По стфікс від лат postfixus після прикріплений лінгв афікс розміщений у кінці слова після формотворчого суфікса Він може

По́стфікс (від лат. postfixus — після + прикріплений) — лінгв. афікс, розміщений у кінці слова після формотворчого суфікса. Він може слугувати засобом творення нових слів та словоформ (напр. бити — битися, скажи — скажи-но). Словотворчий постфікс належить до основи. Оскільки формотворчі морфеми до основи не належать, остання у словах із постфіксом може бути переривчатою.

Постфікси в системі української мови

Традиційно в українській мові мовознавці виділяють постфікс -ся (аломорф -сь).

Арнольд Грищенко до постфіксів зараховує також окремі частки, що стали засобом творення займенників і прислівників. Ці постфікси відрізняються від -ся тим, що вони не є засобом оформлення і розрізнення певної частини мови.

Примітки

Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 6 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Зворотні дієслова. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 23 квітня 2019.
Словотвір. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 6 червня 2012.

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 6 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[2] Зворотні дієслова. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 23 квітня 2019.

[3] Словотвір. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 6 червня 2012.