Azərbaycan  AzərbaycanLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

Урбаніза ція від лат urbanus міський зростання значення міст у розвитку суспільства яке супроводжується ростом і розвитк

Урбанізація

Урбанізація

Урбаніза́ція  (від лат. urbanus — міський) — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.

Гуанчжоу, місто з населенням 12 млн осіб, є одним з восьми сусідніх мегаполісів, які перебувають у найбільшій агломерації на Землі.
Мумбаї є найбільш густонаселеним містом в Індії, і четвертим найбільш густонаселеним містом у світі із загальною кількістю населення 20,5млн ос.

За підрахунками вчених господарські втрати від хвороб урбанізації (перш за все шуму, стресу, забруднення) перевищують втрати від страйків.

Історія

Від розвитку найдавніших міст у Цивілізації долини Інду, Месопотамії та Єгипті до 18 століття існував баланс між переважною більшістю населення, зайнятого натуральним сільським господарством у сільській місцевості, та невеликими населеними пунктами в містах, де економічна діяльність здебільшого складалася з торгівлі на ринках і дрібного виробництва. Через примітивний і відносно застійний стан сільського господарства протягом цього періоду співвідношення сільського та міського населення залишалося стабільним. Однак значне зростання відсотка глобального міського населення можна простежити в 1-му тисячолітті до н.е.

З початком Британської аграрної революції та Промислової революції наприкінці 18 століття цей баланс був остаточно порушений, і протягом 19 століття відбувся безпрецедентний ріст міського населення, як через продовження міграції з сільської місцевості, так і через значне демографічне розширення, яке відбувалося в той час. В Англії та Уельсі частка населення, що проживала в містах з населенням понад 20 000 осіб, зросла з 17% у 1801 році до 54% у 1891 році. Більше того, використовуючи ширше визначення урбанізації, у 1891 році урбанізоване населення Англії та Уельсу становило 72% від загальної чисельності, тоді як в інших країнах цей показник становив 37% у Франції, 41% у Пруссії та 28% у Сполучених Штатах.

Оскільки робітники звільнялися від праці на землі завдяки вищій , вони зосереджувалися в нових , таких як Манчестер і Бірмінгем, які переживали бум у торгівлі, комерції та промисловості. Зростання торгівлі по всьому світу також дозволило імпортувати зернові з Північної Америки та з Австралазії та Південної Америки. Просторово, міста також розширювалися завдяки розвитку , які полегшували поїздки на довші відстані до для робітничого класу. Урбанізація швидко поширилася по всьому західному світу, і з 1950-х років вона почала набирати обертів також у . На початку 20-го століття лише 15% світового населення проживало в містах. За даними ООН, 2007 рік став переломним моментом, коли вперше в понад 50% світового населення проживало в містах.

Єльський університет у червні 2016 року опублікував дані про урбанізацію за період з 3700 року до н.е. до 2000 року н.е., ці дані були використані для створення відео, що показує розвиток міст у світі протягом цього періоду. Походження та поширення міських центрів по всьому світу також були картографовані археологами.

Домінуюча конурбація

Див. також:  та

Домінуюча конурбація(ї) країни може отримувати більше переваг від тих самих речей, які пропонують міста, приваблюючи сільське населення, а також міське та приміське населення з інших міст. Домінуючі конурбації часто є , але це не обов’язково. Наприклад, є конурбацією, а не містом. Її загальне населення у 20 мільйонів (понад 20% національного населення) робить її приматним містом, але Кесон-Сіті (2,7 мільйона), найбільший муніципалітет у Великій Манілі, і Маніла (1,6 мільйона), столиця, є звичайними містами. Домінування конурбації можна виміряти за обсягом виробництва, багатством і, особливо, населенням, кожне з яких виражається у відсотках від загальнонаціонального показника. Великий Сеул є однією з конурбацій, яка домінує в Південній Кореї. У ній проживає 50% усього національного населення.

Хоча Великий Пусан-Ульсан (15%, 8 мільйонів) і Велика Осака (14%, 18 мільйонів) домінують у своїх країнах, їхнє населення переміщується до їхніх ще більш домінуючих конкурентів, Сеула і Токіо відповідно.

Економічні ефекти

У міру розвитку міст витрати стрімко зростають. Це часто витісняє робітничий клас з ринку, включаючи чиновників і працівників місцевих районів. Наприклад, у книзі Еріка Гобсбаума «Епоха революцій: 1789–1848» (опублікованій у 1962 та 2005 роках) у розділі 11 зазначено: «Урбаністичний розвиток у наш період був гігантським процесом класової сегрегації, який виштовхував нових бідних робітників у величезні болота злиднів за межі центрів уряду, бізнесу та новостворених спеціалізованих житлових зон буржуазії. Майже універсальний європейський поділ на «хороший» західний кінець і «бідний» східний кінець великих міст сформувався в цей період». Це, ймовірно, було спричинено південно-західним вітром, який переносив дим від вугілля та інші забруднювачі вниз, роблячи західні околиці міст кращими за східні.

Подібні проблеми нині впливають на менш розвинені країни, де швидкий розвиток міст погіршує нерівність. Прагнення до швидкого зростання та ефективності може призводити до менш справедливого міського розвитку. Аналітичні центри, такі як , запропонували політики, які заохочують трудомістке виробництво для використання міграції менш кваліфікованих працівників. Однією з проблем, з якою стикаються ці мігранти, є зростання нетрів. У багатьох випадках некваліфіковані мігранти з сільської місцевості приваблюються економічними можливостями в містах. На жаль, вони не можуть знайти роботу або оплатити житло в міських районах і змушені жити в нетрях.

Міські проблеми, разом із розвитком їхньої інфраструктури, також сприяють тенденціям розвитку передмість у менш розвинених країнах, хоча тренд для центральних міст у цих країнах, як правило, продовжує ставати дедалі щільнішим. Розвиток міст часто сприймається негативно, але є й позитивні сторони, такі як скорочення транспортних витрат, створення нових робочих місць, забезпечення освіти, житла та транспорту. Проживання в містах дозволяє окремим особам і сім’ям використовувати переваги близькості до робочих місць і різноманітності.

У багатьох країнах, що розвиваються, де економіка зростає, зростання часто є хаотичним і базується на невеликій кількості галузей. Молодь у цих країнах не має доступу до фінансових послуг і консультаційних бізнес-послуг, не може отримати кредит для відкриття бізнесу та не володіє підприємницькими навичками. Через це вони не можуть скористатися можливостями в цих галузях. Забезпечення підлітків доступом до якісних шкіл та інфраструктури для роботи в таких галузях, а також покращення шкіл є обов’язковим для сприяння справедливому суспільству.

Характерні риси

Сучасна урбанізація як всесвітнє явище має три спільні риси, притаманні для більшості країн.

Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.

приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р. — 29 %, а в 1990 р. — 46 %. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.

Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.

Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5 % усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р. — близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр. — понад 200.

Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхніх територій. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові та портові центри.

Рівні та темпи урбанізації

Попри спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні та темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але найбільша відмінність помітна між більш і менш розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 71 %, а в країнах, що розвиваються,— 33 %.

Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців.

Стадії урбанізації

Вважається, що процес урбанізації пройшов три стадії:

  1. Від виникнення міст до XVIII ст.;
  2. Кінець XVIII — початок XX ст., коли відбувалося швидке зростання розмірів і чисельності міст;
  3. , яка характеризується зосередженням людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах у XX ст.

Іноді виділяють четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.

Соціологічний та демографічний підхід до урбанізації

За спостереженнями міжвоєнного періоду Луїс Вірт запровадив судження, побудовані на дослідженні американських міст, які згодом були прийняті як універсальні. У соціологічному плані місто трактується як місце, яке протиставляється сільській місцевості, що зумовлено стилем життя та такими ознаками, як: просторова сегрегація мешканців, знеособлені соціальні відносини, раціональність дій та виникнення аномії (безладдя).

Ідеї ​​будинку-комуни з повним усуспільненням побуту. Архітектор Гінзбург Мойсей Якович запропонував свій «комунальний будинок перехідного типу» у Москві — будинок Наркомфіну (будувався у 1928—30). Наприкінці 1929 року відмову від сімейної квартири було декларовано Раднаркомом РСФРР і житло з «узагальненим побутом» почало в ідеологічному сенсі офіційно набувати характеру єдиноможливого. Будинок Наркомфіну став «експериментальним комунальним будинком перехідного типу». За словами архітектора М. Я. Гінзбурга, «комунальний будинок» повинен «сприяти якнайшвидшому безболісному переходу до вищих форм господарства» нового колективного способу життя.

Коли пристосування до зміни умов набуло ознак, визначилось що не тільки в сільській місцевості, а й у великих містах, первинні групи відіграють важливу роль у суспільному житті.

Стан на кінець XX ст.

У 1990 р. у містах світу мешкало близько 45 % населення світу. У середньому міське населення щорічно збільшувалося приблизно на 50 млн осіб. Наприкінці 1980-х рр. у світі було 2,5 тис. великих міст, а частка їх у світовому населенні перевищувала 1/3. Більше ніж 200 з них мали населення понад 1 млн осіб. Відбувався перехід від компактного міста до міських агломерацій — територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій найчастіше ставали столиці, найважливіші промислові та портові центри. Найбільші міські агломерації склалися навколо Мехіко, Токіо, Сан-Паулу та Нью-Йорку, з чисельністю населення по 16-20 млн осіб.

Див. також

  • Урбанізаційні процеси в Україні
  • Всесвітній день Хабітат
  • Всесвітній день міст

Примітки

  1. Urbanization over the past 500 years. Our World in Data. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Stephens 897–9022 не вказано текст
  3. Andrey Korotayev та Leonid Grini (2006). The Urbanization and Political Development of the World System: A comparative quantitative analysis. У Peter Turchin; Leonid Grinin; Victor C. de Munck та Andrey Korotayev (ред.). History & Mathematics: Historical Dynamics and Development of Complex Societies. Т. 2. с. 115—153. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 23 червня 2016.
  4. Industrial Revolution | Definition, History, Dates, Summary, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  5. Christopher Watson (1993). K.B. Wildey; Wm H. Robinson (ред.). Trends in urbanisation. Proceedings of the First International Conference on Urban Pests. CiteSeerX 10.1.1.522.7409.
  6. Annez, Patricia Clarke; Buckley, Robert M. (2009). Urbanization and Growth: Setting the Context (PDF). У Spence, Michael; Annez, Patricia Clarke; Buckley, Robert M. (ред.). Urbanization and Growth. Commission on Growth and Development. ISBN 978-0-8213-7573-0. Архів (PDF) оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 9 листопада 2013.
  7. Reba, Meredith; Reitsma, Femke; (7 червня 2016). Spatializing 6,000 years of global urbanization from 3700 BC to AD 2000. Scientific Data. 3: 160034. Bibcode:2016NatSD...360034R. doi:10.1038/sdata.2016.34. ISSN 2052-4463. PMC 4896125. PMID 27271481.
  8. Research Data–Seto Lab. urban.yale.edu. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 9 липня 2016.
  9. The History of Urbanization, 3700 BC – 2000 AD. YouTube. 15 червня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 24 вересня 2018.
  10. Stephens, Lucas; Fuller, Dorian; Boivin, Nicole; Rick, Torben; Gauthier, Nicolas; Kay, Andrea; Marwick, Ben; Armstrong, Chelsey Geralda; Barton, C. Michael (30 серпня 2019). Archaeological assessment reveals Earth's early transformation through land use. Science (англ.). 365 (6456): 897—902. Bibcode:2019Sci...365..897S. doi:10.1126/science.aax1192. hdl:10150/634688. ISSN 0036-8075. PMID 31467217. S2CID 201674203.
  11. KOSIS, Korean Statistical Information Service [Архівовано 26 August 2013 у Wayback Machine.].(кор.)
  12. Jacobs, A.J (2011). Ulsan, South Korea: A Global and Nested 'Great' Industrial City (PDF). The Open Urban Studies Journal. 4 (8–20): 8—20. doi:10.2174/1874942901104010008. Архів (PDF) оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 27 травня 2020 — через core.ac.uk.
  13. Benedictus, Leo (12 травня 2017). Blowing in the wind: why do so many cities have poor east ends?. The Guardian. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  14. Grant, Ursula (2008) Opportunity and exploitation in urban labour markets [Архівовано 18 September 2012 у Wayback Machine.] London:
  15. Todaro, Michael P. (1969). A Model of Labor Migration and Urban Unemployment in Less Developed Countries. The American Economic Review. 59 (1): 148.
  16. Glaeser, Edward (Spring 1998). Are Cities Dying?. The Journal of Economic Perspectives. 12 (2): 139—60. doi:10.1257/jep.12.2.139.
  17. Brand, Stewart. Whole Earth Discipline – annotated extract. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 29 листопада 2009.
  18. Nowak, J. (1997). Neighborhood Initiative and the Regional Economy. Economic Development Quarterly. 11: 3—10. doi:10.1177/089124249701100101. S2CID 154678238.
  19. За оцінками з використанням проєкції Галла-Петерса, до 2015 року міське населення світу перевищить 4 мільярди, причому більша частина цього зростання очікується в Африці, Азії та Китаї, де рівень урбанізації досягне 50%.
  20. State of the World Population 2014. UNFPA. 2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 травня 2015.
  21. Stephens, Lucas; Fuller, Dorian; Boivin, Nicole; Rick, Torben; Gauthier, Nicolas; Kay, Andrea; Marwick, Ben; Armstrong, Chelsey Geralda; Barton, C. Michael (30 серпня 2019). Archaeological assessment reveals Earth's early transformation through land use [Археологічна оцінка показує ранню трансформацію Землі через землекористування]. Science (англ.). 365 (6456): 897—902. Bibcode:2019Sci...365..897S. doi:10.1126/science.aax1192. ISSN 0036-8075. PMID 31467217. S2CID 201674203. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)

Література

  1. Голіков А. П. та ін. Вступ до економічної і соціальної географії. — К.: Либідь, 1996.
  2. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998.
  3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії — Одеса: Астропринт, 2001.

Посилання

  • Урбанізація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
  • Урбанізація // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 180-181.
  • (англ.) Top Ten Cities Through History [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] — 10 найбільших міст планети у різні історичні епохи.
  • (англ.) Open History [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] — розміри міст світу від 3000 до н. е. до сьогодення на інтерактивній карті.

Автор: www.NiNa.Az

Дата публікації:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Урбанізація, Що таке Урбанізація? Що означає Урбанізація?

Urbaniza ciya vid lat urbanus miskij zrostannya znachennya mist u rozvitku suspilstva yake suprovodzhuyetsya rostom i rozvitkom miskih poselen zrostannyam pitomoyi vagi miskogo naselennya poshirennyam miskogo sposobu zhittya v pevnomu regioni krayini sviti Guanchzhou misto z naselennyam 12 mln osib ye odnim z vosmi susidnih megapolisiv yaki perebuvayut u najbilshij aglomeraciyi na Zemli Mumbayi ye najbilsh gustonaselenim mistom v Indiyi i chetvertim najbilsh gustonaselenim mistom u sviti iz zagalnoyu kilkistyu naselennya 20 5mln os Za pidrahunkami vchenih gospodarski vtrati vid hvorob urbanizaciyi persh za vse shumu stresu zabrudnennya perevishuyut vtrati vid strajkiv IstoriyaUrbanizaciya za ostanni 500 rokiv Globalna karta sho ilyustruye pershi oseredki ta poshirennya miskih centriv u sviti na osnovi Vid rozvitku najdavnishih mist u Civilizaciyi dolini Indu Mesopotamiyi ta Yegipti do 18 stolittya isnuvav balans mizh perevazhnoyu bilshistyu naselennya zajnyatogo naturalnim silskim gospodarstvom u silskij miscevosti ta nevelikimi naselenimi punktami v mistah de ekonomichna diyalnist zdebilshogo skladalasya z torgivli na rinkah i dribnogo virobnictva Cherez primitivnij i vidnosno zastijnij stan silskogo gospodarstva protyagom cogo periodu spivvidnoshennya silskogo ta miskogo naselennya zalishalosya stabilnim Odnak znachne zrostannya vidsotka globalnogo miskogo naselennya mozhna prostezhiti v 1 mu tisyacholitti do n e Z pochatkom Britanskoyi agrarnoyi revolyuciyi ta Promislovoyi revolyuciyi naprikinci 18 stolittya cej balans buv ostatochno porushenij i protyagom 19 stolittya vidbuvsya bezprecedentnij rist miskogo naselennya yak cherez prodovzhennya migraciyi z silskoyi miscevosti tak i cherez znachne demografichne rozshirennya yake vidbuvalosya v toj chas V Angliyi ta Uelsi chastka naselennya sho prozhivala v mistah z naselennyam ponad 20 000 osib zrosla z 17 u 1801 roci do 54 u 1891 roci Bilshe togo vikoristovuyuchi shirshe viznachennya urbanizaciyi u 1891 roci urbanizovane naselennya Angliyi ta Uelsu stanovilo 72 vid zagalnoyi chiselnosti todi yak v inshih krayinah cej pokaznik stanoviv 37 u Franciyi 41 u Prussiyi ta 28 u Spoluchenih Shtatah Oskilki robitniki zvilnyalisya vid praci na zemli zavdyaki vishij voni zoseredzhuvalisya v novih takih yak Manchester i Birmingem yaki perezhivali bum u torgivli komerciyi ta promislovosti Zrostannya torgivli po vsomu svitu takozh dozvolilo importuvati zernovi z Pivnichnoyi Ameriki ta z Avstralaziyi ta Pivdennoyi Ameriki Prostorovo mista takozh rozshiryuvalisya zavdyaki rozvitku yaki polegshuvali poyizdki na dovshi vidstani do dlya robitnichogo klasu Urbanizaciya shvidko poshirilasya po vsomu zahidnomu svitu i z 1950 h rokiv vona pochala nabirati obertiv takozh u Na pochatku 20 go stolittya lishe 15 svitovogo naselennya prozhivalo v mistah Za danimi OON 2007 rik stav perelomnim momentom koli vpershe v ponad 50 svitovogo naselennya prozhivalo v mistah Yelskij universitet u chervni 2016 roku opublikuvav dani pro urbanizaciyu za period z 3700 roku do n e do 2000 roku n e ci dani buli vikoristani dlya stvorennya video sho pokazuye rozvitok mist u sviti protyagom cogo periodu Pohodzhennya ta poshirennya miskih centriv po vsomu svitu takozh buli kartografovani arheologami Dominuyucha konurbaciyaDiv takozh ta Dominuyucha konurbaciya yi krayini mozhe otrimuvati bilshe perevag vid tih samih rechej yaki proponuyut mista privablyuyuchi silske naselennya a takozh miske ta primiske naselennya z inshih mist Dominuyuchi konurbaciyi chasto ye ale ce ne obov yazkovo Napriklad ye konurbaciyeyu a ne mistom Yiyi zagalne naselennya u 20 miljoniv ponad 20 nacionalnogo naselennya robit yiyi primatnim mistom ale Keson Siti 2 7 miljona najbilshij municipalitet u Velikij Manili i Manila 1 6 miljona stolicya ye zvichajnimi mistami Dominuvannya konurbaciyi mozhna vimiryati za obsyagom virobnictva bagatstvom i osoblivo naselennyam kozhne z yakih virazhayetsya u vidsotkah vid zagalnonacionalnogo pokaznika Velikij Seul ye odniyeyu z konurbacij yaka dominuye v Pivdennij Koreyi U nij prozhivaye 50 usogo nacionalnogo naselennya Hocha Velikij Pusan Ulsan 15 8 miljoniv i Velika Osaka 14 18 miljoniv dominuyut u svoyih krayinah yihnye naselennya peremishuyetsya do yihnih she bilsh dominuyuchih konkurentiv Seula i Tokio vidpovidno Ekonomichni efektiPerepovnena u godinu pik u Bangkoku Tayiland Valovij vnutrishnij produkt na dushu naselennya ta riven urbanizaciyi U miru rozvitku mist vitrati strimko zrostayut Ce chasto vitisnyaye robitnichij klas z rinku vklyuchayuchi chinovnikiv i pracivnikiv miscevih rajoniv Napriklad u knizi Erika Gobsbauma Epoha revolyucij 1789 1848 opublikovanij u 1962 ta 2005 rokah u rozdili 11 zaznacheno Urbanistichnij rozvitok u nash period buv gigantskim procesom klasovoyi segregaciyi yakij vishtovhuvav novih bidnih robitnikiv u velichezni bolota zlidniv za mezhi centriv uryadu biznesu ta novostvorenih specializovanih zhitlovih zon burzhuaziyi Majzhe universalnij yevropejskij podil na horoshij zahidnij kinec i bidnij shidnij kinec velikih mist sformuvavsya v cej period Ce jmovirno bulo sprichineno pivdenno zahidnim vitrom yakij perenosiv dim vid vugillya ta inshi zabrudnyuvachi vniz roblyachi zahidni okolici mist krashimi za shidni Podibni problemi nini vplivayut na mensh rozvineni krayini de shvidkij rozvitok mist pogirshuye nerivnist Pragnennya do shvidkogo zrostannya ta efektivnosti mozhe prizvoditi do mensh spravedlivogo miskogo rozvitku Analitichni centri taki yak zaproponuvali politiki yaki zaohochuyut trudomistke virobnictvo dlya vikoristannya migraciyi mensh kvalifikovanih pracivnikiv Odniyeyu z problem z yakoyu stikayutsya ci migranti ye zrostannya netriv U bagatoh vipadkah nekvalifikovani migranti z silskoyi miscevosti privablyuyutsya ekonomichnimi mozhlivostyami v mistah Na zhal voni ne mozhut znajti robotu abo oplatiti zhitlo v miskih rajonah i zmusheni zhiti v netryah Miski problemi razom iz rozvitkom yihnoyi infrastrukturi takozh spriyayut tendenciyam rozvitku peredmist u mensh rozvinenih krayinah hocha trend dlya centralnih mist u cih krayinah yak pravilo prodovzhuye stavati dedali shilnishim Rozvitok mist chasto sprijmayetsya negativno ale ye j pozitivni storoni taki yak skorochennya transportnih vitrat stvorennya novih robochih misc zabezpechennya osviti zhitla ta transportu Prozhivannya v mistah dozvolyaye okremim osobam i sim yam vikoristovuvati perevagi blizkosti do robochih misc i riznomanitnosti U bagatoh krayinah sho rozvivayutsya de ekonomika zrostaye zrostannya chasto ye haotichnim i bazuyetsya na nevelikij kilkosti galuzej Molod u cih krayinah ne maye dostupu do finansovih poslug i konsultacijnih biznes poslug ne mozhe otrimati kredit dlya vidkrittya biznesu ta ne volodiye pidpriyemnickimi navichkami Cherez ce voni ne mozhut skoristatisya mozhlivostyami v cih galuzyah Zabezpechennya pidlitkiv dostupom do yakisnih shkil ta infrastrukturi dlya roboti v takih galuzyah a takozh pokrashennya shkil ye obov yazkovim dlya spriyannya spravedlivomu suspilstvu Harakterni risiSuchasna urbanizaciya yak vsesvitnye yavishe maye tri spilni risi pritamanni dlya bilshosti krayin Persha risa shvidki tempi zrostannya kilkosti miskogo naselennya priklad U 1800 r v mistah prozhivalo blizko 14 naselennya svitu u 1950 r 29 a v 1990 r 46 U serednomu miske naselennya shoroku zbilshuyetsya priblizno na 50 mln osib Druga risa zoseredzhennya naselennya i gospodarstva perevazhno u velikih mistah Ce poyasnyuyetsya nasampered harakterom virobnictva uskladnennyam jogo zv yazkiv z naukoyu osvitoyu Krim togo veliki mista zazvichaj povnishe zadovolnyayut duhovni potrebi lyudej krashe zabezpechuyut dostatok i riznomanitnist tovariv i poslug dostup do danih Priklad Na pochatku XX storichchya u sviti nalichuvalosya 360 velikih mist iz naselennyam ponad 100 tis meshkanciv u yakih prozhivalo tilki 5 usogo naselennya Naprikinci 80 h rr takih mist bulo vzhe 2 5 tis a chastka yih u svitovomu naselenni perevishila U Radyanskomu Soyuzi za perepisom 1959 r velikih mist bulo 148 a za perepisom 1989 r blizko 300 3 pomizh velikih mist prijnyato okremo vidilyati najbilshi mista miljoneri z naselennyam ponad 1 mln meshkanciv Na pochatku XX st yih bulo vsogo 10 na pochatku 80 h rr ponad 200 Tretya risa rozpovzannya mist rozshirennya yihnih teritorij Dlya suchasnoyi urbanizaciyi osoblivo vlastivim ye perehid vid prostih do grupovih form miskogo rozselennya vid zvichajnogo tochkovogo mista do miskih aglomeracij kompaktnih teritorialnih ugrupovan miskih i silskih poselen Yadrami najbilshih miskih aglomeracij stayut perevazhno stolici najvazhlivishi promislovi ta portovi centri Rivni ta tempi urbanizaciyiGlobalna karta sho ilyustruye pershu poyavu ta poshirennya miskih centriv u vsomu sviti cherez zemlekoristuvannya Popri spilni risi urbanizaciya v riznih krayinah i regionah maye pevni vidminnosti zokrema neodnakovi rivni ta tempi Za rivnem urbanizaciyi vsi krayini svitu mozhna podiliti na tri veliki grupi Ale najbilsha vidminnist pomitna mizh bilsh i mensh rozvinutimi krayinami U rozvinutih krayinah riven urbanizaciyi v serednomu stanovit 71 a v krayinah sho rozvivayutsya 33 Tempi urbanizaciyi bagato v chomu zalezhat vid yiyi rivnya U nashi dni miske naselennya v krayinah sho rozvivayutsya zrostaye v 3 razi shvidshe nizh u rozvinutih Na nih teper pripadaye 1 6 usogo shorichnogo prirostu miskih meshkanciv Stadiyi urbanizaciyiVvazhayetsya sho proces urbanizaciyi projshov tri stadiyi Vid viniknennya mist do XVIII st Kinec XVIII pochatok XX st koli vidbuvalosya shvidke zrostannya rozmiriv i chiselnosti mist yaka harakterizuyetsya zoseredzhennyam lyudej bagatstv politichnih ekonomichnih kulturnih ustanov u mistah u XX st Inodi vidilyayut chetvertu stadiyu dezurbanizaciyu tobto zrostannya peredmist migraciyu u silski rajoni planuvannya novih mist tosho Sociologichnij ta demografichnij pidhid do urbanizaciyiZa sposterezhennyami mizhvoyennogo periodu Luyis Virt zaprovadiv sudzhennya pobudovani na doslidzhenni amerikanskih mist yaki zgodom buli prijnyati yak universalni U sociologichnomu plani misto traktuyetsya yak misce yake protistavlyayetsya silskij miscevosti sho zumovleno stilem zhittya ta takimi oznakami yak prostorova segregaciya meshkanciv zneosobleni socialni vidnosini racionalnist dij ta viniknennya anomiyi bezladdya Ideyi budinku komuni z povnim ususpilnennyam pobutu Arhitektor Ginzburg Mojsej Yakovich zaproponuvav svij komunalnij budinok perehidnogo tipu u Moskvi budinok Narkomfinu buduvavsya u 1928 30 Naprikinci 1929 roku vidmovu vid simejnoyi kvartiri bulo deklarovano Radnarkomom RSFRR i zhitlo z uzagalnenim pobutom pochalo v ideologichnomu sensi oficijno nabuvati harakteru yedinomozhlivogo Budinok Narkomfinu stav eksperimentalnim komunalnim budinkom perehidnogo tipu Za slovami arhitektora M Ya Ginzburga komunalnij budinok povinen spriyati yaknajshvidshomu bezbolisnomu perehodu do vishih form gospodarstva novogo kolektivnogo sposobu zhittya Koli pristosuvannya do zmini umov nabulo oznak viznachilos sho ne tilki v silskij miscevosti a j u velikih mistah pervinni grupi vidigrayut vazhlivu rol u suspilnomu zhitti Stan na kinec XX st U 1990 r u mistah svitu meshkalo blizko 45 naselennya svitu U serednomu miske naselennya shorichno zbilshuvalosya priblizno na 50 mln osib Naprikinci 1980 h rr u sviti bulo 2 5 tis velikih mist a chastka yih u svitovomu naselenni perevishuvala 1 3 Bilshe nizh 200 z nih mali naselennya ponad 1 mln osib Vidbuvavsya perehid vid kompaktnogo mista do miskih aglomeracij teritorialnih ugrupovan miskih i silskih poselen Yadrami najbilshih miskih aglomeracij najchastishe stavali stolici najvazhlivishi promislovi ta portovi centri Najbilshi miski aglomeraciyi sklalisya navkolo Mehiko Tokio San Paulu ta Nyu Jorku z chiselnistyu naselennya po 16 20 mln osib Div takozhUrbanizacijni procesi v Ukrayini Vsesvitnij den Habitat Vsesvitnij den mistPrimitkiUrbanization over the past 500 years Our World in Data Arhiv originalu za 14 bereznya 2020 Procitovano 6 bereznya 2020 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Stephens 897 9022 ne vkazano tekst Andrey Korotayev ta Leonid Grini 2006 The Urbanization and Political Development of the World System A comparative quantitative analysis U Peter Turchin Leonid Grinin Victor C de Munck ta Andrey Korotayev red History amp Mathematics Historical Dynamics and Development of Complex Societies T 2 s 115 153 Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2016 Industrial Revolution Definition History Dates Summary amp Facts Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Christopher Watson 1993 K B Wildey Wm H Robinson red Trends in urbanisation Proceedings of the First International Conference on Urban Pests CiteSeerX 10 1 1 522 7409 Annez Patricia Clarke Buckley Robert M 2009 Urbanization and Growth Setting the Context PDF U Spence Michael Annez Patricia Clarke Buckley Robert M red Urbanization and Growth Commission on Growth and Development ISBN 978 0 8213 7573 0 Arhiv PDF originalu za 25 travnya 2017 Procitovano 9 listopada 2013 Reba Meredith Reitsma Femke 7 chervnya 2016 Spatializing 6 000 years of global urbanization from 3700 BC to AD 2000 Scientific Data 3 160034 Bibcode 2016NatSD 360034R doi 10 1038 sdata 2016 34 ISSN 2052 4463 PMC 4896125 PMID 27271481 Research Data Seto Lab urban yale edu Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2016 The History of Urbanization 3700 BC 2000 AD YouTube 15 chervnya 2016 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2018 Stephens Lucas Fuller Dorian Boivin Nicole Rick Torben Gauthier Nicolas Kay Andrea Marwick Ben Armstrong Chelsey Geralda Barton C Michael 30 serpnya 2019 Archaeological assessment reveals Earth s early transformation through land use Science angl 365 6456 897 902 Bibcode 2019Sci 365 897S doi 10 1126 science aax1192 hdl 10150 634688 ISSN 0036 8075 PMID 31467217 S2CID 201674203 KOSIS Korean Statistical Information Service Arhivovano 26 August 2013 u Wayback Machine kor Jacobs A J 2011 Ulsan South Korea A Global and Nested Great Industrial City PDF The Open Urban Studies Journal 4 8 20 8 20 doi 10 2174 1874942901104010008 Arhiv PDF originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 27 travnya 2020 cherez core ac uk Benedictus Leo 12 travnya 2017 Blowing in the wind why do so many cities have poor east ends The Guardian Arhiv originalu za 12 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2017 Grant Ursula 2008 Opportunity and exploitation in urban labour markets Arhivovano 18 September 2012 u Wayback Machine London Todaro Michael P 1969 A Model of Labor Migration and Urban Unemployment in Less Developed Countries The American Economic Review 59 1 148 Glaeser Edward Spring 1998 Are Cities Dying The Journal of Economic Perspectives 12 2 139 60 doi 10 1257 jep 12 2 139 Brand Stewart Whole Earth Discipline annotated extract Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 29 listopada 2009 Nowak J 1997 Neighborhood Initiative and the Regional Economy Economic Development Quarterly 11 3 10 doi 10 1177 089124249701100101 S2CID 154678238 Za ocinkami z vikoristannyam proyekciyi Galla Petersa do 2015 roku miske naselennya svitu perevishit 4 milyardi prichomu bilsha chastina cogo zrostannya ochikuyetsya v Africi Aziyi ta Kitayi de riven urbanizaciyi dosyagne 50 State of the World Population 2014 UNFPA 2014 Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 11 travnya 2015 Stephens Lucas Fuller Dorian Boivin Nicole Rick Torben Gauthier Nicolas Kay Andrea Marwick Ben Armstrong Chelsey Geralda Barton C Michael 30 serpnya 2019 Archaeological assessment reveals Earth s early transformation through land use Arheologichna ocinka pokazuye rannyu transformaciyu Zemli cherez zemlekoristuvannya Science angl 365 6456 897 902 Bibcode 2019Sci 365 897S doi 10 1126 science aax1192 ISSN 0036 8075 PMID 31467217 S2CID 201674203 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka LiteraturaGolikov A P ta in Vstup do ekonomichnoyi i socialnoyi geografiyi K Libid 1996 Palamarchuk M M Palamarchuk O M Ekonomichna i socialna geografiya Ukrayini z osnovami teoriyi K Znannya 1998 Topchiyev O G Osnovi suspilnoyi geografiyi Odesa Astroprint 2001 PosilannyaUrbanizaciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teza 2006 Urbanizaciya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 180 181 angl Top Ten Cities Through History Arhivovano 4 sichnya 2013 u Archive is 10 najbilshih mist planeti u rizni istorichni epohi angl Open History Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine rozmiri mist svitu vid 3000 do n e do sogodennya na interaktivnij karti

Топ