Azərbaycan
Lietuva
Malta
ශ්රී ලංකාව
Türkmenistan
Türkiyə
Украина
47 22 пн ш 8 34 сх д 47 36 пн ш 8 56 сх д 47 36 8 56Реція Названо на честьРети Посада керівника організаціїd і d Контине
Реція
47°22′ пн. ш. 8°34′ сх. д. / 47.36° пн. ш. 8.56° сх. д.
| Реція | |
| Названо на честь | Рети |
|---|---|
| Посада керівника організації | d і d |
| Континент | Європа |
| Країна | Стародавній Рим |
| Столиця | Аугсбург |
| Спільний кордон із | Верхньогермансько-реційський лімес |
| Замінений на | Остготи |
| Історичний період | Римська імперія |
| Реція у Вікісховищі | |
| Історія Австрії | |
|---|---|
| Галльштаттська культура | |
| Римські провінції (Норик • Реція) | |
| Карантанія | |
| Східна (Австрійська) марка | |
| Австрійське герцогство | |
| Австрійське ерцгерцогство | |
| Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія) | |
| Австрійська імперія | |
| Австро-Угорщина (Цислейтанія) | |
| Німецька Австрія | |
| Перша австрійська республіка | |
| Федеративна держава Австрія | |
| Аншлюс | |
| Австрія у часи націонал-соціалізму | |
| Окупація Австрії союзниками | |
| Друга австрійська республіка | |
Портал «Австрія» |
Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії.
Загальний опис
Реція була обмежена зі сходу Нориком і землею венетів, з півдня — Транспаданською Галлією, із заходу — Гельвецією, з півночі — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії.
Головна маса ретів (лат. Raeti, грец. Ραιτοί, тобто горяни — від кельтського Raiti), споріднених імовірно італійським разенам або етрускам, займала гірську країну між Нориком, Гельвецією, перевалом Санкт-Готтард, Боденським озером і долиною річки Інну, розпадаючись на племена камунів, ленонтіїв, веностів, бріксентів, мезіатів, евганеїв, трідентійців та інших. Північніше від них жили вінделікійці. Населення Реціі займалося скотарством, виноробством і частково землеробством.
У 15 до н. е. Рим вирішив убезпечити північний кордон Італії. Тиберій і Друз вдерлися до Реції (перший — через Гельвецію, другий — з Італії, вгору по долині річки Еч) і в один літній похід завоювали провінцію, завдавши поразки у битві в ущелині . Тоді ж було прокладено дороги, що з'єднували головні поселення Північної Італії з верхнім Дунаєм, Боденським озером і східною Швейцарією. Центром римського управління й культури стало місто Augusta Vindelicorum (сучасний Аугсбург), де сходилися дороги з Італії. Одна з них йшла від Комо на К'явенну та Кур до Бріганції (Брегенц) на Боденському озері, а звідти — в Аугсбург, інша — з Аквіли, через Карнійські Альпи, до Вельдідени (Вільде) на Інні у Реціі; тут з нею зустрічалася третя, найзначніша дорога з Верони на Трієнт, вгору по долині річки Еч, потім через Бреннер долиною Інну та Баварських Альп до Вельдідени й Аугсбурга. Ця дорога в 47 році була завершена Клавдієм і продовжена до верхнього Дунаю; за його ім'ям, вона стала називатися via Claudia.
Римське керівництво
- (139—140)
- (150—153)
- (157)
- (163—164)
- Гай Октавій Аппій Светрій Сабін (213)
Див. також
- Римська Швейцарія
- Верхньогермансько-реційський лімес
- Норик
Посилання
Реція у швейцарському історичному лексиконі(нім.)
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Реція, Що таке Реція? Що означає Реція?
47 22 pn sh 8 34 sh d 47 36 pn sh 8 56 sh d 47 36 8 56Reciya Nazvano na chestReti Posada kerivnika organizaciyid i d KontinentYevropa KrayinaStarodavnij Rim StolicyaAugsburg Spilnij kordon izVerhnogermansko recijskij limes Zaminenij naOstgoti Istorichnij periodRimska imperiya Reciya u Vikishovishi Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna Avstrijska markaAvstrijske gercogstvoAvstrijske ercgercogstvoSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha avstrijska respublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiDruga avstrijska respublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvati Reciya lat Raetia najzahidnisha z dunajskih provincij Rimskoyi imperiyi Zagalnij opisReciya bula obmezhena zi shodu Norikom i zemleyu venetiv z pivdnya Transpadanskoyu Galliyeyu iz zahodu Gelveciyeyu z pivnochi Verhnoyu Germaniyeyu do skladu yiyi vhodili pivdenni chastini ninishnih Baden Vyurtemberga ta Bavariyi pivnichno shidna i shidna chastini Shvejcariyi Tirol i chastina Lombardiyi Golovna masa retiv lat Raeti grec Raitoi tobto goryani vid keltskogo Raiti sporidnenih imovirno italijskim razenam abo etruskam zajmala girsku krayinu mizh Norikom Gelveciyeyu perevalom Sankt Gottard Bodenskim ozerom i dolinoyu richki Innu rozpadayuchis na plemena kamuniv lenontiyiv venostiv briksentiv meziativ evganeyiv tridentijciv ta inshih Pivnichnishe vid nih zhili vindelikijci Naselennya Recii zajmalosya skotarstvom vinorobstvom i chastkovo zemlerobstvom U 15 do n e Rim virishiv ubezpechiti pivnichnij kordon Italiyi Tiberij i Druz vderlisya do Reciyi pershij cherez Gelveciyu drugij z Italiyi vgoru po dolini richki Ech i v odin litnij pohid zavoyuvali provinciyu zavdavshi porazki u bitvi v ushelini Todi zh bulo prokladeno dorogi sho z yednuvali golovni poselennya Pivnichnoyi Italiyi z verhnim Dunayem Bodenskim ozerom i shidnoyu Shvejcariyeyu Centrom rimskogo upravlinnya j kulturi stalo misto Augusta Vindelicorum suchasnij Augsburg de shodilisya dorogi z Italiyi Odna z nih jshla vid Komo na K yavennu ta Kur do Briganciyi Bregenc na Bodenskomu ozeri a zvidti v Augsburg insha z Akvili cherez Karnijski Alpi do Veldideni Vilde na Inni u Recii tut z neyu zustrichalasya tretya najznachnisha doroga z Veroni na Triyent vgoru po dolini richki Ech potim cherez Brenner dolinoyu Innu ta Bavarskih Alp do Veldideni j Augsburga Cya doroga v 47 roci bula zavershena Klavdiyem i prodovzhena do verhnogo Dunayu za jogo im yam vona stala nazivatisya via Claudia Rimske kerivnictvo 139 140 150 153 157 163 164 Gaj Oktavij Appij Svetrij Sabin 213 Div takozhRimska Shvejcariya Verhnogermansko recijskij limes NorikPosilannyaReciya u shvejcarskomu istorichnomu leksikoni nim