Azərbaycan  AzərbaycanDeutschland  DeutschlandLietuva  LietuvaMalta  Maltaශ්‍රී ලංකාව  ශ්‍රී ලංකාවTürkmenistan  TürkmenistanTürkiyə  TürkiyəУкраина  Украина
Підтримка
www.datawiki.uk-ua.nina.az

вчителі Анаксімендав гр Ἀναξιμένης Анаксімен в уяві художника XVI століттяНародженнябл 585 586 до н е МілетСмертьбл 526

Анаксімен

Анаксімен

Анаксімен
дав.-гр. Ἀναξιμένης 
Анаксімен в уяві художника XVI століття
Народженнябл. 585/586 до н. е.
Мілет
Смертьбл. 526/525 до н. е.
Мілет
Знання мов
  • давньогрецька мова 
    • Діяльність
  • астроном, письменник, прозаїк 
    • Школа / ТрадиціяМілетська школа
    Основні інтересиметафізика,
    натурфілософія
    Значні ідеїПовітря є архе.
    Речовина змінюється через розрідження й конденсацію.
    Літературний напрямДосократики і Мілетська школа 
    ВчителіАнаксімандр
    Історичний періоддосократики
    КонфесіяГілеморфізм 
     Анаксімен у Вікісховищі 

    Анаксіме́н або Анаксиме́н (дав.-гр. Αναξιμενης; бл. 585/586 — бл. 526/525 до н. е.) — давньогрецький філософ-досократик з Мілета в Анатолії (сучасна Туреччина). Він був останнім із трьох філософів мілетської школи, після Фалеса та Анаксімандра. Цих трьох мислителів вважають першими філософами Західного світу. Анаксімен відомий своєю ідеєю, що повітря є архе — первинною субстанцією, з якої виникає все суще. Про життя та творчість Анаксімена відомо небагато, оскільки його оригінальні твори не збереглися. Історики та філософи реконструювали його вчення, аналізуючи згадки про нього в працях пізніших авторів. Усі троє мілетських філософів були моністами, які вважали, що все походить з єдиного начала: для Фалеса це була вода, для Анаксімандра — невизначена субстанція, звана апейрон, а для Анаксімена — повітря. Анаксімена вважають учнем Анаксімандра, який успадкував від учителя багато філософських ідей.

    Анаксімен вважав, що повітря, розріджуючись або згущуючись, може перетворюватися на інші субстанції. Згущення перетворює повітря на вітер, хмари, воду, землю і, зрештою, камінь, розрідження перетворює повітря на вогонь. Анаксімен також розробив модель Землі у формі плоского диска, що плаває на повітрі, натомість як Сонце й зорі також плоскі й рухаються разом із нею. Він вважав, що Сонце обертається навколо Землі. Анаксімен вплинув на багатьох досократиків, таких як Геракліт, Анаксагор, Діоген Аполлонійський та Ксенофан. Він зробив значний внесок у становлення природознавства, розуміння фізичних змін речовини, створення наукового письма.

    Біографія

    Анаксімен народився приблизно у 586/585 до н. е. Інформація про його життя обмежена та збереглася переважно завдяки працям давньогрецьких філософів, зокрема Арістотеля та Теофраста. За свідченням Теофраста, Анаксімен мешкав у Мілеті й був сином Еврістрата, співробітника філософа Анаксімандра. Вважають, що він був учнем Анаксімандра. Ймовірно, Анаксімен також вивчав гомерівські епоси, грецьку міфологію та орфізм, які могли внести в його філософію ідею стихій. Припускають, що він та інші мілетські філософи були заможними, що дозволяло їм присвячувати час філософії.

    Ймовірний наставник Анаксімена, Анаксімандр, був мілетським філософом, який запропонував, що початком усього є апейрон (давньогрецька ἄπειρον, букв. «необмежене, безмежне») — невизначена й безмежна субстанція. Анаксімен, Анаксімандр та перший мілетський філософ Фалес — три найдавніші відомі мислителі, які розробили теорії матеріального походження світу без божественного втручання. Їх вважають першими філософами Західного світу. За свідченням Діогена Лаертського, Анаксімен жив приблизно з 585 до 524 до н. е. Відомо, що Анаксімен написав лише один повний текст, який, можливо, був відповіддю на працю Анаксімандра «Про природу». Теофраст згадував його «простий та економний іонійський стиль». Анаксімен помер приблизно у 526/525 до н. е.

    Філософія

    Повітря як архе

    Відомості про філософські погляди Анаксімена збереглися завдяки працям пізніших мислителів, зокрема Арістотеля та Теофраста. Згідно з їхніми творами, кожен філософ Мілетської школи був матеріальним моністом, який прагнув віднайти «архе» (дав.-гр. ἀρχή, букв. «початок, основа, вимір») — єдину, основоположну субстанцію всього сущого. Зазвичай архе розуміють як певну речовину, хоча деякі дослідники вважають, що таке тлумачення може бути анахронізмом і накладанням на ранню філософію арістотелівського поняття субстанції. Анаксімен стверджував, що архе є повітря. Він описував кілька основних елементів, які вважав проявами повітря, розташовуючи їх від найрозрідженіших до найщільніших: вогонь, повітря, вітер, хмари, вода, земля та каміння. Філософи дійшли висновку, що Анаксімен, ймовірно, засновував свої висновки на спостереженнях за природою, зокрема за водним циклом: за процесами розрідження та конденсації. Він припускав, що кожна речовина виникає внаслідок конденсації, що збільшує густину повітря, або розрідження, що зменшує густину. Процес розрідження, описаний Анаксіменом, часто порівнюють з валянням вовни.

    Температура мала особливе значення у філософії Анаксімена, і він розробив власну теорію про вплив температури на густину. Він вважав, що розширене повітря стає гарячішим, а стиснене повітря — холоднішим (хоча сучасні уявлення про адіабатичне стискання й розширення повітря вказують на протилежне). Своє переконання він виводив з того факту, що дихання тепле, коли рот широко відкритий, і холодне, коли повітря проходить через стиснуті губи.

    Анаксімен також застосовував своє уявлення про повітря як архе до інших питань. Він вірив у «фюсис» (дав.-гр. φύσις), або природний світ, на відміну від «тео» (дав.-гр. θεόζ), або божественного світу. Анаксімен вважав повітря в певному сенсі божественним, але не персоналізував й не обожнював його, а навпаки, вважав, що боги утворені з повітря. Він розглядав повітря як першопричину, що рухає живі системи, і не обговорював, як виникло саме повітря. Анаксімен порівнював душу з повітрям, описуючи, як дихання рухає душу, а душа спонукає людей до дій. Ці переконання встановлюють зв'язок між душею та фізичним світом, оскільки вони припускають, що обидва складаються з одного й того ж матеріалу — повітря. З цього Анаксімен робив висновок, що все, чи то індивідуальна душа, чи весь світ, функціонує за одними й тими ж принципами, згідно з якими речі утримуються разом і керуються повітрям. У давньогрецькій мові слова на позначення вітру й душі мали спільне походження.

    Філософія Анаксімена була зосереджена на теорії змін через безперервні цикли, визначені рухом повітря. Ці цикли складалися з протилежних сил, які взаємодіють одна з одною та чергуються одна з одною. Це найяскравіше проявляється в погоді та порах року, які змінюються між гарячим і холодним, сухим і вологим, світлим і темним. Анаксімен не вірив, що будь-яка речовина може бути створена або знищена, і вважав, що речовина може лише переходити з однієї форми в іншу. На цьому переконанні він засновував модель, за якою якісні характеристики речовини визначаються її кількісними властивостями.

    Космологія та погода

    Анаксімен вірив, що Всесвіт спочатку повністю складався з повітря, і що рідини та тверді тіла виникали з нього шляхом конденсації. Він також використовував повітря для пояснення природи Землі та навколишніх небесних тіл. Анаксімен вірив у плоску Землю, яка виникла як один із перших об'єктів, що конденсувалися з повітря. Знизу Землю підтримує тиск повітря, запобігаючи її падінню.

    Анаксімен вважав, що небесні об'єкти відокремилися від Землі. Філософи, які передали нам ідеї Анаксімена, розходяться щодо того, як саме він пояснював цей процес. Він міг описувати небесні тіла як результат випаровування або розрідження до стану вогню. Згадують, що він порівнював рух Землі, Сонця та зір з листям у потоці вітру, хоча також згадують, що він порівнював зорі з цвяхами, вбитими в небо. Деякі вчені припускали, що Анаксімен міг вірити в обидві моделі, розрізняючи планети та зорі, що робило б його першим, хто це зробив. Описуючи Сонце як полум'я, Анаксімен однак вважав, що воно складене не з розрідженого повітря, як зорі, а з Землі. За словами [en], Анаксімен стверджував, що світіння Сонця пов'язане не з його складом, а з його швидким рухом.

    Анаксімен відкинув поширену ідею, що Сонце занурюється під Землю, і натомість стверджував, що воно обертається навколо Землі. Іполит порівнював це з капелюхом, що обертається навколо голови людини. Невідомо, чи була ця аналогія вигадана самим Іполитом, чи була частиною пояснення самого Анаксімена. Цю модель руху Сонця пізніші філософи інтерпретували різними способами.

    Анаксімен також описав причини інших природних явищ. Як і Анаксімандр, він вважав, що грім і блискавка виникають, коли виривається на свободу вітер, який був ув'язнений у хмарі. Анаксімен зауважував, що грім може бути відгомоном тих процесів, які відбуваються від контакту гарячого й холодного, подібно до шипіння води, в яку опустили розпечений метал. Землетруси, на його думку, є результатом чергування висихання та зволоження землі, що призводить до циклу її розколювання й набрякання. Він був першим філософом, який спробував науково пояснити веселку, і єдиним таким філософом до Арістотеля. Він описав веселку як результат взаємодії сонячного світла з вологим повітрям. Верхня частина веселки, де сонячного світла більше, здається червоною, а нижня, де присутньо більше води, здається темнішою.

    Порівняння з іншими філософами мілетської школи

    Карта Малої Азії. Мілет підписаний як Millawanda
    Грецькі поселення в Іонії

    Погляди Анаксімена часто розглядають як спробу поєднати вчення його двох попередників — Фалеса й Анаксімандра. Повітря як архе є безмежним поняттям, що нагадує теорію Анаксімандра про апейрон. Водночас повітря як архе є конкретною речовиною, що зближує його з теорією Фалеса, який вважав архе воду. Анаксімен також поділяв уявлення Фалеса про плоску Землю: обидва філософи гадали, що земний диск спирається на речовину, яку вони вважали першоосновою всього: Фалес спирав земний диск на воду, а Анаксімен — на повітря. Космологія Анаксімена також мало відрізнялася від ідей Анаксімандра, лише адаптуючи їх до анаксіменівського варіанту монізму.

    Філософія Анаксімена ґрунтувалася на вченні Анаксімандра, однак традиція свідчить, що він також критикував свого вчителя в деяких аспектах. Анаксімен наполягав на необхідності емпіричного пояснення причин переходу речовин з однієї форми в іншу. Анаксімен і Анаксімандр схожі тим, що обидва не надавали пояснення, чому або як відбуваються зміни у фізичних об'єктах. Анаксімандр використовував метафори справедливості та відплати для опису змін і прямо звертався до божеств та божественного у своїх переконаннях. Анаксімен відкидав цю частину філософії Анаксімандра.

    Спадщина та вивчення

    Вплив на науку та філософію

    Анаксімен був останнім із мілетських філософів, оскільки перські війська зруйнували Мілет у 494 році до н. е. Про його життя відомо менше, ніж про інших представників мілетської школи — Фалеса та Анаксімандра. Ці троє філософів започаткували те, що згодом у Західному світі перетворилося на науку. В античній Греції ідеї Анаксімена мали значний вплив на філософію, їх популяризували різні мислителі, зокрема Діоген Аполлонійський, і вони мали більше поширення, ніж ідеї його попередників. Проте згодом у філософських дослідженнях інші мілетці затьмарили його. Анаксімен став першим філософом, який пояснив зміну станів речовини дією фізичних процесів. Ймовірно, він також був першим, хто почав викладати свої думки прозою, а не віршами, заклавши основи наукового стилю. До нашого часу дійшли лише фрагменти його творів, і невідомо, наскільки вони відрізняються від оригіналів, оскільки збереглися лише в переказах пізніших авторів. Багато деталей життя Анаксімена та його філософських поглядів залишаються неясними, оскільки жоден з його творів не зберігся повністю — вони відомі лише з фрагментів і тлумачень пізніших письменників і полемістів.

    Ранні медичні вчення розвивали ідеї, подібні до поглядів Анаксімена, зокрема думку, що повітря є основою здоров'я, оскільки воно водночас підтримує життя та переносить хвороби. Його уявлення про повітря часто порівнюють з атомами та субатомними частинками, які утворюють різні речовини, кількісно змінюючи свою організацію. Також його погляди зіставляли з тим, як Бог у Старому Завіті вдихнув життя в людину. Розуміння фізичних властивостей як кількісних відмінностей, що діють як на індивідуальному, так і на універсальному рівні, стало основою розвитку природничих наук. Анаксімен був першим філософом, який проводив аналогії між своїм вченням і практичним досвідом, порівнюючи світові процеси з повсякденними явищами. У такий спосіб він уперше порівняв функціонування людини з функціонуванням Всесвіту, уподібнюючи дихання, що визначає людину, до повітря, що визначає світ. Його переконання, що однакові принципи керують і мікро-, і макрокосмом, були остаточно підтверджені лише працями Ісаака Ньютона.

    Подальше тлумачення

    Деякі твори Анаксімена згадують в добу еллінізму, проте жоден з них не зберігся дотепер. Творчість Анаксімена безпосередньо вплинула на таких філософів, як Геракліт, Анаксагор та Діоген Аполлонійський. Діоген Аполлонійський пристосував ідеї Анаксімена до філософії стоїцизму. Деякі ідеї, висміяні у п'єсі Арістофана «Хмари», походять з учень Анаксімандра та Анаксімена. Інші мислителі, зокрема Ксенофан, згодом перейняли космологічну модель Анаксімена. Теорію Ксенофана про землю й воду як архе також інтерпретують як відповідь на вчення Анаксімена.

    Платон посилався на уявлення про повітря як джерело мислення в діалозі «Федон», однак відкинув цю ідею, стверджуючи, що фізичний стан людини не визначає її долю. У «Тімеї» Платон схвально згадує теорію Анаксімена про матерію й сім її станів — від каменю до вогню. Арістотель критично ставився до ідей Анаксімена. У творі «Метафізика» Арістотель охарактеризував Анаксімена та його попередників як моністів — філософів, які вважали, що все складається з однієї першооснови. Цей погляд згодом набув широкого визнання у філософській традиції. Представники арістотелівської школи вважали Анаксімена одним із засновників натуралізму. Після Арістотеля Теофраст продовжив доксографічну традицію мілетських та інших іонійських філософів. Він описував Анаксімена як натурфілософа. Іншими давніми авторами, які аналізували його вчення, були Сімплікій, [en], Іполит та Плутарх.

    Георг Вільгельм Фрідріх Гегель вважав, що саме Анаксімен був першим філософом, який переніс ідеї природничої філософії у сферу філософії свідомості. Вернер Гейзенберг казав, що філософія Анаксімена завдала шкоди науковому пізнанню, оскільки відвернула увагу від самих фізичних властивостей. Карл Поппер припускав, що Анаксімандр та Анаксімен започаткували філософію раціоналістичної критики, яка дозволяла критику вчителя й не отримала розвитку аж до доби Відродження.

    Пам'ять

    • На честь Анаксімена названо [en] на Місяці та астероїд 6051 Анаксімена.

    Коментарі

    1. В україномовних джерелах варіант «Анаксімен» широко зустрічається у підручниках з філософії і в наукових роботах, він же був зафіксований в «Українській радянській енциклопедії» . З іншого боку, варіант «Анаксимен» вжитий у таких авторитетних джерелах, як «Велика українська енциклопедія» і «Філософський енциклопедичний словник». У деяких підручниках можна зустріти паралельне вживання обох варіантів «Анаксімен» та «Анаксимен». Найчастіше ім'я філософа вживають без вказівки на місце походження, однак «Філософський енциклопедичний словник» називає його «Анаксимен з Мілету».

    Примітки

    1. Подольська, 2006, с. 74.
    2. Мозговий та ін., 2009, с. 32.
    3. Кривуля, 2010, с. 67.
    4. Загрійчук, 2019, с. 31—32.
    5. Беспатов, 2019, с. 106—108.
    6. Українська радянська енциклопедія, 1977.
    7. Велика українська енциклопедія, 2020.
    8. Філософський енциклопедичний словник, 2002.
    9. Андрущенко та ін., 2000, с. 24.
    10. Узбек, 2009, с. 13, 38—39, 138, 149.
    11. Андрущенко та ін., 2000, с. 78, 79, 280.
    12. Узбек, 2009, с. 36, 56, 61, 68, 175—178.
    13. Vamvacas, 2009, p. 45.
    14. Dye, 2014, pp. 74–75.
    15. Algra, 1999, p. 57.
    16. Eisman, 2007, p. 75.
    17. Sandywell, 1995, p. 174.
    18. Sandywell, 1995, p. 185.
    19. Lindberg, 2007, p. 29.
    20. Sandywell, 1995, p. 172.
    21. Lindberg, 2007, p. 28.
    22. Sandywell, 1995, pp. 175—176.
    23. Eisman, 2007, p. 76.
    24. Graham, 2006, p. 46.
    25. Sandywell, 1995, p. 176.
    26. Kočandrle, 2019, p. 112.
    27. Vamvacas, 2009, p. 46.
    28. Algra, 1999, p. 59.
    29. Sandywell, 1995, p. 180.
    30. Sandywell, 1995, p. 173.
    31. Algra, 1999, p. 53.
    32. Vamvacas, 2009, p. 47.
    33. Узбек, 2009, с. 38.
    34. Graham, 2006, p. 47.
    35. Sandywell, 1995, p. 184.
    36. Sandywell, 1995, p. 183.
    37. Graham, 2006, p. 45.
    38. Graham, 2006, p. 49.
    39. Martins, 2020, p. 37.
    40. Kočandrle, 2019, p. 102.
    41. Узбек, 2009, с. 39.
    42. Kočandrle, 2019, pp. 103–104.
    43. Kočandrle, 2019, pp. 102.
    44. Couprie, 2018, p. 99.
    45. Kočandrle, 2019, p. 104.
    46. Couprie, 2018, pp. 99–130.
    47. Kočandrle, 2019, pp. 105–106.
    48. Беспатов, 2019, с. 107.
    49. Alexander, 2020, Chapter 7.
    50. Naylor, 2023, p. 47.
    51. Algra, 1999, p. 57
    52. Algra, 1999, p. 55.
    53. Graham, 2006, pp. 45–46.
    54. Algra, 1999, p. 58.
    55. Sandywell, 1995, pp. 172–174, 179.
    56. Vamvacas, 2009, p. 49.
    57. Sandywell, 1995, p. 181.
    58. Sandywell, 1995, p. 177.
    59. Vamvacas, 2009, p. 46, 48.
    60. Vamvacas, 2009, p. 48.
    61. Kočandrle, 2019, p. 109.
    62. McKirahan, 1994, pp. 65–66.
    63. Graham, 2006, pp. 47–48.
    64. Graham, 2015.
    65. Graham, 2006, pp. 49–50.
    66. Sandywell, 1995, p. 186.
    67. Vamvacas, 2009, pp. 49–50.
    68. Cocks, Cocks, 1995, p. 13.
    69. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Література

    Україномовна література

    • Анаксимен // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 18-19. — 1000 прим. — ISBN 966-531-128-X.
    • Анаксімен // Українська радянська енциклопедія : у 12 т / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1. — С. 171.
    • В. Е. Туренко. Анаксимен // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — Київ : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т. 2. — ISBN 978-617-7238-39-2.
    • Узбек К. М. Фрагменти побудови античної науки, філософії і культури. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2009. — С. 38-39. — ISBN 978-966-317-042-8.
    • Мозговий Л. І., Бичко І. В., Додонов Р. О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс: Навчальний посібник / За ред. Р. О. Додонова, Л. І. Мозгового. — Київ : Центр учбової літератури, 2009. — С. 32. — 1000 прим. — ISBN 978-611-01-0009-0.
    • Кривуля О. М. Філософія: Навчальний посібник. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. — С. 67. — 300 прим. — ISBN 978-966-623-627-5.
    • Подольська Є. А. Філософія. Підручник. — Київ : Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. — С. 74. — 1000 прим. — ISBN 966-364-270-Х.
    • Андрущенко В. П., Волович В. І., Горлач М. І. та ін. Філософія. Підручник / За загальною редакцією М. І. Горлача, В. Г. Кременя, В. К. Рибалка. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Харків : Консум, 2000. — 672 с. — 10000 прим. — ISBN 5-7763-8288-4.
    • Загрійчук І. Д. Визрівання поняття у філософії досократиків // Античність та університетська філософія: Матеріали міжнародної наукової конференції. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. — С. 30-34. — ISBN 978-966-285-607-1.
    • Беспалов І. Філософія Мілетської школи // Evropský filozofický a historický diskurz. — 2019. — Vol. 5, iss. 1. — P. 102-109. — ISSN 2533-4816.

    Іншомовна література

    • Alexander D. 'Extraordinary and terrifying metamorphosis' – on the seismic causes of slope instability // The History of Geomorphology / Tinkler K. J. (editor). — Taylor & Francis, 2020. — ISBN 9781000045789.
    • Algra K. The Beginning of Cosmology // The Cambridge Companion to Early Greek Philosophy / Long A. A. (editor). — Cambridge : Cambridge University Press, 1999. — ISBN 0521446678.
    • Cocks E. E., Cocks J. C. Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. — Tudor Publishers, 1995. — ISBN 978-0-936389-27-1.
    • Couprie D. L. When the Earth Was Flat. — Springer, 2018. — ISBN 978-3-319-97052-3.
    • Diels H., Kranz W. Die Fragmente der Vorsokratiker. — Weidmann, 1985.
    • Dye J. Anaximenes of Miletus // Biographical Encyclopedia of Astronomers. — Springer New York, 2014. — P. 74–75. — ISBN 9781441999160. — DOI:10.1007/978-1-4419-9917-7_49.
    • Eisman M. M. Anaximenes of Miletus // Ancient Greece: Volume 1 / Sienkewicz T. J. (editor). — Pasadena : Salem Press, 2007. — P. 75–77. — ISBN 978-1-58765-282-0.
    • Graham D. W. Explaining the Cosmos: The Ionian Tradition of Scientific Philosophy. — Princeton University Press, 2006. — ISBN 9781400827459.
    • Graham D. W. Plato and Anaximenes // Études Platoniciennes. — 2015. — Iss. 12. — ISSN 2275-1785. — DOI:10.4000/etudesplatoniciennes.706.
    • Kočandrle, Radim (2019). The Cosmology of Anaximenes. History of Philosophy Quarterly. 36 (2): 101—120. doi:10.2307/48563639. JSTOR 48563639. S2CID 246623749.
    • Lindberg D. C. The Greeks and the Cosmos // The Beginnings of Western Science. — Chicago : University of Chicago Press, 2007.
    • Martins C. The Universe Today. — Springer, 2020. — ISBN 978-3-030-49632-6.
    • McKirahan R. D. Xenophanes of Colophon // Philosophy Before Socrates: An Introduction with Texts and Commentary. — Hackett Publishing Company, 1994. — ISBN 978-0-87220-175-0.
    • Naylor J. The Riddle of the Rainbow. — Springer, 2023. — ISBN 978-3-031-23908-3.
    • Sandywell B. Presocratic Reflexivity: The Construction of Philosophical Discourse c. 600-450 BC. — Routledge, 1995. — ISBN 9780203424803.
    • Vamvacas C. J. Anaximenes of Miletus (ca. 585-525 B.C.) // The Founders of Western Thought – The Presocratics. — New YorkNew York : Springer, 2009. — P. 45–51. — ISBN 9781402097911.
    • Bicknell, P. J. (1969). Anaximenes' Astronomy. Acta Classica. 12: 53—85. JSTOR 24591168.
    • Classen, C. J. (1977). Anaximander and Anaximenes: The Earliest Greek Theories of Change?. Phronesis. 22 (2): 89—102. doi:10.1163/156852877X00010. JSTOR 4182008.
    • Freeman K. Ancilla to the Pre-Socratic Philosophers. — Harvard University Press, 1978. — ISBN 978-0-674-03500-3.
    • Hurwit J. M. The Art and Culture of Early Greece, 1100–480 BC. — Ithaca, NY : Cornell University Press, 1985.
    • Luchte J. Early Greek Thought: Before the Dawn. — London : Bloomsbury Publishing, 2011. — ISBN 978-0567353313.
    • Russell B. The Milesian School // A History of Western Philosophy. — Abingdon : Routledge, 2004. — P. 33–37. — ISBN 9780415325059.
    • Sandywell B. Presocratic Reflexivity: The Construction of Philosophical Discourse, c. 600-450 BC. — London : Routledge, 1996. — Vol. 3. — ISBN 0415101700.
    • Stokes M. C. The One and Many in Presocratic Philosophy. — Washington, DC : Center for Hellenic Studies with Harvard University Press, 1971.
    • Sweeney L. Infinity in the Presocratics: A Bibliographical and Philosophical Study. — The Hague : Martinus Nijhoff, 1972.
    • Wright M. R. Cosmology in Antiquity. — London : Routledge, 1995. — ISBN 9780415121835.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анаксімен
    • Anaximenes [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.], Internet Encyclopedia of Philosophy

    Автор: www.NiNa.Az

    Дата публікації:

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Анаксімен, Що таке Анаксімен? Що означає Анаксімен?

    vchiteli Anaksimendav gr Ἀna3imenhs Anaksimen v uyavi hudozhnika XVI stolittyaNarodzhennyabl 585 586 do n e MiletSmertbl 526 525 do n e MiletZnannya movdavnogrecka mova Diyalnistastronom pismennik prozayik Shkola TradiciyaMiletska shkolaOsnovni interesimetafizika naturfilosofiyaZnachni ideyiPovitrya ye arhe Rechovina zminyuyetsya cherez rozridzhennya j kondensaciyu Literaturnij napryamDosokratiki i Miletska shkola VchiteliAnaksimandrIstorichnij perioddosokratikiKonfesiyaGilemorfizm Anaksimen u Vikishovishi Anaksime n abo Anaksime n dav gr Ana3imenhs bl 585 586 bl 526 525 do n e davnogreckij filosof dosokratik z Mileta v Anatoliyi suchasna Turechchina Vin buv ostannim iz troh filosofiv miletskoyi shkoli pislya Falesa ta Anaksimandra Cih troh misliteliv vvazhayut pershimi filosofami Zahidnogo svitu Anaksimen vidomij svoyeyu ideyeyu sho povitrya ye arhe pervinnoyu substanciyeyu z yakoyi vinikaye vse sushe Pro zhittya ta tvorchist Anaksimena vidomo nebagato oskilki jogo originalni tvori ne zbereglisya Istoriki ta filosofi rekonstruyuvali jogo vchennya analizuyuchi zgadki pro nogo v pracyah piznishih avtoriv Usi troye miletskih filosofiv buli monistami yaki vvazhali sho vse pohodit z yedinogo nachala dlya Falesa ce bula voda dlya Anaksimandra neviznachena substanciya zvana apejron a dlya Anaksimena povitrya Anaksimena vvazhayut uchnem Anaksimandra yakij uspadkuvav vid uchitelya bagato filosofskih idej Anaksimen vvazhav sho povitrya rozridzhuyuchis abo zgushuyuchis mozhe peretvoryuvatisya na inshi substanciyi Zgushennya peretvoryuye povitrya na viter hmari vodu zemlyu i zreshtoyu kamin rozridzhennya peretvoryuye povitrya na vogon Anaksimen takozh rozrobiv model Zemli u formi ploskogo diska sho plavaye na povitri natomist yak Sonce j zori takozh ploski j ruhayutsya razom iz neyu Vin vvazhav sho Sonce obertayetsya navkolo Zemli Anaksimen vplinuv na bagatoh dosokratikiv takih yak Geraklit Anaksagor Diogen Apollonijskij ta Ksenofan Vin zrobiv znachnij vnesok u stanovlennya prirodoznavstva rozuminnya fizichnih zmin rechovini stvorennya naukovogo pisma BiografiyaAnaksimen narodivsya priblizno u 586 585 do n e Informaciya pro jogo zhittya obmezhena ta zbereglasya perevazhno zavdyaki pracyam davnogreckih filosofiv zokrema Aristotelya ta Teofrasta Za svidchennyam Teofrasta Anaksimen meshkav u Mileti j buv sinom Evristrata spivrobitnika filosofa Anaksimandra Vvazhayut sho vin buv uchnem Anaksimandra Jmovirno Anaksimen takozh vivchav gomerivski eposi grecku mifologiyu ta orfizm yaki mogli vnesti v jogo filosofiyu ideyu stihij Pripuskayut sho vin ta inshi miletski filosofi buli zamozhnimi sho dozvolyalo yim prisvyachuvati chas filosofiyi Jmovirnij nastavnik Anaksimena Anaksimandr buv miletskim filosofom yakij zaproponuvav sho pochatkom usogo ye apejron davnogrecka ἄpeiron bukv neobmezhene bezmezhne neviznachena j bezmezhna substanciya Anaksimen Anaksimandr ta pershij miletskij filosof Fales tri najdavnishi vidomi misliteli yaki rozrobili teoriyi materialnogo pohodzhennya svitu bez bozhestvennogo vtruchannya Yih vvazhayut pershimi filosofami Zahidnogo svitu Za svidchennyam Diogena Laertskogo Anaksimen zhiv priblizno z 585 do 524 do n e Vidomo sho Anaksimen napisav lishe odin povnij tekst yakij mozhlivo buv vidpoviddyu na pracyu Anaksimandra Pro prirodu Teofrast zgaduvav jogo prostij ta ekonomnij ionijskij stil Anaksimen pomer priblizno u 526 525 do n e FilosofiyaPovitrya yak arhe Vidomosti pro filosofski poglyadi Anaksimena zbereglisya zavdyaki pracyam piznishih misliteliv zokrema Aristotelya ta Teofrasta Zgidno z yihnimi tvorami kozhen filosof Miletskoyi shkoli buv materialnim monistom yakij pragnuv vidnajti arhe dav gr ἀrxh bukv pochatok osnova vimir yedinu osnovopolozhnu substanciyu vsogo sushogo Zazvichaj arhe rozumiyut yak pevnu rechovinu hocha deyaki doslidniki vvazhayut sho take tlumachennya mozhe buti anahronizmom i nakladannyam na rannyu filosofiyu aristotelivskogo ponyattya substanciyi Anaksimen stverdzhuvav sho arhe ye povitrya Vin opisuvav kilka osnovnih elementiv yaki vvazhav proyavami povitrya roztashovuyuchi yih vid najrozridzhenishih do najshilnishih vogon povitrya viter hmari voda zemlya ta kaminnya Filosofi dijshli visnovku sho Anaksimen jmovirno zasnovuvav svoyi visnovki na sposterezhennyah za prirodoyu zokrema za vodnim ciklom za procesami rozridzhennya ta kondensaciyi Vin pripuskav sho kozhna rechovina vinikaye vnaslidok kondensaciyi sho zbilshuye gustinu povitrya abo rozridzhennya sho zmenshuye gustinu Proces rozridzhennya opisanij Anaksimenom chasto porivnyuyut z valyannyam vovni Temperatura mala osoblive znachennya u filosofiyi Anaksimena i vin rozrobiv vlasnu teoriyu pro vpliv temperaturi na gustinu Vin vvazhav sho rozshirene povitrya staye garyachishim a stisnene povitrya holodnishim hocha suchasni uyavlennya pro adiabatichne stiskannya j rozshirennya povitrya vkazuyut na protilezhne Svoye perekonannya vin vivodiv z togo faktu sho dihannya teple koli rot shiroko vidkritij i holodne koli povitrya prohodit cherez stisnuti gubi Anaksimen Miletskij u Nyurnberzkij hronici 1493 Anaksimen takozh zastosovuvav svoye uyavlennya pro povitrya yak arhe do inshih pitan Vin viriv u fyusis dav gr fysis abo prirodnij svit na vidminu vid teo dav gr 8eoz abo bozhestvennogo svitu Anaksimen vvazhav povitrya v pevnomu sensi bozhestvennim ale ne personalizuvav j ne obozhnyuvav jogo a navpaki vvazhav sho bogi utvoreni z povitrya Vin rozglyadav povitrya yak pershoprichinu sho ruhaye zhivi sistemi i ne obgovoryuvav yak viniklo same povitrya Anaksimen porivnyuvav dushu z povitryam opisuyuchi yak dihannya ruhaye dushu a dusha sponukaye lyudej do dij Ci perekonannya vstanovlyuyut zv yazok mizh dusheyu ta fizichnim svitom oskilki voni pripuskayut sho obidva skladayutsya z odnogo j togo zh materialu povitrya Z cogo Anaksimen robiv visnovok sho vse chi to individualna dusha chi ves svit funkcionuye za odnimi j timi zh principami zgidno z yakimi rechi utrimuyutsya razom i keruyutsya povitryam U davnogreckij movi slova na poznachennya vitru j dushi mali spilne pohodzhennya Filosofiya Anaksimena bula zoseredzhena na teoriyi zmin cherez bezperervni cikli viznacheni ruhom povitrya Ci cikli skladalisya z protilezhnih sil yaki vzayemodiyut odna z odnoyu ta cherguyutsya odna z odnoyu Ce najyaskravishe proyavlyayetsya v pogodi ta porah roku yaki zminyuyutsya mizh garyachim i holodnim suhim i vologim svitlim i temnim Anaksimen ne viriv sho bud yaka rechovina mozhe buti stvorena abo znishena i vvazhav sho rechovina mozhe lishe perehoditi z odniyeyi formi v inshu Na comu perekonanni vin zasnovuvav model za yakoyu yakisni harakteristiki rechovini viznachayutsya yiyi kilkisnimi vlastivostyami Kosmologiya ta pogoda Astrologiya na gravyuri gollandskogo majstra XVI stolittya Kornelisa Korta maye knigu z napisom Anaksimen vnizu livoruch Anaksimen viriv sho Vsesvit spochatku povnistyu skladavsya z povitrya i sho ridini ta tverdi tila vinikali z nogo shlyahom kondensaciyi Vin takozh vikoristovuvav povitrya dlya poyasnennya prirodi Zemli ta navkolishnih nebesnih til Anaksimen viriv u plosku Zemlyu yaka vinikla yak odin iz pershih ob yektiv sho kondensuvalisya z povitrya Znizu Zemlyu pidtrimuye tisk povitrya zapobigayuchi yiyi padinnyu Anaksimen vvazhav sho nebesni ob yekti vidokremilisya vid Zemli Filosofi yaki peredali nam ideyi Anaksimena rozhodyatsya shodo togo yak same vin poyasnyuvav cej proces Vin mig opisuvati nebesni tila yak rezultat viparovuvannya abo rozridzhennya do stanu vognyu Zgaduyut sho vin porivnyuvav ruh Zemli Soncya ta zir z listyam u potoci vitru hocha takozh zgaduyut sho vin porivnyuvav zori z cvyahami vbitimi v nebo Deyaki vcheni pripuskali sho Anaksimen mig viriti v obidvi modeli rozriznyayuchi planeti ta zori sho robilo b jogo pershim hto ce zrobiv Opisuyuchi Sonce yak polum ya Anaksimen odnak vvazhav sho vono skladene ne z rozridzhenogo povitrya yak zori a z Zemli Za slovami en Anaksimen stverdzhuvav sho svitinnya Soncya pov yazane ne z jogo skladom a z jogo shvidkim ruhom Anaksimen vidkinuv poshirenu ideyu sho Sonce zanuryuyetsya pid Zemlyu i natomist stverdzhuvav sho vono obertayetsya navkolo Zemli Ipolit porivnyuvav ce z kapelyuhom sho obertayetsya navkolo golovi lyudini Nevidomo chi bula cya analogiya vigadana samim Ipolitom chi bula chastinoyu poyasnennya samogo Anaksimena Cyu model ruhu Soncya piznishi filosofi interpretuvali riznimi sposobami Anaksimen takozh opisav prichini inshih prirodnih yavish Yak i Anaksimandr vin vvazhav sho grim i bliskavka vinikayut koli virivayetsya na svobodu viter yakij buv uv yaznenij u hmari Anaksimen zauvazhuvav sho grim mozhe buti vidgomonom tih procesiv yaki vidbuvayutsya vid kontaktu garyachogo j holodnogo podibno do shipinnya vodi v yaku opustili rozpechenij metal Zemletrusi na jogo dumku ye rezultatom cherguvannya visihannya ta zvolozhennya zemli sho prizvodit do ciklu yiyi rozkolyuvannya j nabryakannya Vin buv pershim filosofom yakij sprobuvav naukovo poyasniti veselku i yedinim takim filosofom do Aristotelya Vin opisav veselku yak rezultat vzayemodiyi sonyachnogo svitla z vologim povitryam Verhnya chastina veselki de sonyachnogo svitla bilshe zdayetsya chervonoyu a nizhnya de prisutno bilshe vodi zdayetsya temnishoyu Porivnyannya z inshimi filosofami miletskoyi shkoli Karta Maloyi Aziyi Milet pidpisanij yak MillawandaGrecki poselennya v Ioniyi Poglyadi Anaksimena chasto rozglyadayut yak sprobu poyednati vchennya jogo dvoh poperednikiv Falesa j Anaksimandra Povitrya yak arhe ye bezmezhnim ponyattyam sho nagaduye teoriyu Anaksimandra pro apejron Vodnochas povitrya yak arhe ye konkretnoyu rechovinoyu sho zblizhuye jogo z teoriyeyu Falesa yakij vvazhav arhe vodu Anaksimen takozh podilyav uyavlennya Falesa pro plosku Zemlyu obidva filosofi gadali sho zemnij disk spirayetsya na rechovinu yaku voni vvazhali pershoosnovoyu vsogo Fales spirav zemnij disk na vodu a Anaksimen na povitrya Kosmologiya Anaksimena takozh malo vidriznyalasya vid idej Anaksimandra lishe adaptuyuchi yih do anaksimenivskogo variantu monizmu Filosofiya Anaksimena gruntuvalasya na vchenni Anaksimandra odnak tradiciya svidchit sho vin takozh kritikuvav svogo vchitelya v deyakih aspektah Anaksimen napolyagav na neobhidnosti empirichnogo poyasnennya prichin perehodu rechovin z odniyeyi formi v inshu Anaksimen i Anaksimandr shozhi tim sho obidva ne nadavali poyasnennya chomu abo yak vidbuvayutsya zmini u fizichnih ob yektah Anaksimandr vikoristovuvav metafori spravedlivosti ta vidplati dlya opisu zmin i pryamo zvertavsya do bozhestv ta bozhestvennogo u svoyih perekonannyah Anaksimen vidkidav cyu chastinu filosofiyi Anaksimandra Spadshina ta vivchennyaVpliv na nauku ta filosofiyu Ruyini Mileta Anaksimen buv ostannim iz miletskih filosofiv oskilki perski vijska zrujnuvali Milet u 494 roci do n e Pro jogo zhittya vidomo menshe nizh pro inshih predstavnikiv miletskoyi shkoli Falesa ta Anaksimandra Ci troye filosofiv zapochatkuvali te sho zgodom u Zahidnomu sviti peretvorilosya na nauku V antichnij Greciyi ideyi Anaksimena mali znachnij vpliv na filosofiyu yih populyarizuvali rizni misliteli zokrema Diogen Apollonijskij i voni mali bilshe poshirennya nizh ideyi jogo poperednikiv Prote zgodom u filosofskih doslidzhennyah inshi miletci zatmarili jogo Anaksimen stav pershim filosofom yakij poyasniv zminu staniv rechovini diyeyu fizichnih procesiv Jmovirno vin takozh buv pershim hto pochav vikladati svoyi dumki prozoyu a ne virshami zaklavshi osnovi naukovogo stilyu Do nashogo chasu dijshli lishe fragmenti jogo tvoriv i nevidomo naskilki voni vidriznyayutsya vid originaliv oskilki zbereglisya lishe v perekazah piznishih avtoriv Bagato detalej zhittya Anaksimena ta jogo filosofskih poglyadiv zalishayutsya neyasnimi oskilki zhoden z jogo tvoriv ne zberigsya povnistyu voni vidomi lishe z fragmentiv i tlumachen piznishih pismennikiv i polemistiv Ranni medichni vchennya rozvivali ideyi podibni do poglyadiv Anaksimena zokrema dumku sho povitrya ye osnovoyu zdorov ya oskilki vono vodnochas pidtrimuye zhittya ta perenosit hvorobi Jogo uyavlennya pro povitrya chasto porivnyuyut z atomami ta subatomnimi chastinkami yaki utvoryuyut rizni rechovini kilkisno zminyuyuchi svoyu organizaciyu Takozh jogo poglyadi zistavlyali z tim yak Bog u Staromu Zaviti vdihnuv zhittya v lyudinu Rozuminnya fizichnih vlastivostej yak kilkisnih vidminnostej sho diyut yak na individualnomu tak i na universalnomu rivni stalo osnovoyu rozvitku prirodnichih nauk Anaksimen buv pershim filosofom yakij provodiv analogiyi mizh svoyim vchennyam i praktichnim dosvidom porivnyuyuchi svitovi procesi z povsyakdennimi yavishami U takij sposib vin upershe porivnyav funkcionuvannya lyudini z funkcionuvannyam Vsesvitu upodibnyuyuchi dihannya sho viznachaye lyudinu do povitrya sho viznachaye svit Jogo perekonannya sho odnakovi principi keruyut i mikro i makrokosmom buli ostatochno pidtverdzheni lishe pracyami Isaaka Nyutona Podalshe tlumachennya Deyaki tvori Anaksimena zgaduyut v dobu ellinizmu prote zhoden z nih ne zberigsya doteper Tvorchist Anaksimena bezposeredno vplinula na takih filosofiv yak Geraklit Anaksagor ta Diogen Apollonijskij Diogen Apollonijskij pristosuvav ideyi Anaksimena do filosofiyi stoyicizmu Deyaki ideyi vismiyani u p yesi Aristofana Hmari pohodyat z uchen Anaksimandra ta Anaksimena Inshi misliteli zokrema Ksenofan zgodom perejnyali kosmologichnu model Anaksimena Teoriyu Ksenofana pro zemlyu j vodu yak arhe takozh interpretuyut yak vidpovid na vchennya Anaksimena Platon posilavsya na uyavlennya pro povitrya yak dzherelo mislennya v dialozi Fedon odnak vidkinuv cyu ideyu stverdzhuyuchi sho fizichnij stan lyudini ne viznachaye yiyi dolyu U Timeyi Platon shvalno zgaduye teoriyu Anaksimena pro materiyu j sim yiyi staniv vid kamenyu do vognyu Aristotel kritichno stavivsya do idej Anaksimena U tvori Metafizika Aristotel oharakterizuvav Anaksimena ta jogo poperednikiv yak monistiv filosofiv yaki vvazhali sho vse skladayetsya z odniyeyi pershoosnovi Cej poglyad zgodom nabuv shirokogo viznannya u filosofskij tradiciyi Predstavniki aristotelivskoyi shkoli vvazhali Anaksimena odnim iz zasnovnikiv naturalizmu Pislya Aristotelya Teofrast prodovzhiv doksografichnu tradiciyu miletskih ta inshih ionijskih filosofiv Vin opisuvav Anaksimena yak naturfilosofa Inshimi davnimi avtorami yaki analizuvali jogo vchennya buli Simplikij en Ipolit ta Plutarh Georg Vilgelm Fridrih Gegel vvazhav sho same Anaksimen buv pershim filosofom yakij perenis ideyi prirodnichoyi filosofiyi u sferu filosofiyi svidomosti Verner Gejzenberg kazav sho filosofiya Anaksimena zavdala shkodi naukovomu piznannyu oskilki vidvernula uvagu vid samih fizichnih vlastivostej Karl Popper pripuskav sho Anaksimandr ta Anaksimen zapochatkuvali filosofiyu racionalistichnoyi kritiki yaka dozvolyala kritiku vchitelya j ne otrimala rozvitku azh do dobi Vidrodzhennya Pam yatNa chest Anaksimena nazvano en na Misyaci ta asteroyid 6051 Anaksimena KomentariV ukrayinomovnih dzherelah variant Anaksimen shiroko zustrichayetsya u pidruchnikah z filosofiyi i v naukovih robotah vin zhe buv zafiksovanij v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi Z inshogo boku variant Anaksimen vzhitij u takih avtoritetnih dzherelah yak Velika ukrayinska enciklopediya i Filosofskij enciklopedichnij slovnik U deyakih pidruchnikah mozhna zustriti paralelne vzhivannya oboh variantiv Anaksimen ta Anaksimen Najchastishe im ya filosofa vzhivayut bez vkazivki na misce pohodzhennya odnak Filosofskij enciklopedichnij slovnik nazivaye jogo Anaksimen z Miletu PrimitkiPodolska 2006 s 74 Mozgovij ta in 2009 s 32 Krivulya 2010 s 67 Zagrijchuk 2019 s 31 32 Bespatov 2019 s 106 108 Ukrayinska radyanska enciklopediya 1977 Velika ukrayinska enciklopediya 2020 Filosofskij enciklopedichnij slovnik 2002 Andrushenko ta in 2000 s 24 Uzbek 2009 s 13 38 39 138 149 Andrushenko ta in 2000 s 78 79 280 Uzbek 2009 s 36 56 61 68 175 178 Vamvacas 2009 p 45 Dye 2014 pp 74 75 Algra 1999 p 57 Eisman 2007 p 75 Sandywell 1995 p 174 Sandywell 1995 p 185 Lindberg 2007 p 29 Sandywell 1995 p 172 Lindberg 2007 p 28 Sandywell 1995 pp 175 176 Eisman 2007 p 76 Graham 2006 p 46 Sandywell 1995 p 176 Kocandrle 2019 p 112 Vamvacas 2009 p 46 Algra 1999 p 59 Sandywell 1995 p 180 Sandywell 1995 p 173 Algra 1999 p 53 Vamvacas 2009 p 47 Uzbek 2009 s 38 Graham 2006 p 47 Sandywell 1995 p 184 Sandywell 1995 p 183 Graham 2006 p 45 Graham 2006 p 49 Martins 2020 p 37 Kocandrle 2019 p 102 Uzbek 2009 s 39 Kocandrle 2019 pp 103 104 Kocandrle 2019 pp 102 Couprie 2018 p 99 Kocandrle 2019 p 104 Couprie 2018 pp 99 130 Kocandrle 2019 pp 105 106 Bespatov 2019 s 107 Alexander 2020 Chapter 7 Naylor 2023 p 47 Algra 1999 p 57 Algra 1999 p 55 Graham 2006 pp 45 46 Algra 1999 p 58 Sandywell 1995 pp 172 174 179 Vamvacas 2009 p 49 Sandywell 1995 p 181 Sandywell 1995 p 177 Vamvacas 2009 p 46 48 Vamvacas 2009 p 48 Kocandrle 2019 p 109 McKirahan 1994 pp 65 66 Graham 2006 pp 47 48 Graham 2015 Graham 2006 pp 49 50 Sandywell 1995 p 186 Vamvacas 2009 pp 49 50 Cocks Cocks 1995 p 13 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaUkrayinomovna literatura Anaksimen Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Kiyiv Abris 2002 S 18 19 1000 prim ISBN 966 531 128 X Anaksimen Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 T 1 S 171 V E Turenko Anaksimen Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in Kiyiv DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2020 T 2 ISBN 978 617 7238 39 2 Uzbek K M Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2009 S 38 39 ISBN 978 966 317 042 8 Mozgovij L I Bichko I V Dodonov R O ta in Filosofiya Kreditno modulnij kurs Navchalnij posibnik Za red R O Dodonova L I Mozgovogo Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 32 1000 prim ISBN 978 611 01 0009 0 Krivulya O M Filosofiya Navchalnij posibnik Harkiv HNU imeni V N Karazina 2010 S 67 300 prim ISBN 978 966 623 627 5 Podolska Ye A Filosofiya Pidruchnik Kiyiv Firma Inkos Centr navchalnoyi literaturi 2006 S 74 1000 prim ISBN 966 364 270 H Andrushenko V P Volovich V I Gorlach M I ta in Filosofiya Pidruchnik Za zagalnoyu redakciyeyu M I Gorlacha V G Kremenya V K Ribalka Vidannya druge pereroblene ta dopovnene Harkiv Konsum 2000 672 s 10000 prim ISBN 5 7763 8288 4 Zagrijchuk I D Vizrivannya ponyattya u filosofiyi dosokratikiv Antichnist ta universitetska filosofiya Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Harkiv HNU imeni V N Karazina 2019 S 30 34 ISBN 978 966 285 607 1 Bespalov I Filosofiya Miletskoyi shkoli Evropsky filozoficky a historicky diskurz 2019 Vol 5 iss 1 P 102 109 ISSN 2533 4816 Inshomovna literatura Alexander D Extraordinary and terrifying metamorphosis on the seismic causes of slope instability The History of Geomorphology Tinkler K J editor Taylor amp Francis 2020 ISBN 9781000045789 Algra K The Beginning of Cosmology The Cambridge Companion to Early Greek Philosophy Long A A editor Cambridge Cambridge University Press 1999 ISBN 0521446678 Cocks E E Cocks J C Who s Who on the Moon A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature Tudor Publishers 1995 ISBN 978 0 936389 27 1 Couprie D L When the Earth Was Flat Springer 2018 ISBN 978 3 319 97052 3 Diels H Kranz W Die Fragmente der Vorsokratiker Weidmann 1985 Dye J Anaximenes of Miletus Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer New York 2014 P 74 75 ISBN 9781441999160 DOI 10 1007 978 1 4419 9917 7 49 Eisman M M Anaximenes of Miletus Ancient Greece Volume 1 Sienkewicz T J editor Pasadena Salem Press 2007 P 75 77 ISBN 978 1 58765 282 0 Graham D W Explaining the Cosmos The Ionian Tradition of Scientific Philosophy Princeton University Press 2006 ISBN 9781400827459 Graham D W Plato and Anaximenes Etudes Platoniciennes 2015 Iss 12 ISSN 2275 1785 DOI 10 4000 etudesplatoniciennes 706 Kocandrle Radim 2019 The Cosmology of Anaximenes History of Philosophy Quarterly 36 2 101 120 doi 10 2307 48563639 JSTOR 48563639 S2CID 246623749 Lindberg D C The Greeks and the Cosmos The Beginnings of Western Science Chicago University of Chicago Press 2007 Martins C The Universe Today Springer 2020 ISBN 978 3 030 49632 6 McKirahan R D Xenophanes of Colophon Philosophy Before Socrates An Introduction with Texts and Commentary Hackett Publishing Company 1994 ISBN 978 0 87220 175 0 Naylor J The Riddle of the Rainbow Springer 2023 ISBN 978 3 031 23908 3 Sandywell B Presocratic Reflexivity The Construction of Philosophical Discourse c 600 450 BC Routledge 1995 ISBN 9780203424803 Vamvacas C J Anaximenes of Miletus ca 585 525 B C The Founders of Western Thought The Presocratics New YorkNew York Springer 2009 P 45 51 ISBN 9781402097911 Bicknell P J 1969 Anaximenes Astronomy Acta Classica 12 53 85 JSTOR 24591168 Classen C J 1977 Anaximander and Anaximenes The Earliest Greek Theories of Change Phronesis 22 2 89 102 doi 10 1163 156852877X00010 JSTOR 4182008 Freeman K Ancilla to the Pre Socratic Philosophers Harvard University Press 1978 ISBN 978 0 674 03500 3 Hurwit J M The Art and Culture of Early Greece 1100 480 BC Ithaca NY Cornell University Press 1985 Luchte J Early Greek Thought Before the Dawn London Bloomsbury Publishing 2011 ISBN 978 0567353313 Russell B The Milesian School A History of Western Philosophy Abingdon Routledge 2004 P 33 37 ISBN 9780415325059 Sandywell B Presocratic Reflexivity The Construction of Philosophical Discourse c 600 450 BC London Routledge 1996 Vol 3 ISBN 0415101700 Stokes M C The One and Many in Presocratic Philosophy Washington DC Center for Hellenic Studies with Harvard University Press 1971 Sweeney L Infinity in the Presocratics A Bibliographical and Philosophical Study The Hague Martinus Nijhoff 1972 Wright M R Cosmology in Antiquity London Routledge 1995 ISBN 9780415121835 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anaksimen Anaximenes Arhivovano 30 listopada 2018 u Wayback Machine Internet Encyclopedia of Philosophy Cya storinka nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

    Топ