Azərbaycan
Lietuva
Malta
ශ්රී ලංකාව
Türkmenistan
Türkiyə
Украина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Харків Ха рків МФА ˈxɑrkiu прослухати заст укр Харьків 3 4 лат Zach
Харків
Ха́рків (МФА: [ˈxɑrkiu̯] ( прослухати); заст. укр. Харьків, лат. Zacharpolis) — місто на північному сході України, на Слобожанщині, науковий центр України, адміністративний центр Харківської області. Друге за кількістю мешканців місто України з населенням 1 421 125 осіб на 01.01.2022. Площа міста — 350 км². Разом із прилеглими містами й районами утворює Харківську агломерацію з людністю понад 2 млн осіб. Територія Харкова поділена на 9 адміністративних районів. Від 2020 року місто входить до складу Харківського району.
| Харків | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна | Україна | ||||||||
| Регіон | Харківська область | ||||||||
| Район | Харківський район | ||||||||
| Тер. громада | Харківська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA63120270010096107 | ||||||||
| Засноване | 1654 (371 рік) | ||||||||
| Статус міста | від 1654 року | ||||||||
| Поділ міста | 9 районів | ||||||||
| Населення | ▼ 1 421 125 осіб (станом на 01.01.2022, за оцінкою) | ||||||||
| - повне | ▼ 1 421 125 осіб (станом на 01.01.2022, за оцінкою) | ||||||||
| Агломерація | Харківська агломерація | ||||||||
| Площа | 350 км² | ||||||||
| Густота населення | 4065,35 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 61000—61499 | ||||||||
| Телефонний код | +380-57(2) | ||||||||
| Координати | 50°0′21″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.00583° пн. ш. 36.22917° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 94—202 м | ||||||||
| Водойма | р. Харків, Лопань, Уди, Немишля, Нетіча | ||||||||
| Назва мешканців | ха́рківці ха́рківець ха́рківка харків'я́ни харків'я́нин харків'я́нка (див. детальніше) | ||||||||
| Міста-побратими | 31 місто (див. список) | ||||||||
| День міста | 23 серпня | ||||||||
| Номери автомобілів | АХ, КХ, XX, EX / 21 | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Основа, Харків-Слобідський, Лосєве | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 407 км | ||||||||
| - залізницею | 486 км | ||||||||
| - автошляхами | 449 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, тел. 731-54-37 | ||||||||
| Вебсторінка | city.kharkiv.ua | ||||||||
| Харків у Вікісховищі
| |||||||||
З 2022 року Харків отримав почесну відзнаку «Місто-герой України». Місто отримало Приз Європи (2010). У 2012 році в Харкові відбувалися матчі Чемпіонату Європи з футболу.
Харків засновано 1654 року як фортецю для стримування набігів кримських татар і ногайців. Місто стало полковим центром Харківського слобідського козацького полку. Від 1765 року внаслідок скасування козачого устрою Слобожанщини Харків став губернським містом. На початку ХХ століття місто було великим промисловим, культурним, торговим та освітніми Слобідської України в Російській імперії. Після Лютневої революції 1917 року Харковом керували представники різних влад: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Українська соціал-демократична робітнича партія, Партія українських соціалістів-революціонерів (есери), більшовики, ЗСПУ та інші. З грудня 1919 року Харків остаточно захопила радянська влада, і місто стало першою столицею УРСР (до січня 1934 року). Місто продовжило розвиватися в напрямку індустріалізації. Почали розбудовуватися націоналізовані заводи й утворюватися нові, населення збільшувалося шляхом міграції. Паралельно розвивається наука та культура. У Харкові вперше в СРСР було розщеплене атомне ядро.
У жовтні 1941 року, під час Другої світової війни, німецько-фашистські війська окупували Харків. За час дворічної тимчасової окупації населення міста зменшилося більш ніж утричі. За оцінками експертів, Харків був одним з найбільш зруйнованих міст Другої світової війни в Європі.
За часів радянської влади місто було великим промисловим, науковим, освітнім, транспортним центром України та СРСР. Харків у ті часи був відомий своїми заводами: ХТЗ, Турбоатом та заводом ім. В. О. Малишева, будівлею Держпрому, шостою найбільшою площею Європи (нині — майдан Свободи), зоопарком, Харківським національним університетом та іншими. Значну роль в економіці СРСР Харків відіграв в авіаційному, тракторному та військовому машинобудуванні й електроніці. Через Харків проходили транспортні шляхи, які з'єднували центр імперії з півднем, захід з центром. У 1975 році в Харкові відкрита перша лінія метрополітену.
З відновленням Незалежності України Харків, як і вся країна, опинився в ситуації перебудови економіки. Чимало підприємств було закрито або реконструйовано через зв'язки з ринками країн СНД і залежність від російської нафти, мінералів і газу.
З 2006 року Харківська міська рада системно орієнтувала економіку, культуру та інші сфери життя містян на співробітництво з РФ. Протести Євромайдану взимку 2013—2014 років в Харкові були нечисленні. У березні-квітні 2014 року сили безпеки та контрдемонстранти завадили сепаратистським намірам створення в Харківській області автономії за сценарієм Донбасу. Опитування, які були проведені з вересня по грудень 2014 року, виявили в Харкові незначну кількість містян, що підтримували приєднання до РФ.
Економіка Харкова після припинення співробітництва з РФ почала переорієнтовуватися на нові міжнародні ринки. Військові підприємства мали збільшення оборонних контрактів, продовжував розвиватися експорт у секторі ІТ-послуг.
Останній перепис населення 2001 року показав, що в місті мешкало 62,8 % українців. Українська мова є єдиною офіційною мовою міста. За даними опитування, проведеного Міжнародним республіканським інститутом 2023 року, більшість населення міста вдома спілкується російською мовою.
Харків має розвинуту мережу міського громадського транспорту: тролейбусні, трамвайні, автобусні маршрути та метрополітен (три лінії з 30 станціями).
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року Харків був місцем запеклих боїв між українськими і російськими військами. У травні 2022 року українські війська відкинули російські війська від міста. Російська артилерія й ракети залишились у радіусі міста, і воно продовжувало систематично зазнавати обстрілів і ракетних ударів. Після Слобожанського контрнаступу у вересні 2022 року, місто залишається під періодичним обстрілом російських окупантів, здебільшого ракетами з комплексу С-300. Особливо постраждали північні райони міста.
Як культурний і освітній центр Слобожанщини та України, Харків до 24 лютого 2022 року мав 60 науково-дослідних інститутів, 45 вищих навчальних закладів, серед яких ХНУ імені В. Н. Каразіна, який входить до найкращих 500 ВНЗ світу, НЮУ імені Ярослава Мудрого, який є одним із провідних юридичних університетів у світі та НТУ «ХПІ», який входить до найкращих 1000, 18 музеїв, міську картинну галерею, 7 державних театрів і кілька десятків недержавних, 80 бібліотек, спортивні об'єкти, виставкові зали і сучасні офісні простори.
Символіка
У 2024 році в архівах Києва знайдено документ, на якому позначена печатка з імовірним найдавнішим гербом Харкова (1724), на якому зображені корона, серце, пронизане стрілами, і лаврові гілки. Від 1651 чи 1659 до 1765 року, коли Харків був полковим центром Харківського слобідського козацького полку, він мав своє знамено: лук на жовтому щиті. Герб Слобідсько-Української губернії, що слугував також міським гербом Харкова, затверджено 1781 року. Тоді розроблялися герби для всіх міст Російської імперії з ознаками приналежності — монархічними атрибутами, які відображали б основні принципи внутрішньої політики уряду. Герб Харкова мав срібляний щит, у середині якого розміщена чорна кінська голова, з червоними оком і язиком; у верхній частині щита на чорному тлі золота шестипроменева зірка між двома золотими візантійськими монетами. Нашоломник — Імператорська корона російських монархів. Навколо решти щита — вінок з золотих дубових листів, переплетений Андріївською стрічкою. 1887 року герб міста змінено: замість голови коня, зірки та монет на зеленому щиті зображено перехрещені ріг достатку і золотий крилатий кадуцей з двома срібними зміями (символ бога торгівлі Меркурія).
Герб Харкова радянського періоду з'явився лише 26 грудня 1968 року. Його автор — художник Євген Єгоров. Колірна гама герба — червоний, голубий, білий кольори, де білий колір на гербі — символ миру, поєднання червоного й синього — кольори прапора Української РСР; на верхній частині щита на червоному тлі зображена шестерня як символ машинобудівної промисловості міста, на білому тлі в центрі зображений золотий колос із золотими орбітами електронів як символ внеску міста в розвиток ядерної фізики України.
14 вересня 1995 року на сесії Харківської міської ради затверджено сучасний Герб Харкова, в основі якого є герб міста 1887 року: чотирикутний геральдичний щит, з пропорціями висоти до ширини 8:7, загострений знизу, на зеленому тлі якого зображено перехрещені золотий ріг достатку і золотий кадуцей.
Прапор Харкова — є двобічним, прямокутним полотнищем (відношення ширини до довжини 2:3) світло-зеленого кольору з зображенням у його центральній частині герба міста, висота якого дорівнює 1/2 ширини прапора. Еталонний зразок прапора Харкова зберігався в кабінеті мера в будинку міськвиконкому до повномасштабного російського вторгнення в Україну, ескіз прапора з описом зберігається у Харківському міському архіві.
- Символіка Харкова
- Реконструкція першого гербу Харкова
- Герб (1878)
- Герб (1887—1917)
- Герб до (1970—1980-х)
- Сучасний герб
- Прапор
Нагороди міста
За часів радянської окупації Харкову присвоєно орден Леніна (указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1970 р.) та орден Жовтневої Революції (22 серпня 1983 р.)
Харків має повний комплект нагород Парламентської Асамблеї Ради Європи: Європейський Диплом, Почесний Прапор, Почесну Відзнаку і Приз Європи.
6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Географія
Харків розташований на схилах Середньоруської височини, в долинах річок Уди (ліва притока Сіверського Дінця), Лопань (ліва притока Уди) та Харків (ліва притока Лопань). Рельєф — яружно-балковий, з високими правими берегами річок. На території міста є штучні озера: водосховища та затоплені кар'єри. У заплавах річок трапляються стариці. Клімат Харкова — помірно-континентальний. Зима прохолодна й сніжна, з декількома відлигами; літо — спекотне, з короткочасними дощовими періодами; весна та осінь — короткі, з заморозками на ґрунті. Середня температура року становить +8,7 °C, середня річна кількість опадів — 520 мм. Харків розташований у лісостеповій природній зоні. З рослинності домінують породи широколистяних лісів. Природно-заповідний фонд Харкова становлять 15 територій та об'єктів, серед яких 2 загальнодержавних (зоопарк і ботанічний сад ХНУ).
Загальні відомості
Площа міста — 350 км², займає 5-те місце серед міст України. Довжина території Харкова по меридіану та паралелі:
- з півночі на південь — 24,3 км;
- з заходу на схід — 25,2 км.
Харків розташований на північному сході України, в етнокультурному регіоні Слобожанщина, на 50-й паралелі північної півкулі.
Будова поверхні
Харків розташований на схилах Середньоруської височини, в долинах річок Уди (басейн Сіверського Дінця), її притоки Лопані й Харкова, притоки Лопані. Ухил поверхні міста спрямований з півночі на південь, різниця між висотами становить 110 м. Найвища точка над рівнем моря становить 202 м та розташована на півдні міста (П'ятихатки), найнижча — 94 м (гирло річки Жихорець). Рельєф — яружно-балковий, з високими правими берегами річок. Долини річок створюють пониження в рельєфі, а надзаплавні тераси — пагорби. Балки і яри в межах міста Харкова займають близько 1390 га (близько 3 % загальної площі міста) Відносно фізико-географічного районування Харків належить до схилово-височинної області північно-західної лісостепової провінції.
Стосовно тектонічної будови поверхні Харків розташовано на схилах Воронезького кристалічного масиву. Глибина залягання кристалічного фундаменту змінюється з північного сходу на південний захід, від 1000 до 3200 м (район Жихар). Територія міста вкрита утвореннями кайнозою, що залягають практично горизонтально. Територія Харкова покрито гірськими породами палеогену Кайнозойської ери. Неогенова система представлена пісками, суглинками, глиною, а палеогенова система — глинами, мергелем, пісками та пісковиками. Четвертинні відклади представлені алювіальними відкладами заплав річок та еолово-делювіальними відкладами річкових терас. На території міста розроблено родовища пісків будівельних (Основ'янське), глин (Харківське), мінеральних вод (Харківська-1).
Клімат
Територія Харкова розташована у помірно континентальному кліматі: зима холодна і сніжна, з відлигами; літо — спекотне та дощове. По весні можливі заморозки. Середня температура року становить +8,7 °C (у січні −4,5, у липні +22). Середня кількість опадів за рік 520 мм, найбільша в червні й липні. Місто має мікроклімат, у порівнянні з приміськими околицями, названий фахівцями «міським тепловим островом». Взимку клімат м'якший, а влітку спекотніший, ніж на прилеглій північній території. Це пов'язано з міськими забудовами, кількістю асфальтованих ділянок та шляхів, бітумними дахами та площею парку. Так, у Харкові вологіший клімат спостерігається на півночі міста, а сухіший — на південних околицях. Із несприятливих природних явищ у місті до 25 днів на рік трапляються суховії, до 20 днів на рік хуртовини, до 3 днів на рік град, до 5 днів — шквальний вітер.
За останній період у місті кліматичні показники змінюються у напрямку потепління та більш сухого клімату.
| Клімат Харкова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,1 | 14,6 | 21,8 | 30,5 | 34,5 | 39,8 | 38,4 | 39,8 | 34,7 | 29,3 | 20,3 | 13,4 | 39,8 |
| Середній максимум, °C | −2,1 | −0,8 | 5,2 | 14,7 | 21,4 | 25,2 | 27,4 | 26,8 | 20,5 | 12,6 | 4,3 | −0,7 | 12,9 |
| Середня температура, °C | −4,5 | −3,8 | 1,4 | 9,7 | 16,1 | 20 | 22 | 21,1 | 15,1 | 8,2 | 1,6 | −2,9 | 8,7 |
| Середній мінімум, °C | −6,8 | −6,6 | −1,9 | 4,8 | 10,7 | 14,7 | 16,6 | 15,4 | 10,2 | 4,4 | −0,8 | −5,1 | 4,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −35,6 | −29,8 | −32,2 | −11,4 | −1,9 | 2,2 | 5,7 | 2,2 | −2,9 | −9,1 | −20,9 | −30,8 | −35,6 |
| Норма опадів, мм | 36.6 | 33 | 36.3 | 32 | 54.2 | 58.2 | 63.3 | 39.1 | 44.2 | 44.4 | 39 | 39.6 | 519.9 |
| Джерело: Погода і клімат | |||||||||||||
Гідрологія
Водні ресурси Харкова формуються за рахунок транзитної притоки річкових вод, місцевого річкового стоку, стічних та підземних вод. Живлення річок — змішане з більшим стоком у весняний та зимовий період (теплі зими). Озера на території міста здебільшого антропогенного походження: на Лопані створено Павловське водосховище, на річці Харків ― Журавлівське, на річці Уді — Ново-Баварське. Унаслідок кар'єрних розробок з видобутку піску і будівельних матеріалів у минулому столітті утворилося понад 10 кар'єрних водойм, найбільша з яких — озеро Безлюдівське. Харків розташовано в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти питних і технічних підземних вод приурочені до відкладів палеогену та неогену. На території міста за хімічним складом підземні води зустрічаються гідрокарбонатні натрієві, сульфатно-гідрокарбонатні, натрієво-магнієво-кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві. У заплавах річок можна натрапити на озера-стариці. На території міста є природні джерела, які спостерігаються в заплавах річок та на схилах ярів
Територія міста характеризується низькою водозабезпеченістю на одного жителя (до 0,55 тис. м³, в Україні цей показник становить 1,1 тис. м³, в ЮНЕСКО — 1,7 тис. м³). Джерелом водопостачання населення та галузей економіки Харкова є підземні та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра. Забезпечення Харкова здійснюється шляхом перекидання води з Краснопавлівського водосховища, що наповнюється по каналу Дніпро-Донбас, та Печенізького водосховища на р. Сіверський Донець (водозабір у Кочетку), а також підземними водами з артезіанських свердловин глибиною 80-800 м. На артезіанські свердловини, що є незалежним джерелом водопостачання міста, наприкінці минулого століття приходилось тільки 7 водозаборів артезіанської води насосними станціями КП «Харківводоканал» та 36 свердловинами, з яких на грудень 2021 року в робочому стані знаходились тільки 11: 3 свердловини в районі Пісочин, 5 свердловин в П'ятихатках та 3 свердловини в Кулиничах
Флора та фауна
Рослинний світ змінився під впливом антропогенного та урбаністичного тиску. Частково на території міста можна зустріти типових для місцевості представників рослинності мішаних лісів. Харків має понад 30 парків, 150 скверів і 5 садів. У 2019 році площа зелених насаджень загального користування (парки, лісо-, луго-, гідропарки, сади, сквери, бульвари) становила 15407,0 га, відсоток озеленення — 50,8 %, а одного мешканця міста припадає 104,8 м2 зелених насаджень за норми 67,7 м2. Багато парків і скверів, історія заснування і розвитку декотрих з яких налічує понад 100-літній період. Так у парку Шевченко ростуть дуби, яким понад 300 років.
Екологія
Екологічний стан міста відзначається як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримує наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. Показник озеленення міста становить 50,4 % за норми 45 %. Результати державного моніторингу вод за даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології показали, що в районі гирла річки Лопань в м. Харків було знайдено завищення норми показників БСК5, ХСК, нітроген амонійний, нітроген нітритний.
У 2020 році в місті викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення становили 3,691 тис. тонн. У 2020 році в рейтингу комплексних індексів забруднення атмосферного повітря міст України, який складається за результатами спостережень гідрометеорологічних організацій у 39 містах України, місто Харків посів 36 місце.
Станом на 01.01.2021 року Харків офіційно має два сміттєзвалища (полігони): ТОВ «Перероблюваний завод» в с. Докучаєвське, площею 21,2 га, та Дергачівський полігон, площею 3,2 га.
Загальна площа екологічної мережі міста становить 500 га, а природно-заповідний фонд — 1,452 тис. га та складається з 15 територій та об'єктів, серед яких 2 загальнодержавних (зоопарк і ботанічний сад), гідрологічний заказник Крюківський, ботанічні пам'ятки природи: «Сад ім. Т. Г. Шевченка», «Сокольники-Помірки», «Дерева гінкго», «Пушкінська», «Чорноглазівські дуби», «Дуб Бабушкін», «Інститутська», «Залютинська», «Чорноглазівська»
Історія
Де-факто: Харківський полк 1654—1789
Російська Імперія 1789—1917
УНР лис-груд 1917
УНРР груд 1917 — квіт 1918
Українська Народна Республіка/Українська Держава квіт 1918 — січ 1919
ТРСУУ або УРСР 1919 січ–черв
ЗСПР 1919 черв–груд
УРСР груд 1919 — груд 1922
Третій Рейх 1941—1943
СРСР 1943 лют–бер
Третій Рейх 1943 бер–серп
СРСР 1943—1991
Україна 1991–до наших днів
Давні часи
На місці Харкова ще за часів Київської Русі розташовувалося стародавнє місто Донець.
Назва міста походить, ймовірно, від річки Харків. Інша, мітична версія — від засновника поселення хутора Харкова козака Харитона (Харька). Половецька версія — від половецького міста Шарукань (Харукань). З початку XVII століття землі сучасної Харківщини номінально належали Московській державі, але до 1650 року тут не було осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи зі служивих людей, будували укріплення й оборонні лінії («білгородська», «ізюмська» та «українська») для стримування кримських татар і ногайців. Проте московитські «служиві люди» не були постійним населенням. Одночасно починається українська колонізація з сусідньої Гетьманщини.
Гетьманщина
Заснування Харкова найчастіше відносять до 1654 року, існують версії з роками від 1643 до 1656. За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. Місто мало фортецю з вежами та . Харківськими полковниками були Донці-Захаржевські. У 1670-х фортеця занепала та почала називатися Старим містом, а острогом звалося нове укріплення, побудоване за воєводи Сухотіна. Харків збільшувався навколо фортеці, а його міська територія на початку 18 століття поширювалася за річки Лопань і Харків.
У 1724 році Харків нараховував 61 вулицю і 1.300 дворів.
У 1726 році білгородський єпископ Є. Тихорський перетворив монастирську школу в Харкові на колегію, яка до заснування Харківського університету була найвідомішим навчальним закладом Слобожанщини, та в якій викладав відомий український філософ Г.Сковорода.
Кошти на утримання Харківської колегії виділялися з доходів монастирів та церков, великі пожертви зробили Є. Тихорський та князь Михайло Голіцин. У Харківській колегії вчилися діти як духівництва, так і різних верств населення, а також з інших слов'янських країн. Програма навчання була побудована за зразком Києво-Могилянської академії. Пізніше в Харківському колегіумі запроваджено викладання математики, історії, французької та німецької мов. Згодом цьому навчальному закладові підпорядковувалися всі інші духовні школи Білгородсько-Обоянської єпархії, що перетворило Харківський колегіум на центральний навчальний заклад Слобідської України.
У 1760-х у Харківському колегіумі відкриваються додаткові класи та запроваджуються нові навчальні курси — геометрії, геодезії, малювання, музики, інженерної справи й артилерії, італійської мови. У 1795 році до програми долучили фізику і природничу історію. Кількість учнів у другій половині XVIII століття сягала 600 осіб. Тут викладали і навчалися видатні філософи, культурні та релігійні діячі того часу: Григорій Сковорода, П. Малиновський (перший ректор), В. Тицинський, М. Слотвинський, М. Скибиневський, Г. Каменецький, М. Каченовський, Є. Мухін, Г. Базилевич, М. Гнідич тощо.
У 1732 році була спроба замінити слобідські козацькі полки армійськими. Заснований у 1659—1660 Харківський полк як адміністративно-військова одиниця належав до найбільших у Слобідській Україні. У 1732 він нараховував 135 осель, у яких жило 75.000 мешканців, зокрема 5.870 козаків. У складі полку було 18 сотень. Бувши полковим містом, Харків став адміністративним осередком: тут діяли полкова канцелярія і суд. Старшину обирали на козацьких радах, але її потім затверджував царський уряд.
Російська імперія
У 1780—1796 роках Харків був центром Харківського намісництва Російської імперії. Від 1796 року місто знову було у складі Слобідсько-Української губернії, а від 1835 року — в Харківської губернії.
Важливою подією було заснування у 1805 році Харківського університету, що надало потужний поштовх для перетворення провінційного міста з населенням близько 10 000 осіб на важливий освітній та науковий центр сходу України. Невпинно зростала чисельність населення Харкова: з 1800 по 1917 рік воно збільшилося в 30 разів.
У 1817 році через реформу духовної освіти в Російській імперії, Харківський колегіум перетворено на духовну семінарію.
У 1820-х місто було поважним осередком української культури відродження (Харківська школа романтиків); тут з'явилися перші видання з мовознавства, етнографії, історії, літературні твори народною мовою. У 1812 році почав виходити перший пресовий орган в Україні, «Харьковскій Еженедѣльникъ». У Харкові працювали культурні, громадські, просвітні діячі й письменники українського відродження: Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, О. Корсун, А. Метлинський, М. Костомаров, М. Кропивницький, М. Міхновський, М. Раєвська-Іванова та багато інших.
У 1900 році в Харкові був встановлений перший в Україні пам'ятник Тарасові Шевченку. Зроблено це на приватні кошти Алчевських в їх садибі на вулиці Жон Мироносиць. Біля пам'ятника збиралися гості Алчевських, політичні й громадські діячі, студенти та вихованці недільної школи. Окрім цього проводилися Шевченківські вечори та свята.
- Головний майдан Харкова у 1896 році на фото В.С. Досєкіна
- Купецький узвіз. Благовіщенський собор і вхід у пасаж Пащенка-Тряпкіна
- Центр зі сторони Залопані. 1910-ті роки
- Будівля художнього училища у стилі українського модерну і нова Каплунівська церква. Між 1912 та 1914
- Вигляд на Харків з Мироносицької церкви між 1911 та 1913
- Пам'ятник Шевченкові у садибі Алчевських у Харкові. На фото — Левко Мацієвич, Микола Міхновський і Северин Паньківський
Радянсько-українська війна
Влада в Харкові до грудня 1917 року була в руках Тимчасового уряду та демократичних установ — губернського комісара, міської думи, земств. У двох перших універсалах Центральної Ради не було чітко сказано, чи її автономна влада поширюється й на Харків, Третій універсал поширив її формально і на Харківщину, без визначення кордонів. 2 грудня 1917 року Харківська міська дума переважною більшістю проголосувала за приєднання до УНР і визнала владу Центральної Ради. У Харкові перебували й українізовані полки. Але близькість Росії, у якій владу після Жовтневого перевороту перебрали більшовики, і Донбасу, де насправді вони захопили владу також, та слабкість поміркованих українських сил вирішили долю Харкова. Уже з кінця листопада 1917 року до Харкова прибули червоногвардійці з Росії та збільшовизовані матроси з Балтійського регіону.
23 грудня 1917 Харків захопили більшовики.
Після Берестейського миру 1918 року українські війська (зокрема Запорізький полк під проводом Петра Болбочана) в союзі з німецькою армією 8 квітня 1918 звільнили Харків від більшовиків.
- Українська маніфестація в Харкові 23 квітня 1917 року. На прапорі напис: "Хай живе вільна Україна". Фото зроблене біля на Основі
- Німецькі війська у місті, 1918
- Радянські війська у місті, 1919
- Біла армія на вулиці Полтавський шлях, 1919
У листопаді 1918 в Харкові короткочасно відновилась українська влада, коли в місто увійшли війська Директорії УНР, але 3 січня 1919 року місто знов окупували більшовики, і тут діяв радянський уряд України до 25 червня, коли місто зайняли російські білі війська генерала Антона Денікіна, які перебували тут до 11 грудня 1919 року. Після перемоги червоних над Денікіним до Харкова повернувся третій український радянський уряд, і Харків став першою столицею УСРР.
Радянська окупація України
16 листопада 1924 року о 19:00 в Харкові вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!»[4]. На честь початку мовлення Українського радіо 1994 року 16 листопада в Україні проголошено Днем працівників радіо, телебачення та зв'язку.
Факт того, що Харків був столицею України, помітно позначився на українізації міста. Але розгром української культури в 1930-х pp., голод, чистки та перенесення столиці до Києва (1934) змінили становище Харкова, і він значно втратив зі свого українського характеру кінця 1920-х — початку 1930-х pp. В радянський період відбулися особливо масштабні зміни у назвах вуличної мережі, коли більшість вулиць було перейменовано на честь більшовицьких діячів, злочинців, подій, військових та культурних постатей СРСР. Вулиці, що раніше носили історичні чи географічні назви, замінювалися на імена політичних лідерів, партійних діячів та радянських символів. Це суттєво змінило історичну топоніміку міста.
У Харкові працювали видавництва: Державне Видавництво України, «Пролетарій», «Радянський селянин», кооперативні видавництва «Книгоспілка» і «Рух» (згодом ліквідовані). У 1920-х та 1930-х роках зведено багато визначних пам'яток конструктивізму: будинок Державної промисловости, будинок Проєктів, Головпоштамт, Палац робітника, Задержпром'я тощо. Тоді ж збудовано нові та реконструйовано низку старих заводів; закладено житлові комплекси «Новий побут», «Червоний промінь» і студентське містечко; продовжено трамвайні колії та автобусні маршрути і впроваджено тролейбуси. Після відбудови зруйнованої не так за війни, як за революції промисловості, почалася пришвидшена індустріалізація Харкова.
Вже в 30-х роках ХХ ст. неграмотність серед населення міста майже була ліквідована, а кількість учнів та студентів зросла.
1931 дав першу продукцію Харківський тракторний завод, згодом пущені Турбогенераторний завод (1934), Верстатобудівний завод (1935), Електротехнічний завод (ХЕЛЗ) тощо. Збільшили випуск продукції дореволюційні: електромеханічний, паротягобудівний, «Серп і молот», «Світло шахтаря» та інші. 1930 почала діяти Харківська районна електростанція, що давала електроенергію підприємствам. Одночасно з новими забудовами Харкова, руйнувалися також історико-культурні споруди. У 1930-х pp. зруйновано Миколаївський собор (УАПЦ), , , , Мироносицький храми, одні з найдавніших церков: та Каплунівську. Інші культові споруди отримали нове призначення: склади, кінотеатри; були закинуті та реконструйовані. Так на Успенському соборі було втрачено всі 5 бань ХVIII століття.
У 1940 році кількість промислових підприємств у місті досягла 1200, обсяг продукції зріс у порівнянні з 1913 роком у 12 разів. У Харкові працювало 46 науково-дослідних інститутів, 36 вищих навчальних закладів, 41 технікум, 138 шкіл. У місті працювали 14 театрів, 60 клубів, 304 бібліотеки, 9 музеїв. Житловий фонд Харкова становив близько 4 млн м².
У місті споруджено нові житлові райони — соцмісто «Новий побут» (район ХТЗ), Червоний Жовтень, Червоний Промінь та інші.
Період Другої Світової війни
Німецька армійська група генерала К. Р. Рундштедта вступила до Харкова 25 жовтня 1941 року. Упродовж 22-місячної окупації Харкова німцями цивільне життя не внормувалося, населення потерпало від голоду і холоду; кількість мешканців Харкова зменшилося до 160 000.
На відміну від інших захоплених українських міст, де владу було передано цивільним органам, у прифронтовому Харкові для керування захопленою територією створювалися спеціальні органи військового управління. У бойових частин був повний контроль над містом. Організація військового управління здійснювалася на основі загальних принципів і набутого під час війни досвіду. Ще напередодні захоплення міста було видано наказ про створення міської комендатури на чолі з генералом Ервіном Фіровим. Велику роль грала так звана фельдкомендатура, в обов'язки якої входило якнайшвидше замирення населення міста, створення української допоміжної поліції, підтримання порядку в місті, організація розселення офіцерів і солдатів, створення і контроль над діяльністю концентраційних таборів.
У Харкові, як і в інших містах, були сили, які боролися проти нацистів. Насамперед серед них була Організація українських націоналістів. У грудні 1941 р. українська поліція спромоглась організувати декілька маршів по місту з оркестром і виконанням націоналістичних пісень. У цих умовах центрами життя населення Харкова стали 14 ринків — Благовіщенський, Кінний, Рибний, Холодногірський, Сумський, Журавлівський, Павлівський та інші. Торгівлі за гроші тут спочатку взагалі не було, повсюдно панував бартер: міняли майже все у найнесподіваніших поєднаннях.
За даними обов'язкової реєстрації населення, у спеціальні «жовті» списки було занесено 10 271 особу єврейської національності, серед яких понад 75 % становили жінки, старі й діти. 14 грудня 1941 року було видано наказ, згідно з яким усе єврейське населення міста у дводенний строк мало переселитися на край міста, в бараки верстатобудівного заводу. 26 грудня німці оголосили запис для охочих поїхати до Полтави, Ромен і Кременчука; при цьому не дозволялося брати з собою особисті речі. Протягом кількох днів частину євреїв на цих автомашинах, а частину євреїв пішки пригнали до Дробицького Яру, де всіх їх розстріляли.
Перший радянський наступ на Харків відбувся у лютому 1943 року. 16 лютого 1943 року до Харкова вступили радянські війська. 15 березня 1943 року місто було покинуто Радянською Армією. Під час нової німецької окупації міським головою спочатку був відомий хімік Павло Козакевич, але вже за короткий час влада перейшла до військової адміністрації, багато жителів було виселено. Остаточно радянські війська Степового фронту під командуванням генерала Івана Конєва знов зайняли Харків 30 серпня 1943 року.
Наприкінці 1943 р. у Харкові відбувся процес над військовими злочинцями, який набув міжнародної відомості, його відвідали кореспонденти з багатьох країн.
Після Другої Світової війни
Відбудова знищеного Харкова почалася ще за війни і тривала впродовж наступних років, одночасно з реконструкцією й розростанням міста. Відбудовано ряд заводів, стали до ладу нові. Відновлено і поширено житловий фонд побудовою нових кварталів (Салтівка, Павлове Поле, Нові Будинки, Рогань, Олексіївка, Холодна Гора, ). За повоєнного часу покращав добробут міста: розпочато газифікацію приватних помешкань (проведено газ із Шебелинського газоконденсатного родовища), прокладено новий водогін із Краснопавлівки, збільшено трамвайні (тепер 33) маршрути, тролейбусні (36) і автобусні лінії (понад 50); річки змеліоровані. У 1975 році відкрито метрополітен довжиною 18 км з 13 станціями, у 1978 році розпочато другу лінію, а у 1984 — третю (заплановано разом 43 станції). Поширено торгівельну мережу, освітні заклади та установи охорони здоров'я: відкрито кілька санаторіїв, будинків відпочинку в околицях Харкова. В 1976 році у Харкові діяло 70 лікарень із близько 60 000 ліжок; лікарів — близько 7000. У 1979 році Харків мав 21 ВИШ із понад 130 000 студентів.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
У середині 1990-х років були затверджені прапор та герб Харкова, перейменована низка вулиць та інших об'єктів. У 1995 році була відкрита перша ділянка Олексіївської лінії метро, почалося будівництво нових храмів, з'явилися нові пам'ятки, дельфінарій та були реконструйовані численні об'єкти інфраструктури. Місто розпочало активну міжнародну співпрацю, отримавши велику кількість нових міст-побратимів, першим з яких за часи незалежності, 14 червня 1993 року став китайський Тяньцзінь. Загальна кількість промислових підприємств Харкова станом на початок 2003 року становила 353 одиниці. Найбільшими підприємствами міста за чисельністю робітників та обсягами виробництва на той час були «Завод ім. Малишева», «Харківський тракторний завод», Харківське державне авіаційне підприємство, «Харківський машинобудівний завод „ФЕД“», «Серп і молот», Турбоатом", «Електротяжмаш» та інші.
У 2011 році Харків, разом з Києвом, було визнано найкращим містом України за рівнем життя. У 2012 році Харків був одним із міст, які приймали Чемпіонат Європи з футболу: на стадіоні «Металіст» відбулося 3 матчі Групи В. У 2010 році було відкрито новий термінал в аеропорті Харків.
У 2013 році, під час Революції гідності, протестувальники за євроінтеграцію України 19 листопада зібралися на майдані Свободи. Наступного дня протест перемістився до пам'ятника Тарасу Шевченку. Після того, як 22 лютого 2014 року президента Віктора Януковича було усунуто з посади, він мав намір приїхати до Харкова, щоб очолити з'їзд депутатів обласних рад від «Партії регіонів», але відмовився від цього задуму. 23 лютого у Харкові починаються виступи сепаратистів та їх сутички з Євромайданом. У квітні проросійські провокатори незаконно намагаються проголосити так звану «Харківську народну республіку». У травні активність проросійських сил спадає. 28 вересня 2014 року в Харкові відбувається повалення пам'ятника Леніну. А у 2015 — перейменування 173 вулиць, чотирьох парків та станції метро.
Місто Харків визнано кращим інноваційним містом України за версією експертів «Kyiv Smart City Forum 2018». У 2020 році в місті Харкові здійснювали діяльність 19,7 тис. великих, середніх та малих підприємств. У 2021 році в місті функціонує 182 загальноосвітніх навчальних заклади, 230 закладів дошкільної освіти всіх типів і форм власності.
Харків увійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема — словами «тремпель» та «ракло». За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з'явилося на початку XIX ст., наразі використовують майже на всій Слобожанщині та у Києві.
Російсько-українська війна
У ході широкомасштабного російського вторгнення 2022 року Харків зазнав масових бомбардувань. Попри запевнення російської влади не обстрілювати невійськові об'єкти, ворожі війська продовжували цілеспрямовано знищувати цивільну інфраструктуру. Вже станом на 28 лютого, у Харкові було зруйновано 90 будинків мирних мешканців.
1 березня 2022 року російські окупаційні війська обстріляли центр Харкова, зокрема великий вибух стався на майдані Свободи біля будівлі ОДА, друга ракета влучила в саму будівлю. Загинуло не менше 24 осіб. Згодом, близько 16:00 російські ракети влучили у міську лікарню Харкова.
6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Харкову звання міста-героя України «за подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені у захисті Харкова під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України».
Після деокупації селища Циркуни у травні 2022 року інтенсивність обстрілів зменшилась, але росіяни продовжували гатити по місту ракетами, здебільшого з комплексу С-300.
Станом на липень 2024 р. внаслідок російських обстрілів зруйновані всі теплоелектроцентралі, які були у місті й від яких заживлювався Харків, а також трансформаторну підстанцію. У всіх районах міста працюють графіки відключення електропостачання. Серед 9 тисяч житлових будинків у місті 4,5 тисячі мають пошкодження. Зруйновано чи пошкоджено 364 навчальних заклади — 110 дитячих садочків, 130 шкіл, 124 вищих навчальних закладів. Переважна більшість навчальних закладів працює в режимі онлайн. З 1 вересня 2023 р. працюють шкільні класи, облаштовані на 5 станціях метрополітену. В місті побудували першу в Україні підземну школу, розраховану на 900 учнів у дві зміни.
Катойконім
Харківці — катойконім, назва та самоназва жителів міста Харкова та харківського регіону, з середини XVII століття до 1930-х років, що набуває популярности й нині. Цей варіант вживається у дорадянських книгах, газетах та офіційних документах, домінував і в розмовній мові, а форма «харків'яни» не зустрічалася взагалі. Первинно етнохоронім «харківці» використовувався щодо козаків-засновників Харківської фортеці.
Форма «харків'яни» з'явилася пізніше, приблизно в 1930-х роках, у період радянської стандартизації мовних норм, та повністю витіснила форму «харківці» до початку 1940-х років. У цей час багато українських катойконімів зазнали впливу російської мови, через що набули нових суфіксів, зокрема «-янин», що є характерним для російської мови.
З філологічного погляду форма «харківці» є більш природною для української мови, оскільки відповідає типовому словотворенню за допомогою суфікса «-ець», як у словах «полтавець», «луганець», «маріуполець» тощо. Форма «харків'яни» є аналогічною до таких катойконімів, як «кияни» та «львів'яни», однак її доцільність у випадку Харкова є дискусійною.
Нині назва мешканців міста Харкова має дві основні форми: «харківці» (чоловіча форма — харківець, жіноча — харківка) та «харків'яни» (чоловіча форма — харків'янин, жіноча — харків'янка).
Адміністрація
|
Адміністративно-територіальний поділ
Місто Харків є Харківською міською територіальною громадою Харківського району Харківської області. Громаду утворено 12 червня 2020 року шляхом перетворення Харківської міської ради Харківської області на Харківську міську громаду. Перші вибори Харківської міської ради й міського голови відбулися 25 жовтня 2020 року.
Територія Харківської міської територіальної громади поділяється на дев'ять адміністративно-територіальних одиниць — районів: Шевченківський, Новобаварський, Київський, Слобідський, Холодногірський, Салтівський, Індустріальний, Немишлянський і Основ'янський. Найбільшим за площею є Київський район, а найменшим — Немишлянський.
Райони
В місті збереглися історичні назви «сторін» території, поселень і слобідок, що поступово увійшли до Харкова: Поділ, Залопань, Захарків, , , , Основа, , , Заїківка, Гончарівка, ХТЗ, Холодна гора, Лиса гора, Салтівка, Олексіївка, Павлове Поле, Шатилівка, , Тюринка, Журавлівка, Верещаківка, Іванівка, , Москалівка, Нова Баварія, Велика Данилівка, П'ятихатки тощо.
Міська влада
Харківська міська рада є представницьким органом територіальної громади Харкова, через який вона, від імені громади та в її інтересах, здійснює функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, а також ухвалює від її імені рішення. Міська рада складається зі 100 депутатів, які обираються на п'ять років. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, що представляє її інтереси, обирається на п'ять років та здійснює свої повноваження на постійній основі. Він очолює виконавчий комітет міської ради, головує на засіданнях міської ради. Посаду міського голови з 17 грудня 2020 року займає Ігор Терехов. Департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи Харківської міської ради є виконавчими органами міської ради, створювані нею у межах затвердженої структури і штатів. Вони підзвітні та підконтрольні міській раді, підпорядковані виконавчому комітету, міському голові. Керівники департаментів, управлінь, відділів та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади міським головою.
Склад виконкому Харківської міської ради складається з 17 осіб, представників різних сфер діяльності міста.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1810 | 10 400 | — |
| 1840 | 23 600 | +126.9% |
| 1867 | 60 000 | +154.2% |
| 1897 | 173 989 | +190.0% |
| 1901 | 198 237 | +13.9% |
| 1913 | 244 700 | +23.4% |
| 1926 | 409 505 | +67.3% |
| 1939 | 832 913 | +103.4% |
| 1959 | 934 136 | +12.2% |
| 1970 | 1 222 852 | +30.9% |
| 1979 | 1 443 754 | +18.1% |
| 1989 | 1 609 959 | +11.5% |
| 2001 | 1 470 902 | −8.6% |
| 2014 | 1 423 132 | −3.2% |
| Січень 2022 | 1 421 125 | −0.1% |
| Березень 2022 | 400 000 | −71.9% |
| Липень 2022 | 750 000 | +87.5% |
| Листопад 2022 | 1 100 000 | +46.7% |
| 2023 | 1 200 000 | +9.1% |
| 2024 | 1 300 000 | +8.3% |
Чисельність населення
З 1901 по 1926 роки в місті збільшилось населення у більш ніж 2 рази та становило 417 505 осіб. У той період Харків був третім в УСРР після Києва й Одеси за численністю населення. Тенденція до зростання кількості мешканців виразно помітна й в 1930-ті роки, головним чином через індустріальний напрям розвитку міста та відповідну урбанізацію. Станом на 1939 в Харкові мешкало 832 913 осіб. За німецької окупації кількість населення впала через мобілізацію до армії, масове вивезення на роботи за кордон та шукання притулку в селах, і в 1942—1943 роках його лишилося 160—180 тис., після 1944 року населення міста почало зростати.
У 1950 році налічувалося в місті 718,2 тис. мешканців, у 1959-му — 953 000, у 1962-му населення наблизилось до 1 млн, у 1970 році — 1 223 000 осіб, у 1979-му — 1 444 000, у 1989-му — 1 610 000.
Загальна чисельність населення Харкова при перепису населення у 2001 році становила 1 470 900 осіб.
На 1 січня 2014 року, населення Харкова становило 1 423 000 осіб (2-ге місце після Києва).
На початок 2022 року в місті мешкало 1 421 125 осіб.
З початком російського повномасштабного вторгнення чисельність населення міста почало різко скорочуватись через часті російські обстріли та загрозу окупації, Станом на березень 2022 року в місті залишалося не більше, ніж 400 тисяч людей, а на початку червня 2022 року, за даними Харківської військово-цивільній адміністрації, в місто почали повертатися й чисельність була вже близько 700 тисяч осіб. У червні 2022 року кількість мирних жителів у Харкові перевалила за мільйон.. Після українського контрнаступу на Харківщині, кількість мирних жителів у листопаді в Харкові досягла 1100 тис.. У червні 2023 року в Харкові вже мешкало приблизно ≈1,15 мільйона жителів. На квітень 2024 року, за даними мерії міста, в Харкові мешкало ≈1,3 млн.
На початку 2023 року в Харкові майже 150 тис. містян залишилося без житла через обстріли міста російськими окупантами. Станом на початок літа 2024 року в місті проживає близько 211 тисяч тимчасово переміщених осіб.
Статево-віковий склад населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001*):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 663 084 | 95 027 | 138 790 | 208 037 | 162 545 | 56 220 | 2465 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 784 535 | 90 105 | 126 329 | 230 844 | 217 811 | 110 230 | 9216 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Перепис населення в Україні здійснювався тільки у 2001 році, тому офіційна статистика наведена саме за цей період.
Національний склад
Згідно з підсумками всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Харкові українці становили 62,8 % населення, росіяни — 33,2 %.
| 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 25,9 % | 38,6 % | 48,5 % | 48,4 % | 50,4 % | 62,8 % |
| Росіяни | 63,2 % | 37,2 % | 29.7 % | 36,1 % | 42,0 % | 33,2 % |
| Євреї | 5,7 % | 19,5 % | 15,6 % | 8,7 % | 3,0 % | 0,7 % |
Сьогодні в Харкові проживають представники понад 111 національностей, зареєстровані і діють 65 національно-культурних об'єднань.
Мовний склад
Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Харкова, %
| район | українська | російська | вірменська |
|---|---|---|---|
| Харків | 31,8 | 65,9 | 0,2 |
| Індустріальний | 36,2 | 62,4 | 0,1 |
| Холодногірський | 34,1 | 64,2 | 0,3 |
| Новобаварський | 34,0 | 64,2 | 0,3 |
| Салтівський | 33,4 | 65,0 | 0,2 |
| Київський | 32,6 | 64,2 | 0,2 |
| Основ'янський | 32,0 | 65,5 | 0,3 |
| Немишлянський | 29,2 | 69,2 | 0,2 |
| Слобідський | 29,1 | 68,2 | 0,2 |
| Шевченківський | 26,8 | 68,9 | 0,2 |
Динаміка рідної мови населення Харкова за переписами, %
| мова | 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| російська | 63,2 | 64,3 | 67,2 | 70,0 | 65,9 | |
| українська | 25,9 | 23,5 | 31,2 | 28,9 | 31,8 | |
| єврейська | 5,7 | 8,0 | 1,0 | 0,0 | 0,0 |
Мовний склад населення Харкова за переписом 1989 року:
- російська мова — 70,0 % (росіяни — 99,5 %, євреї — 95,9 %, українці — 43,1 %)
- українська мова — 28,9 % (українці — 56,9 %, росіяни — 0,5 %, євреї — 0,5 %)
- єврейська мова — 0,03 % (євреї — 3,6 %)
Мовний склад населення Харкова за переписом 1926 року:
- російська мова — 64,25 % (росіяни — 97,9 %, євреї — 57,4 %, українці — 38,5 %)
- українська мова — 23,5 % (українці — 60,2 %, росіяни — 1,1 %, євреї — 0,5 %)
- єврейська мова — 7,95 % (євреї — 40,7 %)
Українська мова є єдиною офіційною мовою міста.
Російське вторгнення в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою. Згідно з опитуванням, здійсненим Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 16 % населення міста, російською — 78 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 43 % населення міста, російською — 84 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
Трудові ресурси
У 2019 році зайнятих працівників на підприємствах міста становила 285,6 тис. осіб, що на 11,3 тис. осіб більше, ніж у 2018 році.
Станом на 01.01.2022 в Харкові було зареєстровано 123,4 тис.фізичних осіб — підприємців. За час повномасштабного вторгнення у 2022 році в місті припинили діяльність 11,4 тис. фізичних осіб — підприємців, перемістили бізнес з Харкова та змінили юридичну адресу 267 фізичних осіб — підприємців, але з квітня 2022 року офіційно зареєстрували бізнес майже 6,5 тис. фізичних осіб — підприємців.
За даними Головного управління ДПС у Харківській області станом на 01.01.2023 кількість фізичних осіб — підприємців міста Харкова склала 119,7 тис..
Станом на 01.01.2023 чисельність офіційних безробітних склала понад 3,5 тис. осіб або 0,84 % (0,53 % на 01.01.2022), майже 2,3 тис. осіб з них отримують допомогу по безробіттю. Станом на 01.07.2023 чисельність безробітних, що перебували на обліку в Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості, склала майже 1,7 тис. осіб. Отримували допомогу по безробіттю 829 осіб.
Громадські організації
- Харківська організація Національної спілки композиторів України
- Харківська обласна громадська організація «Зелений Фронт»
- Харківська жіноча організація «Крона»
- Харківська правозахисна група
- Громадський інформаційно-аналітичний центр для молоді
- Харківська обласна організація «Ліга допомоги тваринам»[1]
- Благодійна організація «Благодійний фонд „Харків з тобою“»
- БО "Благодійний фонд «Інтеграція»;
- Харківська молодіжна громадська організація «Харківський центр волонтерів»;
- Громадська організація "Харківський центр реабілітації молодих інвалідів та членів їх сімей «Право вибору»;
- Благодійний фонд «Інститут раннього втручання»;
- Громадська організація «Спілка ветеранів АТО»;
- Харківська обласна організація УТОГ. Громадська організація;
- Благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя»;
- Громадська організація «АММА»;
- Громадська організація "ХОГО «Дружини ветеранів АТО»;
- Громадська організація «Соціальний комунікативний центр»;
- Благодійна організація "Харківський благодійний фонд «Надія Є»;
- Харківська обласна організація Товариства Червоного Хреста України;
- ХОГО «Харківський обласний гендерний ресурсний центр»[2]
Економіка
Промисловість
Харків — один із найбільших промислових центрів України. Промисловий потенціал міста складають підприємства машинобудівної галузі (Харківський тракторний завод, Завод імені Малишева (випускає танки та бронетехніку, а також двигуни для теплотягів), «Турбоатом» (турбіни для електростанцій), «Електроважмаш» (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, «Південкабель» тощо), а також хімічної, електроенергетичної, паливної, харчової галузей (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика тощо).
У 2019 році в Харкові працювали 19 410 великих, малих і середніх підприємств, що становить 77,5 % від загальної кількості підприємств області (це на 5,9 % більше в порівнянні з 2018 роком). Із них 99,9 % становили малі та середні підприємства, з них — 844 середні підприємства (4,3 % від загальної кількості підприємств), 18 551 — малі та мікропідприємства (95,6 %). На підприємствах міста працюють 285,6 тис. осіб.
Ключові підприємства машинобудівного промислового комплексу Харкова: ПАТ «Харківський машинобудівний завод „СВІТЛО ШАХТАРЯ“», ПАТ «ТУРБОАТОМ», ДП Завод «Електроважмаш», ДП «Завод імені В. О. Малишева», АТ «ХТЗ».
Чільні підприємства хімічної, нафтохімічної та фармацевтичної галузі: ПАТ Хімфармзавод «Червона Зірка»; ТОВ Фармацевтична компанія «Здоров'я»; АТ «Лекхім-Харків»;ТОВ «ХАДО-технологія».
Чільні підприємства харчової галузі регіону на стан 01.01.2022 року: ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»; ПАТ «Кондитерська фабрика „Харків'янка“», ТОВ «Техноком»; ТОВ «Харківський молочний комбінат», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат», ТОВ «Салтівський м'ясокомбінат», АТ «Хладопром», ТДВ «Салтівський хлібзавод», ТМ «Кулиничі», ТОВ "Харківський лікеро-горілчаний завод «Прайм».
Промислові підприємства міста входять до складу промислових утворень: 5 промислових вузлів, 9 промислових районів, що своєю чергою, сформували 5 промислових зон, а також 14 груп підприємств. Тобто міська промисловість сформувалася за територіальною ознакою навколо великих промислових підприємств у такі промислові зони:
- Залізнична (Слобідська) промзона — 863,4 га;
- Індустріальна промзона — 1043 га;
- Диканівська промзона — 999 га;
- Іванівська промзона — 550 га;
- Безлюдівська комунально-складська промзона — 576 га.
Ці промислові утворення об'єднують понад 70 % промислових, транспортних і складських підприємств міста.
В Харкові з 2010 року проводився міжнародний економічний форум «Інновації, інвестиції, ініціативи Харкова!» У 2015 році на ньому зустрілись понад 500 учасників з 16 країн світу, які працюють в Україні разом з міжнародними компаніями й інвестиційними фондами. Ключові теми сесій — «розробка планів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, сприяння експорту й залучення інвестицій в Україну, нові можливості для публічно-приватного сектору, практичні заходи щодо створення „електронного уряду“, питання енергоощадження й розвитку нафтогазової галузі Харківської області, розвитку міжнародної інтеграції та підготовки до приватизації державних підприємств».
Сфера послуг
Харків має диверсифіковану економіку сфери послуг із широким спектром професійних послуг, включаючи фінансові послуги, виробництво, туризм і високі технології.
На території міста станом на 01.01.2022 було зареєстровано 317 структурних підрозділів банків (у 2021 році — 525), 41 біржу, 43 страхові організації, 49 кредитних спілок та 8 лізингових компаній.
На території міста станом на 01.10.2023 зареєстровано 43 біржі, 47 страхових організацій, 48 кредитних спілок та 8 лізингових компаній, 315 підрозділів банків (станом на 01.04.2023 — 319).
На 01.07.2023 у місті працюють 997 підприємств торгівлі (на 01.01.2022 — 3,3 тис.); 1 521 підприємство ресторанного господарства (на 01.01.2022 — 2,9 тис.); 1 058 підприємств побутового обслуговування населення (на 01.01.2022 — 1,9 тис.); 47 ринків та торгівельних майданчиків (на 01.01.2022 — 53), у тому числі 40 змішаних, продовольчий, 6 непродовольчих.
На 01.04.2024 населення міста Харкова обслуговує 3 397 підприємств торгівлі; 1 578 підприємств ресторанного господарства; 1 090 підприємств побутового обслуговування населення.
У місті на стан 01.04.2024 функціонують 18 гіпермаркетів (у 2021 році — 23), 234 супермаркети (у 2021 році — 218) та 45 торгових центрів (у 2021 році — 64).
Підприємствами міста у 2021 році реалізовано продукції (товарів, послуг) на 259,8 млрд грн, що становить 68,7 % від загального обсягу по Харківській області.
Середня зарплата по Харківській області на грудень 2020 року становила 11 969 грн.
ІТ-індустрія
У квітні 2018 року в ІТ-індустрії Харкова налічувалося 25 тис. фахівців, 76 % з них пов'язані з програмуванням, або 14 % усіх ІТ-спеціалістів України. Станом на січень
2022 року у харківській ІТ-індустрії працювало близько 50 тисяч фахівців. На початку літа 2023 року в місті працювало 20 700 айтівців.
У 2022 році ІТ-компанії, зареєстровані в Харківській області, сплатили до бюджету Харкова близько 2,5 млрд грн податків (близько 13 % від його затвердженого обсягу).
Міський бюджет
| 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6,723 | ▲ 8,499; | ▲10,993 | ▲15,3616 | ▲15,9261 | ▼ 14, 2102 | ▲ 17,3105 | ▼ 15, 824 | ▼ 12, 344 |
Інфраструктура
Основна інфраструктура
Житло-господарський комплекс обслуговується комунальним підприємством «Житлокомсервіс». 2014 року посадові особи «Житлокомсервісу», стали фігурантами кримінального провадження через розкрадання коштів у великих розмірах, уклавши фіктивні угоди з низкою фірм на суму 23 млн грн. Підприємство накопичило також значні борги за послуги водозабезпечення міста, прибирання прибудинкових територій тощо. Через це було перевірено діяльність підприємства від часу його заснування. Серед фірм, через які гроші виводилися з підприємства, можливо були пов'язані з колишнім лідером проросійської організації «Оплот» Євгеном Жиліним.
Забезпечення міста водою та послугами з водовідведення відбувається комунальним підприємством «Харківводоканал», а гарячою водою та теплом — КП «Харківські теплові мережі». У листопаді 2014 року було відкрито кримінальну справу проти керівників «Харківводоканалу» через завдані збитки на сотні тисячі гривень.
Від березня 2012 року в Харкові працює перинатальний центр.
Завдання швидкої медичної допомоги здійснює комунальне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», створене 20 вересня 2012 року.
У Харкові планується впровадження системи «Безпечне місто» з системою відеоспостереження і будування ситуаційного центру в районі аеропорту, який має об'єднати всі екстрені й комунальні служби для швидкого реагування на надзвичайні події, для чого місто планувало взяти кредит у Європейському інвестиційному банку на суму 21 млн грн.
2020 року в Харкові працюють майже 3,3 тис. підприємств торгівлі; близько 3 тис. підприємств ресторанного господарства на 129,1 тис. посадкових місць, 2 тис. підприємств побутового обслуговування населення, 53 ринки й торгівельні майданчики, зокрема 45 змішаних, 1 продовольчий, 7 непродовольчих. Найбільшими ринками є Торговий центр Барабашово, Центральний (колишній Благовіщенський базар) і ринки.
Станом на 01.01.2023 населення міста обслуговують 2,9 тис. підприємств торгівлі (на 01.01.2022 — 3,3 тис.); 1,4 тис. підприємств ресторанного господарства (на 01.01.2022 — 2,9 тис.); 1,0 тис. підприємств побутового обслуговування населення (на 01.01.2022 — 1,9 тис.); 44 ринки торгівельні майданчики (на 01.01.2022 — 53), зокрема 38 змішаних, продовольчий, 5 непродовольчих.
У місті функціонують 12 гіпермаркетів (2021 року — 23), 172 супермаркети (2021 року — 218), 35 торгових центрів (2021 року — 64), в яких наявний широкий асортимент товарів, побутової техніки, будматеріалів, різноманітний спектр послуг, застосовуються комп'ютеризовані системи розрахунків з покупцями.
2021 року в місті працювали супермаркети від українських і регіональних мереж, серед яких: «АТБ», «Сільпо», «Fozzy», «Ашан Україна», «Фора», «Billa», «METRO», «Караван», «Таврія-В», «Велмарт», «SPAR» тощо, а також будівельні супермаркети «Епіцентр», «Нова Лінія» та «БудМен».
2020 року в Харкові працювало приблизно 50 банків, представництва яких знаходяться в усіх районах міста, та 43 біржі, 40 страхових компаній, 50 кредитних спілок і 8 лізингових компаній. У квітні 2024 року в місті працює 39 банків.
Станом на початок 2024 року в Харкові працювало близько 3,3 тис. закладів торгівлі, 16 гіпермаркетів, 215 супермаркетів, 45 торгових центрів, майже 500 аптек і 146 автозаправних станцій.
Транспорт
Харків є одним із найбільших транспортних вузлів України, в якому є всі основні види транспорту — автомобільний, залізниця, міжнародний аеропорт, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення. Аеропорт у місті було відкрито в 1923 році. Сучасний аеропорт з'явився у 1954. Він розташований за 12 км на південь від центру Харкова, та є одним із найбільших у Східній Україні. З 2008 року аеропорт на 49 років орендував підрозділ DCH Holding компанії New Systems AM. У рамках підготування до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року реконструювали злітно-посадкову смугу, яку подовжили до 2 500 м зі збільшенням класифікаційного числа штучного покриття аеродрому до 50, що надало аеропорту можливість приймати літаки класу «Аеробус A320» та «Боїнг 737», було побудовано новий міжнародний термінал, а старий осучаснено і перетворено на термінал з обслуговування VIP-пасажирів. За час організації харківських матчів Євро-2012 з 8 до 18 червня міжнародний аеропорт «Харків» обслужив 750 злетів-посадок повітряних суден із 52,5 тис. пасажирів на борту. У 2019 році послугами аеропорту скористалося 1,34 мільйона осіб, що на 40 % більше, ніж у 2018 році. Найпоширенішими напрямками з Харкова 2019 року були Київ, Стамбул, Шарм-ель-Шейх, Анталія, Варшава, Відень, Тель-Авів, Гданськ, Вроцлав і Дортмунд.
Харків-Пасажирський — головна пасажирська залізнична станція Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Вокзал був створено у травні 1869 року, зараз він має сім пасажирських платформ, два тунелі для виходу пасажирів та всю необхідну інфраструктуру. Привокзальна площа була реконструйована у 2002 році, зараз вона пішохідна. Від вокзалу здійснюється сполучення приміськими електропотягами в усіх напрямках області. Біля вокзалу є станція метро «Вокзальна», зупинки трамвайного та автобусного сполучення.
Основні напрямки відправлення поїздів на стан 01.12.2021: київський, сумський, південний, волинський, донбаський. На станції зупиняються всі транзитні поїзди, для більшості з яких станція є кінцевою. У місті до 24.02.2022 року діяли два пункти митного контролю для перетинання державного кордону з Російською Федерацією: Харків-Сортувальний та Харків-Пасажирський — Бєлгород. У 2021 році, за даними «Інвестиційного атласу України», вокзал обслуговував 5,7 млн пасажирів. Після початку повномасштабної війни значна частина ліній залізниць була окупована, тому сполучення не здійснювалось з частинами Сумською, Луганською, Донецької та Харківської областей. У травні 2022 року відновився рух на дільниці Люботин — Ворожба, у вересні 2022 року поїзди пішли на Золочів, а у жовтні — на Дергачі та Ізюм. В місті працюють залізничні станції Харківського залізничного вузла Південної залізниці: Левада, Основа, Нова Баварія, Новожанове, Лосєве. Вантажні перевезення здійснюються зі станцій Харків-Сортувальний, Харків-Ліски, Харків-Пасажирський, Харків-Слобідський, Харків-Сортувальний
Автомобільна міждержавна транспортна мережа з'єднувала місто зі всіма регіонами країни: місто проходять автошляхи регіонального та міжнародного значення: Р46, Р78, М18, E40, М03, E105. Міжміські та внутрішньообласні пасажирські перевезення здійснюють Центральний автовокзал № 1 (Полтавський, Берестинський, Ізюмський напрямки), автостанція № 2 (Сумський напрямок), автостанція № 3 (на Вовчанськ). автостанція № 4 (на Козачу Лопань). У 2020 році послугами автостанцій скористувалося 8,4 млн пасажирів.
Міський громадський транспорт
Міські перевезення мешканців міста здійснюються за допомогою електричного та автомобільного транспорту, а саме тролейбусів, трамваїв, метрополітену та маршрутного автотранспорту.
У Харкові станом на 2020 рік існувало 153 автобусних маршрути, на яких працювало 754 одиниці рухомого складу. Маршрути обслуговують приватні підприємства-перевізники. У 2020 році усіма видами міського транспорту перевезено 310,4 млн пасажирів, зокрема: метрополітеном — 128,1 млн, наземним електротранспортом — 153,9 млн, автобусним транспортом — 28,4 млн.
У січні 2022 року в місті існувало 27 маршрутів тролейбусів та 11 — трамваїв, вартість проїзду становила 6 гривень.
Станом на 01.07.2023 у м. Харкові працювало 28 тролейбусних маршрутів, 9 трамвайних маршрутів та 47 автобусних маршрутів, які обслуговують комунальні підприємства міста. З 16.05.2022 року підприємства комунального транспорту здійснюють перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом на безоплатній основі завдяки дотаціям з бюджету міської територіальної громади.
З грудня 2017 року в Харкові почався перехід на використання в міському громадському транспорті єдиного електронного квитка «Е-ticket» для оплати проїзду в метро, трамваї, автобусі та тролейбусі. Повністю перейшов на систему E-ticket метрополітен з 1 березня 2020 року.
В Харкові працює система онлайн-відстеження міського громадського транспорту через сервіс EasyWay.
Трамвай
Харківський трамвай відкритий як електричний 3 липня 1906 року. З 2011 року вагонний парк керується КП «Жовтневе трамвайне депо» та КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа належить КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху трамваїв по місту займається КП «Харківпасс».
Найдовшими трамвайним маршрутом міста був № 26, загальна довжина маршруту становила 47,56 км л. Він з'єднував Південно-східний район міста (Плитковий завод) з Салтівкою та Центральним парком. У травні 2022 року було з порушенням Генерального плану міста демонтовано трамвайні колії на вулиці Весніна та . У відповідь на це небайдужі містяни звернулися до суду. Станом на лютий 2024 року суд частково задовольнив їхні вимоги та визнав незаконними дії міськради щодо цих робіт. Найкоротший маршрут трамвайної колії міста — № 1, довжина 2,6 км, з'єднує район Південного вокзалу з Іванівкою.
Салтівське трамвайне депо на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було повністю зруйновано в наслідок бомбування російською артилерією, половина вагонів було повністю знищено.
Тролейбус
Першу лінію харківського тролейбуса було відкрито в 1939 році. Найдовший тролейбусний маршрут міста — маршрут № 7 мав 5 зупинок, довжину 2,73 км та з'єднував «спальний район» зі станцією метро «Індустріальна». Найкоротший тролейбусний маршрут міста — маршрут № 59 має 39 зупинок, довжину 22,08 км та з'єднує південно-східні околиці міста з центральною частиною.
Метро
Харківський метрополітен після відкриття 23 серпня 1975 року став шостим метрополітеном у колишньому СРСР та другим в Україні. Він має три лінії з експлуатаційною довжиною близько 38,1 км. До послуг пасажирів — 30 станцій із трьома підземними вузлами пересадки. Усі станції Харківського метрополітену є підземними. Найглибша станція Харківського метрополітену «Ярослава Мудрого» (близько 35 метрів). ескалатор на ній має 365 сходинок, а висота його підйому близько 30 метрів. Найкоротший перегін є між станціями «Архітектора Бекетова» та «Держпром», 771 метр. У 2020 році Харківським метрополітеном перевезено 128,1 млн пасажирів, що на 39,8 % менше, ніж у 2019 році, зокрема 101,8 млн платних пасажирів. У 2020 році реалізовано можливість оплати за допомогою технологій PayPass та PayWave. З 1992 року в метро турнікети приймали жетони. З 1 вересня 2012 року припинилась оплата за проїзд жетонами, плата за проїзд почала здійснюватися разовим паперовим квитком в автоматизованих турнікетах та безконтактними картками. Вартість проїзду в Харківському метрополітені у січні 2022 року становила 8 гривень. З 24.02.2024 Харківський метрополітен був цілодобовим бомбосховищем для містян, з 23.05.2024 він почав знову працювати (хоча залишився укриттям цілодобово).
Мала Південна залізниця
Вузькоколійна дитяча залізниця «Мала південна» розташована у лісопарковій частині міста між Центральним парком і Лісопарком. Мета її створення — профорієнтаційна робота з молоддю, популяризація залізничного транспорту. Рух вагонів теплотягами ТУ2-054 і ТУ7А-3198 здійснюється перегоном Центральний парк-Сокольники-Лісопарк, на якому розташовано проміжний зупинний пункт Меморіал. Тривалість проїзду в обидва кінці — 30 хвилин. Сезон перевезень на дитячій залізниці розпочинається кожен рік 1 травня і закінчується 31 жовтня. Здійснюють роботу залізниці учні шкіл Харкова та Харківської області, які проходять навчання та практику в гуртках. В будівлі вокзалу станції Парк працює Музей історії дитячої залізниці Мала Південна, який проводить екскурсії для груп.
Канатна дорога
Харківська канатна дорога пов'язує Сумську вулицю й завод ФЕД із мікрорайоном Павлове Поле через Центральний парк та Саржин Яр. Протяжність траси 1385 м, висота від 8 до 26 метрів над землею, час маршруту в один кінець — 18 хвилин. Не працює після початку широкомасштабного вторгнення.
Засоби масової інформації
Друковані видання
У 1921 році до Харкова було перенесено видавництво «Рух», яке видавало здебільшого твори українських дореволюційних письменників у серіях, призначених для масового поширення.
У 1920—1930-х роках у Харкові з'явилася низка республіканських газет і журналів. Виходили обласні та міські газети: «Соціалістична Харківщина» (з 1934), «Ленінська зміна» (1938), «Красное знамя» (1958), «Вечірній Харків» (1969).
Нині у Харкові друкується понад 65 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відома газета «Вечірній Харків», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Телескоп», відомі рекламно-інформаційні видання: «Прем'єр Дайджест», «Харьков на Ладонях», «Авізо», «Бизнес Тайм», «Прем'єр Експрес», «Час Пик» та «СтройПрайс», «Харківський кур'єр». Головні газети: «Вечерний Харьков», «Время», «Слобідський край», «Теленеделя» харківський випуск, «Известия», літературний місячник «Березіль». Упродовж 2007—2012 років виходила газета «Главное».
Видавництва
У Харкові працюють численні видавництва, серед головних — «Фактор», «Прапор», «Folio», «Торсінг», «Vivat». Тут працювала Книжкова Палата УРСР, наразі з видавничих і книговиробничих підприємств діють книжкова фабрика «Глобус», книжкова фабрика імені Фрунзе та приватні друкарні.
Радіо та телебачення
У Харкові в межах радіочастот УКХ- та FM-діапазону працюють 24 загальноукраїнські та регіональні радіостанції. Крім того, мовлення здійснює Харківська обласна державна телерадіокомпанія (06:45—06:55, 08:10—08:30, 15:40—16:00, 18:10—19:00, 20:00—20:30) та радіо «Слобожанщина» (на хвилі Першого каналу Українського радіо (06:30—06:45, 10:30—11:00; щонеділі — 23:00—23:30).
FM-радіостанції
З середини 1990—2010-х років їх кількість сягала десятка на будь-який смак та формат: «Радіо 50», «Мастер», «Онікс», «Simon», «Фора», «Фаворит», «Нова хвиля», «Вєна», «L-fm», «Зроблено в СРСР»[джерело?], «Голден радіо». Остання радіостанція — «Нова хвиля» — остаточно припинила мовлення влітку 2014 року.
Станом на 1 липня 2017 року в Харкові не існує жодної суто місцевої радіостанції.
З травня 2019 року на частоті 106,1 FM розпочав мовити Перший канал Українського радіо та обласне «Українське радіо Харків».
У Харкові FM-радіостанції є розповсюджувачами сигналу з інших міст:
| № з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 88.0 | «Радіо Байрактар» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 2 | 89.3 | «Радіо ROKS» | 0,5 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 3 | 90.0 | «Radio Relax» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 4 | 90.4 | «Авторадіо» | 0,2 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 5 | 91.2 | «M-FM» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 6 | 91.6 | «Радіо Культура» | 0,25 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 7 | 92,2 | «Радіо Накипіло» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 8 | 93,1 | «Слобожанське FM» | 0,5 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 9 | 96,7 | ||||
| 10 | 97,1 | «Novaline Radio» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 11 | 100.5 | «Радіо Промінь» | 2 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 12 | 101.1 | «Армія FM» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 13 | 101.5 | «Перець FM» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 14 | 102.0 | «Хіт FM» | 0,5 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 15 | 102.4 | «Kiss FM» | 1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 16 | 103.0 | 2 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) | |
| 17 | 103.5 | «Шлягер FM» | 0,1 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
| 18 | 104.0 | Радіо «Максимум» | 2 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
| 19 | 104.5 | «Наше радіо» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 20 | 105.2 | «Люкс FM» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 21 | 105.7 | «Power FM» | 1 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
| 22 | 106.1 | «Українське радіо» / «Українське радіо. Харків» | 1 | вул. Кирпичова 21 | НТУ «ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут) |
| 23 | 106.6 | «DJFM» | 0,5 | вул. Трінклера 2 | РПЦ РА «Simon» |
| 24 | 107.0 | «Radio NV» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 25 | 107.4 | «Країна ФМ» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 26 | 107.9 | «Мелодія FM» | 0,1 | майдан Захисників України 7/8 | РПЦ «Протон» |
УКХ-радіостанції
| № з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 69.2 | «Радіо Еммануїл» | 1 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
| 2 | 69,83 | Радіо Марія | 0,5 | вул. Балканська 13 | ХФКРРТ |
Телебачення
За радянських часів у Харкові транслювалися лише дві програми телебачення — всесоюзна і республіканська та на область.
У 1979 році споруджено нову телевізійну станцію. У перші роки Незалежності України в Харкові нараховувалося понад десять харківських приватних телеканалів та телевізійних продакшн-студій.
Станом на 1 липня 2022 року в місті діяли 5 місцевих телеканалів, що виготовляли власний інформаційний продукт:
| № з/п | Назва |
|---|---|
| 1 | Суспільне Харків |
| 2 | 7 канал |
| 3 | А/ТВК |
| 4 | Simon |
| 5 | [ru] |
Інтернет-портали
З розвитком інтернету відбулося поширення новинних інтернет-порталів. Нині більшість газет та телеканалів має свої сайти в інтернеті.
Інтернет-ЗМІ Харкова: «057.ua», «АТН», «Glavnoe.in.ua», «Городской дозор», «Справжня варта», «MediaPort», «Місто Х», «NewsRoom», «Харків Times», «Kharkiv Today», «Status Quo».
Освіта і наука
За рівнем освіти та науки Харківські виші й наукові установи є одними з найкращих у країні (а подекуди й Східної Європи), часто конкурують зі столичними. Формування освітніх і наукових установ почалось ще з 18 століття, у 20 столітті мережа розвивалась. Харків мав станом на 1979 рік 21 вищий навчальний заклад із понад 130 000 студентів. Станом на початок 2020 року, у Харкові працювало 59 вишів (19 мали статус національних) та один відокремлений підрозділ, в яких навчалось 154,8 тис. студентів. За видатками на вищу освіту з держбюджету Харківська область посідає друге місце серед регіонів країни після Києва — вони становлять 2,1 млрд гривень (Київ — 4,8 млрд гривень).
У сучасному Харкові діють 38 середніх спеціалізованих освітніх закладів і 40 професійно-технічних шкіл, понад 50 науково-дослідних інститутів при вищих навчальних закладах або міністерствах
Серед відомих науковців та освітян, що народилися, вчилися або працювали в місті, багато видатних постатей: Григорій Сковорода, Василь Данилевський, Саймон Кузнець, Віктор Кирпичов, Юрій Кнорозов, Іван Обреїмов, Леонард Гіршман, Олександр Потебня, Лев Синицький, Дмитро Багалій, Григорій Ганзбург, Юрій Шевельов, Марин Дринов, Микола Костомаров, Христина Алчевська, Олексій Бекетов тощо.
Найвідоміший заклад міста — Харківський національний університет імені В. Каразіна. Після Львівського, найстаріший університет України. Згідно з рейтингом чільних університетів світу «Webometrics» 2019 року, Харківський університет посідав третю позицію серед університетів України та 2245-те місце у світі. З університетом пов'язані навчання та діяльність щонайменше двох нобелівських лауреатів, фізика Лева Ландау та біолога Іллі Мечникова.
Серед вищих шкіл Харкова найважливіші: Державний біотехнологічний університет, Харківський політехнічний інститут, Харківський національний економічний університет, Харківський національний медичний університет, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, Харківська державна академія культури, Національний фармацевтичний університет, Національний аерокосмічний університет, Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського тощо. У місті діє також низка інженерно-економічних ВНЗ: Українська державна академія залізничного транспорту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова.
У місті є астрономічна обсерваторія, математичне товариство та обласний державний архів.
1920 року був заснований Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології, що переймався розв'язанням питань радіології та онкології). У Харкові діє Північно-Східний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, працюють науково-дослідні інститути НАН України — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, Радіоастрономічний інститут, Інститут іоносфери НАН України та МОН України, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів», Інститут сцинтиляційних матеріалів, Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини. Станом на кінець 2018 року у Харківській області виконанням наукових досліджень та розробок займалася 141 наукова організація.
Дошкільна та шкільна освіта
У 2020—2021 навчальному році у місті працювали 425 комунальних навчальних закладів. Серед них 181 загальноосвітній навчальний заклад (у них навчається 126,1 тис. учнів), 4 вечірні школи, загальноосвітня школа-інтернат І—ІІ ступенів № 14, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, дитячий будинок «Родина», 209 закладів дошкільної освіти та 28 закладів позашкільної освіти. Окрім того, діють 42 заклади освіти інших форм власності: 26 приватних загальноосвітніх шкіл, 15 приватних дитячих садків та дитячий садок відомчого підпорядкування. У дошкільних закладах усіх форм власності навчається і виховується 43,5 тис. дітей від року до шести. У місті також функціонують 14 професійно-технічних закладів, у яких навчається 6,6 тис. учнів.
Станом на 11 вересня 2024 р. у місті внаслідок російської агресії зруйновані 69 % шкіл (4 з них неможливо відновити), 57 % дитсадків, 46 % позашкільних закладів освіти, 44 % будівель управління освіти.
Культура
Література
У Харкові народилися або жили тривалий час поети Павло Тичина, Володимир Сосюра, Майк Йогансен, Семен Климовський, Петро Гулак-Артемовський, Амвросій Метлинський, Василь Еллан-Блакитний, Левко Боровиковський, Остап Вишня, Гнат Хоткевич, Михайль Семенко, Михайло Кульчицький, Борис Чичибабін, Олександр Введенський, Василь Мисик, Вадим Левин, Ігор Муратов, Кость Гордієнко, ; прозаїки Григорій Квітка-Основ'яненко, Микола Хвильовий, Антін Дикий, Петро Панч, Іван Багряний, Григорій Данилевський, Гнат Михайличенко, Аркадій Аверченко, Марко Вовчок, Микола Куліш, Володимир Добровольський, Валер'ян Підмогильний, Михайло Яловий, Андрій Заливчий, Микола Сказбуш, Вадим Собко, Олександр Мільштейн та інші відомі письменники. З Харкова родом, там навчався та якийсь час працював всесвітньовідомий український мовознавець та видатний літературознавець Юрій Шевельов.
У Харкові працюють літератори Сергій Жадан, Генрі Лайон Олді (колективний псевдонім Дмитра Громова та Олега Ладиженського), Андрій Валентинов, Ірина Євса та інші.
Події декількох романів розвиваються в Харкові.
До найбільших харківських бібліотек належать Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України, Наукова бібліотека Харківського Університету, Харківська державна наукова медична бібліотека тощо. Щорічно організовувався книжковий фестиваль , з 1999 по 2011 роки організовувався фестиваль письменників-фантастів «Зоряний міст».
Харківський правопис української мови ухвалений 1927 року на Всеукраїнській правописній конференції. Уже 31 березня 1929 року його ухвалила Українська академія наук, а 29 травня Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. На сьогодні правописом послуговується українська діаспора в значній частині своїх видань, найвідоміше з них — найстаріший україномовний часопис «Свобода», що виходить і досі. Його використовують деякі сучасні українські автори, літературні редактори, а також українські мовознавці.
Музика, театр і кіно
У місті діють Філармонія, Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка, Харківський академічний драматичний театр ім. Шевченка, Харківський академічний драматичний театр, Харківський академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва, Харківський театр для дітей та юнацтва, Харківський академічний театр музичної комедії, чимало театральних студій і колективів.
З міста походять композитори Олександр Щетинський, Віталій Губаренко, Валентин Бібік, Ірина Губаренко, Яків Степовий, Федір Якименко, музикознавці Григорій Ганзбург, Юрій Щербінін, Марина Черкашина-Губаренко, диригенти Валерій Матюхін, Олексій Рябов тощо. Гнат Хоткевич розробив місцевий спосіб гри на бандурі.
З Харковом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Людмили Гурченко, Сергія Бабкіна («5'nizza»), Андрія Запорожця («5'nizza», «SunSay»), «ТНМК», «Оркестр Че», «Lюk», «ТонкаяКраснаяНить», «Spiritual Seasons», «Drudkh», , «Жадан і Собаки», «Nokturnal Mortum», «Dub Buk», «We Are!!», «Pur:Pur».
Відомі музичні фестивалі «Харківські асамблеї», «Печенізьке поле».
Харків справедливо пишається найпершим у Східній Європі кінотеатром — «Брати Боммер». Станом на 2021 рік у місті діяли понад 10 кінотеатрів. 1963 року в місті відкрито велику кіноконцертну залу «Україна», а 1974-го — новий цирк.
У місті працює 25 шкіл естетичного виховання, у яких навчається майже 9,2 тис. учнів.
Музеї
У Харкові працюють численні музеї. Найцінніші експонати Історичного музею належали раніше Григорію Сковороді, Тарасу Шевченку, харківським театрам та цехам.
Художній музей — з визначними творами Миколи Самокиша, Сергія Васильківського, Володимира Боровиковського, Генріха Семирадського, версією Запорожців, що пишуть листа турецькому султану та іншими.
Літературний музей знайомить із художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині та сучасною літературною теорією.
Музей археології та етнографії Слобідської України бере свій початок з 1807 року. За цей час колекція зросла майже до 200 000 експонатів.
У 23 залах Харківського музею природи розгорнуто експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних і хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи.
В музеї керамічної плитки та сантехніки представлено понад 1000 експонатів, основну частину якої складає плитка виробництва харківського заводу барона Великого князівства Фінляндського Едварда Фердинанда Берґенгейма.
Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці має в експозиції 36 одиниць залізничної техніки та понад 2 тисячі інших експонатів.
Діють також морський музей, музей видатних харків'ян та музей жіночої та гендерної історії.
З 1957 року в місті працює планетарій — космічний та освітній центр Харкова. Окрім лекцій, у планетарії працює музей та здійснюються демонстраційні спостереження в телескоп.
Харківський дельфінарій було відкрито у 2009 році. Він має площу поверхні води 480 м², глибину — 6 м. Основними завданнями його є популяризація знань про морський світ і його мешканців, поширення природоохоронних ідей. Організовує заняття з нетрадиційної медицини — дельфінотерапію.
Кінематограф
Починаючи з 1896 року, в Харкові було знято понад 1000 кінострічок. Деякі з них: «Небувалий похід» (1930) «Весілля в Малинівці», «Самотня жінка бажає познайомитися», «До Чорного моря», «Ад'ютант його високоповажності» (1969), Матч (2012), Поводир (2013), Протистояння (2014), Танго смерті (фільм) (1991), Сад Гетсиманський (мінісеріал, 1993).
Про Харків або події в ньому знято такі фільми: документальний фільм «Будинок „Слово“» (2017), повнометражний художній фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» (2021), «ДепешМод» (2013), Любові стане на всіх (2016).
Релігія
Станом на 1 січня 2021 р. на території Харкова зареєстровано і діє 251 релігійна громада 54 конфесій різних напрямків.
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Харків, Що таке Харків? Що означає Харків?
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkiv Ha rkiv MFA ˈxɑrkiu prosluhati zast ukr Harkiv 3 4 lat Zacharpolis 5 6 7 misto na pivnichnomu shodi Ukrayini na Slobozhanshini naukovij centr Ukrayini administrativnij centr Harkivskoyi oblasti Druge za kilkistyu meshkanciv misto Ukrayini z naselennyam 1 421 125 osib na 01 01 2022 2 Plosha mista 350 km 8 Razom iz prileglimi mistami j rajonami utvoryuye Harkivsku aglomeraciyu z lyudnistyu ponad 2 mln osib Teritoriya Harkova podilena na 9 administrativnih rajoniv Vid 2020 roku misto vhodit do skladu Harkivskogo rajonu Harkiv Gerb Harkova Prapor Harkova Zverhu vniz Panorama Harkivska miska rada Uspenskij sobor Derzhprom Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Harkivska oblast Rajon Harkivskij rajon Ter gromada Harkivska miska gromada Kod KATOTTG UA63120270010096107 Zasnovane 1654 371 rik 1 Status mista vid 1654 roku Podil mista 9 rajoniv Naselennya 1 421 125 osib stanom na 01 01 2022 za ocinkoyu 2 povne 1 421 125 osib stanom na 01 01 2022 za ocinkoyu 2 Aglomeraciya Harkivska aglomeraciya Plosha 350 km Gustota naselennya 4065 35 osib km Poshtovi indeksi 61000 61499 Telefonnij kod 380 57 2 Koordinati 50 0 21 pn sh 36 13 45 sh d 50 00583 pn sh 36 22917 sh d 50 00583 36 22917 Visota nad rivnem morya 94 202 m Vodojma r Harkiv Lopan Udi Nemishlya Neticha Nazva meshkanciv ha rkivci ha rkivec ha rkivka harkiv ya ni harkiv ya nin harkiv ya nka div detalnishe Mista pobratimi 31 misto div spisok Den mista 23 serpnya Nomeri avtomobiliv AH KH XX EX 21 Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Harkiv Pasazhirskij Harkiv Levada Osnova Harkiv Slobidskij Losyeve Do Kiyeva fizichna 407 km zalizniceyu 486 km avtoshlyahami 449 km Miska vlada Adresa 61200 m Harkiv majdan Konstituciyi 7 tel 731 54 37 Vebstorinka city kharkiv ua Harkiv u Vikishovishi Mapa Harkiv Z 2022 roku Harkiv otrimav pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini 9 10 Misto otrimalo Priz Yevropi 2010 11 U 2012 roci v Harkovi vidbuvalisya matchi Chempionatu Yevropi z futbolu Harkiv zasnovano 1654 roku yak fortecyu dlya strimuvannya nabigiv krimskih tatar i nogajciv Misto stalo polkovim centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Vid 1765 roku vnaslidok skasuvannya kozachogo ustroyu Slobozhanshini Harkiv stav gubernskim mistom Na pochatku HH stolittya misto bulo velikim promislovim kulturnim torgovim ta osvitnimi Slobidskoyi Ukrayini v Rosijskij imperiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Harkovom keruvali predstavniki riznih vlad Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Derzhava Ukrayinska social demokratichna robitnicha partiya Partiya ukrayinskih socialistiv revolyucioneriv eseri bilshoviki ZSPU ta inshi Z grudnya 1919 roku Harkiv ostatochno zahopila radyanska vlada i misto stalo pershoyu stoliceyu URSR do sichnya 1934 roku Misto prodovzhilo rozvivatisya v napryamku industrializaciyi Pochali rozbudovuvatisya nacionalizovani zavodi j utvoryuvatisya novi naselennya zbilshuvalosya shlyahom migraciyi Paralelno rozvivayetsya nauka ta kultura U Harkovi vpershe v SRSR bulo rozsheplene atomne yadro 12 U zhovtni 1941 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimecko fashistski vijska okupuvali Harkiv Za chas dvorichnoyi timchasovoyi okupaciyi naselennya mista zmenshilosya bilsh nizh utrichi Za ocinkami ekspertiv Harkiv buv odnim z najbilsh zrujnovanih mist Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi 13 Za chasiv radyanskoyi vladi misto bulo velikim promislovim naukovim osvitnim transportnim centrom Ukrayini ta SRSR Harkiv u ti chasi buv vidomij svoyimi zavodami HTZ Turboatom ta zavodom im V O Malisheva budivleyu Derzhpromu shostoyu najbilshoyu plosheyu Yevropi nini majdan Svobodi 14 zooparkom Harkivskim nacionalnim universitetom ta inshimi Znachnu rol v ekonomici SRSR Harkiv vidigrav v aviacijnomu traktornomu ta vijskovomu mashinobuduvanni j elektronici Cherez Harkiv prohodili transportni shlyahi yaki z yednuvali centr imperiyi z pivdnem zahid z centrom U 1975 roci v Harkovi vidkrita persha liniya metropolitenu Z vidnovlennyam Nezalezhnosti Ukrayini Harkiv yak i vsya krayina opinivsya v situaciyi perebudovi ekonomiki Chimalo pidpriyemstv bulo zakrito abo rekonstrujovano cherez zv yazki z rinkami krayin SND i zalezhnist vid rosijskoyi nafti mineraliv i gazu 15 Z 2006 roku Harkivska miska rada sistemno oriyentuvala ekonomiku kulturu ta inshi sferi zhittya mistyan na spivrobitnictvo z RF Protesti Yevromajdanu vzimku 2013 2014 rokiv v Harkovi buli nechislenni 16 U berezni kvitni 2014 roku sili bezpeki ta kontrdemonstranti zavadili separatistskim namiram stvorennya v Harkivskij oblasti avtonomiyi za scenariyem Donbasu 17 Opituvannya yaki buli provedeni z veresnya po gruden 2014 roku viyavili v Harkovi neznachnu kilkist mistyan sho pidtrimuvali priyednannya do RF 18 Ekonomika Harkova pislya pripinennya spivrobitnictva z RF pochala pereoriyentovuvatisya na novi mizhnarodni rinki Vijskovi pidpriyemstva mali zbilshennya oboronnih kontraktiv prodovzhuvav rozvivatisya eksport u sektori IT poslug 19 Ostannij perepis naselennya 2001 roku pokazav sho v misti meshkalo 62 8 ukrayinciv Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu mista 20 21 Za danimi opituvannya provedenogo Mizhnarodnim respublikanskim institutom 2023 roku bilshist naselennya mista vdoma spilkuyetsya rosijskoyu movoyu Harkiv maye rozvinutu merezhu miskogo gromadskogo transportu trolejbusni tramvajni avtobusni marshruti ta metropoliten tri liniyi z 30 stanciyami Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Harkiv buv miscem zapeklih boyiv mizh ukrayinskimi i rosijskimi vijskami 22 U travni 2022 roku ukrayinski vijska vidkinuli rosijski vijska vid mista 23 Rosijska artileriya j raketi zalishilis u radiusi mista i vono prodovzhuvalo sistematichno zaznavati obstriliv i raketnih udariv Pislya Slobozhanskogo kontrnastupu u veresni 2022 roku misto zalishayetsya pid periodichnim obstrilom rosijskih okupantiv zdebilshogo raketami z kompleksu S 300 Osoblivo postrazhdali pivnichni rajoni mista Yak kulturnij i osvitnij centr Slobozhanshini ta Ukrayini Harkiv do 24 lyutogo 2022 roku mav 60 naukovo doslidnih institutiv 45 vishih navchalnih zakladiv 24 sered yakih HNU imeni V N Karazina yakij vhodit do najkrashih 500 VNZ svitu 25 NYuU imeni Yaroslava Mudrogo yakij ye odnim iz providnih yuridichnih universitetiv u sviti 26 ta NTU HPI yakij vhodit do najkrashih 1000 27 18 muzeyiv misku kartinnu galereyu 7 derzhavnih teatriv i kilka desyatkiv nederzhavnih 80 bibliotek sportivni ob yekti vistavkovi zali i suchasni ofisni prostori Zmist 1 Simvolika 2 Nagorodi mista 3 Geografiya 3 1 Zagalni vidomosti 3 2 Budova poverhni 3 3 Klimat 3 4 Gidrologiya 3 5 Flora ta fauna 3 6 Ekologiya 4 Istoriya 4 1 Davni chasi 4 2 Getmanshina 4 3 Rosijska imperiya 4 4 Radyansko ukrayinska vijna 4 5 Radyanska okupaciya Ukrayini 4 6 Period Drugoyi Svitovoyi vijni 4 7 Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni 4 8 Nezalezhna Ukrayina 4 8 1 Kinec HH pochatok HHI stolittya 4 8 2 Rosijsko ukrayinska vijna 5 Katojkonim 6 Administraciya 6 1 Administrativno teritorialnij podil 6 2 Rajoni 6 3 Miska vlada 7 Naselennya 7 1 Chiselnist naselennya 7 2 Statevo vikovij sklad naselennya 7 3 Nacionalnij sklad 7 4 Movnij sklad 7 5 Trudovi resursi 7 6 Gromadski organizaciyi 139 8 Ekonomika 8 1 Promislovist 8 2 Sfera poslug 8 2 1 IT industriya 8 3 Miskij byudzhet 9 Infrastruktura 9 1 Osnovna infrastruktura 9 2 Transport 9 3 Miskij gromadskij transport 9 3 1 Tramvaj 9 3 2 Trolejbus 9 3 3 Metro 9 3 4 Mala Pivdenna zaliznicya 9 3 5 Kanatna doroga 10 Zasobi masovoyi informaciyi 10 1 Drukovani vidannya 10 2 Vidavnictva 10 3 Radio ta telebachennya 10 4 FM radiostanciyi 10 5 UKH radiostanciyi 10 6 Telebachennya 10 7 Internet portali 11 Osvita i nauka 11 1 Doshkilna ta shkilna osvita 12 Kultura 12 1 Literatura 12 2 Muzika teatr i kino 12 3 Muzeyi 12 4 Kinematograf 12 5 Religiya 13 Arhitektura 13 1 Davni budivli ta vidomi ob yekti 13 2 Hmarochosi 14 Sport 15 Inshe 16 Mizhnarodna spivpracya 17 Panorama mista 18 Div takozh 19 Primitki 20 Dzherela 21 PosilannyaSimvolikared Dokladnishe Gerb HarkovaDokladnishe Prapor Harkova U 2024 roci v arhivah Kiyeva znajdeno dokument na yakomu poznachena pechatka z imovirnim najdavnishim gerbom Harkova 1724 na yakomu zobrazheni korona serce pronizane strilami i lavrovi gilki 28 Vid 1651 chi 1659 do 1765 roku koli Harkiv buv polkovim centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku vin mav svoye znameno luk na zhovtomu shiti 29 Gerb Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi sho sluguvav takozh miskim gerbom Harkova zatverdzheno 1781 roku Todi rozroblyalisya gerbi dlya vsih mist Rosijskoyi imperiyi z oznakami prinalezhnosti monarhichnimi atributami yaki vidobrazhali b osnovni principi vnutrishnoyi politiki uryadu 30 Gerb Harkova mav sriblyanij shit u seredini yakogo rozmishena chorna kinska golova z chervonimi okom i yazikom u verhnij chastini shita na chornomu tli zolota shestipromeneva zirka mizh dvoma zolotimi vizantijskimi monetami Nasholomnik Imperatorska korona rosijskih monarhiv Navkolo reshti shita vinok z zolotih dubovih listiv perepletenij Andriyivskoyu strichkoyu 30 1887 roku gerb mista zmineno zamist golovi konya zirki ta monet na zelenomu shiti zobrazheno perehresheni rig dostatku i zolotij krilatij kaducej z dvoma sribnimi zmiyami simvol boga torgivli Merkuriya 29 28 Gerb Harkova radyanskogo periodu z yavivsya lishe 26 grudnya 1968 roku Jogo avtor hudozhnik Yevgen Yegorov Kolirna gama gerba chervonij golubij bilij kolori de bilij kolir na gerbi simvol miru poyednannya chervonogo j sinogo kolori prapora Ukrayinskoyi RSR na verhnij chastini shita na chervonomu tli zobrazhena shesternya yak simvol mashinobudivnoyi promislovosti mista na bilomu tli v centri zobrazhenij zolotij kolos iz zolotimi orbitami elektroniv yak simvol vnesku mista v rozvitok yadernoyi fiziki Ukrayini 29 14 veresnya 1995 roku na sesiyi Harkivskoyi miskoyi radi zatverdzheno suchasnij Gerb Harkova v osnovi yakogo ye gerb mista 1887 roku chotirikutnij geraldichnij shit z proporciyami visoti do shirini 8 7 zagostrenij znizu na zelenomu tli yakogo zobrazheno perehresheni zolotij rig dostatku i zolotij kaducej 31 Prapor Harkova ye dvobichnim pryamokutnim polotnishem vidnoshennya shirini do dovzhini 2 3 svitlo zelenogo koloru z zobrazhennyam u jogo centralnij chastini gerba mista visota yakogo dorivnyuye 1 2 shirini prapora 30 Etalonnij zrazok prapora Harkova zberigavsya v kabineti mera v budinku miskvikonkomu do povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu eskiz prapora z opisom zberigayetsya u Harkivskomu miskomu arhivi 31 Simvolika Harkova nbsp Rekonstrukciya pershogo gerbu Harkova nbsp Gerb 1878 nbsp Gerb 1887 1917 nbsp Gerb do 1970 1980 h nbsp Suchasnij gerb nbsp PraporNagorodi mistared Za chasiv radyanskoyi okupaciyi Harkovu prisvoyeno orden Lenina ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 grudnya 1970 r ta orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 serpnya 1983 r 32 Harkiv maye povnij komplekt nagorod Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi Yevropejskij Diplom Pochesnij Prapor Pochesnu Vidznaku i Priz Yevropi 33 34 6 bereznya 2022 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini z metoyu vidznachennya podvigu masovogo geroyizmu ta stijkosti gromadyan viyavlenih u zahisti svoyih mist pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini mistu prisvoyeno pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini 35 Geografiyared Harkiv roztashovanij na shilah Serednoruskoyi visochini v dolinah richok Udi liva pritoka Siverskogo Dincya Lopan liva pritoka Udi ta Harkiv liva pritoka Lopan Relyef yaruzhno balkovij z visokimi pravimi beregami richok Na teritoriyi mista ye shtuchni ozera vodoshovisha ta zatopleni kar yeri U zaplavah richok traplyayutsya starici Klimat Harkova pomirno kontinentalnij Zima proholodna j snizhna z dekilkoma vidligami lito spekotne z korotkochasnimi doshovimi periodami vesna ta osin korotki z zamorozkami na grunti Serednya temperatura roku stanovit 8 7 C serednya richna kilkist opadiv 520 mm Harkiv roztashovanij u lisostepovij prirodnij zoni Z roslinnosti dominuyut porodi shirokolistyanih lisiv Prirodno zapovidnij fond Harkova stanovlyat 15 teritorij ta ob yektiv sered yakih 2 zagalnoderzhavnih zoopark i botanichnij sad HNU Zagalni vidomostired nbsp Kosmichnij znimok Harkova Landsat 5 18 chervnya 2011 Plosha mista 350 km 8 zajmaye 5 te misce sered mist Ukrayini 36 Dovzhina teritoriyi Harkova po meridianu ta paraleli 37 z pivnochi na pivden 24 3 km z zahodu na shid 25 2 km Harkiv roztashovanij na pivnichnomu shodi Ukrayini v etnokulturnomu regioni Slobozhanshina na 50 j paraleli pivnichnoyi pivkuli Budova poverhnired Harkiv roztashovanij na shilah Serednoruskoyi visochini v dolinah richok Udi basejn Siverskogo Dincya yiyi pritoki Lopani j Harkova pritoki Lopani 38 Uhil poverhni mista spryamovanij z pivnochi na pivden riznicya mizh visotami stanovit 110 m Najvisha tochka nad rivnem morya stanovit 202 m ta roztashovana na pivdni mista P yatihatki najnizhcha 94 m girlo richki Zhihorec Relyef yaruzhno balkovij z visokimi pravimi beregami richok Dolini richok stvoryuyut ponizhennya v relyefi a nadzaplavni terasi pagorbi Balki i yari v mezhah mista Harkova zajmayut blizko 1390 ga blizko 3 zagalnoyi ploshi mista 39 Vidnosno fiziko geografichnogo rajonuvannya Harkiv nalezhit do shilovo visochinnoyi oblasti pivnichno zahidnoyi lisostepovoyi provinciyi 38 Stosovno tektonichnoyi budovi poverhni Harkiv roztashovano na shilah Voronezkogo kristalichnogo masivu Glibina zalyagannya kristalichnogo fundamentu zminyuyetsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid vid 1000 do 3200 m rajon Zhihar 40 Teritoriya mista vkrita utvorennyami kajnozoyu 41 sho zalyagayut praktichno gorizontalno Teritoriya Harkova pokrito girskimi porodami paleogenu Kajnozojskoyi eri Neogenova sistema predstavlena piskami suglinkami glinoyu a paleogenova sistema glinami mergelem piskami ta piskovikami Chetvertinni vidkladi predstavleni alyuvialnimi vidkladami zaplav richok ta eolovo delyuvialnimi vidkladami richkovih teras 42 Na teritoriyi mista rozrobleno rodovisha piskiv budivelnih Osnov yanske glin Harkivske mineralnih vod Harkivska 1 43 Klimatred Dokladnishe Klimat Harkova Teritoriya Harkova roztashovana u pomirno kontinentalnomu klimati zima holodna i snizhna z vidligami lito spekotne ta doshove Po vesni mozhlivi zamorozki Serednya temperatura roku stanovit 8 7 C u sichni 4 5 u lipni 22 Serednya kilkist opadiv za rik 520 mm najbilsha v chervni j lipni Misto maye mikroklimat u porivnyanni z primiskimi okolicyami nazvanij fahivcyami miskim teplovim ostrovom 44 Vzimku klimat m yakshij a vlitku spekotnishij nizh na prileglij pivnichnij teritoriyi Ce pov yazano z miskimi zabudovami kilkistyu asfaltovanih dilyanok ta shlyahiv bitumnimi dahami ta plosheyu parku Tak u Harkovi vologishij klimat sposterigayetsya na pivnochi mista a suhishij na pivdennih okolicyah 45 Iz nespriyatlivih prirodnih yavish u misti do 25 dniv na rik traplyayutsya suhoviyi do 20 dniv na rik hurtovini do 3 dniv na rik grad do 5 dniv shkvalnij viter 45 46 Za ostannij period u misti klimatichni pokazniki zminyuyutsya u napryamku poteplinnya ta bilsh suhogo klimatu 47 Klimat Harkova Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 11 1 14 6 21 8 30 5 34 5 39 8 38 4 39 8 34 7 29 3 20 3 13 4 39 8 Serednij maksimum C 2 1 0 8 5 2 14 7 21 4 25 2 27 4 26 8 20 5 12 6 4 3 0 7 12 9 Serednya temperatura C 4 5 3 8 1 4 9 7 16 1 20 22 21 1 15 1 8 2 1 6 2 9 8 7 Serednij minimum C 6 8 6 6 1 9 4 8 10 7 14 7 16 6 15 4 10 2 4 4 0 8 5 1 4 6 Absolyutnij minimum C 35 6 29 8 32 2 11 4 1 9 2 2 5 7 2 2 2 9 9 1 20 9 30 8 35 6 Norma opadiv mm 36 6 33 36 3 32 54 2 58 2 63 3 39 1 44 2 44 4 39 39 6 519 9 Dzherelo Pogoda i klimat Gidrologiyared nbsp Strilka richok Lopan i Harkiv U misti 58 mostiv Vodni resursi Harkova formuyutsya za rahunok tranzitnoyi pritoki richkovih vod miscevogo richkovogo stoku stichnih ta pidzemnih vod Zhivlennya richok zmishane z bilshim stokom u vesnyanij ta zimovij period tepli zimi 48 Ozera na teritoriyi mista zdebilshogo antropogennogo pohodzhennya na Lopani stvoreno Pavlovske vodoshovishe na richci Harkiv Zhuravlivske na richci Udi Novo Bavarske Unaslidok kar yernih rozrobok z vidobutku pisku i budivelnih materialiv u minulomu stolitti utvorilosya ponad 10 kar yernih vodojm najbilsha z yakih ozero Bezlyudivske Harkiv roztashovano v mezhah Dniprovsko Doneckogo artezianskogo basejnu 38 Osnovni vodonosni gorizonti pitnih i tehnichnih pidzemnih vod priurocheni do vidkladiv paleogenu ta neogenu 49 Na teritoriyi mista za himichnim skladom pidzemni vodi zustrichayutsya gidrokarbonatni natriyevi sulfatno gidrokarbonatni natriyevo magniyevo kalciyevi hloridno gidrokarbonatni kalciyevo natriyevi 38 U zaplavah richok mozhna natrapiti na ozera starici Na teritoriyi mista ye prirodni dzherela yaki sposterigayutsya v zaplavah richok ta na shilah yariv 50 Teritoriya mista harakterizuyetsya nizkoyu vodozabezpechenistyu na odnogo zhitelya do 0 55 tis m v Ukrayini cej pokaznik stanovit 1 1 tis m v YuNESKO 1 7 tis m 51 Dzherelom vodopostachannya naselennya ta galuzej ekonomiki Harkova ye pidzemni ta poverhnevi vodi basejnu richok Siverskogo Dincya ta Dnipra 52 Zabezpechennya Harkova zdijsnyuyetsya shlyahom perekidannya vodi z Krasnopavlivskogo vodoshovisha sho napovnyuyetsya po kanalu Dnipro Donbas ta Pechenizkogo vodoshovisha na r Siverskij Donec vodozabir u Kochetku a takozh pidzemnimi vodami z artezianskih sverdlovin glibinoyu 80 800 m 53 54 Na artezianski sverdlovini sho ye nezalezhnim dzherelom vodopostachannya mista naprikinci minulogo stolittya prihodilos tilki 7 vodozaboriv artezianskoyi vodi nasosnimi stanciyami KP Harkivvodokanal ta 36 sverdlovinami z yakih na gruden 2021 roku v robochomu stani znahodilis tilki 11 3 sverdlovini v rajoni Pisochin 5 sverdlovin v P yatihatkah ta 3 sverdlovini v Kulinichah 55 Flora ta faunared Roslinnij svit zminivsya pid vplivom antropogennogo ta urbanistichnogo tisku Chastkovo na teritoriyi mista mozhna zustriti tipovih dlya miscevosti predstavnikiv roslinnosti mishanih lisiv Harkiv maye ponad 30 parkiv 150 skveriv i 5 sadiv 56 U 2019 roci plosha zelenih nasadzhen zagalnogo koristuvannya parki liso lugo gidroparki sadi skveri bulvari stanovila 15407 0 ga vidsotok ozelenennya 50 8 a odnogo meshkancya mista pripadaye 104 8 m2 zelenih nasadzhen za normi 67 7 m2 57 Bagato parkiv i skveriv istoriya zasnuvannya i rozvitku dekotrih z yakih nalichuye ponad 100 litnij period Tak u parku Shevchenko rostut dubi yakim ponad 300 rokiv 58 Ekologiyared Dokladnishe Ekologichna situaciya v Harkovi Ekologichnij stan mista vidznachayetsya yak stabilno napruzhenij hocha spad virobnictva chastkovo strimuye narostannya negativnih procesiv degradaciyi navkolishnogo prirodnogo seredovisha Pokaznik ozelenennya mista stanovit 50 4 za normi 45 Rezultati derzhavnogo monitoringu vod za danimi Harkivskogo regionalnogo centru z gidrometeorologiyi pokazali sho v rajoni girla richki Lopan v m Harkiv bulo znajdeno zavishennya normi pokaznikiv BSK5 HSK nitrogen amonijnij nitrogen nitritnij 59 U 2020 roci v misti vikidi zabrudnyuvalnih rechovin v atmosferne povitrya vid stacionarnih dzherel zabrudnennya stanovili 3 691 tis tonn 46 U 2020 roci v rejtingu kompleksnih indeksiv zabrudnennya atmosfernogo povitrya mist Ukrayini yakij skladayetsya za rezultatami sposterezhen gidrometeorologichnih organizacij u 39 mistah Ukrayini misto Harkiv posiv 36 misce 60 Stanom na 01 01 2021 roku Harkiv oficijno maye dva smittyezvalisha poligoni TOV Pereroblyuvanij zavod v s Dokuchayevske plosheyu 21 2 ga ta Dergachivskij poligon plosheyu 3 2 ga 46 Zagalna plosha ekologichnoyi merezhi mista stanovit 500 ga a prirodno zapovidnij fond 1 452 tis ga ta skladayetsya z 15 teritorij ta ob yektiv sered yakih 2 zagalnoderzhavnih zoopark i botanichnij sad gidrologichnij zakaznik Kryukivskij botanichni pam yatki prirodi Sad im T G Shevchenka Sokolniki Pomirki Dereva ginkgo Pushkinska Chornoglazivski dubi Dub Babushkin Institutska Zalyutinska Chornoglazivska 59 Istoriyared nbsp kozak Harko legendarnij zasnovnik mista lubochne zobrazhennya na poshtivci Dokladnishe Istoriya Harkova Istorichna prinalezhnist De yure nbsp MC nbsp RI 1654 1789 De fakto nbsp Harkivskij polk 1654 1789 nbsp Rosijska Imperiya 1789 1917 Revolyuciya 1917 1921 rokiv nbsp Timchasovij uryad Rosiyi 1917 ber lis nbsp UNR lis grud 1917 nbsp UNRR grud 1917 kvit 1918 nbsp Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Derzhava kvit 1918 sich 1919 nbsp TRSUU abo nbsp URSR 1919 sich cherv nbsp ZSPR 1919 cherv grud nbsp URSR grud 1919 grud 1922 nbsp SRSR 1922 1941 nbsp Tretij Rejh 1941 1943 nbsp SRSR 1943 lyut ber nbsp Tretij Rejh 1943 ber serp nbsp SRSR 1943 1991 nbsp Ukrayina 1991 do nashih dniv Davni chasired Na misci Harkova she za chasiv Kiyivskoyi Rusi roztashovuvalosya starodavnye misto Donec Nazva mista pohodit jmovirno vid richki Harkiv Insha mitichna versiya vid zasnovnika poselennya hutora Harkova kozaka Haritona Harka Polovecka versiya vid poloveckogo mista Sharukan Harukan Z pochatku XVII stolittya zemli suchasnoyi Harkivshini nominalno nalezhali Moskovskij derzhavi ale do 1650 roku tut ne bulo osilogo naselennya Moskovski cari rozsilali storozhu j rozviduvalni grupi zi sluzhivih lyudej buduvali ukriplennya j oboronni liniyi bilgorodska izyumska ta ukrayinska dlya strimuvannya krimskih tatar i nogajciv Prote moskovitski sluzhivi lyudi ne buli postijnim naselennyam Odnochasno pochinayetsya ukrayinska kolonizaciya z susidnoyi Getmanshini Getmanshinared nbsp Dokument 1654 roku na pidstavi yakogo vedetsya litochislennya mista Harkova Zasnuvannya Harkova najchastishe vidnosyat do 1654 roku isnuyut versiyi z rokami vid 1643 do 1656 61 Za kozackih chasiv Harkiv staye centrom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku 62 Misto malo fortecyu z vezhami ta pidzemnimi hodami Harkivskimi polkovnikami buli Donci Zaharzhevski U 1670 h fortecya zanepala ta pochala nazivatisya Starim mistom a ostrogom zvalosya nove ukriplennya pobudovane za voyevodi Suhotina Harkiv zbilshuvavsya navkolo forteci a jogo miska teritoriya na pochatku 18 stolittya poshiryuvalasya za richki Lopan i Harkiv U 1724 roci Harkiv narahovuvav 61 vulicyu i 1 300 dvoriv U 1726 roci bilgorodskij yepiskop Ye Tihorskij peretvoriv monastirsku shkolu v Harkovi na kolegiyu yaka do zasnuvannya Harkivskogo universitetu bula najvidomishim navchalnim zakladom Slobozhanshini ta v yakij vikladav vidomij ukrayinskij filosof G Skovoroda 62 Koshti na utrimannya Harkivskoyi kolegiyi vidilyalisya z dohodiv monastiriv ta cerkov veliki pozhertvi zrobili Ye Tihorskij ta knyaz Mihajlo Golicin U Harkivskij kolegiyi vchilisya diti yak duhivnictva tak i riznih verstv naselennya a takozh z inshih slov yanskih krayin Programa navchannya bula pobudovana za zrazkom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Piznishe v Harkivskomu kolegiumi zaprovadzheno vikladannya matematiki istoriyi francuzkoyi ta nimeckoyi mov Zgodom comu navchalnomu zakladovi pidporyadkovuvalisya vsi inshi duhovni shkoli Bilgorodsko Oboyanskoyi yeparhiyi sho peretvorilo Harkivskij kolegium na centralnij navchalnij zaklad Slobidskoyi Ukrayini U 1760 h u Harkivskomu kolegiumi vidkrivayutsya dodatkovi klasi ta zaprovadzhuyutsya novi navchalni kursi geometriyi geodeziyi malyuvannya muziki inzhenernoyi spravi j artileriyi italijskoyi movi U 1795 roci do programi doluchili fiziku i prirodnichu istoriyu Kilkist uchniv u drugij polovini XVIII stolittya syagala 600 osib Tut vikladali i navchalisya vidatni filosofi kulturni ta religijni diyachi togo chasu Grigorij Skovoroda P Malinovskij pershij rektor V Ticinskij M Slotvinskij M Skibinevskij G Kameneckij M Kachenovskij Ye Muhin G Bazilevich M Gnidich tosho U 1732 roci bula sproba zaminiti slobidski kozacki polki armijskimi Zasnovanij u 1659 1660 Harkivskij polk yak administrativno vijskova odinicya nalezhav do najbilshih u Slobidskij Ukrayini U 1732 vin narahovuvav 135 osel u yakih zhilo 75 000 meshkanciv zokrema 5 870 kozakiv U skladi polku bulo 18 soten Buvshi polkovim mistom Harkiv stav administrativnim oseredkom tut diyali polkova kancelyariya i sud Starshinu obirali na kozackih radah ale yiyi potim zatverdzhuvav carskij uryad Rosijska imperiyared nbsp Vasil Karazin ukrayinskij vchenij ta vinahidnik zasnovnik Harkivskogo universitetu U 1780 1796 rokah Harkiv buv centrom Harkivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Vid 1796 roku misto znovu bulo u skladi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi a vid 1835 roku v Harkivskoyi guberniyi Vazhlivoyu podiyeyu bulo zasnuvannya u 1805 roci Harkivskogo universitetu sho nadalo potuzhnij poshtovh dlya peretvorennya provincijnogo mista z naselennyam blizko 10 000 osib na vazhlivij osvitnij ta naukovij centr shodu Ukrayini Nevpinno zrostala chiselnist naselennya Harkova z 1800 po 1917 rik vono zbilshilosya v 30 raziv U 1817 roci cherez reformu duhovnoyi osviti v Rosijskij imperiyi Harkivskij kolegium peretvoreno na duhovnu seminariyu U 1820 h misto bulo povazhnim oseredkom ukrayinskoyi kulturi vidrodzhennya Harkivska shkola romantikiv tut z yavilisya pershi vidannya z movoznavstva etnografiyi istoriyi literaturni tvori narodnoyu movoyu U 1812 roci pochav vihoditi pershij presovij organ v Ukrayini Harkovskij Ezhenedѣlnik U Harkovi pracyuvali kulturni gromadski prosvitni diyachi j pismenniki ukrayinskogo vidrodzhennya G Kvitka Osnov yanenko P Gulak Artemovskij L Borovikovskij O Korsun A Metlinskij M Kostomarov M Kropivnickij M Mihnovskij M Rayevska Ivanova ta bagato inshih U 1900 roci v Harkovi buv vstanovlenij pershij v Ukrayini pam yatnik Tarasovi Shevchenku Zrobleno ce na privatni koshti Alchevskih v yih sadibi na vulici Zhon Mironosic Bilya pam yatnika zbiralisya gosti Alchevskih politichni j gromadski diyachi studenti ta vihovanci nedilnoyi shkoli Okrim cogo provodilisya Shevchenkivski vechori ta svyata nbsp Golovnij majdan Harkova u 1896 roci na foto V S Dosyekina nbsp Kupeckij uzviz Blagovishenskij sobor i vhid u pasazh Pashenka Tryapkina nbsp Centr zi storoni Zalopani 1910 ti roki nbsp Budivlya hudozhnogo uchilisha u stili ukrayinskogo modernu i nova Kaplunivska cerkva Mizh 1912 ta 1914 nbsp Viglyad na Harkiv z Mironosickoyi cerkvi mizh 1911 ta 1913 nbsp Pam yatnik Shevchenkovi u sadibi Alchevskih u Harkovi Na foto Levko Maciyevich Mikola Mihnovskij i Severin Pankivskij Radyansko ukrayinska vijnared Dokladnishe Radyansko ukrayinska vijna Vlada v Harkovi do grudnya 1917 roku bula v rukah Timchasovogo uryadu ta demokratichnih ustanov gubernskogo komisara miskoyi dumi zemstv U dvoh pershih universalah Centralnoyi Radi ne bulo chitko skazano chi yiyi avtonomna vlada poshiryuyetsya j na Harkiv Tretij universal poshiriv yiyi formalno i na Harkivshinu bez viznachennya kordoniv 2 grudnya 1917 roku Harkivska miska duma perevazhnoyu bilshistyu progolosuvala za priyednannya do UNR i viznala vladu Centralnoyi Radi 63 U Harkovi perebuvali j ukrayinizovani polki Ale blizkist Rosiyi u yakij vladu pislya Zhovtnevogo perevorotu perebrali bilshoviki i Donbasu de naspravdi voni zahopili vladu takozh ta slabkist pomirkovanih ukrayinskih sil virishili dolyu Harkova Uzhe z kincya listopada 1917 roku do Harkova pribuli chervonogvardijci z Rosiyi ta zbilshovizovani matrosi z Baltijskogo regionu 23 grudnya 1917 Harkiv zahopili bilshoviki Pislya Berestejskogo miru 1918 roku ukrayinski vijska zokrema Zaporizkij polk pid provodom Petra Bolbochana v soyuzi z nimeckoyu armiyeyu 8 kvitnya 1918 zvilnili Harkiv vid bilshovikiv nbsp Ukrayinska manifestaciya v Harkovi 23 kvitnya 1917 roku Na prapori napis Haj zhive vilna Ukrayina Foto zroblene bilya Ioano Predtechenskogo hramu na Osnovi nbsp Nimecki vijska u misti 1918 nbsp Radyanski vijska u misti 1919 nbsp Bila armiya na vulici Poltavskij shlyah 1919 U listopadi 1918 v Harkovi korotkochasno vidnovilas ukrayinska vlada koli v misto uvijshli vijska Direktoriyi UNR ale 3 sichnya 1919 roku misto znov okupuvali bilshoviki i tut diyav radyanskij uryad Ukrayini do 25 chervnya koli misto zajnyali rosijski bili vijska generala Antona Denikina yaki perebuvali tut do 11 grudnya 1919 roku Pislya peremogi chervonih nad Denikinim do Harkova povernuvsya tretij ukrayinskij radyanskij uryad i Harkiv stav pershoyu stoliceyu USRR Radyanska okupaciya Ukrayinired Dokladnishe Radyanska okupaciya Ukrayini 16 listopada 1924 roku o 19 00 v Harkovi vijshla v efir persha vitchiznyana radioperedacha 64 Z guchnomovciv prolunalo Allo allo allo Govorit Harkiv govorit Harkiv govorit Harkiv 4 Na chest pochatku movlennya Ukrayinskogo radio 1994 roku 16 listopada v Ukrayini progolosheno Dnem pracivnikiv radio telebachennya ta zv yazku nbsp Plan Harkova 1930 r Fakt togo sho Harkiv buv stoliceyu Ukrayini pomitno poznachivsya na ukrayinizaciyi mista Ale rozgrom ukrayinskoyi kulturi v 1930 h pp golod chistki ta perenesennya stolici do Kiyeva 1934 zminili stanovishe Harkova i vin znachno vtrativ zi svogo ukrayinskogo harakteru kincya 1920 h pochatku 1930 h pp V radyanskij period vidbulisya osoblivo masshtabni zmini u nazvah vulichnoyi merezhi koli bilshist vulic bulo perejmenovano na chest bilshovickih diyachiv zlochinciv podij vijskovih ta kulturnih postatej SRSR Vulici sho ranishe nosili istorichni chi geografichni nazvi zaminyuvalisya na imena politichnih lideriv partijnih diyachiv ta radyanskih simvoliv Ce suttyevo zminilo istorichnu toponimiku mista nbsp Zhertvi Golodomoru na vulicyah Harkova stolici URSR 1933 Avtor foto Aleksandr Vinerberger 65 U Harkovi pracyuvali vidavnictva Derzhavne Vidavnictvo Ukrayini Proletarij Radyanskij selyanin kooperativni vidavnictva Knigospilka i Ruh zgodom likvidovani U 1920 h ta 1930 h rokah zvedeno bagato viznachnih pam yatok konstruktivizmu budinok Derzhavnoyi promislovosti budinok Proyektiv Golovposhtamt Palac robitnika Zaderzhprom ya tosho Todi zh zbudovano novi ta rekonstrujovano nizku starih zavodiv zakladeno zhitlovi kompleksi Novij pobut Chervonij promin i studentske mistechko prodovzheno tramvajni koliyi ta avtobusni marshruti i vprovadzheno trolejbusi Pislya vidbudovi zrujnovanoyi ne tak za vijni yak za revolyuciyi promislovosti pochalasya prishvidshena industrializaciya Harkova Vzhe v 30 h rokah HH st negramotnist sered naselennya mista majzhe bula likvidovana a kilkist uchniv ta studentiv zrosla 66 nbsp Priklad radyanskogo konstruktivizmu najbilsha budivlya svitu u svij chas Derzhprom 1931 dav pershu produkciyu Harkivskij traktornij zavod zgodom pusheni Turbogeneratornij zavod 1934 Verstatobudivnij zavod 1935 Elektrotehnichnij zavod HELZ tosho Zbilshili vipusk produkciyi dorevolyucijni elektromehanichnij parotyagobudivnij Serp i molot Svitlo shahtarya ta inshi 67 1930 pochala diyati Harkivska rajonna elektrostanciya sho davala elektroenergiyu pidpriyemstvam Odnochasno z novimi zabudovami Harkova rujnuvalisya takozh istoriko kulturni sporudi U 1930 h pp zrujnovano Mikolayivskij sobor UAPC Voznesenskij Svyatoduhivskij Ioano Predtechenskij Mironosickij hrami odni z najdavnishih cerkov Rizdva Hristovogo ta Kaplunivsku Inshi kultovi sporudi otrimali nove priznachennya skladi kinoteatri buli zakinuti ta rekonstrujovani Tak na Uspenskomu sobori bulo vtracheno vsi 5 ban HVIII stolittya nbsp Memorial tisyacham ukrayinskih inteligentiv vbitih NKVS u 1937 1938 rr U 1940 roci kilkist promislovih pidpriyemstv u misti dosyagla 1200 obsyag produkciyi zris u porivnyanni z 1913 rokom u 12 raziv U Harkovi pracyuvalo 46 naukovo doslidnih institutiv 36 vishih navchalnih zakladiv 41 tehnikum 138 shkil U misti pracyuvali 14 teatriv 60 klubiv 304 biblioteki 9 muzeyiv Zhitlovij fond Harkova stanoviv blizko 4 mln m nbsp Memorial tisyacham polskih oficeriv strachenih NKVS u Harkovi yak chastina Katinskogo rozstrilu ta tisyacham ukrayinskih inteligentiv P yatihatki U misti sporudzheno novi zhitlovi rajoni socmisto Novij pobut rajon HTZ Chervonij Zhovten Chervonij Promin ta inshi 68 Period Drugoyi Svitovoyi vijnired Nimecka armijska grupa generala K R Rundshtedta vstupila do Harkova 25 zhovtnya 1941 roku Uprodovzh 22 misyachnoyi okupaciyi Harkova nimcyami civilne zhittya ne vnormuvalosya naselennya poterpalo vid golodu i holodu kilkist meshkanciv Harkova zmenshilosya do 160 000 Na vidminu vid inshih zahoplenih ukrayinskih mist de vladu bulo peredano civilnim organam u prifrontovomu Harkovi dlya keruvannya zahoplenoyu teritoriyeyu stvoryuvalisya specialni organi vijskovogo upravlinnya U bojovih chastin buv povnij kontrol nad mistom Organizaciya vijskovogo upravlinnya zdijsnyuvalasya na osnovi zagalnih principiv i nabutogo pid chas vijni dosvidu She naperedodni zahoplennya mista bulo vidano nakaz pro stvorennya miskoyi komendaturi na choli z generalom Ervinom Firovim Veliku rol grala tak zvana feldkomendatura v obov yazki yakoyi vhodilo yaknajshvidshe zamirennya naselennya mista stvorennya ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi pidtrimannya poryadku v misti organizaciya rozselennya oficeriv i soldativ stvorennya i kontrol nad diyalnistyu koncentracijnih taboriv nbsp Vulicya Sverdlova zhovten 1941 roku pershi dni nacistskoyi okupaciyi U Harkovi yak i v inshih mistah buli sili yaki borolisya proti nacistiv Nasampered sered nih bula Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv U grudni 1941 r ukrayinska policiya spromoglas organizuvati dekilka marshiv po mistu z orkestrom i vikonannyam nacionalistichnih pisen U cih umovah centrami zhittya naselennya Harkova stali 14 rinkiv Blagovishenskij Kinnij Ribnij Holodnogirskij Sumskij Zhuravlivskij Pavlivskij ta inshi Torgivli za groshi tut spochatku vzagali ne bulo povsyudno panuvav barter minyali majzhe vse u najnespodivanishih poyednannyah Za danimi obov yazkovoyi reyestraciyi naselennya u specialni zhovti spiski bulo zaneseno 10 271 osobu yevrejskoyi nacionalnosti sered yakih ponad 75 stanovili zhinki stari j diti 14 grudnya 1941 roku bulo vidano nakaz zgidno z yakim use yevrejske naselennya mista u dvodennij strok malo pereselitisya na kraj mista v baraki verstatobudivnogo zavodu 26 grudnya nimci ogolosili zapis dlya ohochih poyihati do Poltavi Romen i Kremenchuka pri comu ne dozvolyalosya brati z soboyu osobisti rechi Protyagom kilkoh dniv chastinu yevreyiv na cih avtomashinah a chastinu yevreyiv pishki prignali do Drobickogo Yaru de vsih yih rozstrilyali Pershij radyanskij nastup na Harkiv vidbuvsya u lyutomu 1943 roku 16 lyutogo 1943 roku do Harkova vstupili radyanski vijska 15 bereznya 1943 roku misto bulo pokinuto Radyanskoyu Armiyeyu 69 Pid chas novoyi nimeckoyi okupaciyi miskim golovoyu spochatku buv vidomij himik Pavlo Kozakevich ale vzhe za korotkij chas vlada perejshla do vijskovoyi administraciyi bagato zhiteliv bulo viseleno Ostatochno radyanski vijska Stepovogo frontu pid komanduvannyam generala Ivana Konyeva znov zajnyali Harkiv 30 serpnya 1943 roku 70 Naprikinci 1943 r u Harkovi vidbuvsya proces nad vijskovimi zlochincyami yakij nabuv mizhnarodnoyi vidomosti jogo vidvidali korespondenti z bagatoh krayin Pislya Drugoyi Svitovoyi vijnired Vidbudova znishenogo Harkova pochalasya she za vijni i trivala vprodovzh nastupnih rokiv odnochasno z rekonstrukciyeyu j rozrostannyam mista Vidbudovano ryad zavodiv stali do ladu novi Vidnovleno i poshireno zhitlovij fond pobudovoyu novih kvartaliv Saltivka Pavlove Pole Novi Budinki Rogan Oleksiyivka Holodna Gora Chervona Bavariya Za povoyennogo chasu pokrashav dobrobut mista rozpochato gazifikaciyu privatnih pomeshkan provedeno gaz iz Shebelinskogo gazokondensatnogo rodovisha prokladeno novij vodogin iz Krasnopavlivki zbilsheno tramvajni teper 33 marshruti trolejbusni 36 i avtobusni liniyi ponad 50 richki zmeliorovani U 1975 roci vidkrito metropoliten dovzhinoyu 18 km z 13 stanciyami u 1978 roci rozpochato drugu liniyu a u 1984 tretyu zaplanovano razom 43 stanciyi 71 Poshireno torgivelnu merezhu osvitni zakladi ta ustanovi ohoroni zdorov ya vidkrito kilka sanatoriyiv budinkiv vidpochinku v okolicyah Harkova V 1976 roci u Harkovi diyalo 70 likaren iz blizko 60 000 lizhok likariv blizko 7000 72 U 1979 roci Harkiv mav 21 VISh iz ponad 130 000 studentiv 73 Nezalezhna Ukrayinared Kinec HH pochatok HHI stolittyared U seredini 1990 h rokiv buli zatverdzheni prapor ta gerb Harkova perejmenovana nizka vulic ta inshih ob yektiv U 1995 roci bula vidkrita persha dilyanka Oleksiyivskoyi liniyi metro pochalosya budivnictvo novih hramiv z yavilisya novi pam yatki delfinarij ta buli rekonstrujovani chislenni ob yekti infrastrukturi Misto rozpochalo aktivnu mizhnarodnu spivpracyu otrimavshi veliku kilkist novih mist pobratimiv pershim z yakih za chasi nezalezhnosti 14 chervnya 1993 roku stav kitajskij Tyanczin Zagalna kilkist promislovih pidpriyemstv Harkova stanom na pochatok 2003 roku stanovila 353 odinici 74 Najbilshimi pidpriyemstvami mista za chiselnistyu robitnikiv ta obsyagami virobnictva na toj chas buli Zavod im Malisheva Harkivskij traktornij zavod Harkivske derzhavne aviacijne pidpriyemstvo Harkivskij mashinobudivnij zavod FED Serp i molot Turboatom Elektrotyazhmash ta inshi 74 U 2011 roci Harkiv razom z Kiyevom bulo viznano najkrashim mistom Ukrayini za rivnem zhittya 75 U 2012 roci Harkiv buv odnim iz mist yaki prijmali Chempionat Yevropi z futbolu na stadioni Metalist vidbulosya 3 matchi Grupi V 76 U 2010 roci bulo vidkrito novij terminal v aeroporti Harkiv U 2013 roci pid chas Revolyuciyi gidnosti protestuvalniki za yevrointegraciyu Ukrayini 19 listopada zibralisya na majdani Svobodi Nastupnogo dnya protest peremistivsya do pam yatnika Tarasu Shevchenku 77 Pislya togo yak 22 lyutogo 2014 roku prezidenta Viktora Yanukovicha bulo usunuto z posadi vin mav namir priyihati do Harkova shob ocholiti z yizd deputativ oblasnih rad vid Partiyi regioniv ale vidmovivsya vid cogo zadumu 23 lyutogo u Harkovi pochinayutsya vistupi separatistiv ta yih sutichki z Yevromajdanom U kvitni prorosijski provokatori nezakonno namagayutsya progolositi tak zvanu Harkivsku narodnu respubliku 78 U travni aktivnist prorosijskih sil spadaye 28 veresnya 2014 roku v Harkovi vidbuvayetsya povalennya pam yatnika Leninu A u 2015 perejmenuvannya 173 vulic chotiroh parkiv ta stanciyi metro 79 Misto Harkiv viznano krashim innovacijnim mistom Ukrayini za versiyeyu ekspertiv Kyiv Smart City Forum 2018 80 U 2020 roci v misti Harkovi zdijsnyuvali diyalnist 19 7 tis velikih serednih ta malih pidpriyemstv U 2021 roci v misti funkcionuye 182 zagalnoosvitnih navchalnih zakladi 230 zakladiv doshkilnoyi osviti vsih tipiv i form vlasnosti 81 Harkiv uvijshov do istoriyi ne tilki yak velike promislove ta kulturne misto ale j vidome kilkoma specifichnimi slovami zokrema slovami trempel ta raklo Za vikoristannyam cih sliv legko mozhna vpiznati lyudinu sho hocha b kilka rokiv prozhila v Harkovi Slovo trempel tobto vishalka dlya odyagu sho z yavilosya na pochatku XIX st narazi vikoristovuyut majzhe na vsij Slobozhanshini ta u Kiyevi 82 Rosijsko ukrayinska vijnared Dokladnishe Boyi za Harkiv 2022 U hodi shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya 2022 roku Harkiv zaznav masovih bombarduvan Popri zapevnennya rosijskoyi vladi ne obstrilyuvati nevijskovi ob yekti vorozhi vijska prodovzhuvali cilespryamovano znishuvati civilnu infrastrukturu Vzhe stanom na 28 lyutogo u Harkovi bulo zrujnovano 90 budinkiv mirnih meshkanciv 83 1 bereznya 2022 roku rosijski okupacijni vijska obstrilyali centr Harkova zokrema velikij vibuh stavsya na majdani Svobodi bilya budivli ODA druga raketa vluchila v samu budivlyu 84 85 86 87 Zaginulo ne menshe 24 osib 88 Zgodom blizko 16 00 rosijski raketi vluchili u misku likarnyu Harkova 89 6 bereznya 2022 roku prezident Volodimir Zelenskij nadav Harkovu zvannya mista geroya Ukrayini za podvig masovij geroyizm ta stijkist gromadyan viyavleni u zahisti Harkova pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini 9 Pislya deokupaciyi selisha Cirkuni u travni 2022 roku intensivnist obstriliv zmenshilas ale rosiyani prodovzhuvali gatiti po mistu raketami zdebilshogo z kompleksu S 300 Stanom na lipen 2024 r vnaslidok rosijskih obstriliv zrujnovani vsi teploelektrocentrali yaki buli u misti j vid yakih zazhivlyuvavsya Harkiv a takozh transformatornu pidstanciyu U vsih rajonah mista pracyuyut grafiki vidklyuchennya elektropostachannya Sered 9 tisyach zhitlovih budinkiv u misti 4 5 tisyachi mayut poshkodzhennya Zrujnovano chi poshkodzheno 364 navchalnih zakladi 110 dityachih sadochkiv 130 shkil 124 vishih navchalnih zakladiv Perevazhna bilshist navchalnih zakladiv pracyuye v rezhimi onlajn Z 1 veresnya 2023 r pracyuyut shkilni klasi oblashtovani na 5 stanciyah metropolitenu V misti pobuduvali pershu v Ukrayini pidzemnu shkolu rozrahovanu na 900 uchniv u dvi zmini 90 Katojkonimred Harkivci katojkonim nazva ta samonazva zhiteliv mista Harkova ta harkivskogo regionu z seredini XVII stolittya do 1930 h rokiv sho nabuvaye populyarnosti j nini 91 92 93 Cej variant vzhivayetsya u doradyanskih knigah gazetah ta oficijnih dokumentah dominuvav i v rozmovnij movi a forma harkiv yani ne zustrichalasya vzagali Pervinno etnohoronim harkivci vikoristovuvavsya shodo kozakiv zasnovnikiv Harkivskoyi forteci 91 Forma harkiv yani z yavilasya piznishe priblizno v 1930 h rokah u period radyanskoyi standartizaciyi movnih norm ta povnistyu vitisnila formu harkivci do pochatku 1940 h rokiv 93 U cej chas bagato ukrayinskih katojkonimiv zaznali vplivu rosijskoyi movi cherez sho nabuli novih sufiksiv zokrema yanin sho ye harakternim dlya rosijskoyi movi 92 94 95 Z filologichnogo poglyadu forma harkivci ye bilsh prirodnoyu dlya ukrayinskoyi movi oskilki vidpovidaye tipovomu slovotvorennyu za dopomogoyu sufiksa ec yak u slovah poltavec luganec mariupolec tosho Forma harkiv yani ye analogichnoyu do takih katojkonimiv yak kiyani ta lviv yani odnak yiyi docilnist u vipadku Harkova ye diskusijnoyu 92 Nini nazva meshkanciv mista Harkova maye dvi osnovni formi harkivci cholovicha forma harkivec zhinocha harkivka ta harkiv yani cholovicha forma harkiv yanin zhinocha harkiv yanka Administraciyared Holodnogirskij rajon Shevchenkivskij rajon Kiyivskij rajon Saltivskij rajon Nemishlyanskij rajon Industrialnij rajon Slobidskij rajon Osnov yanskij rajon Novobavarskij rajon nbsp Administrativno teritorialnij podilred Dokladnishe Rajoni Harkova Misto Harkiv ye Harkivskoyu miskoyu teritorialnoyu gromadoyu Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Gromadu utvoreno 12 chervnya 2020 roku shlyahom peretvorennya Harkivskoyi miskoyi radi Harkivskoyi oblasti na Harkivsku misku gromadu Pershi vibori Harkivskoyi miskoyi radi j miskogo golovi vidbulisya 25 zhovtnya 2020 roku Teritoriya Harkivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi podilyayetsya na dev yat 96 administrativno teritorialnih odinic rajoniv Shevchenkivskij Novobavarskij Kiyivskij Slobidskij Holodnogirskij Saltivskij Industrialnij Nemishlyanskij i Osnov yanskij Najbilshim za plosheyu ye Kiyivskij rajon a najmenshim Nemishlyanskij Rajonired Dokladnishe Miscevosti Harkova V misti zbereglisya istorichni nazvi storin teritoriyi poselen i slobidok sho postupovo uvijshli do Harkova Podil Zalopan Zaharkiv Klochkivska Slobidka Pavlivka Kinnij bazar Osnova Panasivka Dovgolivka Zayikivka Goncharivka HTZ Holodna gora Lisa gora Saltivka Oleksiyivka Pavlove Pole Shatilivka Shishkivka Tyurinka Zhuravlivka Vereshakivka Ivanivka Petinka Moskalivka Nova Bavariya Velika Danilivka P yatihatki tosho Miska vladared Dokladnishe Harkivska miska rada ta Miski golovi Harkova nbsp Struktura vikonavchih organiv Harkivskoyi miskoyi radi Harkivska miska rada ye predstavnickim organom teritorialnoyi gromadi Harkova cherez yakij vona vid imeni gromadi ta v yiyi interesah zdijsnyuye funkciyi ta povnovazhennya miscevogo samovryaduvannya viznacheni Konstituciyeyu Ukrayini ta zakonami Ukrayini a takozh uhvalyuye vid yiyi imeni rishennya 97 Miska rada skladayetsya zi 100 deputativ yaki obirayutsya na p yat rokiv 98 Miskij golova ye golovnoyu posadovoyu osoboyu teritorialnoyi gromadi sho predstavlyaye yiyi interesi obirayetsya na p yat rokiv ta zdijsnyuye svoyi povnovazhennya na postijnij osnovi 99 Vin ocholyuye vikonavchij komitet miskoyi radi golovuye na zasidannyah miskoyi radi Posadu miskogo golovi z 17 grudnya 2020 roku zajmaye Igor Terehov 100 101 Departamenti upravlinnya viddili ta inshi vikonavchi organi Harkivskoyi miskoyi radi ye vikonavchimi organami miskoyi radi stvoryuvani neyu u mezhah zatverdzhenoyi strukturi i shtativ 97 Voni pidzvitni ta pidkontrolni miskij radi pidporyadkovani vikonavchomu komitetu miskomu golovi 99 Kerivniki departamentiv upravlin viddiliv ta inshih vikonavchih organiv radi priznachayutsya na posadu i zvilnyayutsya z posadi miskim golovoyu 99 Sklad vikonkomu Harkivskoyi miskoyi radi skladayetsya z 17 osib predstavnikiv riznih sfer diyalnosti mista 102 Naselennyared Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1810 10 400 1840 23 600 126 9 1867 60 000 154 2 1897 173 989 190 0 1901 198 237 13 9 1913 244 700 23 4 1926 409 505 67 3 1939 832 913 103 4 1959 934 136 12 2 1970 1 222 852 30 9 1979 1 443 754 18 1 1989 1 609 959 11 5 2001 1 470 902 8 6 2014 1 423 132 3 2 Sichen 2022 1 421 125 0 1 Berezen 2022 400 000 71 9 Lipen 2022 750 000 87 5 Listopad 2022 1 100 000 46 7 2023 1 200 000 9 1 2024 1 300 000 8 3 Dokladnishe Naselennya Harkova Chiselnist naselennyared Z 1901 po 1926 roki v misti zbilshilos naselennya u bilsh nizh 2 razi ta stanovilo 417 505 osib 103 104 U toj period Harkiv buv tretim v USRR pislya Kiyeva j Odesi za chislennistyu naselennya 103 Tendenciya do zrostannya kilkosti meshkanciv virazno pomitna j v 1930 ti roki golovnim chinom cherez industrialnij napryam rozvitku mista ta vidpovidnu urbanizaciyu Stanom na 1939 v Harkovi meshkalo 832 913 osib 105 Za nimeckoyi okupaciyi kilkist naselennya vpala cherez mobilizaciyu do armiyi masove vivezennya na roboti za kordon ta shukannya pritulku v selah i v 1942 1943 rokah jogo lishilosya 160 180 tis pislya 1944 roku naselennya mista pochalo zrostati 106 U 1950 roci nalichuvalosya v misti 718 2 tis meshkanciv 107 u 1959 mu 953 000 106 u 1962 mu naselennya nablizilos do 1 mln 108 u 1970 roci 1 223 000 osib 109 u 1979 mu 1 444 000 u 1989 mu 1 610 000 Zagalna chiselnist naselennya Harkova pri perepisu naselennya u 2001 roci stanovila 1 470 900 osib 110 Na 1 sichnya 2014 roku naselennya Harkova stanovilo 1 423 000 osib 2 ge misce pislya Kiyeva 111 Na pochatok 2022 roku v misti meshkalo 1 421 125 osib Z pochatkom rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya chiselnist naselennya mista pochalo rizko skorochuvatis cherez chasti rosijski obstrili ta zagrozu okupaciyi Stanom na berezen 2022 roku v misti zalishalosya ne bilshe nizh 400 tisyach lyudej 112 a na pochatku chervnya 2022 roku za danimi Harkivskoyi vijskovo civilnij administraciyi v misto pochali povertatisya j chiselnist bula vzhe blizko 700 tisyach osib 113 U chervni 2022 roku kilkist mirnih zhiteliv u Harkovi perevalila za miljon 114 115 Pislya ukrayinskogo kontrnastupu na Harkivshini kilkist mirnih zhiteliv u listopadi v Harkovi dosyagla 1100 tis 115 U chervni 2023 roku v Harkovi vzhe meshkalo priblizno 1 15 miljona zhiteliv 116 Na kviten 2024 roku za danimi meriyi mista v Harkovi meshkalo 1 3 mln 117 Na pochatku 2023 roku v Harkovi majzhe 150 tis mistyan zalishilosya bez zhitla cherez obstrili mista rosijskimi okupantami 118 Stanom na pochatok lita 2024 roku v misti prozhivaye blizko 211 tisyach timchasovo peremishenih osib 119 Statevo vikovij sklad naselennyared Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 120 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 663 084 95 027 138 790 208 037 162 545 56 220 2465 Zhinki 784 535 90 105 126 329 230 844 217 811 110 230 9216 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 2465 85 9216 3858 80 84 12 022 10 511 75 79 27 634 20 168 70 74 37 034 21 683 65 69 33 540 41 286 60 64 58 079 25 496 55 59 34 450 47 421 50 54 62 587 48 342 45 49 62 695 53 573 40 44 66 105 49 703 35 39 56 531 48 805 30 34 52 376 55 956 25 29 55 832 68 803 20 24 61 619 69 987 15 20 64 710 44 390 10 14 42 282 28 755 5 9 27 070 21 882 0 4 20 753 Perepis naselennya v Ukrayini zdijsnyuvavsya tilki u 2001 roci tomu oficijna statistika navedena same za cej period Nacionalnij skladred Zgidno z pidsumkami vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v Harkovi ukrayinci stanovili 62 8 naselennya rosiyani 33 2 121 Dinamika nacionalnogo skladu Harkova 1897 122 1926 1939 123 1959 1989 2001 Ukrayinci 25 9 38 6 48 5 48 4 50 4 62 8 Rosiyani 63 2 37 2 29 7 36 1 42 0 33 2 Yevreyi 5 7 19 5 15 6 8 7 3 0 0 7 Sogodni v Harkovi prozhivayut predstavniki ponad 111 nacionalnostej zareyestrovani i diyut 65 nacionalno kulturnih ob yednan 124 125 Movnij skladred Ridna mova za perepisom 2001 r u rajonah Harkova 126 rajon ukrayinska rosijska virmenska Harkiv 31 8 65 9 0 2 Industrialnij 36 2 62 4 0 1 Holodnogirskij 34 1 64 2 0 3 Novobavarskij 34 0 64 2 0 3 Saltivskij 33 4 65 0 0 2 Kiyivskij 32 6 64 2 0 2 Osnov yanskij 32 0 65 5 0 3 Nemishlyanskij 29 2 69 2 0 2 Slobidskij 29 1 68 2 0 2 Shevchenkivskij 26 8 68 9 0 2 Dinamika ridnoyi movi naselennya Harkova za perepisami mova 1897 127 1926 128 1939 129 1959 130 1989 131 2001 132 rosijska 63 2 64 3 67 2 70 0 65 9 ukrayinska 25 9 23 5 31 2 28 9 31 8 yevrejska 5 7 8 0 1 0 0 0 0 0 Movnij sklad naselennya Harkova za perepisom 1989 roku 131 rosijska mova 70 0 rosiyani 99 5 yevreyi 95 9 ukrayinci 43 1 ukrayinska mova 28 9 ukrayinci 56 9 rosiyani 0 5 yevreyi 0 5 yevrejska mova 0 03 yevreyi 3 6 Movnij sklad naselennya Harkova za perepisom 1926 roku 128 rosijska mova 64 25 rosiyani 97 9 yevreyi 57 4 ukrayinci 38 5 ukrayinska mova 23 5 ukrayinci 60 2 rosiyani 1 1 yevreyi 0 5 yevrejska mova 7 95 yevreyi 40 7 Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu mista 20 21 Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu 133 Zgidno z opituvannyam zdijsnenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 16 naselennya mista rosijskoyu 78 134 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 43 naselennya mista rosijskoyu 84 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv 135 Trudovi resursired U 2019 roci zajnyatih pracivnikiv na pidpriyemstvah mista stanovila 285 6 tis osib sho na 11 3 tis osib bilshe nizh u 2018 roci 136 Stanom na 01 01 2022 v Harkovi bulo zareyestrovano 123 4 tis fizichnih osib pidpriyemciv 137 Za chas povnomasshtabnogo vtorgnennya u 2022 roci v misti pripinili diyalnist 11 4 tis fizichnih osib pidpriyemciv peremistili biznes z Harkova ta zminili yuridichnu adresu 267 fizichnih osib pidpriyemciv ale z kvitnya 2022 roku oficijno zareyestruvali biznes majzhe 6 5 tis fizichnih osib pidpriyemciv 137 Za danimi Golovnogo upravlinnya DPS u Harkivskij oblasti stanom na 01 01 2023 kilkist fizichnih osib pidpriyemciv mista Harkova sklala 119 7 tis 138 Stanom na 01 01 2023 chiselnist oficijnih bezrobitnih sklala ponad 3 5 tis osib abo 0 84 0 53 na 01 01 2022 majzhe 2 3 tis osib z nih otrimuyut dopomogu po bezrobittyu 137 Stanom na 01 07 2023 chiselnist bezrobitnih sho perebuvali na obliku v Harkivskij filiyi Harkivskogo oblasnogo centru zajnyatosti sklala majzhe 1 7 tis osib Otrimuvali dopomogu po bezrobittyu 829 osib 138 Gromadski organizaciyi 139 red Harkivska organizaciya Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini Harkivska oblasna gromadska organizaciya Zelenij Front Harkivska zhinocha organizaciya Krona Harkivska pravozahisna grupa Gromadskij informacijno analitichnij centr dlya molodi Harkivska oblasna organizaciya Liga dopomogi tvarinam 1 Blagodijna organizaciya Blagodijnij fond Harkiv z toboyu BO Blagodijnij fond Integraciya Harkivska molodizhna gromadska organizaciya Harkivskij centr volonteriv Gromadska organizaciya Harkivskij centr reabilitaciyi molodih invalidiv ta chleniv yih simej Pravo viboru Blagodijnij fond Institut rannogo vtruchannya Gromadska organizaciya Spilka veteraniv ATO Harkivska oblasna organizaciya UTOG Gromadska organizaciya Blagodijna organizaciya Merezha 100 vidsotkiv zhittya Gromadska organizaciya AMMA Gromadska organizaciya HOGO Druzhini veteraniv ATO Gromadska organizaciya Socialnij komunikativnij centr Blagodijna organizaciya Harkivskij blagodijnij fond Nadiya Ye Harkivska oblasna organizaciya Tovaristva Chervonogo Hresta Ukrayini HOGO Harkivskij oblasnij gendernij resursnij centr 2 Ekonomikared Promislovistred Harkiv odin iz najbilshih promislovih centriv Ukrayini Promislovij potencial mista skladayut pidpriyemstva mashinobudivnoyi galuzi Harkivskij traktornij zavod Zavod imeni Malisheva vipuskaye tanki ta bronetehniku a takozh dviguni dlya teplotyagiv Turboatom turbini dlya elektrostancij Elektrovazhmash generatori dlya parovih i gidravlichnih turbin Harkivske derzhavne aviacijne virobniche pidpriyemstvo Pivdenkabel tosho a takozh himichnoyi elektroenergetichnoyi palivnoyi harchovoyi galuzej konditerska fabrika Harkiv yanka Harkivska biskvitna fabrika tosho 140 nbsp Harkiv centr vijskovoyi promislovosti Ukrayini U 2019 roci v Harkovi pracyuvali 19 410 velikih malih i serednih pidpriyemstv sho stanovit 77 5 vid zagalnoyi kilkosti pidpriyemstv oblasti ce na 5 9 bilshe v porivnyanni z 2018 rokom 136 Iz nih 99 9 stanovili mali ta seredni pidpriyemstva z nih 844 seredni pidpriyemstva 4 3 vid zagalnoyi kilkosti pidpriyemstv 18 551 mali ta mikropidpriyemstva 95 6 Na pidpriyemstvah mista pracyuyut 285 6 tis osib Klyuchovi pidpriyemstva mashinobudivnogo promislovogo kompleksu Harkova PAT Harkivskij mashinobudivnij zavod SVITLO ShAHTARYa PAT TURBOATOM DP Zavod Elektrovazhmash DP Zavod imeni V O Malisheva AT HTZ Chilni pidpriyemstva himichnoyi naftohimichnoyi ta farmacevtichnoyi galuzi PAT Himfarmzavod Chervona Zirka TOV Farmacevtichna kompaniya Zdorov ya AT Lekhim Harkiv TOV HADO tehnologiya 46 Chilni pidpriyemstva harchovoyi galuzi regionu na stan 01 01 2022 roku PAT Harkivska biskvitna fabrika PAT Konditerska fabrika Harkiv yanka TOV Tehnokom TOV Harkivskij molochnij kombinat TOV Harkivskij m yasokombinat TOV Saltivskij m yasokombinat AT Hladoprom TDV Saltivskij hlibzavod TM Kulinichi TOV Harkivskij likero gorilchanij zavod Prajm Promislovi pidpriyemstva mista vhodyat do skladu promislovih utvoren 5 promislovih vuzliv 9 promislovih rajoniv sho svoyeyu chergoyu sformuvali 5 promislovih zon a takozh 14 grup pidpriyemstv 141 Tobto miska promislovist sformuvalasya za teritorialnoyu oznakoyu navkolo velikih promislovih pidpriyemstv u taki promislovi zoni Zaliznichna Slobidska promzona 863 4 ga Industrialna promzona 1043 ga Dikanivska promzona 999 ga Ivanivska promzona 550 ga Bezlyudivska komunalno skladska promzona 576 ga Ci promislovi utvorennya ob yednuyut ponad 70 promislovih transportnih i skladskih pidpriyemstv mista V Harkovi z 2010 roku provodivsya mizhnarodnij ekonomichnij forum Innovaciyi investiciyi iniciativi Harkova 142 U 2015 roci na nomu zustrilis ponad 500 uchasnikiv z 16 krayin svitu yaki pracyuyut v Ukrayini razom z mizhnarodnimi kompaniyami j investicijnimi fondami 143 Klyuchovi temi sesij rozrobka planiv reformuvannya miscevogo samovryaduvannya ta teritorialnoyi organizaciyi vladi v Ukrayini spriyannya eksportu j zaluchennya investicij v Ukrayinu novi mozhlivosti dlya publichno privatnogo sektoru praktichni zahodi shodo stvorennya elektronnogo uryadu pitannya energooshadzhennya j rozvitku naftogazovoyi galuzi Harkivskoyi oblasti rozvitku mizhnarodnoyi integraciyi ta pidgotovki do privatizaciyi derzhavnih pidpriyemstv 142 Sfera poslugred nbsp Centralnij rinok Harkiv maye diversifikovanu ekonomiku sferi poslug iz shirokim spektrom profesijnih poslug vklyuchayuchi finansovi poslugi virobnictvo turizm i visoki tehnologiyi Na teritoriyi mista stanom na 01 01 2022 bulo zareyestrovano 317 strukturnih pidrozdiliv bankiv u 2021 roci 525 41 birzhu 43 strahovi organizaciyi 49 kreditnih spilok ta 8 lizingovih kompanij 137 Na teritoriyi mista stanom na 01 10 2023 zareyestrovano 43 birzhi 47 strahovih organizacij 48 kreditnih spilok ta 8 lizingovih kompanij 315 pidrozdiliv bankiv stanom na 01 04 2023 319 138 Na 01 07 2023 u misti pracyuyut 997 pidpriyemstv torgivli na 01 01 2022 3 3 tis 1 521 pidpriyemstvo restorannogo gospodarstva na 01 01 2022 2 9 tis 1 058 pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya na 01 01 2022 1 9 tis 47 rinkiv ta torgivelnih majdanchikiv na 01 01 2022 53 u tomu chisli 40 zmishanih prodovolchij 6 neprodovolchih 137 138 Na 01 04 2024 naselennya mista Harkova obslugovuye 3 397 pidpriyemstv torgivli 1 578 pidpriyemstv restorannogo gospodarstva 1 090 pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya 144 U misti na stan 01 04 2024 funkcionuyut 18 gipermarketiv u 2021 roci 23 234 supermarketi u 2021 roci 218 ta 45 torgovih centriv u 2021 roci 64 138 144 Pidpriyemstvami mista u 2021 roci realizovano produkciyi tovariv poslug na 259 8 mlrd grn sho stanovit 68 7 vid zagalnogo obsyagu po Harkivskij oblasti 145 Serednya zarplata po Harkivskij oblasti na gruden 2020 roku stanovila 11 969 grn 146 IT industriyared U kvitni 2018 roku v IT industriyi Harkova nalichuvalosya 25 tis fahivciv 76 z nih pov yazani z programuvannyam abo 14 usih IT specialistiv Ukrayini 147 Stanom na sichen 2022 roku u harkivskij IT industriyi pracyuvalo blizko 50 tisyach fahivciv 148 Na pochatku lita 2023 roku v misti pracyuvalo 20 700 ajtivciv U 2022 roci IT kompaniyi zareyestrovani v Harkivskij oblasti splatili do byudzhetu Harkova blizko 2 5 mlrd grn podatkiv blizko 13 vid jogo zatverdzhenogo obsyagu 149 Miskij byudzhetred Miskij byudzhet Harkivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi mlrd griven 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 6 723 150 8 499 151 10 993 152 15 3616 153 15 9261 154 14 2102 155 17 3105 156 15 824 157 12 344 158 Infrastrukturared Osnovna infrastrukturared Zhitlo gospodarskij kompleks obslugovuyetsya komunalnim pidpriyemstvom Zhitlokomservis 2014 roku posadovi osobi Zhitlokomservisu stali figurantami kriminalnogo provadzhennya cherez rozkradannya koshtiv u velikih rozmirah uklavshi fiktivni ugodi z nizkoyu firm na sumu 23 mln grn Pidpriyemstvo nakopichilo takozh znachni borgi za poslugi vodozabezpechennya mista pribirannya pribudinkovih teritorij tosho 159 160 Cherez ce bulo perevireno diyalnist pidpriyemstva vid chasu jogo zasnuvannya 161 Sered firm cherez yaki groshi vivodilisya z pidpriyemstva mozhlivo buli pov yazani z kolishnim liderom prorosijskoyi organizaciyi Oplot Yevgenom Zhilinim 161 162 Zabezpechennya mista vodoyu ta poslugami z vodovidvedennya vidbuvayetsya komunalnim pidpriyemstvom Harkivvodokanal a garyachoyu vodoyu ta teplom KP Harkivski teplovi merezhi U listopadi 2014 roku bulo vidkrito kriminalnu spravu proti kerivnikiv Harkivvodokanalu cherez zavdani zbitki na sotni tisyachi griven 163 164 Vid bereznya 2012 roku v Harkovi pracyuye perinatalnij centr 165 166 Zavdannya shvidkoyi medichnoyi dopomogi zdijsnyuye komunalne pidpriyemstvo Centr ekstrenoyi medichnoyi dopomogi ta medicini katastrof stvorene 20 veresnya 2012 roku 167 U Harkovi planuyetsya vprovadzhennya sistemi Bezpechne misto z sistemoyu videosposterezhennya i buduvannya situacijnogo centru v rajoni aeroportu yakij maye ob yednati vsi ekstreni j komunalni sluzhbi dlya shvidkogo reaguvannya na nadzvichajni podiyi dlya chogo misto planuvalo vzyati kredit u Yevropejskomu investicijnomu banku na sumu 21 mln grn 168 Dokladnishe Rinki Harkova 2020 roku v Harkovi pracyuyut majzhe 3 3 tis pidpriyemstv torgivli blizko 3 tis pidpriyemstv restorannogo gospodarstva na 129 1 tis posadkovih misc 2 tis pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya 53 rinki j torgivelni majdanchiki zokrema 45 zmishanih 1 prodovolchij 7 neprodovolchih 169 Najbilshimi rinkami ye Torgovij centr Barabashovo Centralnij kolishnij Blagovishenskij bazar i Kinnij rinki Stanom na 01 01 2023 naselennya mista obslugovuyut 2 9 tis pidpriyemstv torgivli na 01 01 2022 3 3 tis 1 4 tis pidpriyemstv restorannogo gospodarstva na 01 01 2022 2 9 tis 1 0 tis pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya na 01 01 2022 1 9 tis 44 rinki torgivelni majdanchiki na 01 01 2022 53 zokrema 38 zmishanih prodovolchij 5 neprodovolchih 137 U misti funkcionuyut 12 gipermarketiv 2021 roku 23 172 supermarketi 2021 roku 218 35 torgovih centriv 2021 roku 64 v yakih nayavnij shirokij asortiment tovariv pobutovoyi tehniki budmaterialiv riznomanitnij spektr poslug zastosovuyutsya komp yuterizovani sistemi rozrahunkiv z pokupcyami 137 2021 roku v misti pracyuvali supermarketi vid ukrayinskih i regionalnih merezh sered yakih ATB Silpo Fozzy Ashan Ukrayina Fora Billa METRO Karavan Tavriya V Velmart SPAR tosho a takozh budivelni supermarketi Epicentr Nova Liniya ta BudMen 2020 roku v Harkovi pracyuvalo priblizno 50 bankiv 170 predstavnictva yakih znahodyatsya v usih rajonah mista ta 43 birzhi 40 strahovih kompanij 50 kreditnih spilok i 8 lizingovih kompanij 169 U kvitni 2024 roku v misti pracyuye 39 bankiv 171 Stanom na pochatok 2024 roku v Harkovi pracyuvalo blizko 3 3 tis zakladiv torgivli 16 gipermarketiv 215 supermarketiv 45 torgovih centriv majzhe 500 aptek i 146 avtozapravnih stancij 172 173 Transportred Dokladnishe Transport Harkova nbsp Centralna budivlya terminal z obslugovuvannya VIP pasazhiriv letovisha Harkiv nbsp Harkivskij zaliznichnij vokzal nbsp Centralnij avtovokzal Harkiv ye odnim iz najbilshih transportnih vuzliv Ukrayini v yakomu ye vsi osnovni vidi transportu avtomobilnij zaliznicya mizhnarodnij aeroport yaki zdijsnyuyut pasazhirski ta vantazhni perevezennya Aeroport u misti bulo vidkrito v 1923 roci Suchasnij aeroport z yavivsya u 1954 Vin roztashovanij za 12 km na pivden vid centru Harkova ta ye odnim iz najbilshih u Shidnij Ukrayini Z 2008 roku aeroport na 49 rokiv orenduvav pidrozdil DCH Holding kompaniyi New Systems AM 174 U ramkah pidgotuvannya do Chempionatu Yevropi z futbolu 2012 roku rekonstruyuvali zlitno posadkovu smugu yaku podovzhili do 2 500 m zi zbilshennyam klasifikacijnogo chisla shtuchnogo pokrittya aerodromu do 50 sho nadalo aeroportu mozhlivist prijmati litaki klasu Aerobus A320 ta Boying 737 bulo pobudovano novij mizhnarodnij terminal a starij osuchasneno i peretvoreno na terminal z obslugovuvannya VIP pasazhiriv 175 Za chas organizaciyi harkivskih matchiv Yevro 2012 z 8 do 18 chervnya mizhnarodnij aeroport Harkiv obsluzhiv 750 zletiv posadok povitryanih suden iz 52 5 tis pasazhiriv na bortu 176 U 2019 roci poslugami aeroportu skoristalosya 1 34 miljona osib sho na 40 bilshe nizh u 2018 roci Najposhirenishimi napryamkami z Harkova 2019 roku buli Kiyiv Stambul Sharm el Shejh Antaliya Varshava Viden Tel Aviv Gdansk Vroclav i Dortmund 177 Harkiv Pasazhirskij golovna pasazhirska zaliznichna stanciya Harkivskogo zaliznichnogo vuzla Pivdennoyi zaliznici Vokzal buv stvoreno u travni 1869 roku 178 zaraz vin maye sim pasazhirskih platform dva tuneli dlya vihodu pasazhiriv ta vsyu neobhidnu infrastrukturu 179 Privokzalna plosha bula rekonstrujovana u 2002 roci zaraz vona pishohidna 180 Vid vokzalu zdijsnyuyetsya spoluchennya primiskimi elektropotyagami v usih napryamkah oblasti Bilya vokzalu ye stanciya metro Vokzalna zupinki tramvajnogo ta avtobusnogo spoluchennya Osnovni napryamki vidpravlennya poyizdiv na stan 01 12 2021 kiyivskij sumskij pivdennij volinskij donbaskij Na stanciyi zupinyayutsya vsi tranzitni poyizdi dlya bilshosti z yakih stanciya ye kincevoyu U misti do 24 02 2022 roku diyali dva punkti mitnogo kontrolyu dlya peretinannya derzhavnogo kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu Harkiv Sortuvalnij ta Harkiv Pasazhirskij Byelgorod U 2021 roci za danimi Investicijnogo atlasu Ukrayini vokzal obslugovuvav 5 7 mln pasazhiriv 181 Pislya pochatku povnomasshtabnoyi vijni znachna chastina linij zaliznic bula okupovana tomu spoluchennya ne zdijsnyuvalos z chastinami Sumskoyu Luganskoyu Doneckoyi ta Harkivskoyi oblastej U travni 2022 roku vidnovivsya ruh na dilnici Lyubotin Vorozhba u veresni 2022 roku poyizdi pishli na Zolochiv a u zhovtni na Dergachi ta Izyum 182 V misti pracyuyut zaliznichni stanciyi Harkivskogo zaliznichnogo vuzla Pivdennoyi zaliznici Levada Osnova Nova Bavariya Novozhanove Losyeve Vantazhni perevezennya zdijsnyuyutsya zi stancij Harkiv Sortuvalnij Harkiv Liski Harkiv Pasazhirskij Harkiv Slobidskij Harkiv Sortuvalnij 183 Avtomobilna mizhderzhavna transportna merezha z yednuvala misto zi vsima regionami krayini misto prohodyat avtoshlyahi regionalnogo ta mizhnarodnogo znachennya R46 R78 M18 E40 M03 E105 Mizhmiski ta vnutrishnooblasni pasazhirski perevezennya zdijsnyuyut Centralnij avtovokzal 1 Poltavskij Berestinskij Izyumskij napryamki avtostanciya 2 Sumskij napryamok avtostanciya 3 na Vovchansk avtostanciya 4 na Kozachu Lopan U 2020 roci poslugami avtostancij skoristuvalosya 8 4 mln pasazhiriv 46 Miskij gromadskij transportred nbsp Primiskij avtobus nbsp Harkivska kanatna doroga Miski perevezennya meshkanciv mista zdijsnyuyutsya za dopomogoyu elektrichnogo ta avtomobilnogo transportu a same trolejbusiv tramvayiv metropolitenu ta marshrutnogo avtotransportu U Harkovi stanom na 2020 rik isnuvalo 153 avtobusnih marshruti na yakih pracyuvalo 754 odinici ruhomogo skladu 169 Marshruti obslugovuyut privatni pidpriyemstva perevizniki 184 U 2020 roci usima vidami miskogo transportu perevezeno 310 4 mln pasazhiriv zokrema metropolitenom 128 1 mln nazemnim elektrotransportom 153 9 mln avtobusnim transportom 28 4 mln 169 U sichni 2022 roku v misti isnuvalo 27 marshrutiv trolejbusiv 185 ta 11 tramvayiv 186 vartist proyizdu stanovila 6 griven 187 Stanom na 01 07 2023 u m Harkovi pracyuvalo 28 trolejbusnih marshrutiv 9 tramvajnih marshrutiv ta 47 avtobusnih marshrutiv yaki obslugovuyut komunalni pidpriyemstva mista 138 188 Z 16 05 2022 roku pidpriyemstva komunalnogo transportu zdijsnyuyut perevezennya pasazhiriv miskim pasazhirskim transportom na bezoplatnij osnovi zavdyaki dotaciyam z byudzhetu miskoyi teritorialnoyi gromadi 189 nbsp Harkivskij avtobus Z grudnya 2017 roku v Harkovi pochavsya perehid na vikoristannya v miskomu gromadskomu transporti yedinogo elektronnogo kvitka E ticket 190 dlya oplati proyizdu v metro tramvayi avtobusi ta trolejbusi 191 Povnistyu perejshov na sistemu E ticket metropoliten z 1 bereznya 2020 roku 192 V Harkovi pracyuye sistema onlajn vidstezhennya miskogo gromadskogo transportu cherez servis EasyWay 193 Tramvajred Harkivskij tramvaj vidkritij yak elektrichnij 3 lipnya 1906 roku Z 2011 roku vagonnij park keruyetsya KP Zhovtneve tramvajne depo ta KP Saltivske tramvajne depo koliyi ta kontaktna merezha nalezhit KP Miskelektrotransservis a organizaciyeyu ruhu tramvayiv po mistu zajmayetsya KP Harkivpass nbsp Harkivskij tramvaj Najdovshimi tramvajnim marshrutom mista buv 26 zagalna dovzhina marshrutu stanovila 47 56 km l Vin z yednuvav Pivdenno shidnij rajon mista Plitkovij zavod z Saltivkoyu ta Centralnim parkom 194 U travni 2022 roku bulo z porushennyam Generalnogo planu mista demontovano tramvajni koliyi na vulici Vesnina ta Zhuravlivskomu uzvozi U vidpovid na ce nebajduzhi mistyani zvernulisya do sudu Stanom na lyutij 2024 roku sud chastkovo zadovolniv yihni vimogi ta viznav nezakonnimi diyi miskradi shodo cih robit 195 Najkorotshij marshrut tramvajnoyi koliyi mista 1 dovzhina 2 6 km z yednuye rajon Pivdennogo vokzalu z Ivanivkoyu 196 Saltivske tramvajne depo na pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya u 2022 roci bulo povnistyu zrujnovano v naslidok bombuvannya rosijskoyu artileriyeyu polovina vagoniv bulo povnistyu znisheno 197 Trolejbusred nbsp Harkivskij trolejbus Pershu liniyu harkivskogo trolejbusa bulo vidkrito v 1939 roci Najdovshij trolejbusnij marshrut mista marshrut 7 mav 5 zupinok dovzhinu 2 73 km ta z yednuvav spalnij rajon zi stanciyeyu metro Industrialna 198 Najkorotshij trolejbusnij marshrut mista marshrut 59 maye 39 zupinok dovzhinu 22 08 km ta z yednuye pivdenno shidni okolici mista z centralnoyu chastinoyu 199 Metrored nbsp Harkivskij metropoliten Harkivskij metropoliten pislya vidkrittya 23 serpnya 1975 roku stav shostim metropolitenom u kolishnomu SRSR ta drugim v Ukrayini Vin maye tri liniyi z ekspluatacijnoyu dovzhinoyu blizko 38 1 km Do poslug pasazhiriv 30 stancij iz troma pidzemnimi vuzlami peresadki 71 Usi stanciyi Harkivskogo metropolitenu ye pidzemnimi Najglibsha stanciya Harkivskogo metropolitenu Yaroslava Mudrogo blizko 35 metriv eskalator na nij maye 365 shodinok a visota jogo pidjomu blizko 30 metriv 200 Najkorotshij peregin ye mizh stanciyami Arhitektora Beketova ta Derzhprom 771 metr 200 U 2020 roci Harkivskim metropolitenom perevezeno 128 1 mln pasazhiriv sho na 39 8 menshe nizh u 2019 roci zokrema 101 8 mln platnih pasazhiriv 169 U 2020 roci realizovano mozhlivist oplati za dopomogoyu tehnologij PayPass ta PayWave 169 Z 1992 roku v metro turniketi prijmali zhetoni 201 Z 1 veresnya 2012 roku pripinilas oplata za proyizd zhetonami plata za proyizd pochala zdijsnyuvatisya razovim paperovim kvitkom v avtomatizovanih turniketah ta bezkontaktnimi kartkami 202 Vartist proyizdu v Harkivskomu metropoliteni u sichni 2022 roku stanovila 8 griven 203 Z 24 02 2024 Harkivskij metropoliten buv cilodobovim bomboshovishem dlya mistyan 204 205 z 23 05 2024 vin pochav znovu pracyuvati hocha zalishivsya ukrittyam cilodobovo 206 207 Mala Pivdenna zaliznicyared Vuzkokolijna dityacha zaliznicya Mala pivdenna roztashovana u lisoparkovij chastini mista mizh Centralnim parkom i Lisoparkom Meta yiyi stvorennya proforiyentacijna robota z moloddyu populyarizaciya zaliznichnogo transportu 208 Ruh vagoniv teplotyagami TU2 054 i TU7A 3198 zdijsnyuyetsya peregonom Centralnij park Sokolniki Lisopark na yakomu roztashovano promizhnij zupinnij punkt Memorial Trivalist proyizdu v obidva kinci 30 hvilin Sezon perevezen na dityachij zaliznici rozpochinayetsya kozhen rik 1 travnya i zakinchuyetsya 31 zhovtnya 209 Zdijsnyuyut robotu zaliznici uchni shkil Harkova ta Harkivskoyi oblasti yaki prohodyat navchannya ta praktiku v gurtkah V budivli vokzalu stanciyi Park pracyuye Muzej istoriyi dityachoyi zaliznici Mala Pivdenna yakij provodit ekskursiyi dlya grup Kanatna dorogared Harkivska kanatna doroga pov yazuye Sumsku vulicyu j zavod FED iz mikrorajonom Pavlove Pole cherez Centralnij park ta Sarzhin Yar Protyazhnist trasi 1385 m visota vid 8 do 26 metriv nad zemleyu chas marshrutu v odin kinec 18 hvilin 210 Ne pracyuye pislya pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Zasobi masovoyi informaciyired Drukovani vidannyared U 1921 roci do Harkova bulo pereneseno vidavnictvo Ruh yake vidavalo zdebilshogo tvori ukrayinskih dorevolyucijnih pismennikiv u seriyah priznachenih dlya masovogo poshirennya U 1920 1930 h rokah u Harkovi z yavilasya nizka respublikanskih gazet i zhurnaliv Vihodili oblasni ta miski gazeti Socialistichna Harkivshina z 1934 Leninska zmina 1938 Krasnoe znamya 1958 Vechirnij Harkiv 1969 Nini u Harkovi drukuyetsya ponad 65 riznih gazet i zhurnaliv 211 Sered suspilno politichnih vidan vidoma gazeta Vechirnij Harkiv najpopulyarnishe informacijno rozvazhalne vidannya ce tizhnevik Teleskop vidomi reklamno informacijni vidannya Prem yer Dajdzhest Harkov na Ladonyah Avizo Biznes Tajm Prem yer Ekspres Chas Pik ta StrojPrajs Harkivskij kur yer Golovni gazeti Vechernij Harkov Vremya Slobidskij kraj Telenedelya harkivskij vipusk Izvestiya literaturnij misyachnik Berezil Uprodovzh 2007 2012 rokiv vihodila gazeta Glavnoe 212 213 214 Vidavnictvared U Harkovi pracyuyut chislenni vidavnictva sered golovnih Faktor Prapor Folio Torsing Vivat Tut pracyuvala Knizhkova Palata URSR narazi z vidavnichih i knigovirobnichih pidpriyemstv diyut knizhkova fabrika Globus knizhkova fabrika imeni Frunze ta privatni drukarni Radio ta telebachennyared U Harkovi v mezhah radiochastot UKH ta FM diapazonu pracyuyut 24 zagalnoukrayinski ta regionalni radiostanciyi Krim togo movlennya zdijsnyuye Harkivska oblasna derzhavna teleradiokompaniya 06 45 06 55 08 10 08 30 15 40 16 00 18 10 19 00 20 00 20 30 ta radio Slobozhanshina na hvili Pershogo kanalu Ukrayinskogo radio 06 30 06 45 10 30 11 00 shonedili 23 00 23 30 FM radiostanciyired Z seredini 1990 2010 h rokiv yih kilkist syagala desyatka na bud yakij smak ta format Radio 50 Master Oniks Simon Fora Favorit Nova hvilya Vyena L fm Zrobleno v SRSR dzherelo Golden radio Ostannya radiostanciya Nova hvilya ostatochno pripinila movlennya vlitku 2014 roku Stanom na 1 lipnya 2017 roku v Harkovi ne isnuye zhodnoyi suto miscevoyi radiostanciyi Z travnya 2019 roku na chastoti 106 1 FM rozpochav moviti Pershij kanal Ukrayinskogo radio ta oblasne Ukrayinske radio Harkiv 215 U Harkovi FM radiostanciyi ye rozpovsyudzhuvachami signalu z inshih mist z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 88 0 Radio Bajraktar 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 2 89 3 Radio ROKS 0 5 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 3 90 0 Radio Relax 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 4 90 4 Avtoradio 0 2 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 5 91 2 M FM 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 6 91 6 Radio Kultura 0 25 vul Balkanska 13 HFKRRT 7 92 2 Radio Nakipilo 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 8 93 1 Slobozhanske FM 0 5 vul Balkanska 13 HFKRRT 9 96 7 10 97 1 Novaline Radio 1 vul Balkanska 13 HFKRRT 11 100 5 Radio Promin 2 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 12 101 1 Armiya FM 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 13 101 5 Perec FM 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 14 102 0 Hit FM 0 5 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 15 102 4 Kiss FM 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 16 103 0 Radio P yatnicya 2 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 17 103 5 Shlyager FM 0 1 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 18 104 0 Radio Maksimum 2 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton 19 104 5 Nashe radio 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 20 105 2 Lyuks FM 1 vul Balkanska 13 HFKRRT 21 105 7 Power FM 1 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 22 106 1 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Harkiv 1 vul Kirpichova 21 NTU HPI Harkivskij Politehnichnij Institut 23 106 6 DJFM 0 5 vul Trinklera 2 RPC RA Simon 24 107 0 Radio NV 1 vul Balkanska 13 HFKRRT 25 107 4 Krayina FM 1 vul Balkanska 13 HFKRRT 26 107 9 Melodiya FM 0 1 majdan Zahisnikiv Ukrayini 7 8 RPC Proton UKH radiostanciyired z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist Adresa vezhi Peredavach 1 69 2 Radio Emmanuyil 1 vul Balkanska 13 HFKRRT 2 69 83 Radio Mariya 0 5 vul Balkanska 13 HFKRRT Telebachennyared Za radyanskih chasiv u Harkovi translyuvalisya lishe dvi programi telebachennya vsesoyuzna i respublikanska ta na oblast U 1979 roci sporudzheno novu televizijnu stanciyu U pershi roki Nezalezhnosti Ukrayini v Harkovi narahovuvalosya ponad desyat harkivskih privatnih telekanaliv ta televizijnih prodakshn studij Stanom na 1 lipnya 2022 roku v misti diyali 5 miscevih telekanaliv sho vigotovlyali vlasnij informacijnij produkt z p Nazva 1 Suspilne Harkiv 2 7 kanal 3 A TVK 4 Simon 5 R1 ru Internet portalired Z rozvitkom internetu vidbulosya poshirennya novinnih internet portaliv Nini bilshist gazet ta telekanaliv maye svoyi sajti v interneti Internet ZMI Harkova 057 ua ATN Glavnoe in ua Gorodskoj dozor Spravzhnya varta MediaPort Misto H NewsRoom Harkiv Times Kharkiv Today Status Quo Osvita i naukared Dokladnishe Vishi navchalni zakladi Harkova nbsp Lev Landau nbsp Illya Mechnikov nbsp Golovnij auditornij korpus HPI Za rivnem osviti ta nauki Harkivski vishi j naukovi ustanovi ye odnimi z najkrashih u krayini a podekudi j Shidnoyi Yevropi chasto konkuruyut zi stolichnimi 66 Formuvannya osvitnih i naukovih ustanov pochalos she z 18 stolittya u 20 stolitti merezha rozvivalas 62 Harkiv mav stanom na 1979 rik 21 vishij navchalnij zaklad iz ponad 130 000 studentiv Stanom na pochatok 2020 roku u Harkovi pracyuvalo 59 vishiv 19 mali status nacionalnih ta odin vidokremlenij pidrozdil v yakih navchalos 154 8 tis studentiv 216 Za vidatkami na vishu osvitu z derzhbyudzhetu Harkivska oblast posidaye druge misce sered regioniv krayini pislya Kiyeva voni stanovlyat 2 1 mlrd griven Kiyiv 4 8 mlrd griven 216 U suchasnomu Harkovi diyut 38 serednih specializovanih osvitnih zakladiv i 40 profesijno tehnichnih shkil ponad 50 naukovo doslidnih institutiv pri vishih navchalnih zakladah abo ministerstvah nbsp Harkivskij nacionalnij universitet Sered vidomih naukovciv ta osvityan sho narodilisya vchilisya abo pracyuvali v misti bagato vidatnih postatej Grigorij Skovoroda Vasil Danilevskij Sajmon Kuznec Viktor Kirpichov Yurij Knorozov Ivan Obreyimov Leonard Girshman Oleksandr Potebnya Lev Sinickij Dmitro Bagalij Grigorij Ganzburg Yurij Shevelov Marin Drinov Mikola Kostomarov Hristina Alchevska Oleksij Beketov tosho Najvidomishij zaklad mista Harkivskij nacionalnij universitet imeni V Karazina Pislya Lvivskogo najstarishij universitet Ukrayini Zgidno z rejtingom chilnih universitetiv svitu Webometrics 2019 roku Harkivskij universitet posidav tretyu poziciyu sered universitetiv Ukrayini ta 2245 te misce u sviti 217 218 Z universitetom pov yazani navchannya ta diyalnist shonajmenshe dvoh nobelivskih laureativ fizika Leva Landau ta biologa Illi Mechnikova 62 Sered vishih shkil Harkova najvazhlivishi Derzhavnij biotehnologichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Harkivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Harkivskij nacionalnij medichnij universitet Nacionalna yuridichna akademiya im Ya Mudrogo Harkivska derzhavna akademiya kulturi Nacionalnij farmacevtichnij universitet Nacionalnij aerokosmichnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet mistectv im I P Kotlyarevskogo tosho U misti diye takozh nizka inzhenerno ekonomichnih VNZ Ukrayinska derzhavna akademiya zaliznichnogo transportu Harkivskij nacionalnij avtomobilno dorozhnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet radioelektroniki Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova U misti ye astronomichna observatoriya matematichne tovaristvo ta oblasnij derzhavnij arhiv 1920 roku buv zasnovanij Harkivskij naukovo doslidnij institut medichnoyi radiologiyi sho perejmavsya rozv yazannyam pitan radiologiyi ta onkologiyi U Harkovi diye Pivnichno Shidnij naukovij centr Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini i Ministerstva osviti i nauki Ukrayini pracyuyut naukovo doslidni instituti NAN Ukrayini Nacionalnij naukovij centr Harkivskij fiziko tehnichnij institut Fiziko tehnichnij institut nizkih temperatur im B I Vyerkina Institut radiofiziki ta elektroniki im O Ya Usikova Radioastronomichnij institut Institut ionosferi NAN Ukrayini ta MON Ukrayini Naukovo tehnologichnij kompleks Institut monokristaliv Institut scintilyacijnih materialiv Institut problem mashinobuduvannya im A M Pidgornogo Institut problem kriobiologiyi i kriomedicini 219 Stanom na kinec 2018 roku u Harkivskij oblasti vikonannyam naukovih doslidzhen ta rozrobok zajmalasya 141 naukova organizaciya 220 Doshkilna ta shkilna osvitared U 2020 2021 navchalnomu roci u misti pracyuvali 425 komunalnih navchalnih zakladiv Sered nih 181 zagalnoosvitnij navchalnij zaklad u nih navchayetsya 126 1 tis uchniv 4 vechirni shkoli zagalnoosvitnya shkola internat I II stupeniv 14 mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat dityachij budinok Rodina 209 zakladiv doshkilnoyi osviti ta 28 zakladiv pozashkilnoyi osviti Okrim togo diyut 42 zakladi osviti inshih form vlasnosti 26 privatnih zagalnoosvitnih shkil 15 privatnih dityachih sadkiv ta dityachij sadok vidomchogo pidporyadkuvannya U doshkilnih zakladah usih form vlasnosti navchayetsya i vihovuyetsya 43 5 tis ditej vid roku do shesti U misti takozh funkcionuyut 14 profesijno tehnichnih zakladiv u yakih navchayetsya 6 6 tis uchniv 169 Stanom na 11 veresnya 2024 r u misti vnaslidok rosijskoyi agresiyi zrujnovani 69 shkil 4 z nih nemozhlivo vidnoviti 57 ditsadkiv 46 pozashkilnih zakladiv osviti 44 budivel upravlinnya osviti 221 Kulturared Literaturared nbsp Radyanska Ukrayina dlya inturistiv Harkiv reklamnij plakat pochatku 1930 h rr U Harkovi narodilisya abo zhili trivalij chas poeti Pavlo Tichina Volodimir Sosyura Majk Jogansen Semen Klimovskij Petro Gulak Artemovskij Amvrosij Metlinskij Vasil Ellan Blakitnij Levko Borovikovskij Ostap Vishnya Gnat Hotkevich Mihajl Semenko Mihajlo Kulchickij Boris Chichibabin Oleksandr Vvedenskij Vasil Misik Vadim Levin Igor Muratov Kost Gordiyenko Larisa Vasilyeva prozayiki Grigorij Kvitka Osnov yanenko Mikola Hvilovij Antin Dikij Petro Panch Ivan Bagryanij Grigorij Danilevskij Gnat Mihajlichenko Arkadij Averchenko Marko Vovchok Mikola Kulish Volodimir Dobrovolskij Valer yan Pidmogilnij Mihajlo Yalovij Andrij Zalivchij Mikola Skazbush Vadim Sobko Oleksandr Milshtejn ta inshi vidomi pismenniki Z Harkova rodom tam navchavsya ta yakijs chas pracyuvav vsesvitnovidomij ukrayinskij movoznavec ta vidatnij literaturoznavec Yurij Shevelov U Harkovi pracyuyut literatori Sergij Zhadan Genri Lajon Oldi kolektivnij psevdonim Dmitra Gromova ta Olega Ladizhenskogo Andrij Valentinov Irina Yevsa ta inshi Podiyi dekilkoh romaniv rozvivayutsya v Harkovi Dokladnishe Biblioteki Harkova Do najbilshih harkivskih bibliotek nalezhat Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka Institutu radiofiziki ta elektroniki imeni O Ya Usikova NAN Ukrayini Naukova biblioteka Harkivskogo Universitetu Harkivska derzhavna naukova medichna biblioteka tosho Shorichno organizovuvavsya knizhkovij festival Svit Knigi 222 z 1999 po 2011 roki organizovuvavsya festival pismennikiv fantastiv Zoryanij mist 223 224 225 226 Harkivskij pravopis ukrayinskoyi movi uhvalenij 1927 roku na Vseukrayinskij pravopisnij konferenciyi Uzhe 31 bereznya 1929 roku jogo uhvalila Ukrayinska akademiya nauk a 29 travnya Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi Na sogodni pravopisom poslugovuyetsya ukrayinska diaspora v znachnij chastini svoyih vidan najvidomishe z nih najstarishij ukrayinomovnij chasopis Svoboda sho vihodit i dosi Jogo vikoristovuyut deyaki suchasni ukrayinski avtori literaturni redaktori a takozh ukrayinski movoznavci 227 Muzika teatr i kinored nbsp Harkivskij derzhavnij akademichnij teatr lyalok U misti diyut Filarmoniya Harkivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni M V Lisenka Harkivskij akademichnij dramatichnij teatr im Shevchenka Harkivskij akademichnij dramatichnij teatr Harkivskij akademichnij teatr lyalok im V A Afanasyeva Harkivskij teatr dlya ditej ta yunactva Harkivskij akademichnij teatr muzichnoyi komediyi chimalo teatralnih studij i kolektiviv Z mista pohodyat kompozitori Oleksandr Shetinskij Vitalij Gubarenko Valentin Bibik Irina Gubarenko Yakiv Stepovij Fedir Yakimenko muzikoznavci Grigorij Ganzburg Yurij Sherbinin Marina Cherkashina Gubarenko dirigenti Valerij Matyuhin Oleksij Ryabov tosho Gnat Hotkevich rozrobiv miscevij sposib gri na banduri Z Harkovom pov yazane zhittya muzikantiv kompozitoriv i spivakiv Lyudmili Gurchenko Sergiya Babkina 5 nizza Andriya Zaporozhcya 5 nizza SunSay TNMK Orkestr Che Lyuk TonkayaKrasnayaNit Spiritual Seasons Drudkh Tessaract Zhadan i Sobaki Nokturnal Mortum Dub Buk We Are Pur Pur Vidomi muzichni festivali Harkivski asambleyi Pechenizke pole nbsp Ganesha u Harkivskomu zooparku Harkiv spravedlivo pishayetsya najpershim u Shidnij Yevropi kinoteatrom Brati Bommer Stanom na 2021 rik u misti diyali ponad 10 kinoteatriv 1963 roku v misti vidkrito veliku kinokoncertnu zalu Ukrayina a 1974 go novij cirk U misti pracyuye 25 shkil estetichnogo vihovannya u yakih navchayetsya majzhe 9 2 tis uchniv 140 Muzeyired Dokladnishe Spisok muzeyiv Harkivskoyi oblasti Muzeyi Harkova U Harkovi pracyuyut chislenni muzeyi Najcinnishi eksponati Istorichnogo muzeyu nalezhali ranishe Grigoriyu Skovorodi Tarasu Shevchenku harkivskim teatram ta ceham Hudozhnij muzej z viznachnimi tvorami Mikoli Samokisha Sergiya Vasilkivskogo Volodimira Borovikovskogo Genriha Semiradskogo versiyeyu Zaporozhciv sho pishut lista tureckomu sultanu ta inshimi Literaturnij muzej znajomit iz hudozhnoyu literaturoyu z istoriyeyu literaturi na Slobozhanshini ta suchasnoyu literaturnoyu teoriyeyu Muzej arheologiyi ta etnografiyi Slobidskoyi Ukrayini bere svij pochatok z 1807 roku Za cej chas kolekciya zrosla majzhe do 200 000 eksponativ U 23 zalah Harkivskogo muzeyu prirodi rozgornuto ekspoziciyi chotiroh viddiliv geologichnogo bezhrebetnih i hrebetnih tvarin evolyuciyi organichnogo svitu ta ohoroni prirodi V muzeyi keramichnoyi plitki ta santehniki predstavleno ponad 1000 eksponativ osnovnu chastinu yakoyi skladaye plitka virobnictva harkivskogo zavodu barona Velikogo knyazivstva Finlyandskogo Edvarda Ferdinanda Bergengejma Muzej istoriyi ta zaliznichnoyi tehniki Pivdennoyi zaliznici maye v ekspoziciyi 36 odinic zaliznichnoyi tehniki ta ponad 2 tisyachi inshih eksponativ Diyut takozh morskij muzej muzej vidatnih harkiv yan ta muzej zhinochoyi ta gendernoyi istoriyi Z 1957 roku v misti pracyuye planetarij kosmichnij ta osvitnij centr Harkova Okrim lekcij u planetariyi pracyuye muzej ta zdijsnyuyutsya demonstracijni sposterezhennya v teleskop Harkivskij delfinarij bulo vidkrito u 2009 roci Vin maye ploshu poverhni vodi 480 m glibinu 6 m Osnovnimi zavdannyami jogo ye populyarizaciya znan pro morskij svit i jogo meshkanciv poshirennya prirodoohoronnih idej Organizovuye zanyattya z netradicijnoyi medicini delfinoterapiyu 228 Kinematografred Pochinayuchi z 1896 roku v Harkovi bulo znyato ponad 1000 kinostrichok 229 Deyaki z nih Nebuvalij pohid 1930 Vesillya v Malinivci Samotnya zhinka bazhaye poznajomitisya Do Chornogo morya Ad yutant jogo visokopovazhnosti 1969 Match 2012 Povodir 2013 Protistoyannya 2014 Tango smerti film 1991 Sad Getsimanskij miniserial 1993 Pro Harkiv abo podiyi v nomu znyato taki filmi dokumentalnij film Budinok Slovo 2017 povnometrazhnij hudozhnij film Budinok Slovo Neskinchenij roman 2021 DepeshMod 2013 230 Lyubovi stane na vsih 2016 Religiyared Dokladnishe Hrami Harkova Stanom na 1 sichnya 2021 r na teritoriyi Harkova zareyestrovano i diye 251 religijna gromada 54 konfesij riznih napryamkiv 169 a