Azərbaycan
Deutschland
Lietuva
Malta
ශ්රී ලංකාව
Türkmenistan
Türkiyə
Украина
Рутеній Ru від лат Ruthenia Русь хімічний елемент з атомним номером 44 проста речовина сріблясто сірого кольору дуже кри
Рутеній
Рутеній (Ru, від лат. Ruthenia — Русь) — хімічний елемент з атомним номером 44, проста речовина сріблясто-сірого кольору, дуже крихкий метал.
| Рутеній (Ru) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Атомний номер | 44 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зовнішній вигляд простої речовини | сріблясто-сірий дуже крихкий метал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Атомна маса (молярна маса) | 101,07 а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Радіус атома | 134 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Енергія іонізації (перший електрон) | 710,3(7,36) кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електронна конфігурація | [Kr] 4d7 5s1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ковалентний радіус | 125 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Радіус іона | (+4e)67 пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електронегативність (за Полінгом) | 2,2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електродний потенціал | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ступені окиснення | 8, 6, 4, 3, 2, 0, -2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Густина | 12,41 г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Молярна теплоємність | 0,238 Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплопровідність | 117,0 Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура плавлення | 2583 К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплота плавлення | (25,5) кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура кипіння | 4173 К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Теплота випаровування | n/a кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Молярний об'єм | 8,3 см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Структура ґратки | гексагональна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Період ґратки | 2,700 Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відношення с/а | 1,584 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Температура Дебая | 600 К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Критична точка | н/д | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рутеній у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальний опис
Належить до платинових металів. У природі існує 7 стабільних ізотопів з масовими числами 96, 98-102, 104. Відкритий К. К. Клаусом у 1844 році. Густина при 20 °C 12370 кг/м3. Парамагнітний. Хімічно пасивний, не реагує навіть з «царською водою». Рутеній — рідкісний і дуже розсіяний елемент, середній вміст рутенію в земній корі 5•10−7% (мас). Існує один мінерал, утворений в основному рутенієм — лаурит (RuS2). Крім того, міститься у мінералах: рутенистому сисертськіті (містить до 19 % Ru), рутенистому нев'янськіті (до 14 % Ru), (різновид нев'янськіту, Ir, Os, Au), (Ru, Os), як ізоморфна домішка присутній у самородній платині і мінералах сульфідних мідно-нікелевих руд. У мінералах платини Рутеній утворює невпорядковані тверді розчини, його атоми статистично розподілені в структурі платини. Добувають Рутеній пеерважно з платинових руд.
Історія відкриття елемента
У 1827 році професор Тартуського університету (нині — в м. Тарту, Естонія) (1797—1866) опублікував роботу, в якій заявив про відкриття ним трьох елементів (плуранію, рутенію та полінію), розчиняючи неочищену платину з гір Уралу в царській воді. Таким чином, уперше в хімічну науку було введено термін «рутеній». Йонс Якоб Берцеліус того ж року проводив подібні експерименти з розчиненням платини у царській воді, однак не побачив там нічого нового. Озанн був, однак, переконаний у своїй правоті та відіслав Берцеліусу зразки отриманої речовини. Провівши дослідження, Берцеліус підтвердив знаходження нового елементу в отриманому від Озанна зразку.
Цей елемент був «заново» відкритий пізніше російським ученим, німцем за походженням вихідцем з міста Тарту, випускником Дерптського університету, де зробив свої відкриття Г. Озанн — Карлом-Ернстом Клаусом. К. Е. Клаус дуже делікатно підійшов до праць свого попередника з вивчення платинових металів Г. Озанна. К. Е. Клаус вирішив зберегти назву металу, дану Г. Озанном. Так він пише у своїй першій статті:
| «Цей метал я хочу назвати рутенієм тому, що він у невеликій кількості знаходиться у тілі білого кольору, про яке згадує Озанн… Озанн, який це тіло прийняв за особливий оксид металу, назвав його оксидом рутенію… Оскільки цей метал в оксиді рутенію Озанна зустрічається у невеликій кількості, я пропоную назвати його рутенієм». |
Знаходження у природі
Існує лише один мінерал, утворений переважно рутенієм, — лаурит, що має приблизний склад (іноді його формулу позначають ).
Цей вельми рідкісний мінерал був знайдений на Уралі (Сен-Клер-Девіль), о-ві Борнео, в Орегоні (США), Колумбії і Трансваалі. Лаурит виявлений у Якутії (родовища Інаглі і Кондер) у тісному зрощенні з куперитом, брагітом, осмистим іридієм, хром-шпінелідами і поліксеном.
Питома вага лауриту становить 6—7, твердість за шкалою Мооса — 7—8, колір чорний з металевим блиском. Кристалічна структура — куб-октаедр, параметри: α = 5,57 + 0,01 Å.
Лаурит вивчений досить мало. Через велику рідкість його зразки ніколи не піддавали повному хімічному аналізу.
Крім того, розрізняють рутеній самородний — у вигляді мікроскопічних включень у самородній платині і рутенірідосміні.
Ізотопи
Природний рутеній складається з семи різних ізотопів. Усі вони стабільні.
| Масове число | Частка у природному рутенії | Період напіврозпаду |
|---|---|---|
| 96 | 5,54 % | ∞ |
| 98 | 1,87 % | ∞ |
| 99 | 12,76 % | ∞ |
| 100 | 12,60 % | ∞ |
| 101 | 17,06 % | ∞ |
| 102 | 31,55 % | ∞ |
| 104 | 18,62 % | ∞ |
Загалом відомо 42 ізотопи рутенію з масовими числами від 87 до 124; 4 з них — метастабільні. З нестабільних ізотопів найбільші періоди напіврозпаду мають Ru106 (371,8 дня) і Ru103 (39,2 дня).
Отримання
Добувають рутеній переважно з платинових руд. Після відділення від супутніх платинових елементів рутеній переводять у комплексну амонієву сіль хлориду рутенію та відновлюють в тоці водню до металу. Отриманий метал переплавляють у захисній атмосфері інертного газу.
Хімічні властивості
За своїми хімічними властивостями, що проявляються у природних сполуках, рутеній близький до заліза. Так, він дає міцний сульфід , який має кристалічну решітку піриту (). Найбільш стійким оксидом рутенію є . Вищий леткий оксид отримують тільки синтетично, а в природних умовах він навряд чи може існувати. Дисоціація відбувається при значно вищій температурі, ніж дисоціація оксидів платини і паладію.
З платиною, іридієм і осмієм рутеній дає тверді розчини в значних концентраціях. З осмієм рутеній ізоморфний.
Біологічний вплив
- Рутеній є єдиним платиновим металом, який виявляється в складі живих організмів (за деякими даними — ще й платина). Концентрується в основному в м'язовій тканині. Вищий оксид рутенію вкрай отруйний.
- Рутеній-106 — бета-радіоактивний ізотоп рутенію, металу платинової групи. Утворюється при ядерних вибухах і роботі ядерноенергетичних установок. Використовується як радіоактивні індикатори, застосовується в медицині у складі аплікаторів при променевій терапії. Період напіврозпаду становить 373,59 дня. Допустима середньорічна об'ємна активність — 4,4 Бк/куб. м.
Застосування
Застосовують як каталізатор для виготовлення твердих сплавів, для нанесення захисних покривів на електричні контакти, титанові електроди, для декоративних покривів на ювелірні вироби, а також як компонент сплавів з Pt i Rh.
- У вигляді діоксиду застосовують для створення нерозчинних анодів — .
- Невелика домішка рутенію (0,1 %) посилює корозійну стійкість титанових сплавів.
Відкриття, зроблене експериментальним шляхом дослідниками з університету Міннесоти у 2018 році, демонструє те, що хімічний елемент рутеній є четвертим хімічним елементом, що володіє унікальними магнітними властивостями при кімнатній температурі. До останнього часу людям були відомі лише три стабільних магнітних елементи, зокрема залізо (Fe), кобальт Co), нікель (Ni), і частково гадоліній (Gd), який втрачає магнітні властивості при температурі вище 8 градусів Цельсія. Виявлення нового магнітного матеріалу може призвести до розробки нових типів датчиків, пристроїв зберігання, обробки інформації та маси інших електронних і електромеханічних пристроїв. Крім традиційних технологій, у яких використовуються магнітні властивості матеріалів, поява нового магнітного матеріалу може зіграти важливу роль для подальшого розвитку ряду нових напрямків, як-от спінтроніка. Цьому сприятиме те, що технології вирощування тонких плівок і створення наноструктур уже досягли того рівня, який дає змогу виробляти матеріали з унікальними властивостями, котрих не мають ці ж матеріали природного походження.
Рутеній входить до переліку корисних копалин, що включені до підписаної у квітні 2025 року угоди між урядами США та України про створення спільного інвестиційного фонду з відбудови України.
Примітки
- A Course In Thermodynamics, Volume 2 [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Gottfried Osann (1828). Fortsetzung der Untersuchung des Platins vom Ural. Poggendorffs Annalen der Physik und Chemie (German) . 13: 283—297. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.(нім.)
- Gottfried Osann (1828). Fortsetzung der Untersuchung des Platins vom Ural. Poggendorffs Annalen der Physik und Chemie (German) . 14: 329—357. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 14 січня 2016.(нім.)
- Claus (1845), Entdeckung eines neuen Metalles (Ruthenium). J. Prakt. Chem., 34: 173—177. doi: 10.1002/prac.18450340114 (нім.)
- А. Г. Бетехтин. Платина. М. — Л. видавництво АН СРСР, 1935. (рос.)
- П. Вагнер. Месторождения платины и рудники Южной Африки. М., Металлургиздат, 1932. (рос.)
- Минералология Урала, т. 2. Статьи А. Г. Бетехтина, А. А. Иванова и С. Г. Заводчикова. М. — Л., видавництво АН СРСР, 1940. (рос.)
- А. Г. Бетехтин. Минералы СССР, т. 1. М. — Л. видавництво АН СРСР, 1940. (рос.)
- И. С. Рожков, В. И. Кицул, Л. В. Разин, С. С. Баришанская. Платина Алданского щита. М., видавництво АН СРСР, 1962. (рос.)
- Isotopes of the Element Ruthenium [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- "Scientists discover new magnetic element" [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] Phys.org,25 травня 2018
- 57 мінералів і військова допомога від США – деталі угоди про надра
Література та примітки
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет, Інформація про Рутеній, Що таке Рутеній? Що означає Рутеній?
Rutenij Ru vid lat Ruthenia Rus himichnij element z atomnim nomerom 44 prosta rechovina sriblyasto sirogo koloru duzhe krihkij metal Rutenij Ru Atomnij nomer44Zovnishnij viglyad prostoyi rechovinisriblyasto sirij duzhe krihkij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 101 07 a o m g mol Radius atoma134 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 710 3 7 36 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Kr 4d7 5s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius125 pmRadius iona 4e 67 pmElektronegativnist za Polingom 2 2Elektrodnij potencial0Stupeni okisnennya8 6 4 3 2 0 2Termodinamichni vlastivostiGustina12 41 g sm Molyarna teployemnist0 238 Dzh K mol Teploprovidnist117 0 Vt m K Temperatura plavlennya2583 KTeplota plavlennya 25 5 kDzh molTemperatura kipinnya4173 KTeplota viparovuvannyan a kDzh molMolyarnij ob yem8 3 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkigeksagonalnaPeriod gratki2 700 AVidnoshennya s a1 584Temperatura Debaya600 KInshi vlastivostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Rutenij u Vikishovishi Zagalnij opisNalezhit do platinovih metaliv U prirodi isnuye 7 stabilnih izotopiv z masovimi chislami 96 98 102 104 Vidkritij K K Klausom u 1844 roci Gustina pri 20 C 12370 kg m3 Paramagnitnij Himichno pasivnij ne reaguye navit z carskoyu vodoyu Rutenij ridkisnij i duzhe rozsiyanij element serednij vmist ruteniyu v zemnij kori 5 10 7 mas Isnuye odin mineral utvorenij v osnovnomu ruteniyem laurit RuS2 Krim togo mistitsya u mineralah rutenistomu sisertskiti mistit do 19 Ru rutenistomu nev yanskiti do 14 Ru riznovid nev yanskitu Ir Os Au Ru Os yak izomorfna domishka prisutnij u samorodnij platini i mineralah sulfidnih midno nikelevih rud U mineralah platini Rutenij utvoryuye nevporyadkovani tverdi rozchini jogo atomi statistichno rozpodileni v strukturi platini Dobuvayut Rutenij peervazhno z platinovih rud Istoriya vidkrittya elementaU 1827 roci profesor Tartuskogo universitetu nini v m Tartu Estoniya ru en 1797 1866 opublikuvav robotu v yakij zayaviv pro vidkrittya nim troh elementiv pluraniyu ruteniyu ta poliniyu rozchinyayuchi neochishenu platinu z gir Uralu v carskij vodi Takim chinom upershe v himichnu nauku bulo vvedeno termin rutenij Jons Yakob Bercelius togo zh roku provodiv podibni eksperimenti z rozchinennyam platini u carskij vodi odnak ne pobachiv tam nichogo novogo Ozann buv odnak perekonanij u svoyij pravoti ta vidislav Berceliusu zrazki otrimanoyi rechovini Provivshi doslidzhennya Bercelius pidtverdiv znahodzhennya novogo elementu v otrimanomu vid Ozanna zrazku Cej element buv zanovo vidkritij piznishe rosijskim uchenim nimcem za pohodzhennyam vihidcem z mista Tartu vipusknikom Derptskogo universitetu de zrobiv svoyi vidkrittya G Ozann Karlom Ernstom Klausom K E Klaus duzhe delikatno pidijshov do prac svogo poperednika z vivchennya platinovih metaliv G Ozanna K E Klaus virishiv zberegti nazvu metalu danu G Ozannom Tak vin pishe u svoyij pershij statti Cej metal ya hochu nazvati ruteniyem tomu sho vin u nevelikij kilkosti znahoditsya u tili bilogo koloru pro yake zgaduye Ozann Ozann yakij ce tilo prijnyav za osoblivij oksid metalu nazvav jogo oksidom ruteniyu Oskilki cej metal v oksidi ruteniyu Ozanna zustrichayetsya u nevelikij kilkosti ya proponuyu nazvati jogo ruteniyem Znahodzhennya u prirodiIsnuye lishe odin mineral utvorenij perevazhno ruteniyem laurit sho maye pribliznij sklad R u S 2 displaystyle mathrm RuS 2 inodi jogo formulu poznachayut R u O s S 2 displaystyle mathrm RuOs S 2 Cej velmi ridkisnij mineral buv znajdenij na Urali Sen Kler Devil o vi Borneo v Oregoni SShA Kolumbiyi i Transvaali Laurit viyavlenij u Yakutiyi rodovisha Inagli i Konder u tisnomu zroshenni z kuperitom bragitom osmistim iridiyem hrom shpinelidami i poliksenom Pitoma vaga lauritu stanovit 6 7 tverdist za shkaloyu Moosa 7 8 kolir chornij z metalevim bliskom Kristalichna struktura kub oktaedr parametri a 5 57 0 01 A Laurit vivchenij dosit malo Cherez veliku ridkist jogo zrazki nikoli ne piddavali povnomu himichnomu analizu Krim togo rozriznyayut rutenij samorodnij u viglyadi mikroskopichnih vklyuchen u samorodnij platini i ruteniridosmini IzotopiPrirodnij rutenij skladayetsya z semi riznih izotopiv Usi voni stabilni Masove chislo Chastka u prirodnomu ruteniyi Period napivrozpadu 96 5 54 98 1 87 99 12 76 100 12 60 101 17 06 102 31 55 104 18 62 Zagalom vidomo 42 izotopi ruteniyu z masovimi chislami vid 87 do 124 4 z nih metastabilni Z nestabilnih izotopiv najbilshi periodi napivrozpadu mayut Ru106 371 8 dnya i Ru103 39 2 dnya OtrimannyaDobuvayut rutenij perevazhno z platinovih rud Pislya viddilennya vid suputnih platinovih elementiv rutenij perevodyat u kompleksnu amoniyevu sil hloridu ruteniyu ta vidnovlyuyut v toci vodnyu do metalu Otrimanij metal pereplavlyayut u zahisnij atmosferi inertnogo gazu Himichni vlastivostiZa svoyimi himichnimi vlastivostyami sho proyavlyayutsya u prirodnih spolukah rutenij blizkij do zaliza Tak vin daye micnij sulfid R u S 2 displaystyle mathrm RuS 2 yakij maye kristalichnu reshitku piritu F e S 2 displaystyle mathrm FeS 2 Najbilsh stijkim oksidom ruteniyu ye R u O 2 displaystyle mathrm RuO 2 Vishij letkij oksid R u O 4 displaystyle mathrm RuO 4 otrimuyut tilki sintetichno a v prirodnih umovah vin navryad chi mozhe isnuvati Disociaciya R u O 2 displaystyle mathrm RuO 2 vidbuvayetsya pri znachno vishij temperaturi nizh disociaciya oksidiv platini i paladiyu Z platinoyu iridiyem i osmiyem rutenij daye tverdi rozchini v znachnih koncentraciyah Z osmiyem rutenij izomorfnij Biologichnij vplivRutenij ye yedinim platinovim metalom yakij viyavlyayetsya v skladi zhivih organizmiv za deyakimi danimi she j platina Koncentruyetsya v osnovnomu v m yazovij tkanini Vishij oksid ruteniyu vkraj otrujnij Rutenij 106 beta radioaktivnij izotop ruteniyu metalu platinovoyi grupi Utvoryuyetsya pri yadernih vibuhah i roboti yadernoenergetichnih ustanovok Vikoristovuyetsya yak radioaktivni indikatori zastosovuyetsya v medicini u skladi aplikatoriv pri promenevij terapiyi Period napivrozpadu stanovit 373 59 dnya Dopustima serednorichna ob yemna aktivnist 4 4 Bk kub m ZastosuvannyaZastosovuyut yak katalizator dlya vigotovlennya tverdih splaviv dlya nanesennya zahisnih pokriviv na elektrichni kontakti titanovi elektrodi dlya dekorativnih pokriviv na yuvelirni virobi a takozh yak komponent splaviv z Pt i Rh U viglyadi dioksidu zastosovuyut dlya stvorennya nerozchinnih anodiv Nevelika domishka ruteniyu 0 1 posilyuye korozijnu stijkist titanovih splaviv Vidkrittya zroblene eksperimentalnim shlyahom doslidnikami z universitetu Minnesoti u 2018 roci demonstruye te sho himichnij element rutenij ye chetvertim himichnim elementom sho volodiye unikalnimi magnitnimi vlastivostyami pri kimnatnij temperaturi Do ostannogo chasu lyudyam buli vidomi lishe tri stabilnih magnitnih elementi zokrema zalizo Fe kobalt Co nikel Ni i chastkovo gadolinij Gd yakij vtrachaye magnitni vlastivosti pri temperaturi vishe 8 gradusiv Celsiya Viyavlennya novogo magnitnogo materialu mozhe prizvesti do rozrobki novih tipiv datchikiv pristroyiv zberigannya obrobki informaciyi ta masi inshih elektronnih i elektromehanichnih pristroyiv Krim tradicijnih tehnologij u yakih vikoristovuyutsya magnitni vlastivosti materialiv poyava novogo magnitnogo materialu mozhe zigrati vazhlivu rol dlya podalshogo rozvitku ryadu novih napryamkiv yak ot spintronika Comu spriyatime te sho tehnologiyi viroshuvannya tonkih plivok i stvorennya nanostruktur uzhe dosyagli togo rivnya yakij daye zmogu viroblyati materiali z unikalnimi vlastivostyami kotrih ne mayut ci zh materiali prirodnogo pohodzhennya Rutenij vhodit do pereliku korisnih kopalin sho vklyucheni do pidpisanoyi u kvitni 2025 roku ugodi mizh uryadami SShA ta Ukrayini pro stvorennya spilnogo investicijnogo fondu z vidbudovi Ukrayini PrimitkiA Course In Thermodynamics Volume 2 Arhivovano 1 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Gottfried Osann 1828 Fortsetzung der Untersuchung des Platins vom Ural Poggendorffs Annalen der Physik und Chemie German 13 283 297 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 14 sichnya 2016 nim Gottfried Osann 1828 Fortsetzung der Untersuchung des Platins vom Ural Poggendorffs Annalen der Physik und Chemie German 14 329 357 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2016 nim Claus 1845 Entdeckung eines neuen Metalles Ruthenium J Prakt Chem 34 173 177 doi 10 1002 prac 18450340114 nim A G Betehtin Platina M L vidavnictvo AN SRSR 1935 ros P Vagner Mestorozhdeniya platiny i rudniki Yuzhnoj Afriki M Metallurgizdat 1932 ros Mineralologiya Urala t 2 Stati A G Betehtina A A Ivanova i S G Zavodchikova M L vidavnictvo AN SRSR 1940 ros A G Betehtin Mineraly SSSR t 1 M L vidavnictvo AN SRSR 1940 ros I S Rozhkov V I Kicul L V Razin S S Barishanskaya Platina Aldanskogo shita M vidavnictvo AN SRSR 1962 ros Isotopes of the Element Ruthenium Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Scientists discover new magnetic element Arhivovano 27 travnya 2018 u Wayback Machine Phys org 25 travnya 2018 57 mineraliv i vijskova dopomoga vid SShA detali ugodi pro nadraLiteratura ta primitkiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi