Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту Ця стаття потребує

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Неоекспресіоні́зм — напрямок у сучасному мистецтві, що виник у європейських країнах в кінці 1970-их років як реакція на концептуальне і мінімалістське мистецтво, як прояв постмодернізму. Неоекспресіоністи повернули в мистецтво образність,фігуративність, живу і емоційну манеру, нерідко сповнену нервової напруги, яскраві та насичені кольори. Продовжує основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення, напругу емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини. Незрідка ототожнюється з трансавангардом, Новою хвилею.

Неоекспресіоністи

Георг Базеліц
Жан-Мішель Баскія
Вудон Баклицький
Олег Голосій
Олена Голуб
Йорг Іммендорф
Ансельм Кіфер
Маркус Люперц
Лариса Піша
Олександра Прахова
Василь Рябченко
Микола Трегуб
Джуліан Шнабель

Див. також

Експресіонізм у кіно
Експресіонізм у музиці
Експресіонізм (головні представники)

Примітки

Леся Смирна. Століття нонконформізму українському візуальному мистецтві // К.: «Фенікс», 2017, ст.454. ISBN 978-966-131-499-2

Література

Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва.// Paris-Kyiv, Terra Incognita,2010, — С.264-371. ISBN 978-966-96839-2-2

Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Леся Смирна. Століття нонконформізму українському візуальному мистецтві // К.: «Фенікс», 2017, ст.454. ISBN 978-966-131-499-2