Azərbaycan  AzərbaycanLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

Левкіпп дав гр Λεύκιππος жив у V ст до н е давньогрецький філософ матеріаліст засновник атомізму який він розвинув разом

Левкіпп

Левкіпп

Левкіпп (дав.-гр. Λεύκιππος; жив у V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомізму, який він розвинув разом зі своїм учнем Демокрітом. Левкіпп поділив світ на дві сутності: атоми — неподільні частинки, з яких складаються всі речі, та порожнечу, що існує між атомами. Свою філософію він розробив у відповідь на вчення елеатів, які вважали, що усе єдине й порожнечі не існує. Ідеї Левкіппа мали значний вплив на античну філософію та філософію епохи Відродження.

Левкіпп
дав.-гр. Λεύκιππος 
Левкіпп в уяві художника XVII століття Луки Джордано
НародивсяV ст. до н. е.
Мілет 
ПомерV ст. до н. е.
КраїнаМілет 
Діяльністьфілософ, фізик 
Галузьфілософія і космологія 
Відомий завдякидавньогрецький філософ
Відомі учніДемокріт 
Знання мовдавньогрецька 
Напрямокатомістика, Матеріалізм і Досократики 
Запит «Левкіпп» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Атоми Левкіппа мають безліч форм і перебувають у постійному русі, створюючи детермінований світ, у якому все спричинене зіткненнями атомів. Левкіпп описував початок космосу як вир атомів, з якого утворилися Земля, Сонце, зорі та інші небесні тіла. Оскільки Левкіпп вважав як атоми, так і порожнечу нескінченними, він припускав, що існують інші світи, бо космоси утворюються і в інших місцях. Левкіпп і Демокріт описували душу як поєднання сферичних атомів, які циркулюють тілом через дихання і створюють думки та чуттєві сприйняття.

Єдині свідчення про Левкіппа походять від Арістотеля та Теофраста — давньогрецьких філософів, які жили після нього, і про його життя відомо небагато. Більшість дослідників погоджується, що Левкіпп існував, але деякі ставлять це під сумнів, приписуючи всі ідеї виключно Демокріту. Сучасні філософи рідко розрізняють їхні погляди. Левкіппу приписують два твори («Великий діакосмос» і «Про розум»), але всі його праці були втрачені, за винятком лише одного речення.

Життя

Про життя Левкіппа майже нічого не відомо. Він народився в першій половині V століття до н. е., а філософію атомізму, ймовірно, розвинув у 430-х роках до н. е., хоча точні дати залишаються невідомими. Попри те, що Левкіпп був сучасником Сократа, його відносять до досократиків, оскільки він продовжив традицію досократівського натурфілософського пошуку, започатковану філософами мілетської школи. Традиційно вважають, що Левкіпп був учнем Зенона Елейського, хоча античні джерела також згадують як його можливих наставників Мелісса Самосського, Парменіда та Піфагора. Єдиним підтвердженим учнем Левкіппа був Демокріт. Іноді також стверджують, що Епікур був його учнем, однак відомо й про твердження самого Епікура, що Левкіппа ніколи не існувало.

Місцями проживання Левкіппа називають Мілет, Елею та Абдери, але, найімовірніше, ці міста згадуються у зв'язку з іншими філософами, пов'язаними з ним: Мілет асоціюється з [en], що вплинула на Левкіппа, Елея — з елеатами, з якими він полемізував, а Абдери — рідне місто його учня Демокріта. Деякі класичні філологи XX століття, зокрема [en] і [en], припускали, що Левкіпп жив у всіх трьох містах: народився в Мілеті, навчався у Зенона в Елеї, а згодом оселився в Абдерах.

Філософія

Атоми

Левкіппа вважають засновником філософської школи атомізму. Він висунув ідею, що всі речі складаються з «атомів» (від дав.-гр. ἄτομον, «неподільний») — мікроскопічних, неподільних частинок, які взаємодіють і поєднуються, утворюючи всі предмети світу. За Левкіппом, атоми різняться за формами й розмірами, але форма й розмір кожного окремого атома залишається незмінною. Атоми перебувають у постійному русі та повсякчас змінюють свої розташування один відносно одного. Левкіпп вважав, що може бути нескінченно багато типів атомів, оскільки немає підстав вважати інакше.

За свідченням філософа IV століття до н. е. Арістотеля, Левкіпп стверджував, що з погляду логіки у всьому мають існувати неподільні точки. Його міркування полягали в тому, що, якби об'єкт складався лише з подільних частинок, то він не мав би структури та не міг би бути матеріальним. Левкіпп розвивав атомізм разом зі своїм учнем Демокрітом: хоча авторство самої концепції приписують Левкіппу, Демокріт деталізував її та застосував до природних явищ.

Левкіппу приписують два твори: «Великий діакосмос» і «Про розум». Перший, імовірно, мав оригінальну назву «Діакосмос», яку згодом змінили, щоб уникнути плутанини з «Малим діакосмосом» Демокрита. «Великий діакосмос» Левкіппа іноді помилково приписують Демокриту. З усього доробку Левкіппа зберігся лише один фрагмент, узятий із праці «Про розум»: «Ніщо не виникає випадково, але все — з причини та з необхідності». Левкіпп вважав світ детермінованим, оскільки положення й рух атомів зумовлюють їхні подальші зіткнення, що передбачає дію принципу причинності. Це нагадувало аргументи філософа VI століття до н. е. Анаксімандра про те, що рух виникає через відмінності. Значно пізніше ці ідеї систематизував філософ XVII століття Готфрід Вільгельм Лейбніц, сформулювавши законі достатньої підстави. Левкіпп відкидав ідею про існування розумної сили, яка керує Всесвітом.

Елеати та порожнеча

Атомізм Левкіппа був безпосередньою відповіддю на філософію Елейської школи. Елеати вважали, що ніщо або порожнеча не може існувати самостійно. З цього вони робили висновок, що, раз порожнечі не існує, то немає й руху, і все має бути одним цілим. Левкіпп погоджувався з їхньою логікою, але стверджував, що порожнеча таки існує, отже, можливі як рух, так і множинність. Як і елеати, Левкіпп вважав, що все існує вічно й ніщо не виникає й не зникає, застосовуючи це і до атомів, і до порожнечі. Арістотель писав, що Левкіпп вважав: атоми — це не щось додаткове до порожнечі, а протилежність їй, і вони співіснують поруч. Про це писав і філософ VI століття н. е. Сімплікій, приписуючи цю ідею Демокріту. Християнський автор Лактанцій зазначав, що Левкіпп порівнював атоми з частинками пилу, що видно в променях сонця.

Атомізм Левкіппа зберіг онтологічні уявлення елеатів, але застосував їх для фізичного пояснення світу. Відійшовши від абстрактних точок та одиниць геометрії, він запропонував можливе розв'язання парадоксів руху Зенона Елейського, згідно з якими неподільність унеможливлює рух. Левкіпп також заперечував елеатське твердження, що будь-який роздільник між двома об'єктами сам може бути поділений. Він стверджував, що порожнеча є роздільником, що не має буття, а отже, не може бути поділена. Хоча Левкіпп описував атоми як такі, що можуть торкатися одне одного, Арістотель тлумачив це як їхню близькість, адже Левкіпп наполягав, що між усіма атомами обов'язково існує порожнеча.

Душа і сприйняття

Левкіпп і Демокріт вважали, що тепло, вогонь і душа складаються зі сферичних атомів, оскільки така форма дозволяє їм легко проходити один повз одного та ефективно спричиняти рух. Вони вважали, що душа має фізичну природу і є рушієм живих істот, а дихання описували як процес виділення атомів душі та поглинання нових. Смерть, за їхнім розумінням, настає з останнім подихом, коли атоми душі більше не поповнюються. Сон розглядали як подібний стан, коли в тілі залишається зменшена кількість атомів душі.

Левкіпп став першим філософом, який сформулював теорію мислення та сприйняття. Він описував відчуття як передавання атомів, що відбувається, коли зовнішні атоми вступають у контакт з атомами душі. Зір, за його твердженням, виникає завдяки плівці атомів, яка випромінюється від об'єкта, зберігає форму його атомів і створює зображення в оці спостерігача. Це пояснення було натхненне ідеями Емпедокла, який також вважав, що об'єкти випромінюють плівки самих себе. Левкіпп також стверджував, що такі властивості, як колір і текстура, виникають через різне впорядкування атомів, а абстрактні поняття — на зразок справедливості чи мудрості — формуються завдяки впорядкуванню атомів душі.

Згідно з Епіфанієм, Левкіпп твердив, що розумове знання є недосяжним, існує лише нерозумове вірування. Однак письменник XX століття Костянтин Вамвакас заперечував наявність такої думки у Левкіппа, приписуючи її елейському філософу Парменіду. За його словами, Левкіпп і Демокріт «вірили, що чуттєвий досвід, попри свою обмеженість, є джерелом об'єктивного знання про фізичний світ». Водночас дослідник Крістофер Тейлор зазначав, що «немає жодних доказів того, що Левкіпп займався епістемологічними питаннями».

Космологія

Левкіпп вважав, що порожнеча є нескінченною й поширюється на весь Всесвіт. Він також стверджував, що існує нескінченна кількість атомів, розподілених у цій порожнечі. Земля і космос — включно з Сонцем, Місяцем, зорями та всіма іншими небесними тілами — існують разом у цій порожнечі.

На його думку, космос виник, коли велика кількість атомів зібралася докупи й почала обертатися у вирі. Вони перемішувались, доки не впорядкувались «подібне до подібного»: більші атоми опинилися в центрі, а менші — на периферії. Менші атоми утворили небесні тіла, а з більших утворилася мембрана, з якої сформувалась Земля. Давні автори по-різному тлумачили, що саме мав на увазі Левкіпп під мембраною: [en] писав, що менші атоми входили до складу оболонки, яка оточувала більші, а Діоген Лаертський стверджував, що найбільші атоми утворювали оболонку, виключаючи менші. Левкіпп також вважав, що в інших частинах порожнечі існують далекі космоси. Це робить його першим відомим філософом, який висунув ідею існування інших світів, окрім Землі, хоча деякі доксографи приписували подібні ідеї ще давнішим [en].

Як і більшість досократиків, Левкіпп вважав, що Земля перебуває в центрі космосу. На його думку, інші небесні тіла обертаються навколо Землі, причому найближчим до Землі є Місяць, а найвіддаленішим — Сонце. Він також вважав, що зорі обертаються найшвидше. Спершу зорі були «вологими й багнистими», а згодом висохли й спалахнули.

Левкіпп поділяв уявлення іонійських філософів про те, що Земля є плоскою. За Етієм, Левкіпп вважав її «барабаноподібною» — з плоскою поверхнею та певною глибиною. Він пояснював, що плоска Земля нахилена по горизонтальній осі так, що південь нижчий за північ. На його думку, це пояснює нижчу температуру північних регіонів, а щільне холодне повітря на півночі краще підтримує Землю, ніж рідке тепле повітря півдня. Аетій також наводить пояснення Левкіппа щодо грому: він виникає, коли вогонь стискається в хмарах, а потім проривається назовні.

Багато давніх філософів дивувались тому, що земні тіла падають вниз, а небесні — рухаються по викривленій траєкторії. Це привело їх до ідеї про особливу небесну субстанцію. У своїй моделі космосу Левкіпп пояснював, чому ці тіла рухаються по-різному, хоча складаються з однакової речовини. Він, однак, не пояснював, як саме виникає рух, за що його критикував Арістотель. Залишається незрозумілим, чи вважав Левкіпп, що вири виникають випадково, чи є результатом детермінізму.

Впливи й наукова спадщина

Давня Греція

Сучасні уявлення про внесок Левкіппа у розвиток атомізму ґрунтуються на працях давньогрецьких філософів Арістотеля та Теофраста. Записи Арістотеля про філософію Левкіппа й Демокріта, датовані IV століттям до н. е., є найдавнішими з відомих джерел з цієї теми, хоча він не розрізняв, кому з них належить та чи інша ідея. Про Левкіппа також писав [en], однак його свідчення з'явилися значно пізніше й базувалися на попередніх текстах. У деяких пізніших історіях філософію Левкіппа взагалі не згадували. Ще з античних часів він залишався менш відомим, ніж Демокріт, і від самого початку було звично розглядати їхні вчення спільно, не розділяючи ідей кожного.

Атомістична філософія Левкіппа й Демокріта справила значний вплив на давньогрецьку думку, зокрема на вчення Арістотеля й Епікура. Арістотель критикував атомізм, зокрема ставив питання, чому камінь падає, а вогонь підіймається вгору, якщо обидва складаються з однакових частинок. За словами Діогена Лаертського, інтерпретація порожнечі у філософії Діогена Аполлонійського могла бути натхненна Левкіппом. У діалозі «Тімей» Платон виклав космологічні погляди, подібні до левкіппових.

Новий час

У XVI—XVII століттях інтерес до стародавнього атомізму відновився, зокрема серед прибічників механістичної філософії, таких як П'єр Ґассенді (1592—1655) та Роберт Бойль (1627—1691). Втім, на практиці експериментатори, зокрема Бойль, більше спиралися на традицію корпускуляризму, що розвивалася в середньовічній алхімії й бере початок із праць Арістотеля, таких як [en]. У XVIII столітті хіміки здебільшого працювали незалежно від філософського атомізму, допоки Джон Дальтон (1766—1844) не запропонував власну модель атомів, засновану на експериментальних дослідженнях.

Попри те, що ідеї Левкіппа становлять важливу історичну передумову концепції атомів, вони лише поверхнево схожі на сучасну атомну теорію. Його філософія ґрунтувалася на апріорних міркуваннях, тоді як сучасна теорія має підґрунтя в емпіричних даних, отриманих за допомогою наукового методу. Основна практична відмінність між атомізмом Левкіппа і сучасною наукою полягає у врахуванні нематеріальних явищ, як-от еквівалентність маси й енергії та фундаментальні взаємодії. Сучасна теорія пояснює, що фундаментальні сили об'єднують субатомні частинки в атоми та зв'язують атоми у молекули, на відміну від виключно матеріальних атомів Левкіппа. Фізик XX століття Вернер Гайзенберг вважав, що теорія ідей Платона краще відображає сучасне розуміння фізики, ніж атомістична модель Левкіппа. На його думку, сучасні атоми радше нагадують нематеріальні платонівські ідеї, ніж дискретні матеріальні атоми Левкіппа.

Сучасні дослідження

У сучасній філософії зазвичай більше уваги приділяється концепції атомів Левкіппа, ніж його космології. Існують дві основні інтерпретації, що намагаються розмежувати внески Левкіппа і Демокріта. Філософ XX століття [de] розробив систему відмінностей між цими мислителями: на його думку, Левкіпп відповідав на виклики елеатів, тоді як Демокріт полемізував із софістами; Левкіпп був космологом, а Демокріт — поліматом. Класичний філолог [en] запропонував іншу схему: він приписував Левкіппу створення атомізму та вчення про порожнечу, а Демокріту — авторство твору «Великий діакосмос», як застосування філософії Левкіппа. На відміну від Демокріта, Левкіпп відомий лише як дослідник космології та фізики.

Одночасно зі створенням атомізму в Стародавній Греції, подібні ідеї розвивались в Індії. Перші думки про те, що «частинки, надто малі, щоб їх побачити, об'єднуються у речовини та об'єкти, які ми сприймаємо», висловлював ще [en] (бл. VIII ст. до н. е.). В точно невизначений час між VI й II ст. до н. е. давньоіндійський мислитель Канада розвинув атомістичне вчення Вайшешика.

Питання історичності

Згідно з працею Діогена Лаертського, Епікур стверджував, що Левкіпп ніколи не існував, і ця заява викликала тривалі філософські суперечки. Більшість сучасних філософів погоджуються, що Левкіпп існував, але виникають сумніви, чи можна чітко відокремити його вчення від ідей Демокріта. У 2008 році філософ Даніел Грем зазначив, що з початку XX століття не з'явилося жодного значущого дослідження історичності Левкіппа, додавши, що «сучасна наука зазвичай уникає цього питання».

Прихильники думки про існування Левкіппа припускають, що він навчав лише усно або що його письмові праці не були призначені для публікації. Класичний філолог XX століття Джон Бернет запропонував альтернативне прочитання твердження Епікура: можливо, Епікур мав на увазі не буквальне заперечення існування Левкіппа, а радше те, що той не заслуговував на увагу як філософ. Це підтверджує і той факт, що для Епікура етика була основою філософії, а Левкіпп не залишив відомих етичних вчень. Серед дослідників, які заперечують існування Левкіппа, висувались різні версії: він міг бути псевдонімом Демокріта або навіть персонажем філософського діалогу. До вчених, які відкидали існування Левкіппа, належать Ервін Роде, Пауль Наторп, Поль Таннері, П. Боковнев, [de], Герман Де Лей, [de] та [en].

Питання існування Левкіппа було актуальним і в німецькій філософії XIX століття, спричинивши дискусію між Роде, Наторпом і Германом Дільсом. Роде вважав, що вже за часів Епікура не існувало доказів на користь існування Левкіппа, тож приписувати створення атомізму Демокріта невідомій особі було недоцільно, і він відкидав повідомлення Теофраста. Наторп також не визнавав пріоритету Левкіппа перед Діогеном Аполлонійським. Натомість Дільс захищав повідомлення Теофраста і виступив із критикою позицій Роде та Наторпа. Це питання було настільки важливим, що дістало окрему назву — «питання Левкіппа» (нім. die Leukipp-frage).

Праці

Левкіппу приписують два твори:

  • «Великий діакосмос» (Μέγας διάκοσμος)
  • «Про розум» (Περί Νού) — ця праця містить єдиний фрагмент, достеменно приписаний Левкіппу: «Ніщо не виникає випадково, але все — з причини та з необхідності» (дав.-гр. οὐδὲν χρῆμα μάτην γίνεται, ἀλλὰ πάντα ἐκ λόγου τε καὶ ὑπ’ ἀνάγκης).

Див. також

  • 5950 Левкіпп — астероїд, названий на честь філософа.
  • Канада — давньоіндійський філософ, який також розвивав атомістичну філософію.

Примітки

  1. Graham, 2008, с. 335.
  2. McKirahan, 2011, с. 303.
  3. Мозговий та ін., 2009, с. 37.
  4. Kirk, Raven, 1957, с. 402.
  5. Hasper, 2014, с. 65.
  6. McKirahan, 2011, с. 203.
  7. Hussey, 1972, с. 141—142.
  8. Vamvacas, 2009, с. 210.
  9. Kirk, Raven, 1957, с. 401.
  10. Узбек, 2009, с. 58.
  11. Cerri, 2016, с. 13.
  12. Barnes, 2012, с. 306.
  13. Graham, 2008, с. 335, 348n12.
  14. Skordoulis, Koutalis, 2013, с. 467.
  15. Taylor, 1999, с. 181—182.
  16. Zilioli, 2020, с. 4.
  17. Barnes, 2012, с. 365—366, 440.
  18. Gregory, 2020, с. 24, 452.
  19. Barnes, 2012, с. 363—365.
  20. Hasper, 2014, с. 66.
  21. Barnes, 2012, с. 360.
  22. McKirahan, 2011, с. 304.
  23. Подольська, 2006, с. 79.
  24. Graham, 2008, с. 334.
  25. Cerri, 2016, с. 15—16.
  26. Gregory, 2020, с. 34.
  27. Vamvacas, 2009, с. 218.
  28. McKirahan, 2011, с. 320.
  29. Kirk, Raven, 1957, с. 418.
  30. Barnes, 2012, с. 413.
  31. Vamvacas, 2009, с. 40.
  32. Barnes, 2012, с. 414.
  33. Skordoulis, Koutalis, 2013, с. 467—468.
  34. Gregory, 2020, с. 23—24.
  35. Vamvacas, 2009, с. 212.
  36. Stokes, 1971, с. 219.
  37. Vamvacas, 2009, с. 212—213.
  38. Kirk, Raven, 1957, с. 405.
  39. Graham, 2008, с. 345.
  40. Barnes, 2012, с. 366.
  41. Laks, 2018, с. 89.
  42. Furley, 1987, с. 110.
  43. Kirk, Raven, 1957, с. 372.
  44. Stokes, 1971, с. 221—222.
  45. Barnes, 2012, с. 349.
  46. Augustin, Pellò, 2021, с. 615–616.
  47. Augustin, Pellò, 2021, с. 617–618.
  48. McKirahan, 2011, с. 332.
  49. McKirahan, 2011, с. 329.
  50. McKirahan, 2011, с. 330.
  51. Furley, 1987, с. 171.
  52. Barnes, 2012, с. 562.
  53. Vamvacas, 2009, с. 211.
  54. Taylor, 1999, с. 189.
  55. Furley, 1987, с. 136.
  56. Furley, 1987, с. 140—141.
  57. Kirk, Raven, 1957, с. 411—412.
  58. Kirk, Raven, 1957, с. 412.
  59. McKirahan, 2011, с. 327.
  60. Graham, 2008, с. 338.
  61. Graham, 2008, с. 339.
  62. Furley, 1987, с. 140—141, 145.
  63. Graham, 2008, с. 339—340.
  64. Graham, 2008, с. 340—341.
  65. Furley, 1987, с. 146—147.
  66. Furley, 1987, с. 149.
  67. Kirk, Raven, 1957, с. 417.
  68. Gregory, 2013, с. 459—460.
  69. Graham, 2008, с. 333.
  70. Graham, 2008, с. 337.
  71. Taylor, 1999, с. 181.
  72. Taylor, 1999, с. 199—200.
  73. Furley, 1987, с. 184.
  74. Barnes, 2012, с. 569.
  75. Stokes, 1971, с. 243.
  76. Gregory, 2013, с. 449.
  77. Gregory, 2020, с. 26.
  78. Taylor, 1999, с. 219—220.
  79. Chalmers, 2005–2014.
  80. Berryman, 2005–2022.
  81. McKirahan, 2011, с. 341—342.
  82. Barnes, 2012, с. 343—344.
  83. McKirahan, 2011, с. 342.
  84. Barnes, 2012, с. 344.
  85. Graham, 2008, с. 344.
  86. Graham, 2008, с. 336.
  87. Thomas McEvilley (2012), The Shape of Ancient Thought: Comparative Studies in Greek and Indian Philosophies. New York: Constable & Robinson
  88. Oliver Leaman (1999), Key Concepts in Eastern Philosophy. Routledge, ISBN 978-0415173629, page 269
    J Ganeri (2012), The Self: Naturalism, Consciousness, and the First-Person Stance, Oxford University Press, ISBN 978-0199652365
    Approximate Chronology of Indian Philosophers. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Процитовано 21 лютого 2022.
    Jeaneane D. Fowler (2002). Perspectives of Reality: An Introduction to the Philosophy of Hinduism. Sussex Academic Press. с. 98—99. ISBN 978-1-898723-93-6.
  89. Basham, Arthur Llewellyn (1951). History and Doctrines of the Ajivikas, a Vanished Indian Religion. Motilal Banarsidass. с. 262—270. ISBN 978-81-208-1204-8.
  90. Cerri, 2016, с. 21.
  91. Graham, 2008, с. 334—335.
  92. Graham, 2008, с. 333, 348n1.
  93. Kirk, Raven, 1957, с. 403.
  94. Cerri, 2016, с. 12.

Література

Україномовна література

  • Левкіпп // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 324. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Узбек К. М. Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2009. — 234 с. — ISBN 978-966-317-042-8.
  • Подольська Є. А. Філософія. Підручник. — Київ : Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. — С. 79. — 1000 прим. — ISBN 966-364-270-Х.
  • Мозговий Л. І., Бичко І. В., Додонов Р. О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Додонова, Л. І. Мозгового. — Київ : Центр учбової літератури, 2009. — С. 37. — 1000 прим. — ISBN 978-611-01-0009-0.

Англомовна література

  • Augustin M., Pellò C. Life and Lifeforms in Early Greek Atomism // Apeiron. — 2021. — Vol. 55, iss. 4. — P. 601–625. — ISSN 0003-6390. — DOI:10.1515/apeiron-2021-0035.
  • Barnes J. The Presocratic Philosophers. — Routledge, 2012. — ISBN 978-0-415-20351-7. — DOI:10.4324/9780203007372.
  • Berryman S. Ancient Atomism // The Stanford Encyclopedia of Philosophy / Zalta E. N., Nodelman U. (editors). — 2005–2022.
  • Cerri G. A Scholarch Denied: Leucippus, Founder of Ancient Atomism // Submerged Literature in Ancient Greek Culture / Colesanti G., Lulli L. (editor). — De Gruyter, 2016. — Т. 2: Case Studies. — С. 11–24. — ISBN 978-3-11-042863-6. — DOI:10.1515/9783110428636.
  • Chalmers A. Atomism from the 17th to the 20th Century // The Stanford Encyclopedia of Philosophy / Zalta E. N. (editor). — 2005–2014.
  • Furley D. The Greek Cosmologists: Volume 1, The Formation of the Atomic Theory and its Earliest Critics. — Cambridge University Press, 1987. — ISBN 0-521-33328-8. — DOI:10.1017/CBO9780511552540.
  • Graham D. W. Leucippus' Atomism // The Oxford Handbook of Presocratic Philosophy / Curd P., Graham D. W. (editors) (editor). — Oxford University Press, 2008. — С. 333–352. — ISBN 978-0-19-514687-5. — DOI:10.1093/oxfordhb/9780195146875.001.0001.
  • Gregory A. Leucippus and Democritus on Like to Like and ou mallon // Apeiron. — 2013. — Vol. 46, iss. 4. — P. 446–468. — ISSN 2156-7093. — DOI:10.1515/apeiron-2013-0021.
  • Gregory A. Early Ancient Atomism // Atomism in Philosophy: A History from Antiquity to the Present / Zilioli U. (editor). — Bloomsbury Publishing, 2020. — ISBN 978-1-350-10750-2. — DOI:10.5040/9781350107526.0008.
  • Hasper P. S. Leucippus and Democritus // The Routledge Companion to Ancient Philosophy / Warren J., Sheffield F. C. C. (editors). — Routledge, 2014. — С. 65–78. — ISBN 978-1-315-87136-3. — DOI:10.4324/9781315871363.
  • Hussey E. The Presocratics. — Duckworth, 1972.
  • Kirk G. S., Raven J. E. The Presocratic Philosophers: A Critical History with a Selection of Texts. — Cambridge University Press, 1957. — ISBN 978-0-521-27455-5. — DOI:10.1017/CBO9780511813375.
  • Laks A. The Concept of Presocratic Philosophy: Its Origin, Development, and Significance / Most G. W. (translator). — Princeton University Press, 2018. — ISBN 978-0-691-17545-4. — DOI:10.2307/j.ctvc7765p.
  • McKirahan R. D. Philosophy Before Socrates. — 2nd edition. — Hackett Publishing Company, 2011. — ISBN 978-1-60384-182-5.
  • Skordoulis C. D., Koutalis V. Investigating the Historical Development of the Concept of Matter: Controversies About/In Ancient Atomism // Concepts of Matter in Science Education / Tsaparlis G. (editor). — Springer, 2013. — С. 463–483. — ISBN 978-94-007-5914-5. — DOI:10.1007/978-94-007-5914-5.
  • Stokes M. C. One and Many in Presocratic Philosophy. — Center for Hellenic Studies, 1971.
  • Taylor C. C. W. The Atomists // The Cambridge Companion to Early Greek Philosophy / Long A. A. (editor). — Cambridge University Press, 1999. — С. 181–204. — ISBN 978-0-521-44122-3. — DOI:10.1017/ccol0521441226.
  • Vamvacas C. I. The Founders of Western Thought: The Presocratics a Diachronic Parallelism Between Presocratic Thought and Philosophy and the Natural Sciences. — Springer, 2009. — ISBN 978-1-4020-9790-4. — DOI:10.1007/978-1-4020-9791-1.
  • Zilioli U. General Introduction // Atomism in Philosophy: A History from Antiquity to the Present. — 2020. — ISBN 978-1-350-10750-2.

Посилання

  • Sylvia Berryman, Leucippus, Stanford Encyclopedia of Philosophy
  • Вячеслав Загороднюк,  Левкіпп і Демокріт. Античні атомісти на YouTube

Автор: www.NiNa.Az

Дата публікації:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Левкіпп, Що таке Левкіпп? Що означає Левкіпп?

Levkipp dav gr Leykippos zhiv u V st do n e davnogreckij filosof materialist zasnovnik atomizmu yakij vin rozvinuv razom zi svoyim uchnem Demokritom Levkipp podiliv svit na dvi sutnosti atomi nepodilni chastinki z yakih skladayutsya vsi rechi ta porozhnechu sho isnuye mizh atomami Svoyu filosofiyu vin rozrobiv u vidpovid na vchennya eleativ yaki vvazhali sho use yedine j porozhnechi ne isnuye Ideyi Levkippa mali znachnij vpliv na antichnu filosofiyu ta filosofiyu epohi Vidrodzhennya Levkippdav gr Leykippos Levkipp v uyavi hudozhnika XVII stolittya Luki DzhordanoNarodivsyaV st do n e Milet PomerV st do n e KrayinaMilet Diyalnistfilosof fizik Galuzfilosofiya i kosmologiya Vidomij zavdyakidavnogreckij filosofVidomi uchniDemokrit Znannya movdavnogrecka Napryamokatomistika Materializm i Dosokratiki Mediafajli u Vikishovishi Zapit Levkipp perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Atomi Levkippa mayut bezlich form i perebuvayut u postijnomu rusi stvoryuyuchi determinovanij svit u yakomu vse sprichinene zitknennyami atomiv Levkipp opisuvav pochatok kosmosu yak vir atomiv z yakogo utvorilisya Zemlya Sonce zori ta inshi nebesni tila Oskilki Levkipp vvazhav yak atomi tak i porozhnechu neskinchennimi vin pripuskav sho isnuyut inshi sviti bo kosmosi utvoryuyutsya i v inshih miscyah Levkipp i Demokrit opisuvali dushu yak poyednannya sferichnih atomiv yaki cirkulyuyut tilom cherez dihannya i stvoryuyut dumki ta chuttyevi sprijnyattya Yedini svidchennya pro Levkippa pohodyat vid Aristotelya ta Teofrasta davnogreckih filosofiv yaki zhili pislya nogo i pro jogo zhittya vidomo nebagato Bilshist doslidnikiv pogodzhuyetsya sho Levkipp isnuvav ale deyaki stavlyat ce pid sumniv pripisuyuchi vsi ideyi viklyuchno Demokritu Suchasni filosofi ridko rozriznyayut yihni poglyadi Levkippu pripisuyut dva tvori Velikij diakosmos i Pro rozum ale vsi jogo praci buli vtracheni za vinyatkom lishe odnogo rechennya ZhittyaPro zhittya Levkippa majzhe nichogo ne vidomo Vin narodivsya v pershij polovini V stolittya do n e a filosofiyu atomizmu jmovirno rozvinuv u 430 h rokah do n e hocha tochni dati zalishayutsya nevidomimi Popri te sho Levkipp buv suchasnikom Sokrata jogo vidnosyat do dosokratikiv oskilki vin prodovzhiv tradiciyu dosokrativskogo naturfilosofskogo poshuku zapochatkovanu filosofami miletskoyi shkoli Tradicijno vvazhayut sho Levkipp buv uchnem Zenona Elejskogo hocha antichni dzherela takozh zgaduyut yak jogo mozhlivih nastavnikiv Melissa Samosskogo Parmenida ta Pifagora Yedinim pidtverdzhenim uchnem Levkippa buv Demokrit Inodi takozh stverdzhuyut sho Epikur buv jogo uchnem odnak vidomo j pro tverdzhennya samogo Epikura sho Levkippa nikoli ne isnuvalo Miscyami prozhivannya Levkippa nazivayut Milet Eleyu ta Abderi ale najimovirnishe ci mista zgaduyutsya u zv yazku z inshimi filosofami pov yazanimi z nim Milet asociyuyetsya z en sho vplinula na Levkippa Eleya z eleatami z yakimi vin polemizuvav a Abderi ridne misto jogo uchnya Demokrita Deyaki klasichni filologi XX stolittya zokrema en i en pripuskali sho Levkipp zhiv u vsih troh mistah narodivsya v Mileti navchavsya u Zenona v Eleyi a zgodom oselivsya v Abderah FilosofiyaAtomi Levkippa vvazhayut zasnovnikom filosofskoyi shkoli atomizmu Vin visunuv ideyu sho vsi rechi skladayutsya z atomiv vid dav gr ἄtomon nepodilnij mikroskopichnih nepodilnih chastinok yaki vzayemodiyut i poyednuyutsya utvoryuyuchi vsi predmeti svitu Za Levkippom atomi riznyatsya za formami j rozmirami ale forma j rozmir kozhnogo okremogo atoma zalishayetsya nezminnoyu Atomi perebuvayut u postijnomu rusi ta povsyakchas zminyuyut svoyi roztashuvannya odin vidnosno odnogo Levkipp vvazhav sho mozhe buti neskinchenno bagato tipiv atomiv oskilki nemaye pidstav vvazhati inakshe Za svidchennyam filosofa IV stolittya do n e Aristotelya Levkipp stverdzhuvav sho z poglyadu logiki u vsomu mayut isnuvati nepodilni tochki Jogo mirkuvannya polyagali v tomu sho yakbi ob yekt skladavsya lishe z podilnih chastinok to vin ne mav bi strukturi ta ne mig bi buti materialnim Levkipp rozvivav atomizm razom zi svoyim uchnem Demokritom hocha avtorstvo samoyi koncepciyi pripisuyut Levkippu Demokrit detalizuvav yiyi ta zastosuvav do prirodnih yavish Levkippu pripisuyut dva tvori Velikij diakosmos i Pro rozum Pershij imovirno mav originalnu nazvu Diakosmos yaku zgodom zminili shob uniknuti plutanini z Malim diakosmosom Demokrita Velikij diakosmos Levkippa inodi pomilkovo pripisuyut Demokritu Z usogo dorobku Levkippa zberigsya lishe odin fragment uzyatij iz praci Pro rozum Nisho ne vinikaye vipadkovo ale vse z prichini ta z neobhidnosti Levkipp vvazhav svit determinovanim oskilki polozhennya j ruh atomiv zumovlyuyut yihni podalshi zitknennya sho peredbachaye diyu principu prichinnosti Ce nagaduvalo argumenti filosofa VI stolittya do n e Anaksimandra pro te sho ruh vinikaye cherez vidminnosti Znachno piznishe ci ideyi sistematizuvav filosof XVII stolittya Gotfrid Vilgelm Lejbnic sformulyuvavshi zakoni dostatnoyi pidstavi Levkipp vidkidav ideyu pro isnuvannya rozumnoyi sili yaka keruye Vsesvitom Eleati ta porozhnecha Atomizm Levkippa buv bezposerednoyu vidpoviddyu na filosofiyu Elejskoyi shkoli Eleati vvazhali sho nisho abo porozhnecha ne mozhe isnuvati samostijno Z cogo voni robili visnovok sho raz porozhnechi ne isnuye to nemaye j ruhu i vse maye buti odnim cilim Levkipp pogodzhuvavsya z yihnoyu logikoyu ale stverdzhuvav sho porozhnecha taki isnuye otzhe mozhlivi yak ruh tak i mnozhinnist Yak i eleati Levkipp vvazhav sho vse isnuye vichno j nisho ne vinikaye j ne znikaye zastosovuyuchi ce i do atomiv i do porozhnechi Aristotel pisav sho Levkipp vvazhav atomi ce ne shos dodatkove do porozhnechi a protilezhnist yij i voni spivisnuyut poruch Pro ce pisav i filosof VI stolittya n e Simplikij pripisuyuchi cyu ideyu Demokritu Hristiyanskij avtor Laktancij zaznachav sho Levkipp porivnyuvav atomi z chastinkami pilu sho vidno v promenyah soncya Atomizm Levkippa zberig ontologichni uyavlennya eleativ ale zastosuvav yih dlya fizichnogo poyasnennya svitu Vidijshovshi vid abstraktnih tochok ta odinic geometriyi vin zaproponuvav mozhlive rozv yazannya paradoksiv ruhu Zenona Elejskogo zgidno z yakimi nepodilnist unemozhlivlyuye ruh Levkipp takozh zaperechuvav eleatske tverdzhennya sho bud yakij rozdilnik mizh dvoma ob yektami sam mozhe buti podilenij Vin stverdzhuvav sho porozhnecha ye rozdilnikom sho ne maye buttya a otzhe ne mozhe buti podilena Hocha Levkipp opisuvav atomi yak taki sho mozhut torkatisya odne odnogo Aristotel tlumachiv ce yak yihnyu blizkist adzhe Levkipp napolyagav sho mizh usima atomami obov yazkovo isnuye porozhnecha Dusha i sprijnyattya Levkipp i Demokrit vvazhali sho teplo vogon i dusha skladayutsya zi sferichnih atomiv oskilki taka forma dozvolyaye yim legko prohoditi odin povz odnogo ta efektivno sprichinyati ruh Voni vvazhali sho dusha maye fizichnu prirodu i ye rushiyem zhivih istot a dihannya opisuvali yak proces vidilennya atomiv dushi ta poglinannya novih Smert za yihnim rozuminnyam nastaye z ostannim podihom koli atomi dushi bilshe ne popovnyuyutsya Son rozglyadali yak podibnij stan koli v tili zalishayetsya zmenshena kilkist atomiv dushi Levkipp stav pershim filosofom yakij sformulyuvav teoriyu mislennya ta sprijnyattya Vin opisuvav vidchuttya yak peredavannya atomiv sho vidbuvayetsya koli zovnishni atomi vstupayut u kontakt z atomami dushi Zir za jogo tverdzhennyam vinikaye zavdyaki plivci atomiv yaka viprominyuyetsya vid ob yekta zberigaye formu jogo atomiv i stvoryuye zobrazhennya v oci sposterigacha Ce poyasnennya bulo nathnenne ideyami Empedokla yakij takozh vvazhav sho ob yekti viprominyuyut plivki samih sebe Levkipp takozh stverdzhuvav sho taki vlastivosti yak kolir i tekstura vinikayut cherez rizne vporyadkuvannya atomiv a abstraktni ponyattya na zrazok spravedlivosti chi mudrosti formuyutsya zavdyaki vporyadkuvannyu atomiv dushi Zgidno z Epifaniyem Levkipp tverdiv sho rozumove znannya ye nedosyazhnim isnuye lishe nerozumove viruvannya Odnak pismennik XX stolittya Kostyantin Vamvakas zaperechuvav nayavnist takoyi dumki u Levkippa pripisuyuchi yiyi elejskomu filosofu Parmenidu Za jogo slovami Levkipp i Demokrit virili sho chuttyevij dosvid popri svoyu obmezhenist ye dzherelom ob yektivnogo znannya pro fizichnij svit Vodnochas doslidnik Kristofer Tejlor zaznachav sho nemaye zhodnih dokaziv togo sho Levkipp zajmavsya epistemologichnimi pitannyami Kosmologiya Levkipp vvazhav sho porozhnecha ye neskinchennoyu j poshiryuyetsya na ves Vsesvit Vin takozh stverdzhuvav sho isnuye neskinchenna kilkist atomiv rozpodilenih u cij porozhnechi Zemlya i kosmos vklyuchno z Soncem Misyacem zoryami ta vsima inshimi nebesnimi tilami isnuyut razom u cij porozhnechi Na jogo dumku kosmos vinik koli velika kilkist atomiv zibralasya dokupi j pochala obertatisya u viri Voni peremishuvalis doki ne vporyadkuvalis podibne do podibnogo bilshi atomi opinilisya v centri a menshi na periferiyi Menshi atomi utvorili nebesni tila a z bilshih utvorilasya membrana z yakoyi sformuvalas Zemlya Davni avtori po riznomu tlumachili sho same mav na uvazi Levkipp pid membranoyu en pisav sho menshi atomi vhodili do skladu obolonki yaka otochuvala bilshi a Diogen Laertskij stverdzhuvav sho najbilshi atomi utvoryuvali obolonku viklyuchayuchi menshi Levkipp takozh vvazhav sho v inshih chastinah porozhnechi isnuyut daleki kosmosi Ce robit jogo pershim vidomim filosofom yakij visunuv ideyu isnuvannya inshih svitiv okrim Zemli hocha deyaki doksografi pripisuvali podibni ideyi she davnishim en Yak i bilshist dosokratikiv Levkipp vvazhav sho Zemlya perebuvaye v centri kosmosu Na jogo dumku inshi nebesni tila obertayutsya navkolo Zemli prichomu najblizhchim do Zemli ye Misyac a najviddalenishim Sonce Vin takozh vvazhav sho zori obertayutsya najshvidshe Spershu zori buli vologimi j bagnistimi a zgodom visohli j spalahnuli Levkipp podilyav uyavlennya ionijskih filosofiv pro te sho Zemlya ye ploskoyu Za Etiyem Levkipp vvazhav yiyi barabanopodibnoyu z ploskoyu poverhneyu ta pevnoyu glibinoyu Vin poyasnyuvav sho ploska Zemlya nahilena po gorizontalnij osi tak sho pivden nizhchij za pivnich Na jogo dumku ce poyasnyuye nizhchu temperaturu pivnichnih regioniv a shilne holodne povitrya na pivnochi krashe pidtrimuye Zemlyu nizh ridke teple povitrya pivdnya Aetij takozh navodit poyasnennya Levkippa shodo gromu vin vinikaye koli vogon stiskayetsya v hmarah a potim prorivayetsya nazovni Bagato davnih filosofiv divuvalis tomu sho zemni tila padayut vniz a nebesni ruhayutsya po vikrivlenij trayektoriyi Ce privelo yih do ideyi pro osoblivu nebesnu substanciyu U svoyij modeli kosmosu Levkipp poyasnyuvav chomu ci tila ruhayutsya po riznomu hocha skladayutsya z odnakovoyi rechovini Vin odnak ne poyasnyuvav yak same vinikaye ruh za sho jogo kritikuvav Aristotel Zalishayetsya nezrozumilim chi vvazhav Levkipp sho viri vinikayut vipadkovo chi ye rezultatom determinizmu Vplivi j naukova spadshinaVigadanij portret Levkippa na gravyuri 1773 roku Davnya Greciya Suchasni uyavlennya pro vnesok Levkippa u rozvitok atomizmu gruntuyutsya na pracyah davnogreckih filosofiv Aristotelya ta Teofrasta Zapisi Aristotelya pro filosofiyu Levkippa j Demokrita datovani IV stolittyam do n e ye najdavnishimi z vidomih dzherel z ciyeyi temi hocha vin ne rozriznyav komu z nih nalezhit ta chi insha ideya Pro Levkippa takozh pisav en odnak jogo svidchennya z yavilisya znachno piznishe j bazuvalisya na poperednih tekstah U deyakih piznishih istoriyah filosofiyu Levkippa vzagali ne zgaduvali She z antichnih chasiv vin zalishavsya mensh vidomim nizh Demokrit i vid samogo pochatku bulo zvichno rozglyadati yihni vchennya spilno ne rozdilyayuchi idej kozhnogo Atomistichna filosofiya Levkippa j Demokrita spravila znachnij vpliv na davnogrecku dumku zokrema na vchennya Aristotelya j Epikura Aristotel kritikuvav atomizm zokrema staviv pitannya chomu kamin padaye a vogon pidijmayetsya vgoru yaksho obidva skladayutsya z odnakovih chastinok Za slovami Diogena Laertskogo interpretaciya porozhnechi u filosofiyi Diogena Apollonijskogo mogla buti nathnenna Levkippom U dialozi Timej Platon viklav kosmologichni poglyadi podibni do levkippovih Novij chas U XVI XVII stolittyah interes do starodavnogo atomizmu vidnovivsya zokrema sered pribichnikiv mehanistichnoyi filosofiyi takih yak P yer Gassendi 1592 1655 ta Robert Bojl 1627 1691 Vtim na praktici eksperimentatori zokrema Bojl bilshe spiralisya na tradiciyu korpuskulyarizmu sho rozvivalasya v serednovichnij alhimiyi j bere pochatok iz prac Aristotelya takih yak en U XVIII stolitti himiki zdebilshogo pracyuvali nezalezhno vid filosofskogo atomizmu dopoki Dzhon Dalton 1766 1844 ne zaproponuvav vlasnu model atomiv zasnovanu na eksperimentalnih doslidzhennyah Popri te sho ideyi Levkippa stanovlyat vazhlivu istorichnu peredumovu koncepciyi atomiv voni lishe poverhnevo shozhi na suchasnu atomnu teoriyu Jogo filosofiya gruntuvalasya na apriornih mirkuvannyah todi yak suchasna teoriya maye pidgruntya v empirichnih danih otrimanih za dopomogoyu naukovogo metodu Osnovna praktichna vidminnist mizh atomizmom Levkippa i suchasnoyu naukoyu polyagaye u vrahuvanni nematerialnih yavish yak ot ekvivalentnist masi j energiyi ta fundamentalni vzayemodiyi Suchasna teoriya poyasnyuye sho fundamentalni sili ob yednuyut subatomni chastinki v atomi ta zv yazuyut atomi u molekuli na vidminu vid viklyuchno materialnih atomiv Levkippa Fizik XX stolittya Verner Gajzenberg vvazhav sho teoriya idej Platona krashe vidobrazhaye suchasne rozuminnya fiziki nizh atomistichna model Levkippa Na jogo dumku suchasni atomi radshe nagaduyut nematerialni platonivski ideyi nizh diskretni materialni atomi Levkippa Suchasni doslidzhennya U suchasnij filosofiyi zazvichaj bilshe uvagi pridilyayetsya koncepciyi atomiv Levkippa nizh jogo kosmologiyi Isnuyut dvi osnovni interpretaciyi sho namagayutsya rozmezhuvati vneski Levkippa i Demokrita Filosof XX stolittya de rozrobiv sistemu vidminnostej mizh cimi mislitelyami na jogo dumku Levkipp vidpovidav na vikliki eleativ todi yak Demokrit polemizuvav iz sofistami Levkipp buv kosmologom a Demokrit polimatom Klasichnij filolog en zaproponuvav inshu shemu vin pripisuvav Levkippu stvorennya atomizmu ta vchennya pro porozhnechu a Demokritu avtorstvo tvoru Velikij diakosmos yak zastosuvannya filosofiyi Levkippa Na vidminu vid Demokrita Levkipp vidomij lishe yak doslidnik kosmologiyi ta fiziki Odnochasno zi stvorennyam atomizmu v Starodavnij Greciyi podibni ideyi rozvivalis v Indiyi Pershi dumki pro te sho chastinki nadto mali shob yih pobachiti ob yednuyutsya u rechovini ta ob yekti yaki mi sprijmayemo vislovlyuvav she en bl VIII st do n e V tochno neviznachenij chas mizh VI j II st do n e davnoindijskij mislitel Kanada rozvinuv atomistichne vchennya Vajsheshika Pitannya istorichnostiZgidno z praceyu Diogena Laertskogo Epikur stverdzhuvav sho Levkipp nikoli ne isnuvav i cya zayava viklikala trivali filosofski superechki Bilshist suchasnih filosofiv pogodzhuyutsya sho Levkipp isnuvav ale vinikayut sumnivi chi mozhna chitko vidokremiti jogo vchennya vid idej Demokrita U 2008 roci filosof Daniel Grem zaznachiv sho z pochatku XX stolittya ne z yavilosya zhodnogo znachushogo doslidzhennya istorichnosti Levkippa dodavshi sho suchasna nauka zazvichaj unikaye cogo pitannya Prihilniki dumki pro isnuvannya Levkippa pripuskayut sho vin navchav lishe usno abo sho jogo pismovi praci ne buli priznacheni dlya publikaciyi Klasichnij filolog XX stolittya Dzhon Bernet zaproponuvav alternativne prochitannya tverdzhennya Epikura mozhlivo Epikur mav na uvazi ne bukvalne zaperechennya isnuvannya Levkippa a radshe te sho toj ne zaslugovuvav na uvagu yak filosof Ce pidtverdzhuye i toj fakt sho dlya Epikura etika bula osnovoyu filosofiyi a Levkipp ne zalishiv vidomih etichnih vchen Sered doslidnikiv yaki zaperechuyut isnuvannya Levkippa visuvalis rizni versiyi vin mig buti psevdonimom Demokrita abo navit personazhem filosofskogo dialogu Do vchenih yaki vidkidali isnuvannya Levkippa nalezhat Ervin Rode Paul Natorp Pol Tanneri P Bokovnev de German De Lej de ta en Pitannya isnuvannya Levkippa bulo aktualnim i v nimeckij filosofiyi XIX stolittya sprichinivshi diskusiyu mizh Rode Natorpom i Germanom Dilsom Rode vvazhav sho vzhe za chasiv Epikura ne isnuvalo dokaziv na korist isnuvannya Levkippa tozh pripisuvati stvorennya atomizmu Demokrita nevidomij osobi bulo nedocilno i vin vidkidav povidomlennya Teofrasta Natorp takozh ne viznavav prioritetu Levkippa pered Diogenom Apollonijskim Natomist Dils zahishav povidomlennya Teofrasta i vistupiv iz kritikoyu pozicij Rode ta Natorpa Ce pitannya bulo nastilki vazhlivim sho distalo okremu nazvu pitannya Levkippa nim die Leukipp frage PraciLevkippu pripisuyut dva tvori Velikij diakosmos Megas diakosmos Pro rozum Peri Noy cya pracya mistit yedinij fragment dostemenno pripisanij Levkippu Nisho ne vinikaye vipadkovo ale vse z prichini ta z neobhidnosti dav gr oὐdὲn xrῆma mathn ginetai ἀllὰ panta ἐk logoy te kaὶ ὑp ἀnagkhs Div takozh5950 Levkipp asteroyid nazvanij na chest filosofa Kanada davnoindijskij filosof yakij takozh rozvivav atomistichnu filosofiyu PrimitkiGraham 2008 s 335 McKirahan 2011 s 303 Mozgovij ta in 2009 s 37 Kirk Raven 1957 s 402 Hasper 2014 s 65 McKirahan 2011 s 203 Hussey 1972 s 141 142 Vamvacas 2009 s 210 Kirk Raven 1957 s 401 Uzbek 2009 s 58 Cerri 2016 s 13 Barnes 2012 s 306 Graham 2008 s 335 348n12 Skordoulis Koutalis 2013 s 467 Taylor 1999 s 181 182 Zilioli 2020 s 4 Barnes 2012 s 365 366 440 Gregory 2020 s 24 452 Barnes 2012 s 363 365 Hasper 2014 s 66 Barnes 2012 s 360 McKirahan 2011 s 304 Podolska 2006 s 79 Graham 2008 s 334 Cerri 2016 s 15 16 Gregory 2020 s 34 Vamvacas 2009 s 218 McKirahan 2011 s 320 Kirk Raven 1957 s 418 Barnes 2012 s 413 Vamvacas 2009 s 40 Barnes 2012 s 414 Skordoulis Koutalis 2013 s 467 468 Gregory 2020 s 23 24 Vamvacas 2009 s 212 Stokes 1971 s 219 Vamvacas 2009 s 212 213 Kirk Raven 1957 s 405 Graham 2008 s 345 Barnes 2012 s 366 Laks 2018 s 89 Furley 1987 s 110 Kirk Raven 1957 s 372 Stokes 1971 s 221 222 Barnes 2012 s 349 Augustin Pello 2021 s 615 616 Augustin Pello 2021 s 617 618 McKirahan 2011 s 332 McKirahan 2011 s 329 McKirahan 2011 s 330 Furley 1987 s 171 Barnes 2012 s 562 Vamvacas 2009 s 211 Taylor 1999 s 189 Furley 1987 s 136 Furley 1987 s 140 141 Kirk Raven 1957 s 411 412 Kirk Raven 1957 s 412 McKirahan 2011 s 327 Graham 2008 s 338 Graham 2008 s 339 Furley 1987 s 140 141 145 Graham 2008 s 339 340 Graham 2008 s 340 341 Furley 1987 s 146 147 Furley 1987 s 149 Kirk Raven 1957 s 417 Gregory 2013 s 459 460 Graham 2008 s 333 Graham 2008 s 337 Taylor 1999 s 181 Taylor 1999 s 199 200 Furley 1987 s 184 Barnes 2012 s 569 Stokes 1971 s 243 Gregory 2013 s 449 Gregory 2020 s 26 Taylor 1999 s 219 220 Chalmers 2005 2014 Berryman 2005 2022 McKirahan 2011 s 341 342 Barnes 2012 s 343 344 McKirahan 2011 s 342 Barnes 2012 s 344 Graham 2008 s 344 Graham 2008 s 336 Thomas McEvilley 2012 The Shape of Ancient Thought Comparative Studies in Greek and Indian Philosophies New York Constable amp Robinson Oliver Leaman 1999 Key Concepts in Eastern Philosophy Routledge ISBN 978 0415173629 page 269 J Ganeri 2012 The Self Naturalism Consciousness and the First Person Stance Oxford University Press ISBN 978 0199652365 Approximate Chronology of Indian Philosophers Stanford Encyclopedia of Philosophy Procitovano 21 lyutogo 2022 Jeaneane D Fowler 2002 Perspectives of Reality An Introduction to the Philosophy of Hinduism Sussex Academic Press s 98 99 ISBN 978 1 898723 93 6 Basham Arthur Llewellyn 1951 History and Doctrines of the Ajivikas a Vanished Indian Religion Motilal Banarsidass s 262 270 ISBN 978 81 208 1204 8 Cerri 2016 s 21 Graham 2008 s 334 335 Graham 2008 s 333 348n1 Kirk Raven 1957 s 403 Cerri 2016 s 12 LiteraturaUkrayinomovna literatura Levkipp Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Kiyiv Abris 2002 S 324 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Uzbek K M Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2009 234 s ISBN 978 966 317 042 8 Podolska Ye A Filosofiya Pidruchnik Kiyiv Firma Inkos Centr navchalnoyi literaturi 2006 S 79 1000 prim ISBN 966 364 270 H Mozgovij L I Bichko I V Dodonov R O ta in Filosofiya Kreditno modulnij kurs Navchalnij posibnik Za red R O Dodonova L I Mozgovogo Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 37 1000 prim ISBN 978 611 01 0009 0 Anglomovna literatura Augustin M Pello C Life and Lifeforms in Early Greek Atomism Apeiron 2021 Vol 55 iss 4 P 601 625 ISSN 0003 6390 DOI 10 1515 apeiron 2021 0035 Barnes J The Presocratic Philosophers Routledge 2012 ISBN 978 0 415 20351 7 DOI 10 4324 9780203007372 Berryman S Ancient Atomism The Stanford Encyclopedia of Philosophy Zalta E N Nodelman U editors 2005 2022 Cerri G A Scholarch Denied Leucippus Founder of Ancient Atomism Submerged Literature in Ancient Greek Culture Colesanti G Lulli L editor De Gruyter 2016 T 2 Case Studies S 11 24 ISBN 978 3 11 042863 6 DOI 10 1515 9783110428636 Chalmers A Atomism from the 17th to the 20th Century The Stanford Encyclopedia of Philosophy Zalta E N editor 2005 2014 Furley D The Greek Cosmologists Volume 1 The Formation of the Atomic Theory and its Earliest Critics Cambridge University Press 1987 ISBN 0 521 33328 8 DOI 10 1017 CBO9780511552540 Graham D W Leucippus Atomism The Oxford Handbook of Presocratic Philosophy Curd P Graham D W editors editor Oxford University Press 2008 S 333 352 ISBN 978 0 19 514687 5 DOI 10 1093 oxfordhb 9780195146875 001 0001 Gregory A Leucippus and Democritus on Like to Like and ou mallon Apeiron 2013 Vol 46 iss 4 P 446 468 ISSN 2156 7093 DOI 10 1515 apeiron 2013 0021 Gregory A Early Ancient Atomism Atomism in Philosophy A History from Antiquity to the Present Zilioli U editor Bloomsbury Publishing 2020 ISBN 978 1 350 10750 2 DOI 10 5040 9781350107526 0008 Hasper P S Leucippus and Democritus The Routledge Companion to Ancient Philosophy Warren J Sheffield F C C editors Routledge 2014 S 65 78 ISBN 978 1 315 87136 3 DOI 10 4324 9781315871363 Hussey E The Presocratics Duckworth 1972 Kirk G S Raven J E The Presocratic Philosophers A Critical History with a Selection of Texts Cambridge University Press 1957 ISBN 978 0 521 27455 5 DOI 10 1017 CBO9780511813375 Laks A The Concept of Presocratic Philosophy Its Origin Development and Significance Most G W translator Princeton University Press 2018 ISBN 978 0 691 17545 4 DOI 10 2307 j ctvc7765p McKirahan R D Philosophy Before Socrates 2nd edition Hackett Publishing Company 2011 ISBN 978 1 60384 182 5 Skordoulis C D Koutalis V Investigating the Historical Development of the Concept of Matter Controversies About In Ancient Atomism Concepts of Matter in Science Education Tsaparlis G editor Springer 2013 S 463 483 ISBN 978 94 007 5914 5 DOI 10 1007 978 94 007 5914 5 Stokes M C One and Many in Presocratic Philosophy Center for Hellenic Studies 1971 Taylor C C W The Atomists The Cambridge Companion to Early Greek Philosophy Long A A editor Cambridge University Press 1999 S 181 204 ISBN 978 0 521 44122 3 DOI 10 1017 ccol0521441226 Vamvacas C I The Founders of Western Thought The Presocratics a Diachronic Parallelism Between Presocratic Thought and Philosophy and the Natural Sciences Springer 2009 ISBN 978 1 4020 9790 4 DOI 10 1007 978 1 4020 9791 1 Zilioli U General Introduction Atomism in Philosophy A History from Antiquity to the Present 2020 ISBN 978 1 350 10750 2 PosilannyaSylvia Berryman Leucippus Stanford Encyclopedia of Philosophy Vyacheslav Zagorodnyuk Levkipp i Demokrit Antichni atomisti na YouTube Cya storinka nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Топ