Берклій

Берклій (Bk, лат. Berkelium) — штучно отриманий радіоактивний трансурановий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 97. Берклій не має стабільних ізотопів, найбільш довгоживучий нуклід ²⁴⁷Bk має період напіврозпаду 1380 років.

Берклій (Bk)
Атомний номер	97
Зовнішній вигляд простої речовини	радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	247,0703 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	297 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Rn] 5f^9 7s^2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	n/a пм
Радіус іона	n/a пм
Електронегативність (за Полінгом)	1,3
Електродний потенціал	Bk←Bk^4+ -1,05В Bk←Bk^3+ -2,01В Bk←Bk^2+ -1,6В
Ступені окиснення	4, 3
Термодинамічні властивості
Густина	13,25 г/см³
Молярна теплоємність	n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність	n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення	n/a К
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	n/a К
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'єм	n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	n/a Å
Відношення с/а	n/a
Температура Дебая	n/a К
Інші властивості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Берклій у Вікісховищі

Історія

Одержаний штучно в 1949 році групою Сіборга в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Походження назви

Названий на честь місця, де був одержаний — Берклі, за аналогією з елементом тербієм, що є його аналогом серед лантаноїдів, названим на честь містечка Іттербю. Раніше його називали беркелієм.

Ізотопи

Відомо 17 штучно створених ізотопів берклію з атомними масами від 234 до 251. Один з них метастабільний (^248mCm). П’ять ізотопів мають період напіврозпаду більший ніж день:

Масове число	Період напіврозпаду
245	4,95 дня
246	1,8 дня
247	130 років
249	330 днів

У природі берклій не зустрічається, окрім забруднень від ядерних випробувань і чорнобильської катастрофи. Берклій вироблявся у природному ядерному реакторі Окло 1,8 мільярдів років тому.

Отримання

Берклій одержують як побічний продукт при виробництві каліфорнію-252. ²⁴⁷Bk отриманий у 1965 з ²⁴⁴Cm обстрілом α-частинками. Ізотоп ²⁴⁸Bk не був визначений

${\displaystyle \mathrm {^{244}_{\ 96}Cm\ {\xrightarrow[{}]{(\alpha ,n)}}\ _{\ 98}^{247}Cf\ {\xrightarrow[{3,11\ h}]{\epsilon }}\ _{\ 97}^{247}Bk} }$

${\displaystyle \mathrm {^{244}_{\ 96}Cm\ {\xrightarrow[{}]{(\alpha ,p)}}\ _{\ 97}^{247}Bk} }$

Застосування

Окрім наукових досліджень, берклій-249 використовується як джерело каліфорнію (що утворюється при його розпаді). Також, бомбардуючи мішені з берклію отримують важкі елементи, такі як лоуренсій, резерфордій і борій.

Примітки

1. About Berkelium [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
2. Isotopes of the Element Berkelium [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
3. Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
4. J. Milsted, A. M. Friedman, C. M. Stevens: «The Alpha Half-life of Berkelium-247; a new Long-lived Isomer of Previous Berkelium-248», у: , 1965, 71 (2), S. 299–304; doi:10.1016/0029-5582(65)90719-4.
5. Morss,Edelstein,Fuger, 2010, с. 1447.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
• L.R. Morss, Norman M. Edelstein, Jean Fuger. Actinium // The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements. — 4. — Дордрехт, Нідерланди : Springer Science & Business Media, 2010. — Т. 1. — 4191 с. — ISBN 978-94-007-0211-0.