 492. (пол.) — S. 492—533. (пол.)
- Вильнюс [Текст] / пер. с лит. О. Телешова; сост. Л. Жукаускене; ред. кол. А. Бернотас [и. др.]; фот. А. Бальтенас [и. др.]; авт. текста А. Жигайтите-Некрошене [и. др.]. — Вильнюс : Nacionaline knyga, 2006. — 133 с.: фот. — (С любовью Литва). (рос.)
Література
- Бондар Н. П., Рудакова Ю. К., Ціборовська-Римарович І. О. Стародавньому Вільнюсу – 700: історія книговидання, книжкові раритети, історичні бібліотеки // Бібліотечний вісник. 2023. № 2. С. 28–53. bv.nbuv.gov.ua
- Dubinski P. Zbiór praw s przywilejów miastu stołecznemu WXL Wilnowi nadanych. Wilno, 1788
- Baliński M. Historya miasta Wilna, t. 1–2. Wilno, 1837
- Kraszewski J.I. Wilno od poczatków jego do r. 1750, t. 1–4. Wilno, 1840—1841
- Śapoka A. Senasis Vilnius. Chicago, 1963
- Jurginis J. et al. Vilniaus miesto istorija nuo seniausiu laiku iki Spalio revolucijos. Vilnius, 1968
- Vilniaus miesto istorija nuo Spalio revoliucijos iki dabartiniu dienu. Vilnius, 1972
- Kitkauskas N. Vilniaus pilys. Vilnius, 1989.
Посилання
- Вільнюс на сайті VOLOЦЮГИ [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка міста [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] (лит.)
- Lietuvos statistikos departamentas — Population at the beginning of the year by city / town and year[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Virtual Historical Vilnius [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Катедра, 1530-й рік [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Вільнюс, Що таке Вільнюс? Що означає Вільнюс?
Vi lnyus do 1939 Vi lno lit Vilnius bil Vilnya pol Wilno staroukr Vilna Vilna stolicya ta najbilshe misto Litvi roztashovane na richci Nyaris u pivdenno shidnij chastini krayini Golovnij politichnij ekonomichnij ta kulturnij centr Litvi Stanom na 2024 rik prozhivalo 630 904 za danimi municipalitetu abo 592 389 za danimi derzhavnogo reyestratora meshkanciv a u vilnyuskij aglomeraciyi 718 507 2020 druge najbilshe misto sered krayin Baltiyi za kilkistyu naselennya pislya Rigi Vilnyus lit Vilnius Gerb Vilnyusa Prapor VilnyusaVilnyusOsnovni dani54 41 pn sh 25 17 sh d 54 683 pn sh 25 283 sh d 54 683 25 283 Krayina LitvaAdminodinicya Vilnyuskij municipalitet Stolicya dlya d Litva Velike knyazivstvo Litovske Litbil Seredinna Litva Vilenske voyevodstvo Vilenskij povit d Litovska radyanska respublika Rich Pospolita Vilenskij povit Vilnyuskij municipalitet Vilnyuskij povit Litovske general gubernatorstvo Litovska guberniya Litovska Radyanska Socialistichna Respublika Vilnyuskij rajon Vilenska guberniya i d 1 Podil 21 starostvoZasnovano 13 stolittya Persha zgadka 1323 Status mista 1387Plosha 401 km Naselennya 630 904 1 12 2024 gustota 1467 osib km Visota NRM 112 m i 98 m Vodojma Nyaris Vilnya Nazva meshkanciv fr Vilnois 2 fr Vilnoise 2 vilnyusec vilnyuska sloven Vilencan sloven Vilencanka bil vilenec i bil vilyanchuk Mista pobratimi Astana 3 Olborg 1979 3 4 5 Bryussel 23 listopada 2004 3 6 Bratislava Budapesht 29 chervnya 1991 3 6 Chikago 21 lipnya 1993 3 7 Kishiniv 4 kvitnya 2012 3 6 8 Dnipropetrovsk 29 veresnya 1998 3 6 Doneck 26 listopada 1996 3 6 Dujsburg 10 zhovtnya 1985 3 10 Dublin 7 kvitnya 2005 6 Edinburg 1994 3 11 Erfurt 11 kvitnya 1972 3 12 6 Gdansk 27 serpnya 1998 13 3 Guanchzhou 12 zhovtnya 2006 3 6 Stambul Joensuu 21 lipnya 1970 3 14 6 Kiyiv 20 chervnya 1991 15 3 Krakiv 8 lyutogo 1991 3 17 Lodz 22 sichnya 1991 3 18 Lyublyana Lviv 7 bereznya 2014 6 19 20 Medison 17 zhovtnya 1989 3 6 Nikosiya Oslo lyutij 1991 3 6 Palermo Paviya 3 21 Pirej 1997 3 Praga Rejk yavik 19 serpnya 2006 3 6 22 Riga 18 lyutogo 2005 3 6 23 Zalcburg 1 lyutogo 1991 3 24 komuna Stokgolm 10 chervnya 1996 3 6 Strasburg 14 travnya 2003 3 6 Tajbej 29 travnya 1998 3 26 6 Tallinn 18 lyutogo 2005 3 27 Tbilisi 19 chervnya 2009 3 28 Tirana 29 Toronto Valletta Varshava 1 kvitnya 1998 3 6 Almati 3 bereznya 1998 3 30 Patri 31 Vroclav 4 veresnya 2014 32 6 Bila Cerkva 13 veresnya 2011 33 6 Minsk 3 Villerbann 6 veresnya 2011 6 Shenchzhen 16 chervnya 2017 6 34 35 Milan 14 bereznya 2004 6 Mariupol 2023 6 Lyublin 4 lyutogo 2019 6 36 37 Torun 2016 38 San Martin d 12 kvitnya 2011 6 Herson 4 kvitnya 2012 6 Borodyanka 22 bereznya 2023 6 Belgrad 30 veresnya 2010 6 Telefonnij kod 370 5Chasovij poyas 2GeoNames 593116OSM r1529146 RPoshtovi indeksi 10001 14199 Miska vlada d Valdas Benkunskas z 2023 Vebsajt www vilnius lt Mapa Vilnyus u Vikishovishi Vilnyus u Vikicitatah Vpershe zgaduyetsya u 1323 roci yak stolicya velikogo knyazya Litovskogo Gedimina Protyagom stolit golovne misto Velikogo knyazivstva Litovskogo VKL a z 1569 roku odne z najbilshih mist Rechi Pospolitoyi Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 roci uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi Z 1922 do 1939 roku vhodiv do skladu Polshi sho bulo predmetom konfrontaciyi mizh Polskoyu ta Litovskoyu respublikami Z 1939 roku stav stoliceyu Litvi zgodom Litovskoyi RSR pislya okupaciyi SRSR U 1990 buv prijnyatij akt pro vidnovlennya nezalezhnosti krayini z stoliceyu u Vilnyusi Vilnyus vidomij svoyeyu arhitekturoyu u istorichnomu centri yakij buv ogoloshenij ob yektom Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO v 1994 roci Do Drugoyi svitovoyi vijni Vilnyus buv odnim iz najbilshih yevrejskih centriv u Yevropi Jogo yevrejskij vpliv prizviv do togo sho jogo prozvali Yerusalimom Litvi Napoleon nazvav jogo Yerusalimom Pivnochi pid chas prohodu cherez Vilnyus v 1812 roci U 2009 roci Vilnyus buv ogoloshenij kulturnoyu stoliceyu Yevropi razom z Lincem Avstriya 69 ploshi mista zajnyate zelenimi nasadzhennyami 3 e misce v rejtingu najzelenishih mist planeti 2021 U 2021 roci Vilnyus uvijshov do 25 krashih mist majbutnogo za versiyeyu fDI odne z najbilsh peredovih mist iz najbilshim potencialom u sviti 24 sichnya 2023 roku za viyavleni gumanizm miloserdya i solidarnist z Ukrayinskim narodom vsebichnu dopomogu gromadyanam Ukrayini yaki vimusheno zalishili Batkivshinu vnaslidok zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini a takozh vagomu pidtrimku Ukrayini u zahisti yiyi nezalezhnosti ta suverenitetu Ukazom Prezidenta Ukrayini Vilnyus bulo udostoyeno pochesnoyi vidznaki Ukrayini Misto ryativnik NazvaNazva lit Vilnius bil Vilnya starovinna ukrayinska nazva Vilno Vilne suchasna Vilnyus za deyakimi dzherelami pohodit vid nazvi richki Vilnya na yakij stoyit misto U starodavnih istorichnih dzherelah perevazhaye nazva Vilnya Wilna Vilna U pam yatkah pisemnosti pochinayuchi z XIV st vikoristovuyetsya forma Wilno Vilno ta inshi nazvi U litovskih pam yatkah pisemnosti 1595 1600 1653 ta piznishih rokiv traplyayetsya variant Vilnius IstoriyaNa pervisnij teritoriyi mista rozkopano poselennya 4 tis do n e Persha pisemna zgadka pro misto mistitsya v poslannyah velikogo knyazya litovskogo Gedimina u nih Vilnyus nazivayetsya stoliceyu velikogo knyazya Kostel sv Mikolaya zvedenij do 1387 U 13 14 st tut bilya zlittya richok na ploshi 4 ga pobudovano tri zamki Z chasiv Gedimina Verhnij i Nizhnij zamki stali rezidenciyeyu praviteliv Velikogo knyazivstva Litovskogo VKL Za zamki borolisya v roki knyazivskih mizhusobic u 1345 ta 1381 92 U 1365 1402 rr nimi namagavsya zavoloditi Tevtonskij orden 1390 go pid chas oblogi zgoriv derev yanij Krivij zamok Pislya cih podij i do 1655 roku inozemni vijska ne vstupali do zamkiv U Nizhnomu zamku znahodivsya palac velikih knyaziv litovskih pislya pozhezhi 1520 vidbudovanij v stili renesansu znesenij na pochatku 19 st i katolickij kafedralnij sobor zvedenij u 1387 suchasnij viglyad kin 18 st a takozh z 1413 go rezidenciya vilnyuskogo voyevodi ta miscevoyi administraciyi Tut zbiravsya sejm VKL diyali z 1566 roku zemskij sud i grodskij sud z 1588 Golovnij litovskij tribunal Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 zamki zberigali status stolici ale oskilki derzhavni funkciyi VKL znachno zvuzilisya to zamki pochali zanepadati Zbereglisya kafedralnij sobor i zalishki Verhnogo zamku nini na misci palacu velikih knyaziv provodyatsya arheologichni rozkopki Formuvannya mista Vilnyus u 1576 Miske poselennya Vilnyus pochinaye formuvatisya z 13 st na livomu berezi richki Nyaris U 14 15 st vono rozrostayetsya vzdovzh dorig na Polock nini Bilorus Novgorod Velikij Minsk nini Bilorus Moskvu Luck Lviv Krim Grodno nini Bilorus Krakiv Polsha Kaunas Litva Kenigsberg nini Kaliningrad RF Dancig nini Gdansk Polsha Pobudovana na pochatku 16 st miska stina ohoplyuvala ploshu 100 ga stilki zh zajmali peredmistya Meshkalo blizko 20 tis zhiteliv Sered nih litovci vihidci z Rusi Ruskij kinec vidomij vzhe naprikinci 14 st ta z nimeckih mist Nimecka vulicya isnuvala z 15 st tatari z kin 14 st meshkanci Polshi ta yevreyi kagal yuridichno oformivsya 1636 Takim zhe strokatim buv i konfesijnij sklad do 1387 roku perevazhali yazichniki do 1323 oselilisya franciskanci u chasi pravlinnya Olgerda z yavilisya pravoslavni cerkvi Pislya hreshennya Litvi u 1387 roci Vilnyus stav centrom katolickoyi yeparhiyi buli pobudovani chislenni katolicki monastiri bernardinciv bernardinok dominikanciv ta in kafedralnij sobor parafiyalnij kostel svyatogo proroka Ioanna Hrestitelya kosteli monastiriv Vazhlivim centrom pravoslavnoyi kulturi zalishalisya monastir Sv Duha ta pravoslavni cerkvi mista Magdeburzke pravo Panorama mista u 19 stolitti U 1387 roci mishani oderzhali pravo na samovryaduvannya tak zvane magdeburzke pravo Upravlinnya zdijsnyuvalosya Radoyu yaka skladalasya z litovsko katolickoyi ta rusko pravoslavnoyi chastin i vijtom yakogo priznachav velikij knyaz Pri vladi znahodivsya patriciat u 1536 seredni prosharki naselennya utvorili svoye predstavnictvo z 60 muzhiv yaki mali pravo kontrolyuvati Radu Prote ta chi in chastina mista j peredmistya buli abo v pidporyadkuvanni velikogo knyazya jogo miscevoyi administraciyi abo katolickogo yepiskopa z kapitulom abo pravoslavnogo arhimandrita chi okremih velmozh U cih yuridikah prisudah diyalo zemske pravo V 17 18 st kozhen meshkanec mista mav splachuvati podatki za odnim iz 5 spiskiv magdeburzke misto zamkovij prisud yepiskopa prisud arhimandrita prisud yevrejskogo kagalu prisud Vilnyus znahodivsya na perehresti torgovih shlyahiv Yevropi Torgivlya bula dzherelom bagatstva mista Olgerd zvilniv kupciv vid mita na vsij teritoriyi knyazivstva V sichni ta serpni tut vidbuvalisya veliki yarmarki U misti zustrichalisya kupci zi Lvova Kam yancya nini Kam yanec Podilskij Kiyeva mist Polshi Antverpena nini Belgiya Rigi nini Latviya Novgoroda Velikogo Stambula Nyurnberga Nimechchina ta in Rozvivalisya remesla vid kincya 15 st pochali vinikati cehi na sered 17 st yih bulo blizko 40 Politika VKL vidznachalasya religijnoyu tolerantnistyu V stolici u seredini 16 st pid vplivom Reformaciyi utvorilisya obshini lyuteran kalvinistiv arian U 30 h rr 16 st u misti pracyuvala drukarnya Franciska Skorini Pravoslavne naselennya ob yednalosya v bratstvo yake diyalo pri Svyato Troyickomu a potim Svyato Duhivskomu monastiri vono malo svoyu shkolu drukarnyu yaka vidavala polemichnu ta navchalnu literaturu Vilnyus vidigrav veliku rol u rozvitku ruskoyi ukr bilorus kulturi kin 16 st 20 30 h rr 17 st U 1569 roci do mista zaproshenij orden yezuyitiv yakij u 1570 zasnuvav kolegium z 1579 akademiyu nini ce Vilnyuskij universitet Pislya Berestejskoyi cerkovnoyi uniyi 1596 roku utvorilasya obshina unijciv diyav chernechij orden vasilian Religijna polemika ta intelektualni zmagannya 2 yi pol 16 1 yi polovini 17 st spriyali poshirennyu knigovidannya drukarni Akademiyi Mamonichiv Karcana vasilian ta in U 17 1 j polovini 18 st rozvivalisya v stili baroko arhitektura mistectvo ta literatura Rozvitok mista buv spochatku upovilnenij vnaslidok zmini torgovoyi kon yunkturi v Yevropi ta zvuzhennya stolichnih funkcij mista pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku a zgodom perervanij cherez vijni sered 17 st Pislya zahoplennya mista rosijskimi vijskami 1655 vono bulo pograbovane j rozorene rozpochalasya epidemiya chumi Veliki vtrati Vilnyus zaznav pid chas Pivnichnoyi vijni ta epidemiyi chumi 1710 11 pozhezh 1748 i 1749 rokiv Misto ne raz vidnovlyuvalosya pribuvali novi meshkanci U 2 j pol 18 st vnaslidok kultivuvannya idej Prosvitnictva reformi universitetu rozvitku knigovidannya Vilnyus peretvorivsya na znachnij kulturnij centr regionu Naselennya mista bralo aktivnu uchast u mishanskomu rusi Rechi Pospolitoyi pid chas 4 litnogo sejmu U 1794 roci Vilnyus buv centrom povstannya u VKL Mishani organizovuvali zagoni nacionalnoyi gvardiyi ta protistoyali rosijskim vijskam Rosijska imperiya Velika armiya Napoleona bilya miskoyi Ratushi Pislya 3 go podilu Polshi 1795 Litva vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Vilnyus stav gubernskim mistom Prote diyalnist universitetu Arheologichnoyi komisiyi ta yiyi Muzeyu starovini chislennih pidpilnih antirosijskih organizacij filomati z uchastyu Adama Mickevicha ta in uchast vilnyusciv u polskomu povstanni 1830 1831 i polskomu povstanni 1863 1864 zokrema j pid kerivnictvom Kastusya Kalinovskogo zberegli za Vilnyusom znachennya centru gromadsko politichnogo i kulturnogo zhittya zemel kolishnogo VKL U misti vidavalasya gazeta Muzhicka pravda diyav Vikonavchij viddil Litvi Odnak represiyi carskogo uryadu pislya pridushennya povstan zakrittya universitetu 1832 j Arheologichnoyi komisiyi 1855 zaborona druku litovskoyu movoyu latinkoyu 1864 ta in negativno poznachilisya na rozvitku mista Tut 22 bereznya 1864 roku na Lukijskij ploshi rosijska vlada stratila Kastusya Kalinovskogo V ostanni desyatilittya 19 st shvidko rozvivalasya promislovist zalizoobrobna harchova legka zrostala chiselnist naselennya 1796 17 500 1859 58 200 1897 154 500 1909 205 200 osib Vidbulasya polonizaciya miscevogo naselennya za rahunok chinovnikiv i vijskovih zbilshilasya kilkist rosiyan zrosla yevrejska spilnota U 1897 roci v misti meshkalo 2 1 litovciv 4 2 bilorusiv 20 1 rosiyan 30 9 polyakiv 40 yevreyiv U gromadskomu zhitti mista providne misce posila rosijska mova vzhivannya polskoyi a osoblivo litovskoyi natraplyalo na pereshkodi z boku vladi Na mezhi 19 20 st Vilnyus stav centrom diyalnosti social demokratichnih i nacionalistichnih litovskoyi polskoyi ta yevrejskoyi partij Pid chas revolyuciyi 1905 1907 u misti vidbuvsya Velikij Vilnyuskij sejm litovskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Okupaciyi ta nezalezhnist Litovski tanki u misti 1939 U hodi I svitovoyi vijni Vilnyus buv okupovanij nimeckimi vijskami Pislya zavershennya vijni Litovska Tariba rada sho zasidala u misti 16 lyutogo 1918 roku progolosila nezalezhnist Litvi a Vilnyus stoliceyu Litovskoyi respubliki V borotbi za Vilnyus zitknulisya Litva Polsha i RSFRR U 1922 roci Vilnyus perejshov do Polshi Litva ne viznala prav Polshi na misto Konstituciya Litvi progolosila misto stoliceyu spir buv vinesenij na forum Ligi Nacij j stav prichinoyu konfrontaciyi Litvi j Polshi Chislo meshkanciv u 1939 roci dosyaglo dovoyennogo rivnya 209 400 Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 19 veresnya 1939 misto zajnyali radyanski vijska 10 zhovtnya SRSR peredav Vilnyus Litvi z umovoyu spivrobitnictva U misto stali pereyizhdzhati derzhavni ustanovi chislo meshkanciv zroslo do 270 000 sered nih litovci skladali teper bl 28 Vlitku 1940 roku Litva bula okupovana radyanskimi vijskami j tut bula progoloshena Litovska Radyanska Socialistichna Respublika stoliceyu yakoyi stav Vilnyus 14 15 chervnya 1941 roku z mista vidpravlyali na zaslannya zhertvi masovogo radyanskogo teroru 23 chervnya 1941 roku vibuhnulo antiradyanske povstannya Okupovane gitlerivskimi vijskami misto zaznalo rujnuvan zhorstokih represij metodichno vinishuvalosya yevrejske naselennya U roki vijni zaginulo blizko 70 000 meshkanciv 13 lipnya 1944 roku misto povtorno zajnyali radyanski vijska mistu poverneno status stolici Litovskoyi RSR Zrosla kilkist naselennya na 1988 577 500 osib rozvivalasya promislovist zokrema pidpriyemstva elektroniki ta priladobuduvannya VPK SRSR Vilnyus stav kulturnim centrom Litvi U 1988 89 rokah vidbulisya masovi mitingi organizaciyi Sayudis na pidtrimku perebudovi Vidnovlennya nezalezhnosti Litvi vidbulosya u 1990 roci VilnyusVilnius Old Town Svitova spadshinaVilnyus54 41 14 pn sh 25 16 48 sh d 54 687222222222 pn sh 25 28 sh d 54 687222222222 25 28Krayina LitvaTipmisto i d Kriteriyi ii iv Ob yekt 541Zareyestrovano 1994 18 sesiya Vilnyus u Vikishovishi Geografiya ta klimatVilnyus u veresni 2014 Vilnyus roztashovanij na pivdennomu shodi Litvi 54 41 N 25 17 E pri vpadinni richki Vilnya do richki Nyaris Necentralne roztashuvannya mista mozhna poyasniti chastoyu zminoyu nacionalnih kordoniv Litvi protyagom storich Tak za chasiv Velikogo knyazivstva Litovskogo Vilnyus buv ne lishe kulturnim a j geografichnim centrom todishnoyi derzhavi Vilnyus roztashovanij za 312 kilometriv vid Klajpedi mista sho ye golovnim morskim portom Litvi tak samo za dopomogoyu suchasnih avtomobilnih dorig z osnovnimi mistami krayini Kaunas 102 km Shaulyaj 214 km ta Panyavezhis 135 km Ninishnya plosha mista 401 km Zabudova stanovit 20 2 ploshi zeleni nasadzhennya 43 9 voda 2 1 Klimat u Vilnyusi ye perehidnim mizh kontinentalnim ta morskim Serednorichna temperatura stanovit 6 1 C Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 8 5 14 4 19 8 27 6 31 8 33 4 35 4 34 4 29 8 24 5 14 9 10 5 35 4 Serednij maksimum C 3 5 1 7 3 3 10 7 18 2 21 1 22 1 21 6 16 4 10 2 3 5 0 5 10 1 Serednya temperatura C 6 1 4 8 0 6 5 7 12 5 15 8 16 9 16 3 11 6 6 6 1 2 2 9 Serednij minimum C 8 7 7 6 3 8 1 6 7 5 10 8 12 3 11 5 7 7 3 4 0 9 5 2 2 4 Absolyutnij minimum C 37 2 35 8 29 6 14 1 3 6 0 0 3 5 1 0 4 8 14 4 22 5 30 5 37 2 Serednya kilkist inshi movi na misyac 36 71 117 164 241 231 219 217 140 94 33 25 1588 Norma opadiv mm 38 9 34 4 37 0 46 2 52 1 72 7 79 3 75 8 65 2 51 5 51 5 49 2 653 5 Dniv z opadami 21 7 18 4 17 5 10 2 12 4 11 7 11 4 10 5 9 7 13 5 16 7 21 2 174 9 Vologist povitrya 87 2 84 3 77 6 65 5 67 2 70 2 73 3 74 1 78 5 84 7 90 0 89 0 78 5NaselennyaU 2018 roci zagalna chiselnist naselennya stanovila 574 147 osib Dinamika naselennya z 1769 po 2021 1769 1811 1818 1823 1834 1859 1860 1875 1889 1897per 17 500 56 300 33 600 46 700 52 300 58 200 60 040 82 700 109 329 154 532 1909 1916 1919 1923per 1931 1939 1941 1944 1951 1959per 205 200 140 800 128 500 167 400 195 071 209 442 270 000 110 000 179 000 236 100 1970per 1979per 1983 1987 1988 1989per 1991 2003 2004 372 000 475 825 525 000 566 000 578 500 582 500 597 700 542 287 552 800 541 180 2006 2007 2008 2009 2010 2011per 2012 2013 2014 2017 541 824 542 782 544 206 546 733 548 835 543 071 533 279 537 152 539 939 545 033 2018 2020 2021 547 328 580 020 588 412 Gistograma dinamiki naselennya Etnichnij sklad naselennya mista Misto zdavna bulo bagatonacionalnim do togo zh istorichno sklalosya tak sho litovci chasto stanovili jogo menshist Tak za danimi perepisu naselennya 1897 roku z 154 632 mistyan 61 847 40 0 yevreyiv 47 795 30 1 polyakiv 30 967 20 1 rosiyan 6 514 4 2 bilorusiv 3 131 2 litovciv ta 4 717 2 7 predstavnikiv inshih nacionalnostej zokrema j ukrayinciv Za danimi perepisu 2001 roku 57 8 naselennya Vilnyusa stanovili litovci 18 7 polyakiv 14 rosiyan 4 bilorusiv ta 0 5 yevreyiv Dinamika etnichnogo skladu naselennya Vilnyusa Rik Litovci lit Lietuviai Polyaki lit Lenkai Rosiyani lit Rusai Yevreyi lit Zydai Bilorusi lit Gudai Inshi Zagalom 1897 3 131 2 47 795 30 1 30 967 20 61 847 40 6 514 4 2 10 792 6 9 154 532 1931 1 579 0 8 128 600 65 5 7 400 3 8 54 600 27 8 1 700 0 9 4 166 2 1 196 345 1959 79 400 34 47 200 20 69 400 29 16 400 7 14 700 6 9000 3 8 236 100 1970 42 8 18 3 24 5 4 4 6 5 372 000 1979 47 3 18 0 22 2 2 3 6 4 475 825 1989 291 527 50 5 108 239 18 8 116 618 20 2 9 109 1 6 30 282 5 3 21 260 3 7 576 747 2001 318 510 57 5 104 446 18 9 77 698 14 1 0 5 22 555 4 1 30 695 5 5 553 904 2012 63 2 16 5 12 3 5 4 8 535 631 Religijnij sklad naselennya mista Religijnij sklad naselennya mista stanom na 2011 rik Katoliki Pravoslavni Staroobryadci Lyuterani Reformatori Musulmani Yudayisti Inshi Ateyisti ne vkazali 65 5 8 9 1 0 0 3 0 2 0 1 0 1 1 0 22 7 TransportCherez Vilnyus prohodyat peretinayuchi Litvu yevropejski magistrali E28 Berlin Gdansk Kaliningrad Kibartaj Mariyampole Vilnyus Minsk Gomel E85 Klajpeda Kaunas Vilnyus Lida Chernivci Buharest Aleksandrupolis E272 Klajpeda Palanga Shyaulyaj Panevezhis Ukmerge Vilnyus Misto maye mizhnarodnij aeroport Vilnyus sho roztashovanij za 5 km vid centru mista i maye pryame zaliznichne spoluchennya zi stanciyeyu Vilnyus U Vilnyusi ye dekilka zaliznichnih stancij providna stanciya Vilnyus drugoryadni Naujoyi Vilnya Vilnyuskij aeroport Vilnyus maye rozvinenu sistemu gromadskogo transportu 45 naselennya koristuyetsya gromadskim transportom ce odin z najvishih pokaznikiv u Yevropi Operatorom avtobusnoyi ta trolejbusnoyi merezhi ye Vilniaus viesasis transportas Misto obslugovuye ponad 60 avtobusnih 18 trolejbusnih 6 shvidkih avtobusnih ekspresiv 6 nichnih avtobusnih marshrutiv ta liniyu funikuleru Trolejbusna merezha ye odniyeyu z najbilshih u Yevropi Ponad 250 avtobusiv ta 260 trolejbusiv zdijsnyuyut perevezennya blizko 500 000 pasazhiriv kozhnogo robochogo dnya Studenti osobi pohilogo viku ta z vadami zdorov ya otrimuyut veliki znizhki do 80 na kvitki Pershi regulyarni avtobusni marshruti buli vprovadzhenni u 1926 roci trolejbusni u 1956 roci funikuler z 2003 roku Osoblivosti relyefu i zabudovi ne dozvolili vprovaditi tramvajnij ruh v misti funkciyi yakogo vprodovzh 1893 1926 rokiv vikonuvala konka StarostvaCe yedine miske samovryaduvannya v Litvi yakij vklyuchaye ne odne misto yak municipaliteti inshih mist a dva mista Vilnyus i Grigishkes i dva sela u Grigishkeskomu starostvi Neravyaj i Salos V administrativno teritorialnomu plani misto nalezhit do samovryaduvannya mista Vilnyusa Keruye nim Rada samovryaduvannya i mer sho obirayetsya Radoyu Teritoriya samovryaduvannya podilyayetsya na 21 starostvo lit seniunija teritoriyi yakih chastkovo vidpovidayut chastinam mista sho istorichno sklalisya jogo peredmistyam i rajonam novih zabudov Verkiu seniunija Antakalnis Antakalnio seniunija Pasilaiciu seniunija Fabijoniskiu seniunija Pilaites seniunija Justiniskiu seniunija Virsuliskiu seniunija Seskines seniunija en Snipiskiu seniunija Zirmunu seniunija Karoliniskiu seniunija Zhverinas Zveryno seniunija Grigishkes Grigiskiu seniunija Lazdynu seniunija Vilkpede Vilkpedes seniunija Nauyamestis Naujamiescio seniunija Senamiescio seniunija Naujoyi Vilnya Naujosios Vilnios seniunija Aukshteyi Paneryaj Paneriu seniunija Naujininku seniunija Rasu seniunija Viznachni miscyaGostra Brama Aushros Vartu yedini z dev yati oboronnih vorit Vilnyusa sho zbereglisya donini U kaplici tut zberigayetsya golovna hristiyanska svyatinya Litvi ta Bilorusi Ostrobramska ikona Bozhoyi Materi odna z nebagatoh ikon na yakih Divu Mariyu zobrazheno bez malenkogo Isusa Uzhupis abo Zarichchya rajon iz troh bokiv otochenij richkoyu Vilnyale Ce misce tvorchih lyudej hudozhnikiv poetiv skulptoriv ta majstriv alternativnogo mistectva yihnih studij ta muzeyiv Voni ogolosili cyu zemlyu respublikoyu j napisali vlasnu Konstituciyu yaku vibili na plastinah u kafe Ridni stini Sered yiyi polozhen lyudina ne maye prava zazihati na vichnist maye pravo nichogo ne rozumiti ne maye prava na nasilstvo Inshi primitni pam yatki Vezha Gedimina Vilnyuska ratusha Kostel Sv Anni Kafedralnij sobor Muzej zhertv genocidu Cerkva Znamennya Bozhoyi Materi Cerkva Presvyatoyi Trijci Uspenskij Prechistenskij sobor Kostel Svyatih Petra i Pavla Gostra Brama Vezha Gedimina Uspenskij Prechistenskij sobor Kostel Sv Anni Kafedralnij sobor svyatih Stanislava ta VladislavaOsvita kulturaVilnyuskij universitet Biblioteka Akademiyi nauk Litvi Biblioteka Vilnyuskogo universitetu Vilnyuskij universitet Litovska akademiya muziki i teatru Litovska nacionalna biblioteka imeni Martinasa Mazhvidasa Muzeyi Muzej zhertv genocidu Nacionalnij muzej Litvi Vilnyuska kartinna galereya Nacionalna hudozhnya galereya Hudozhnij muzej Vitautasa Kasyulisa Budinok signatoriv Derzhavnij yevrejskij muzej Vilenskogo Gaona Dim muzej Mariyi ta Yurgisa Shlapyalisiv Budinok muzej sim yi Venclovi Teatri Litovskij nacionalnij dramatichnij teatr Litovskij nacionalnij teatr operi i baletu Vilnyuskij starij teatr Molodij teatrUkrayinci pov yazani z mistomDmitro Vitovskij molodshij nachalnik Vijskovo polovoyi zhandarmeriyi UPA VO 4 Goverla komandir TV 24 Makivka Dmitro Doroshenko ukrayinskij politichnij diyach istorik Oleksandr Kathe pidpolkovnik Diyevoyi Armiyi UNR starshina Diyevoyi armiyi UNR Boris Levitskij spivak tenor pianist kompozitor Dmitro Levitskij spivak tenor muzichnij kritik pedagog Issahar Livshic ukrayinskij entomolog i akarolog Mojsej Rafes chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pavlo Rubin ukrayinskij metalurg Roman Selivachov ukrayinskij hudozhnik Mihajlo Shapsaj ukrayinskij rezhiser dokumentalist Taras Shevchenko ukrayinskij poet pismennik hudozhnik gromadskij ta politichnij diyach Yurij Gavrilchenko ukrayinskij hudozhnik chlen NSHU 1980 Popovich Vladislav Mikolajovich vidavec ta gromadsko politichnij diyach politv yazen rezhimu Yanukovicha vijskovik Palijchuk Boris Dmitrovich 1913 1995 radyanskij i ukrayinskij pismennik scenarist Osobi pov yazani z mistomTito Livio Burattini 1617 1681 roki polskij naukovec i inzhener diplomat 1637 1712 roki polskij i italijskij hudozhnik Martin Altomonte 1657 1745 roki polskij i avstrijskij hudozhnik nimec za pohodzhennyam Tshebinskij Yuzef 1867 1941 roki polskij botanik fitopatolog profesor Vilnyuskogo universitetu Room Abram Matvijovich 1894 1976 radyanskij rosijskij rezhiser teatru i kino scenarist Piotrovskij Adrian Ivanovich 1898 1937 rosijskij i radyanskij perekladach filolog dramaturg literaturoznavec teatralnij kritik Romen Gari 1914 1980 francuzkij pismennik Mihajlo Mihajlovich Bahtin rosijskij literaturoznavec i mistectvoznavec Yevgeniya Shimkunajte 1920 1996 litovskij i radyanskij aptekar i etnograf Yermolinskij Sergij Oleksandrovich rosijskij pismennik scenarist Cheslav Milosh klasik polskoyi literaturi laureat Nobelivskoyi premiyi Adam Mickevich polskij poet Pisk Klemen suchasnij slovenskij poet pismennik perekladach i muzikant Elyana Buchyute litovska arhitektorka laureatka Derzhavnoyi premiyi Litovskoyi RSR Eduard Lobov biloruskij politichnij diyach spivgolova Molodogo Frontu boyec taktichnoyi grupi Bilorus Roninson Gotlib Mihajlovich 1916 1991 radyanskij rosijskij aktor teatru i kino Romualdas Ramanauskas 1950 litovskij ta radyanskij aktor teatru ta kino Leonov Gladishev Yevgen Borisovich 1952 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino kinorezhiser Lyubomiras Laucyavichyus 1950 radyanskij i litovskij aktor teatru i kino Mista pobratimiAstana Kazahstan Bila Cerkva Ukrayina Bratislava Slovachchina Bryussel Belgiya Budapesht Ugorshina Valletta Malta Varshava Polsha Dnipro Ukrayina Doneck Ukrayina Dublin Irlandiya Dujsburg Nimechchina since 1985 Edinburg Velika Britaniya Erfurt Nimechchina Gdansk Polsha since 1998 Guanchzhou Kitaj Zalcburg Avstriya Irkutsk Rosiya Joensuu Finlyandiya Kiyiv Ukrayina Kishiniv Moldova Krakiv Polsha Lodz Polsha Lviv Ukrayina Lyublyana Sloveniya Medison Viskonsin SShA Minsk Bilorus Moskva Rosiya Nikosiya Kipr Olborg Daniya Oslo Norvegiya Paviya Italiya Palermo Italiya Pirej Greciya Praga Chehiya Rejk yavik Islandiya Riga Latviya Sankt Peterburg Rosiya Stambul Turechchina Stokgolm Shveciya Strasburg Franciya Tajbej Tajvan Tallinn Estoniya Tbilisi Gruziya Tirana Albaniya Toronto Kanada Chikago SShA Panorama mistaDiv takozh3072 Vilnyus asteroyid yakij nazvali na chest mista Funikuler na pagorbi Gedimina Konka u VilnoPrimitkiVisuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http www ivilnius lt pazink apie vilniu miestai partneriai https www aalborgevents dk venskabsbyer vilnius litauen https www aalborgevents dk venskabsbyer https vilnius lt lt tarptautinis bendradarbiavimas http www chicagosistercities com sister cities vilnius lithuania https www chisinau md ro orase infratite 20395 html http oblrada dp gov ua wp content uploads 2017 08 D0 98 D0 BD D0 B2 D0 B5 D1 81 D1 82 D0 B8 D1 86 D1 96 D0 B9 D0 BD D0 B8 D0 B9 D0 BF D0 B0 D1 81 D0 BF D0 BE D1 80 D1 82 D0 94 D0 BD D1 96 D0 BF D1 80 D0 BE D0 BF D0 B5 D1 82 D1 80 D0 BE D0 B2 D1 81 D1 8C D0 BA D0 BE D1 97 D0 BE D0 B1 D0 BB D0 B0 D1 81 D1 82 D1 96 08 08 min pdf https www duisburg de rathaus rathausundpolitik intbeziehungen partnerschaften vilnius php https democracy edinburgh gov uk documents s34650 Item 207 8 20 20Edinburgh 20International 20Framework pdf https www erfurt de ef de rathaus sv partner 109286 html https www gdansk pl urzad miejski biuro prezydenta wilno litwa a 1667 http static pohjoiskarjala net jns ilmastotori www joensuu fi ystavyyskaupungit html https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo https www krakow pl otwarty na swiat 2531 miasto 31 0 otwarty na swiat html https uml lodz pl dla mieszkancow o miescie wspolpraca z zagranica wilno https www lvivrada gov ua component k2 item 2964 vilnius lytva https www lvivrada gov ua informacia mista partnery https aiccrelombardia files wordpress com 2010 09 lista aiccre lombardia pdf https reykjavik is sites default files skjol borgarstjornarfundur 180914 minnisblad reykjavikurborg endurskodun stefnu i erlendum samskiptum pdf https www riga lv en riga twin cities https www stadt salzburg at internet wirtschaft umwelt wirtschaft gewerbe staedtepartner 333065 partnerstadt vilnius 170979 htm https www stadt salzburg at fileadmin landingpages kultur kulturberichte kulturbericht 2003 00134640 pdf https english sec gov taipei cp aspx n 2789B64DFDD8B838 amp s 71DCD83AD107CA5D https www tallinn ee est valissuhted VILNIUS http tbilisi gov ge img original 2018 6 12 tbilisiinfigures pdf http www tirana gen al sister cities php https vilnius lt lt tarptautinis bendradarbiavimas tab1 https www patrasevents gr article 303087 i lista me tis 23 adelfopoiimenes poleis tis patras iparxei ousia omos https visitwroclaw eu miasta partnerskie wroclawia https bc rada gov ua node 1918 http www sz gov cn en szgov govt cities friendship content post 1312505 html http www sz gov cn en szgov govt cities friendship https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione wilno litwa miasto zaprzyjaznione 10806 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione 3 strona html https www kaunas lt apie kauna miesto partneriai Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st Kiyiv Naukova dumka 1977 1978 T 1 A M S 173 ISBN 966 00 0550 4 Statistics of Vilnius municipality of Vilnius app powerbi com Procitovano 27 zhovtnya 2022 Statistines suvestines VĮ Registru centras www registrucentras lt Procitovano 27 zhovtnya 2022 Population on 1 January by age groups and sex functional urban areas appsso eurostat ec europa eu Lithuania UNESCO World Heritage Convention UNESCO World Heritage Centre angl UNESCO World Heritage Centre Procitovano 27 zhovtnya 2022 Jonathan Steele In the Jerusalem of the North the Jewish story is forgotten the Guardian angl 19 chervnya 2008 Procitovano 27 zhovtnya 2022 Vilnius European Capital of Culture 2009 Diversity of Cultural Expressions angl 7 chervnya 2018 Procitovano 27 zhovtnya 2022 Vilniaus miesto savivaldybe Vilniaus miesto savivaldybe lt LT Procitovano 27 zhovtnya 2022 HUGSI hugsi green angl Procitovano 27 zhovtnya 2022 Intelligence fDi fDi s Global Cities of the Future 2021 22 overall winners www fdiintelligence com angl Procitovano 27 zhovtnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 sichnya 2023 roku 30 2023 Pro prisvoyennya pochesnoyi vidznaki Misto ryativnik mistu Vilnyus Litovska Respublika Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Vilno Geografichno statistichnij slovnik Rosijskoyi imperiyi T 1 Aa Gyam malik SPb 1862 C 460 Vilnius Mazoji lietuviskoji tarybine enciklopedija T 3 R Z Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1971 778 psl lit Vilnius Lietuviskoji tarybine enciklopedija XII t Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 1984 T XII Vaislapelis Zvorune 271 psl lit Vilnius Tarybu Lietuvos enciklopedija T 4 Simno Zvorune Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 558 psl lit ros g Vilna Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Der Grosse Brockhaus 15th edition vol 20 Leipzig 1935 p 348 Timothy Snyder The Reconstruction of Nations p 92 93 2003 New Haven amp London Yale University Press ISBN 978 0 300 10586 5 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Vilnius Regional Statistical Office PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2012 Procitovano 8 kvitnya 2019 Statistics Department of Lithuania PDF Arhiv originalu PDF za 29 lyutogo 2020 Procitovano 8 kvitnya 2019 Vilnyus Putevoditel Vilnyus Vizualiniu komunikaciju studija S 9 100 s Social and Economic Analysis of the Demand for Public Transport in Vilnius PDF Vilnius Gediminas Technical University 2003 Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2009 Procitovano 17 sichnya 2009 Routes and Timetables Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Marina Gnatenko Chari Churlonisa Ukrayinskij tizhden 45 158 vid 5 listopada 2010 1 Arhivovano 24 lyutogo 2013 u Wayback Machine Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 192 roki Naukove vidannya K Tempora 2007 228 s ISBN 966 8201 26 4 Perebuvannya Tarasa Shevchenka u Vilno Vilnyusi Litva Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 Sister cities of Budapest Official Website of Budapest Hungarian Arhiv originalu za 9 bereznya 2005 Procitovano 1 lipnya 2009 Miasta partnerskie Warszawy um warszawa pl Biuro Promocji Miasta 4 travnya 2005 Arhiv originalu za 4 lipnya 2010 Procitovano 29 serpnya 2008 Cities Twinned with Duisburg duisburg de Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 7 travnya 2009 angl List of Twin Towns in the Ruhr District PDF 2009 Twins2010 com Arhiv originalu PDF za 28 listopada 2009 Procitovano 28 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Zovnishnye posilannya v code class cs1 code publisher code dovidka Gdansk Official Website Miasta partnerskie Polish amp English copyright 2009 Urzad Miejski w Gdansku Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Zovnishnye posilannya v code class cs1 code publisher code dovidka angl pol Guangzhou Sister Cities via WaybackMachine com Guangzhou Foreign Affairs Office Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 21 lipnya 2013 angl Krakow Miasta Partnerskie Krakow Partnership Cities Miejska Platforma Internetowa Magiczny Krakow Polish Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2013 pol Miasta partnerskie Urzad Miasta Lodzi via WaybackMachine com City of Lodz Polish Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 pol http klaipeda diena lt galerijos vaizdai vilnius ir lvovas pasirase bendradarbiavimo sutarti 619110 Uxoquc4hmUY Arhivovano 18 zhovtnya 2014 u Wayback Machine lit Aalborg Twin Towns Europeprize net Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2013 angl Partnerska mesta HMP Prague Twin Cities HMP Portal Zahranicni vztahy Portal Foreign Affairs Czech 18 lipnya 2013 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 serpnya 2013 chesk Taipei International Sister Cities Taipei City Council Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 23 serpnya 2013 angl Tbilisi Sister Cities Tbilisi City Hall Tbilisi Municipal Portal Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 5 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Zovnishnye posilannya v code class cs1 code work code dovidka angl TREND Tbilisi Vilnius become brother cities en trend az Arhiv originalu za 14 listopada 2009 Procitovano 12 zhovtnya 2009 angl DzherelaBumblauskas Alfredas Gryunvaldska bitva bitva narodiv Tekst A Bumblauskas I Marzalyuk B Cherkas K Baltiya Druk 2010 272 s il Serednovichna istoriya Ukrayini Bilorusi Litvi Bibliogr s 143 144 800 ekz Wilno Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 492 pol S 492 533 pol Vilnyus Tekst per s lit O Teleshova sost L Zhukauskene red kol A Bernotas i dr fot A Baltenas i dr avt teksta A Zhigajtite Nekroshene i dr Vilnyus Nacionaline knyga 2006 133 s fot S lyubovyu Litva ros Literatura Bondar N P Rudakova Yu K Ciborovska Rimarovich I O Starodavnomu Vilnyusu 700 istoriya knigovidannya knizhkovi rariteti istorichni biblioteki Bibliotechnij visnik 2023 2 S 28 53 bv nbuv gov ua Dubinski P Zbior praw s przywilejow miastu stolecznemu WXL Wilnowi nadanych Wilno 1788 Balinski M Historya miasta Wilna t 1 2 Wilno 1837 Kraszewski J I Wilno od poczatkow jego do r 1750 t 1 4 Wilno 1840 1841 Sapoka A Senasis Vilnius Chicago 1963 Jurginis J et al Vilniaus miesto istorija nuo seniausiu laiku iki Spalio revolucijos Vilnius 1968 Vilniaus miesto istorija nuo Spalio revoliucijos iki dabartiniu dienu Vilnius 1972 Kitkauskas N Vilniaus pilys Vilnius 1989 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vilnyus Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilnyus Vilnyus na sajti VOLOCYuGI Arhivovano 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oficijna storinka mista Arhivovano 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine lit Lietuvos statistikos departamentas Population at the beginning of the year by city town and year nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Virtual Historical Vilnius Arhivovano 29 listopada 2010 u Wayback Machine angl Katedra 1530 j rik Arhivovano 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine pol