Azərbaycan
Lietuva
Malta
ශ්රී ලංකාව
Türkmenistan
Türkiyə
Украина
Це зій хімічний знак Cs displaystyle ce Cs лат caesium небесно блакитний хімічний елемент з атомним номером 55 що належи
Цезій
Це́зій (хімічний знак — , лат. caesium — небесно-блакитний) — хімічний елемент з атомним номером 55, що належить до I групи, VI періоду періодичної системи елементів.
| Цезій (Cs) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Атомний номер | 55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зовнішній вигляд простої речовини | дуже м'який, в'язкий сіруватий метал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Атомна маса (молярна маса) | 132,90543 а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Радіус атома | 267 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Енергія іонізації (перший електрон) | 375,5 (3,89) кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електронна конфігурація | [Xe] 6s1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ковалентний радіус | 235 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Радіус іона | (+1e) 167 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електронегативність (за Полінгом) | 0,79 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електродний потенціал | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ступені окиснення | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Густина | 1,873 г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Молярна теплоємність | 0,241 Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплопровідність | 35,9 Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура плавлення | 301,6 К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплота плавлення | 2,09 кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура кипіння | 951,6 К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплота випаровування | 68,3 кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Молярний об'єм | 70,0 см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Структура ґратки | кубічна об'ємноцентрована | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Період ґратки | 6,050 Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відношення с/а | n/a | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура Дебая | n/a К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Критична точка | н/д | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Цезій у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Відкрили спектральним аналізом Г. Кірхгоф та Р. Бунзен в 1860 році у воді Дюркгаймерского мінерального джерела. Цезій став першим елементом, відкритим таким способом. У 1864 році Пізані виділив цезій з мінералу полуциту. Чистий цезій був отриманий за допомогою електролізу у 1882 році Карлом Сеттенбергом
Походження назви
Названий від лат. Caesium — небесно-блакитний, оскільки відкритий завдяки яскраво-синім спектральним лініям.
Загальна характеристика
Атомний номер 55; атомна маса 132,9054. Має один стабільний ізотоп 133Cs. Більшість сполук Cs іонні.
Проста речовина — цезій. М'який метал золотистого кольору з сріблястим блиском, належить до лужних металів. Густина 1,904. tплав 28,5 °С, tкип 678 °С. Хімічно дуже активний, вибухає від контакту з водою, енергійно реагує з галогенами, сіркою та ін. речовинами. Цезій — типовий рідкісний і розсіяний елемент.
Поширення
Середній вміст у земній корі 3,7•10−4 мас.%. Цезій геохімічно тісно пов'язаний з гранітним розплавом; концентрується в рідкіснометалічних пегматитах разом з Li, Be, Та і Nb. Відомо декілька власних мінералів цезію, з них полуцит і авогадрит мають промислове значення. Виділяється також берил цезіїстий (вороб'євіт, Be2CsAl2(Si6O18)).
Ізотопи
Весь природній цезій складається з одного ізотопу, 133Cs.
Загалом відомо 57 ізотопів цезію з масовими числами від 112 до 151, 17 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, найбільші періоди напіврозпаду мають 135Cs (2,3 млн років) і 134Cs (2 роки).
Отримання
Промислово цезій отримується у вигляді сполук, що утворюються при обробці мінералу полуциту хлоридною чи сульфатною кислотами. Перший процес містить такі етапи: обробка вихідного мінералу підігрітою соляною кислотою, додавання SbCl3 для осадження сполуки Cs3[Sb2Cl9] і промивання гарячою водою або розчином амоніаку з утворенням хлориду цезію CsCl. При другому — мінерал обробляється підігрітою сірчаною кислотою з утворенням алюмоцезіевих галунів CsAl(SO4)2·12H2O.
Існує кілька лабораторних методів отримання цезію. Він може бути отриманий:
- нагріванням у вакуумі суміші хромату або дихромату цезію з цирконієм;
- розкладанням азиду цезію в вакуумі;
- нагріванням суміші хлориду цезію та спеціально підготовленого кальцію. При цьому леткий цезій осідає на холодні частині реакційної установки:
Усі методи є трудомісткими. Другий дозволяє отримати високочистий метал, проте є вибухонебезпечним і вимагає на реалізацію декілька діб.
Застосування
Застосовують при виготовленні фотокатодів. Завдяки винятковим властивостям цезію — найбільшому розміру катіонів (0,165 нм), найменшому потенціалу іонізації (3,89 eV) і низькій роботі виходу електрона (1,87 eV) при опроміненні його сонячними променями, а також нагріванні він стає джерелом потоку електронів, на чому засноване виробництво емісійних фотоелементів, фотоелектронних помножувачів, електронно-оптичних перетворювачів, сонячних батарей. Великі перспективи відкриває використання його як робочого тіла в іонних ракетних двигунах для космічних польотів, а також для підвищення ефективності роботи плазмових генераторів, тобто безпосереднього перетворення теплової енергії в електричну, що здійснюється в магнітогідродинамічних (МГД) генераторах і термоелектронних перетворювачах (ТЕП). Все це обумовило швидке зростання його виробництва — з декількох десятків кілограмів до перших десятків тонн. Цезій застосовують також у виробництві газових лазерів.
Кристали йодиду цезію широко використовують як сцинтилятори у фізичних дослідженнях та медичній техніці. Також, завдяки ширшому, ніж у броміду калію, діапазону пропускання оптичного випромінювання (від 0,3 до 50 мкм), кристали йодиду цезію використовують в інфрачервоній оптиці.
Металургія
Застосовувався для підвищення жаростійкості магнію та алюмінію, так наприклад при додаванні 0,3–0,4% цезію до магнію він в 3 рази підвищує його міцність на розрив та різко покращує його корозійну стійкість, але через високу ціну та наявність інших більш дешевих металів для легування він не використовується для цих цілей.
Виробництво електродів
Особливе місце та велике застосування металевого цезію в останні роки є у використанні його як добавки до вольфраму для виробництва електродів потужних освітлювальних дугових ламп та електродів, що застосовують для зварювання алюмінію, магнію, титану, нержавіючої сталі та цілого ряду активних сплавів у середовищі аргону, гелію та водню. Застосування цієї добавки (0,1–0,35%) в значній мірі полегшує запалювання та горіння дуги при низькій напрузі.
Радіонукліди
Через викид радіонуклідів цезію Чорнобильській катастрофі було розроблено моделі оцінки впливу цього елементу в період вагітності та елімінації його з організму.
Цезій-137 (137Cs) — штучний радіоактивний ізотоп цезію. Випромінювання, що ним створюється, використовується для потреб радіотерапії.
Японські установи (Agency of Industrial Science and Technology) розробила метод для видалення радіоактивного цезію з ґрунту і води у 2011 році. Він використовує пігмент берлінська лазур.
Цезій-134 має період напіврозпаду 2,06 року. Його виробляють шляхом реакції у ядерних реакторах, але не через розщеплення ядерного ядра.
Біологічна роль
Цезій відносять до маловивчених мікроелементів. Він знаходиться в навколишньому середовищі і надходить в організм різними шляхами, в основному через їжу.
Див. також
- Цезієві руди
- Гідрид цезію
- Радіоактивне зараження в Краматорську
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Примітки
- The Element Cesium [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Étude chimique et analyse du pollux de l'ile d'Elbe [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.](фр.)
- Cesium [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Isotopes of the Element Caesium [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ЦЕЗІЙ. Українська тератологічна інформаційна система. Процитовано 23 липня 2023.
- プルシアンブルーを利用して多様な形態のセシウム吸着材を開発 –汚染水や土壌などさまざまな環境に適用可能–. AIST. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2011.(яп.)
- 土壌中のセシウムを低濃度の酸で抽出することに成功 –プルシアンブルーナノ粒子吸着材で回収し放射性廃棄物の大幅な減量化へ–. AIST. 31 серпня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2011.(яп.)
- Saoshiro, Shinichi; Gibbs, Edwina (1 вересня 2011). New Japan method eyed to remove radiation from soil. Рейтер. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 16 вересня 2011.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.](англ.) - Цезій. General Multilingual Environmental Thesaurus. Процитовано 23 липня 2023.
Посилання
- Популярна бібліотека хімічних елементів [Архівовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Про Цезій
- Радіоактивний цезій
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Цезій, Що таке Цезій? Що означає Цезій?
Ce zij himichnij znak Cs displaystyle ce Cs lat caesium nebesno blakitnij himichnij element z atomnim nomerom 55 sho nalezhit do I grupi VI periodu periodichnoyi sistemi elementiv Cezij Cs Atomnij nomer55Zovnishnij viglyad prostoyi rechoviniCezij u vakuumovanij ampuliduzhe m yakij v yazkij siruvatij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 132 90543 a o m g mol Radius atoma267 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 375 5 3 89 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 6s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius235 pmRadius iona 1e 167 pmElektronegativnist za Polingom 0 79Elektrodnij potencial0Stupeni okisnennya1Termodinamichni vlastivostiGustina1 873 g sm Molyarna teployemnist0 241 Dzh K mol Teploprovidnist35 9 Vt m K Temperatura plavlennya301 6 KTeplota plavlennya2 09 kDzh molTemperatura kipinnya951 6 KTeplota viparovuvannya68 3 kDzh molMolyarnij ob yem70 0 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkikubichna ob yemnocentrovanaPeriod gratki6 050 AVidnoshennya s an aTemperatura Debayan a KInshi vlastivostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Cezij u Vikishovishi IstoriyaVidkrili spektralnim analizom G Kirhgof ta R Bunzen v 1860 roci u vodi Dyurkgajmerskogo mineralnogo dzherela Cezij stav pershim elementom vidkritim takim sposobom U 1864 roci Pizani vidiliv cezij z mineralu polucitu Chistij cezij buv otrimanij za dopomogoyu elektrolizu u 1882 roci Karlom SettenbergomPohodzhennya nazviNazvanij vid lat Caesium nebesno blakitnij oskilki vidkritij zavdyaki yaskravo sinim spektralnim liniyam Zagalna harakteristikaAtomnij nomer 55 atomna masa 132 9054 Maye odin stabilnij izotop 133Cs Bilshist spoluk Cs ionni Prosta rechovina cezij M yakij metal zolotistogo koloru z sriblyastim bliskom nalezhit do luzhnih metaliv Gustina 1 904 tplav 28 5 S tkip 678 S Himichno duzhe aktivnij vibuhaye vid kontaktu z vodoyu energijno reaguye z galogenami sirkoyu ta in rechovinami Cezij tipovij ridkisnij i rozsiyanij element PoshirennyaSerednij vmist u zemnij kori 3 7 10 4 mas Cezij geohimichno tisno pov yazanij z granitnim rozplavom koncentruyetsya v ridkisnometalichnih pegmatitah razom z Li Be Ta i Nb Vidomo dekilka vlasnih mineraliv ceziyu z nih polucit i avogadrit mayut promislove znachennya Vidilyayetsya takozh beril ceziyistij vorob yevit Be2CsAl2 Si6O18 IzotopiVes prirodnij cezij skladayetsya z odnogo izotopu 133Cs Zagalom vidomo 57 izotopiv ceziyu z masovimi chislami vid 112 do 151 17 z yakih metastabilni Z nestabilnih izotopiv najbilshi periodi napivrozpadu mayut 135Cs 2 3 mln rokiv i 134Cs 2 roki OtrimannyaPromislovo cezij otrimuyetsya u viglyadi spoluk sho utvoryuyutsya pri obrobci mineralu polucitu hloridnoyu chi sulfatnoyu kislotami Pershij proces mistit taki etapi obrobka vihidnogo mineralu pidigritoyu solyanoyu kislotoyu dodavannya inshi movi SbCl3 dlya osadzhennya spoluki Cs3 Sb2Cl9 i promivannya garyachoyu vodoyu abo rozchinom amoniaku z utvorennyam hloridu ceziyu CsCl Pri drugomu mineral obroblyayetsya pidigritoyu sirchanoyu kislotoyu z utvorennyam alyumocezievih galuniv CsAl SO4 2 12H2O Isnuye kilka laboratornih metodiv otrimannya ceziyu Vin mozhe buti otrimanij nagrivannyam u vakuumi sumishi hromatu abo dihromatu ceziyu z cirkoniyem C s 2 C r 2 O 7 2 Z r 2 C s 2 Z r O 2 C r 2 O 3 displaystyle mathrm Cs 2 Cr 2 O 7 2 Zr longrightarrow 2 Cs 2 ZrO 2 Cr 2 O 3 rozkladannyam azidu ceziyu v vakuumi nagrivannyam sumishi hloridu ceziyu ta specialno pidgotovlenogo kalciyu Pri comu letkij cezij osidaye na holodni chastini reakcijnoyi ustanovki 2 C s C l C a 2 C s C a C l 2 displaystyle mathrm 2 CsCl Ca longrightarrow 2 Cs uparrow CaCl 2 Usi metodi ye trudomistkimi Drugij dozvolyaye otrimati visokochistij metal prote ye vibuhonebezpechnim i vimagaye na realizaciyu dekilka dib ZastosuvannyaZastosovuyut pri vigotovlenni fotokatodiv Zavdyaki vinyatkovim vlastivostyam ceziyu najbilshomu rozmiru kationiv 0 165 nm najmenshomu potencialu ionizaciyi 3 89 eV i nizkij roboti vihodu elektrona 1 87 eV pri oprominenni jogo sonyachnimi promenyami a takozh nagrivanni vin staye dzherelom potoku elektroniv na chomu zasnovane virobnictvo emisijnih fotoelementiv fotoelektronnih pomnozhuvachiv elektronno optichnih peretvoryuvachiv sonyachnih batarej Veliki perspektivi vidkrivaye vikoristannya jogo yak robochogo tila v ionnih raketnih dvigunah dlya kosmichnih polotiv a takozh dlya pidvishennya efektivnosti roboti plazmovih generatoriv tobto bezposerednogo peretvorennya teplovoyi energiyi v elektrichnu sho zdijsnyuyetsya v magnitogidrodinamichnih MGD generatorah i termoelektronnih peretvoryuvachah TEP Vse ce obumovilo shvidke zrostannya jogo virobnictva z dekilkoh desyatkiv kilogramiv do pershih desyatkiv tonn Cezij zastosovuyut takozh u virobnictvi gazovih lazeriv Kristali jodidu ceziyu shiroko vikoristovuyut yak scintilyatori u fizichnih doslidzhennyah ta medichnij tehnici Takozh zavdyaki shirshomu nizh u bromidu kaliyu diapazonu propuskannya optichnogo viprominyuvannya vid 0 3 do 50 mkm kristali jodidu ceziyu vikoristovuyut v infrachervonij optici Metalurgiya Zastosovuvavsya dlya pidvishennya zharostijkosti magniyu ta alyuminiyu tak napriklad pri dodavanni 0 3 0 4 ceziyu do magniyu vin v 3 razi pidvishuye jogo micnist na rozriv ta rizko pokrashuye jogo korozijnu stijkist ale cherez visoku cinu ta nayavnist inshih bilsh deshevih metaliv dlya leguvannya vin ne vikoristovuyetsya dlya cih cilej Virobnictvo elektrodiv Osoblive misce ta velike zastosuvannya metalevogo ceziyu v ostanni roki ye u vikoristanni jogo yak dobavki do volframu dlya virobnictva elektrodiv potuzhnih osvitlyuvalnih dugovih lamp ta elektrodiv sho zastosovuyut dlya zvaryuvannya alyuminiyu magniyu titanu nerzhaviyuchoyi stali ta cilogo ryadu aktivnih splaviv u seredovishi argonu geliyu ta vodnyu Zastosuvannya ciyeyi dobavki 0 1 0 35 v znachnij miri polegshuye zapalyuvannya ta gorinnya dugi pri nizkij napruzi Radionuklidi Cherez vikid radionuklidiv ceziyu Chornobilskij katastrofi bulo rozrobleno modeli ocinki vplivu cogo elementu v period vagitnosti ta eliminaciyi jogo z organizmu Dokladnishe Cezij 137 Cezij 137 137Cs shtuchnij radioaktivnij izotop ceziyu Viprominyuvannya sho nim stvoryuyetsya vikoristovuyetsya dlya potreb radioterapiyi Yaponski ustanovi Agency of Industrial Science and Technology rozrobila metod dlya vidalennya radioaktivnogo ceziyu z gruntu i vodi u 2011 roci Vin vikoristovuye pigment berlinska lazur Cezij 134 maye period napivrozpadu 2 06 roku Jogo viroblyayut shlyahom reakciyi u yadernih reaktorah ale ne cherez rozsheplennya yadernogo yadra Biologichna rolCezij vidnosyat do malovivchenih mikroelementiv Vin znahoditsya v navkolishnomu seredovishi i nadhodit v organizm riznimi shlyahami v osnovnomu cherez yizhu Div takozhCeziyevi rudi Gidrid ceziyu Radioaktivne zarazhennya v KramatorskuLiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 PrimitkiThe Element Cesium Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Etude chimique et analyse du pollux de l ile d Elbe Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine fr Cesium Arhivovano 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Isotopes of the Element Caesium Arhivovano 7 bereznya 2021 u Wayback Machine angl CEZIJ Ukrayinska teratologichna informacijna sistema Procitovano 23 lipnya 2023 プルシアンブルーを利用して多様な形態のセシウム吸着材を開発 汚染水や土壌などさまざまな環境に適用可能 AIST 24 serpnya 2011 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 16 veresnya 2011 yap 土壌中のセシウムを低濃度の酸で抽出することに成功 プルシアンブルーナノ粒子吸着材で回収し放射性廃棄物の大幅な減量化へ AIST 31 serpnya 2011 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 16 veresnya 2011 yap Saoshiro Shinichi Gibbs Edwina 1 veresnya 2011 New Japan method eyed to remove radiation from soil Rejter Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Arhivovano 2015 12 08 u Wayback Machine angl Cezij General Multilingual Environmental Thesaurus Procitovano 23 lipnya 2023 PosilannyaPopulyarna biblioteka himichnih elementiv Arhivovano 16 grudnya 2008 u Wayback Machine Pro Cezij Radioaktivnij cezij